Представництво інтересів в судах
НовиниУкраїна

Перший рік роботи Верховного Суду: здобутки у забезпеченні прав і свобод

14.12.2018 / 16:15
1077
+A
-a

Перший рік роботи Верховного Суду: здобутки у забезпеченні прав і свобод

У кінці 2016 року змінами до Конституції і новою редакцією Закону України "Про судоустрій і статус суддів" було передбачено створення нового Верховного суду. Для цього вперше в історії незалежної України відбувся відкритий конкурс до найвищої судової установи, в якому, окрім практикуючих суддів, мали змогу взяти участь також адвокати та науковці.

15 грудня 2017 року Верховний суд розпочав свою роботу. Напередодні річниці цієї події за підтримки Ради Європи у Києві проводиться масштабна конференція на тему «Роль Верховного суду в забезпеченні прав і свобод людини». Серед запрошених гостей є безпосередньо судді Верховного Суду, а також працівники ВРП і ВККС, перші високопосадовці держави та представники Генерального секретаря Ради Європи в Україні.

«Час дає можливості підбити певні підсумки. Бо, розпочинаючи судову реформу, ми ставили для себе ціль створити незалежний суд, який сповідує принципи справедливості та верховенства права», – розпочав свій привітальний виступ Президент України Петро Порошенко.

Повернувшись до історичних аспектів, Президент згадав, як раніше права та свободи простої людини не мали такого значення як зараз, «як доля людини могла бути вирішена, так званими, «трійками» без ухвалення будь-якого рішення». Із набуттям Україною незалежності все це повинно було б змінитись, однак лише наразі відбуваються реальні кроки в цій сфері.

«Відтепер і надалі від вас, судді, залежить чи втримаємо ми позиції, які так довго здобували, і як швидко судова влада стане найбільш авторитетною в Україні», - зазначив Президент. Порошенко зауважив, що Верховний Суд має стати прикладом для інших суддів, в тому числі й тих, які будуть обрані за результатами конкурсів до інших судів, які наразі лише знаходяться на етапі створення. «Я вірю в новий Верховний Суд і я вірю в Україну», - підсумував свій виступ Президент України.

Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України, вітаючи суддів з їх професійним святом, відзначив, що наразі рішення цього суду дійсно викликають довіру. «Зараз найбільш ключовим є відновлення довіри та справедливості. Довіру можна повернути лише через судові рішення», - зауважив Володимир Гройсман.

Окрім цього, Прем‘єр-міністр України відмітив, що суд є однією з найвідповідальніших та ключових ланок у питанні захисту інвестицій, що є важливим для подальшого економічного розвитку нашої держави.

Також Гройсман запевнив, що з боку уряду існує стовідсоткова підтримка повної незалежності суддів, оскільки «саме це є запорукою встановлення в державі верховенства права та здобуття довіри від суспільства».

Від імені Генерального секретаря Ради Європи в Україні суддів Верховного Суду привітав спеціальний представник Режі Брійя, який відзначив, що створення Верховного Суду є, беззаперечно, важливим кроком для встановлення верховенства права в Україні.

Спеціальний представник запевнив, що Рада Європи продовжуватиме всесторонню підтримку судової реформи в Україні і надалі слідкуватиме за її результатами, водночас велику роль в цьому відіграє участь внутрішніх органів державної влади – Президента, КМУ, ВККС тощо. Пан Брійя відзначив, що наразі перед нами усіма залишається ще багато викликів та випробувань задля встановлення в Україні демократичності, прав людини і верховенства права, однак перші кроки в цьому напрямі були вже однозначно зроблені.

загружено (1).jpg

Привітала учасників конференції і Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, яка відзначила активну участь у цій сфері як національних органів, так і Ради Європи, «представники якої фактично щодня надають фахову підтримку працівникам Верховного суду».

Згадуючи перший день роботи найвищої судової інстанції України, який відбувся рік тому, суддя відмітила, що очікуваної перерви в роботі цього органу не відбулось, незважаючи на те, що серед працівників Верховного Суду станом на 15.12.2017 року були лише судді та 1 працівник апарату - керівник апарату. Фактично протягом першого ж місяця роботи Верховний Суд отримав більше 76 тисяч справ (при чому найстаріша касаційна скарга була датована ще 2011 роком) і майже стільки ж саме протягом року. Таким чином, у провадженні Верховного Суду за перший рік роботи всього знаходилось близько 150 тисяч справ.

Голова Верховного Суду зауважила, що зменшення кількості справ можна здійснити шляхом застосування відповідних фільтрів, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема, наприклад, обмеження можливості касаційного оскарження рішень у малозначних справах. З іншої сторони, перші відмови суду касаційної інстанції у прийнятті скарг на цій підставі викликало непорозуміння з боку суспільства. Цю проблему, на думку судді, можна вирішити шляхом якісного розгляду справ судами нижчих інстанцій, а також завдяки запровадженню єдності судової практики.

Окрему увагу Валентина Данішевська приділила питанню виконання судових рішень. «Не хотілося б, щоб між урядом та судом з‘являвся виконавець. Уряду слід навпаки демонструвати добровільне виконання судових рішень», - вказала Голова суду. Прикладом такої «співпраці» є так звана «справа про пенсії», за результатами розгляду якої на виконання рішення суду КМУ було видано постанову, якою безпосередньо регулюється процедура перерахунку пенсій.

«Працювали наполегливо, багато, на межі можливого. Але чи змінилась довіра до суду?» - продовжила Валентина Данішевська, зауваживши, що за останніми результатами соціологічних опитувань завдяки судовій реформі довіра громадян до судової гілки влади зросла до 16%, що, очевидно, не є високим показником, однак результат, по відношенню із 2016 роком, є очевидним.

Після привітального слова розпочалась перша сесія конференції, в якій мали можливість виступити судді Верховного Суду, представники ВККС та громадськості.

Про завдання Верховного суду як суду касаційної інстанції мав можливість розповісти секретар Пленуму Верховного суду Дмитро Луспеник. «Не лише Верховний Суд, а й усі інші суди, повинні не просто захищати права та свободи громадян, а робити це якісно та професійно», - зауважив суддя.

Зупиняючись на процесуальних аспектах даного питання, основним завданням Верховного Суду Дмитро Луспеник виділив сталість та єдність судової практики. В даній сфері, за словами доповідача, Верховний Суд показує зовсім інший рівень, в порівнянні з минулим досвідом, оскільки для цього є не лише якісна законодавча база, а й суб‘єктивний інтерес кожного із суддів.

Ще одним завданням Верховного Суду є наявність в процесуальному законі фільтрів касаційного оскарження. «Не може найвища судова інстанція розглядати будь-яке процесуальне питання та вирішувати будь-яку справу по суті, оскільки це суперечить місцю, ролі та функціям цього суду згідно з законодавством», - зауважив суддя.

Існування подібних «фільтрів» є звичною практикою для законодавства й інших держав, наприклад, це такі обмеження як обмеження ціни позову, виду судового рішення, необхідність отримання дозволу від суду, що виніс рішення, або вищестоящого суду, обмеження підстав, встановлення обов‘язку попередньо внести на депозит суду розміру можливих витрат тощо.

Слід також звернути увагу на завдання Верховного Суду, закріплені у Перехідних положеннях процесуальних кодексів, а саме перевірка рішень, правових позицій Верховного Суду України. Так, за рік роботи, до Великої Палати було направлено 25 справ для вирішення питання відступу від позицій, висловлених у постановах ВСУ, у 18 з яких Велика Палата прийшла висновку про доцільність відступу від сформованих правових позицій.

Ще одним із завдань Верховного Суду є проведення роз‘яснювальної роботи із суддями нижчих судів з метою запровадження сталості та єдності судової практики України. Це є законодавча вимога, тому порушувати її Верховний Суд не має права, водночас перед суддями цього суду стоїть питання обрання форми такої роз‘яснювальної роботи.

«Лише від того, як Верховний Суд виконуватиме покладені на нього завдання, залежить рівень довіри суспільства до судової влади загалом», - підсумував суддя.

Більш детально про питання єдності судової практики у взаємозв‘язку із захистом прав і свобод людини розповів секретар Великої палати Верховного Суду Всеволод Князєв, який зауважив, що відсутність єдності судової практики була однією з тих проблем, яка свідчила про необхідність проведення судової реформи.

Серед недоліків у цій сфері, які існували раніше, спікер виділив відсутність якісних законодавчих механізмів запровадження єдності правових позицій вищих судів, суперечки між судами щодо визначення юрисдикції судових спорів, обмежені можливості ВС в питанні формування єдиної практики, наявність великої кількості однотипних справ, у яких ухвалювались різні за змістом рішення, нестабільна практика вищих судових інстанцій у багатьох категоріях справ, невмотивовані зміни правових позицій та незазначення про відступ від попередніх правових позицій.

Наслідками даних недоліків виявились тотальне скасування рішень судів першої та другої інстанції, залежно від використовуваної судом вищої інстанції правової позиції, звернення осіб до ЄСПЛ та, як наслідок, підрив авторитету судової влади.

Як зазначив спікер, серед нових інструментів, якими має змогу керуватись новий Верховний Суд, можна виділити врегулювання порядку відступу від правових позицій ВСУ та ВС, шляхом передачі справ на розгляд Великій палаті Верховного Суду, застосування інституту виключної правової проблеми та інституту «зразкових справ».

Що вдалось зробити за перший рік? Поміж іншим, суддя відзначив факт визначення розмежування предметної та суб‘єктної юрисдикції у багатьох категоріях справ, Верховний Суд також розглянув низку справ із виключною правовою проблемою та відступив від застарілих правових позицій ВСУ. Також Суд здійснював поточне інформування суддів першої та апеляційної інстанції та юридичну спільноту загалом про нові прийняті правові позиції, що є важливим та актуальним для забезпечення єдності судової практики.

загружено.jpg

Олена Кібенко, суддя Верховного Суду, представила учасникам конференції тему менеджементу у Верховному Суді, який в подальшому пропонується для застосування також судам нижчих інстанцій.

Актуальність даної теми пов‘язана із значною завантаженістю суддів. Як зазначила суддя, перший рік роботи Суду був досить важким, оскільки в непоодинокі випадки судді змушені були розглядати справи до опівночі, однак це не є ефективно та потребує подальших змін.

Позитивним моментом було те, що на першому ж Пленумі Верховного Суду було створено робочу групу та затверджено певний «план дій», який в подальшому неодноразово коригувався. Було декілька напрямів діяльності робочої групи, які поетапно реалізувались, зокрема:

- удосконалення комунікаційної політики Суду (створення сторінки у мережі Facebook, веб-сайту, направлення інформаційних пам‘яток суддям про необхідність інформування про знаходження у їх провадженні резонансних справ, створення Youtube-каналу Суду, планується створення Telegram-каналу суду з новинною стрічкою щодо прийнятих правових позицій Верховного Суду, блоги суддів, участь суддів у заходах, моніторинг публікацій у ЗМІ);

- удосконалення роботи фронт-офісів Верховного Суду (було проведено «аудит» приміщень офісів на предмет створення комфорту для учасників судового процесу, проведення опитування представників правової спільноти та громадськості тощо);

- створення дайджестів (щотижневого та позачерговий) з новою судовою практикою Суду.

Окрім цього, суддя звернула увагу на інші напрями роботи Суду, а саме: моніторинг часу роботи суддів, з метою аналізу їх ефективності та оптимізації цієї роботи, запровадження нових технологій в роботі суддів для їх комунікації між собою та учасниками процесу, удосконалення роботи юридичного департаменту Верховного Суду тощо.

В свою чергу, погляд громадськості на перший рік роботи Верховного суду висловив заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Спікер зауважив, що наразі прихильників ідеї створення Верховного Суду набагато більше ніж один рік, оскільки після Революції Гідності оновлення державних інституцій було однією з потреб та вимог суспільства. Водночас навіть сам початок роботи Верховного Суду супроводжувався декількома «мінусами», а саме тягар величезної кількості нерозглянутих судових справ та неоднозначність результатів проведеного конкурсу до Суду.

 Серед найбільших очікувань громадськості та правової спільноти, зокрема, до роботи нововствореного Верховного Суду було створення бази правових позицій Суду, запровадження нової форми судових рішень, проведення онлайн трансляцій відкритих судових засідань, запуск роботи «Електронного суду» та регулярне публічне звітування.

Водночас, більшість із зазначених нововведень наразі знаходяться на етапі розробки чи лише запуску реалізації, а тому аналізувати результати в даній сфері поки що важко.

Сергій Козьяков, як Голова ВККСУ, розповів про результати першого та особливості другого конкурсів до Верховного Суду.

Основними новелами конкурсу до Верховного Суду була його відкритість, прозорість, процедурна визначеністюь, багатоманітність професій кандидатів у судді. Деякі із даних нововведень є новими навіть для міжнародного досвіду та вперше були застосовані саме в Україні (публікація досьє кандидатів, комплексне психологічне дослідження тощо).

Окрім цього, спікер звернув увагу, що одночасно ВККСУ проводяться деякі інші процедури: наприклад, конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, Вищого антикорупційного суду та другий етап набору до Верховного Суду. Динаміка та кільксть подання заяв на зазначені конкурси свідчить про довіру громадськості та правової спільноти до даних процедур.

На цьому перша сесія конференції була закінчена. Невдовзі планується продовження роботи заходу. «Українське право» продовжуватиме інформувати читачів про наступні обговорення та дискусії щодо досягнень та викликів роботи Верховного суду в 2018 році.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика