НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

07.11.2016 / 09:06
7261
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Набув чинності антирейдерський Закон

2 листопада набув чинності Закон України від 6 жовтня 2016 року № 1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності".

Проведення державної реєстрації прав відтепер проводитиметься у такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом їх сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до прийнятого Закону передбачено зміни до:

- Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:

передбачається невідкладне повідомлення державним реєстратором власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про проведення відповідних реєстраційних дій, запровадження обов’язкової реєстрації заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі прав, відновлення реєстраційних дій лише за рішенням суду, що набрало законної сили або заяви власника;

Міністерство юстиції України має здійснювати моніторинг реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно;

запроваджується обов’язкове використання державними реєстратором відомостей Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, а також використання відомостей, що отримані  у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

збільшується з 30-ти до 60-ти днів термін оскарження рішень, дії або бездіяльності державного реєстратора, обов’язкове надання в паперовому вигляді витягу із державного реєстру прав;

- Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»:

Закон передбачає обов’язкове нотаріальне посвідчення справжності підписів засновника (учасника), уповноваженої ними особи, на установчому документі, передавальному акті та розподільчому балансі юридичної особи, заяві про вихід з товариства, що подаються для державної реєстрації змін про юридичну особу;

здійснення Міністерством юстиції України моніторингу реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та подання міністерством до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

- Кримінального кодексу України: передбачається  вдосконалення та посилення кримінальної відповідальності за підроблення документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно. Реєстратор за вчинення незаконної реєстраційної дії у особливо важких випадках може бути позбавлений волі терміном до 8 років. Штраф за «помилкові» дії у сфері державної реєстрації становитиме до 8 500  гривень;

- Кодексу України про адміністративні правопорушення: передбачається посилення адміністративної відповідальності на посадових осіб, які порушують встановлені законом строки проведення державної реєстрації фізичних і юридичних осіб або громадських формувань, або порушують встановлений  порядок державної  реєстрації речових прав на нерухоме майно;

- Закону України «Про електронний цифровий підпис»: передбачається запровадження нової термінології «захищений носій особистих ключів» та зобов’язання державних реєстраторів використовувати лише захищені носії особистих ключів;

Окрім того, передбачається заборона припиняти керівникам своє членство в організації роботодавців чи об’єднанні організацій роботодавців, у творчій спілці, членство в політичній партії, у громадському об’єднанні шляхом подання заяви до відповідних статутних органів.

Прийнято низку законів, якими регулюються питання перевірок

Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду", яким встановлено жорсткі обмеження періодичності та тривалості планових заходів зі здійснення державного нагляду. 

Зокрема, визначено, що строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єкта малого підприємництва – п’яти робочих днів, а сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання, не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб’єкта малого підприємництва – п’ятнадцяти робочих днів.

Щодо позапланових перевірок, то законодавець встановив заборону на повторне проведення позапланових заходів з тієї самої підстави.

Також Закон передбачає презумпцію правомірності діяльності суб’єкта господарювання в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів роблять можливим неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб’єкта господарювання або/та повноважень органу державного нагляду (контролю), внаслідок чого є можливість прийняти рішення як на користь суб’єкта господарювання, так і органу державного нагляду (контролю).      

Також ухвалено Закон, яким продовжено до 30 червня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно із Законом, до 30 червня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):

1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності – Державної регуляторної служби);

2) за письмовою заявою суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок  нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.

Законом встановлено, що для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Законом також встановлено, що Державна регуляторна служба зобов’язана до початку проведення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті погодження на проведення таких заходів. 

Проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення погодження Державної регуляторної служби забороняється.

Затверджено порядок проведення іспиту у процедурі кваліфоцінювання суддів

Вища кваліфікаційна комісія суддів України затвердила Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до статей 83 - 88 та пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищою кваліфікаційною комісією суддів України проводиться кваліфікаційне оцінювання з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді та відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.

Частиною другої статті 85 Закону передбачено, що порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Комісією.

Порядком передбачено, що іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту анонімного письмового тестування та виконання письмового практичного завдання.

Формулювання тестових запитань та відповідей, їх кількість та рівні запитань визначаються Комісією при проведенні відповідного кваліфікаційного оцінювання.

Практичне завдання виконується шляхом підготовки учасником іспиту модельного рішення суду та/або усунення недоліків та прогалин у запропонованому проекті модельного рішення суду на підставі матеріалів модельної судової справи.

Зміст матеріалів модельної судової справи, їх обсяг, види та форма визначаються Комісією при проведенні відповідного кваліфікаційного оцінювання.

Під час добору на посаду судді Верховного Суду учасник іспиту має право при виконанні практичного завдання викласти проект правової позиції Верховного Суду.

Організація та проведення іспиту складається з таких етапів:

1) розробка та затвердження програми іспиту для кваліфікаційного оцінювання суддів та/або кандидатів на посаду судді суду відповідного рівня та спеціалізації; 

2) розробка тестових запитань і модельних судових справ відповідно до Програми іспиту; 

3) організаційна підготовка проведення іспиту; 

4) складення та визначення результатів анонімного письмового тестування; 

5) виконання та визначення результатів практичного завдання; 

6) вирішення питання встановлення мінімально допустимого бала; 

7) встановлення та оприлюднення загальних результатів іспиту. 

Змінено порядок оформлення та обміну паспортів та вартість таких послуг

З 1 листопада діє постанова Кабінету Міністрів України № 745, якою затверджено новий Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Зокрема, постановою передбачається запровадження з 1 січня 2016 року оформлення і видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, а з  1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обміну паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм громадянам України.

Крім того, з 1 листопада припиняється прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія. Однак оформлений та виданий до 1 листопада паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, є чинним протягом строку, на який його було видано. Тому обмінювати такі паспорти не обов'язково.

Новий порядок визначає, що паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, — на кожні 10 років.

Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів, територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.

До територіального органу ДМС документи подаються лише в разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта, який було оформлено із застосуванням засобів Реєстру.

За оформлення,у тому числі замість втраченого або викраденого, обмін паспорта справляється адміністративний збір у порядку та розмірах, установлених законодавством. Адміністративний збір справляється у разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта зразка 1994 року.

Нові паспорти у формі ID-картки міститимуть таку інформацію: назва держави; назва документа; ім’я особи; стать; громадянство; дата народження; унікальний номер запису в Реєстрі; номер документа; дата закінчення строку дії документа; дата видачі документа; найменування територіального органу або територіального підрозділу ДМС, що здійснив оформлення паспорта (код); реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття. У разі наявності повідомлення про відмову у відповідному полі проставляється слово “відмова”. У разі відсутності інформації відповідне поле не заповнюється; місце народження; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

Також Кабмін змінив і вартість оформлення паспортів. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфері міграції".

Так, встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін паспорта громадянина України (у формі картки), крім оформлення паспорта громадянина України вперше, з дня оформлення заяви-анкети у строк не пізніше ніж через 20 робочих днів коштуватиме 87 гривень, не пізніше ніж через 10 робочих днів  - 174 гривні.

За оформлення закордонного паспорта у терміновому порядку - не пізніше ніж через три робочі дні  - встановлено вартість 506 грн. Таку ж вартість передбачено за оформлення протягом семиденного строку. А от оформлення паспорта не пізніше ніж через 20 робочих днів коштуватиме лише 253 грн.

За основу прийнято законопроект «Про медіацію»

Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону "Про медіацію".

Законопроект визначає основні принципи медіації, правові засади проведення процедури медіації, умови набуття статусу медіатора, особливості проведення процедури медіації під час судового або третейського розгляду, механізми контролю за якістю надання послуг медіації та засади державної політики в сфері медіації.

Медіація - це альтернативний (позасудовий) метод вирішення спорів, за допомогою якого дві або більше сторони спору намагаються в рамках структурованого процесу за участі медіатора досягти згоди для вирішення їх спору.

За законопроектом інститут медіації доповнює, а не змінює чинні правові інститути, такі як мирова угода в цивільному та господарському процесах, примирення в адміністративному судочинстві та кримінальному процесі, тощо.

У законопроекті передбачено, що медіація поширюється на цивільні, господарські, адміністративні, трудові, кримінальні справи, а також і на сімейні, чого в попередньому проекті не було.

Крім того, зазначається, що медіація може бути проведена у разі виникнення конфлікту (спору) як до звернення до суду (третейського суду), так і під час або після судового чи третейського провадження, у тому числі під час виконавчого провадження.

Якщо сторона медіації вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин, медіація може бути проведена виключно щодо обсягу та способу компенсації завданої цим злочином шкоди. Регламентується, що медіатор не залежить від сторін медіації, державних органів, інших юридичних і фізичних осіб. Втручання державних органів, будь-яких юридичних і фізичних осіб у діяльність медіатора при підготовці та проведенні медіації забороняється.

Визначено, що медіатором не може виступати адвокат, представник та/або законний представник сторони медіації.

Щодо статусу медіатора, то ним не може бути особа, визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною; яка має не погашену або не зняту у встановленому законом порядку судимість; звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, з державної служби або із служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення; яка перебуває на державній службі та яку було виключено з реєстру медіаторів – до спливу трирічного строку.

Зауважимо, що впровадження медіації в Україні включено в План дій щодо імплементації кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку у методології рейтингу «Ведення бізнесу» на 2016 рік.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика