Відкрити фірму в Польщі
НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

08.02.2016 / 09:17
13899
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Верховна Рада 2 лютого, на останньому пленарному засіданні третьої сесії восьмого скликання, попередньо схвалила проект Закону про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя після отримання позитивного висновку Конституційного Суду. Згідно з попередньо схваленими парламентом змінами до Конституції за прокуратурою зберігаються лише функції підтримання публічного обвинувачення в суді, процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а також вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.Крім того, пропонується позбавити парламент права давати згоду на арешт суддів. Так, згідно з документом, на арешт судді потрібна згода Вищої ради правосуддя  - нового органу, який утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. Без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути затриманий або триматися під вартою або під арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Також Президент позбавляється права створювати суди - народним депутатам передаються повноваження по створенню, ліквідації та реорганізації судів. Разом з тим передбачено, що до впровадження нового адміністративно-територіального устрою відповідно до змін до Конституції щодо децентралізації влади, але не більше ніж до 31 грудня 2017 року, створення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент.

Незважаючи на попереднє схвалення проекту конституційних змін, зауваження до проекту висловили як правова спільнота, так і представники судової влади.

Зокрема, Вищий адміністративний суд вважає, що окремі положення законопроекту можуть загрожувати незалежності системи адміністративної юстиції, що, у свою чергу, призведе до порушення конституційних прав і свобод громадян, інтересів юридичних осіб. ВАСУ звернув увагу, що при підготовці законопроекту залишено поза увагою рекомендації, які 23 жовтня 2015 року затвердила Європейська Комісія "За демократію через право", відповідно до яких запропоновано адміністративні суди виділити в автономну судову систему. Також Вищий адміністративний суд не погоджується з такими положеннями законопроекту:

- ліквідувати Верховний Суд України і утворити Верховний Суд, роль якого значно посилюється в системі судоустрою. У суді зазначають, що запропоновані законопроектом організаційні основи системи адміністративних судів порушують цілісність цієї системи, містять суттєві загрози конституційним гарантіям права громадян на судовий захист від неправомірних дій суб'єктів владних повноважень.

- положення законопроекту щодо проведення повної переатестації суддів порушують конституційні принципи незалежності та недоторканності суддів. У свою чергу, порушення незалежності суддів є проявом порушення основ демократичного розвитку суспільства, що не зміцнює гарантії надійного захисту демократичних цінностей та правового порядку, становить загрозу утвердженню в державі принципу  верховенства права.

- у законопроекті закладено норми, які можуть звузити право громадян на вільний вибір захисника своїх порушених прав, свобод та законних інтересів, установити адвокатську монополію на представництво інтересів фізичних та юридичних осіб у судах.

ВАСУ також вважає, що норми законопроекту руйнують систему адміністративного судочинства, а також значно звужують право громадян на вільний вибір захисника своїх порушених прав, свобод і законних інтересів, встановлюють адвокатську монополію на представництво інтересів фізичних та юридичних осіб у судах, а тому носять дискримінаційний характер.

Варто зазначити, що відповідно до Регламенту Верховної Ради парламент може остаточно ухвалити зміни до Конституції на наступній черговій сесії, тобто до 22 липня 2016 року, на що дуже сподівається Президент України. Однак за умови, що за цей час парламенту вдасться доопрацювати таким чином зміни до Конституції, щоб за них проголосувала конституційна більшість -  не менше 300 народних депутатів.

На першому пленарному тижні четвертої сесії восьмого скликання Верховна Рада ухвалила три закони з "безвізового" пакета, прийняття яких є умовою отримання Україною позитивного рішення про запровадження безвізового режиму у 2016 році. Зокрема, такі:

1) Закон "Про внесення змін до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" щодо вдосконалення процедури документування осіб". Відповідно до прийнятих змін, у разі виявлення помилок чи неточностей у відомостях про біженця, відповідний орган виконавчої влади протягом місяця з дня отримання особової справи приймає рішення про їх виправлення та здійснює обмін документів, виданих на підставі такого рішення. Також у відповідність з іншими законами були приведені строки видачі документів, які оформлюються відповідно до зазначеного закону. А саме: 7 робочих днів були замінені 15 робочими днями для видачі документів біженцям чи іншим особам, які потребуть додаткового захисту. У разі ж виявлення помилок або неточностей у відомостях про особу, внесених до рішень про втрату, позбавлення статусу біженця і про скасування рішення про визнання біженцем, відповідний орган виконавчої влади протягом місяця з дня отримання особової справи приймає рішення про їх виправлення.

2) Закон "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України". Згідно з прийнятим Законом, Україна видаватиме документи про народження або смерть на територіях, визнаних Верховною Радою України окупованими. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядатимуться протягом 24 годин з дня надходження відповідної заяви до суду. Копія судового рішення невідкладно видаватиметься заявнику, якщо він був присутній під час оголошення рішення. В іншому разі рішення надсилатиметься судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної  реєстрації народження або смерті.

3) Закон "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо розгляду судами позовів про примусове видворення або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства або забезпечення передачі іноземців та осіб без громадянства відповідно до міжнародних договорів про реадмісію". Законом передбачено вдосконалення правового регулювання щодо строків розгляду позовних заяв територіальних органів/підрозділів Державної міграційної служби, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення або щодо затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземців та осіб без громадянства. Закон дозволяє скоротити строки адміністративного провадження у справах про примусове видворення та негайний розгляд таких справ судами.

Уряд подав до Верховної Ради України звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2015 році, схвалений розпорядженням Кабміну від 1 лютого 2016 року № 57-р. Кабмін також оприлюднив перелік законопроектів, які знаходяться на розгляді у ВР та інформацію щодо реалізації плану заходів з виконання Програми діяльності Кабміну.

Планується, що Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк виступить у Верховній Раді зі звітом про роботу уряду не раніше 16 лютого.

Варто зазначити, що згідно зі ст. 228 Регламенту Верховної Ради парламент раз на рік заслуховує звіт уряду про хід та результати виконання програми діяльності, який Кабмін представляє в 45-денний термін після закінчення календарного року. У разі якщо діяльність уряду визнана незадовільною, парламент може прийняти резолюцію про недовіру уряду.

Крім того, на минулому тижні уряд опинився у центрі політичного скандалу після заяви про відставку Міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса через "різку активізацію блокування будь-яких системних та важливих реформ". Наступного ж дня у Кабміні відбулося екстрене засідання, на якому четверо міністрів заявили про відкликання раніше поданих заяв про відставку. Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, Міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі, Міністр аграрної політики Олексій Павленко та Міністр інформаційної політики Юрій Стець заявили, що готові працювати в уряді, однак за певних умов. Міністри, які упродовж останніх півроку написали заяви про відставку, що так і не були схвалені Верховною Радою, висунули різні умови продовження роботи в уряді. Зокрема, Пивоварський назвав гідну зарплатню держслужбовцям і прозорі державні закупівлі, а Квіташвілі - ухвалення законів для реформи медицини. Міністри також заявили про неприпустимість політичного тиску на виконавчу владу. Утім, Абромавичус відкликати свою заяву про відставку не планує.

У свою чергу, детективи Національного антикорупційного бюро України розпочали перевірку фактів, озвучених Міністром економічного розвитку і торгівлі Айварасом Абромавичусом щодо можливого втручання в роботу Мінекономрозвитку з боку першого заступника лідера фракції БПП Ігоря Кононенка та деяких інших народних депутатів. Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою правовою кваліфікацією правопорушення за статтею 364 (ч. 2) Кримінального кодексу України "Зловживання владою або службовим становищем". Абромавичуса обіцяють найближчим часом запросити до НАБУ для допиту як свідка щодо фактів, про які він повідомив під час прес-конференції 3 лютого.

5 лютого відбулося чергове, але ще не останнє засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції. Спочатку засідання комісії було заплановано на 3 лютого, але несподівано Мін’юст переніс його на 5 лютого без жодних пояснень. Як повідомила голова конкурсної комісії після чергового засідання, під час першого етапу відбору конкурсна комісія за формальними ознаками наявності усього необхідного пакета документів зі 109 кандидатів відібрала 40. Розглянувши наявність досвіду кандидатів у сфері боротьби та запобігання корупції та провівши аналіз анкет самооцінювання, до етапу співбесід було допущено 12 кандидатів. Також комісія розглянула 11 звернень від кандидатів, які були відсіяні минулого разу, щодо необґрунтованості відповідних рішень. Усі учасники, які потрапили до етапу співбесід, до 15 лютого мають підготувати та надіслати конкурсній комісії ессе на тему: "Шляхи забезпечення ефективності діяльності НАЗК та моя участь у її роботі". Також конкурсна комісія прийняла рішення направити на проходження спеціальної перевірки дані усіх кандидатів, які пройшли перші 2 етапи відбору. Тому коли нарешті остаточно сформують склад НАЗК, поки не відомо.

Служба безпеки України та Генеральна прокуратура України повідомили про нововиявлені важливі обставини в слідстві щодо розслідування злочинів проти Майдану. За словами очільників цих відомств, нарешті знайдено зброю, з якої стріляли в учасників подій на Майдані. Керівник СБУ Василь Грицак доповів, що в ході розслідування кримінальних проваджень, пов’язаних з подіями Революції Гідності 2013 - 2014 років, Службою безпеки було вжито низку оперативно-розшукових заходів, в результаті яких було виявлено фрагменти 23 одиниць вогнепальної нарізної зброї, з якої стріляли на Майдані. Зброя була пошкоджена механічним способом, спилено ідентифікаційні номери. За результатами проведеної експертизи СБУ ідентифіковано 12 з 23 одиниць зброї.

"З великою долею ймовірності можна сказати, що це фрагменти 22 автоматів Калашникова та одного кулемета Калашникова, крім цього – один ствол дванадцятого калібру мисливської гладкоствольної зброї", – зазначив Василь Грицак. Він також повідомив, що після отримання висновків експертизи відповідні матеріали було надіслано до Генеральної прокуратури, МВС.

У свою чергу, Генеральний прокурор Віктор Шокін зазначив, що слідством доведено повністю та беззаперечно, що з цієї зброї вбивали майданівців та пообіцяв найближчим часом поінформувати, в яких конкретно випадках вона використовувалась.

Варто зазначити, що для заочного засудження тих, хто переховується від українського правосуддя, необхідно внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини. Наразі заочний розгляд справ щодо осіб, підозрюваних у таких злочинах, передбачено за умови, що вони перебувають у міжнародному розшуку і ухиляються від слідства. До Верховної Ради внесено законопроект № 3465 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо невідворотності покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини)", яким дозволяється застосовувати процедуру заочного розслідування щодо тих підозрюваних, яких Інтерпол не оголосив в розшук з тих чи інших причин. На ухвалення законопроекту найближчим часом очікують і Президент, і  правоохоронні органи.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду donum auctoris Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду
Бажання отримати перевагу у бізнесових  конфліктах або ж навіть у політичному протистоянні ча...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика