НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

29.08.2016 / 09:08
5544
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Мін’юст визначився, як обиратиме приватних виконавців і вестиме їх реєстр

Міністерство юстиції України своїм наказом № 2430/5 затвердило Положення про Тимчасову кваліфікаційну комісію приватних виконавців, а наказом  № 2431/5 – Порядок формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Основними завданнями тимчасової кваліфікаційної комісії є: визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця.

Тимчасова кваліфікаційна комісія відповідно до покладених на неї завдань:

визначає дату складення кваліфікаційних іспитів особами, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця;

розробляє та затверджує перелік питань автоматизованого анонімного тестування для проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця;

розглядає документи, подані особами, які мають намір отримати право на здійснення діяльності приватного виконавця, на відповідність вимогам, визначеним Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»;

проводить кваліфікаційні іспити осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця;

затверджує результати кваліфікаційних іспитів осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця;

приймає рішення про видачу посвідчення приватного виконавця.

До складу тимчасової кваліфікаційної комісії входять семеро осіб. Персональний склад тимчасової кваліфікаційної комісії затверджується наказом Мін’юсту. Головою тимчасової кваліфікаційної комісії є Міністр юстиції України або заступник Міністра юстиції України.

Засідання тимчасової кваліфікаційної комісії проводяться у разі потреби, але не рідше одного разу на місяць. Дату, час і місце проведення засідання тимчасової кваліфікаційної комісії визначає її голова. Засідання тимчасової кваліфікаційної комісії вважається повноважним  у разі присутності не менше чотирьох осіб.

Рішення тимчасової кваліфікаційної комісії приймаються шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається таким, що не прийняте.  Рішення тимчасової кваліфікаційної комісії оформлюється протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії протягом двох робочих днів після  засідання тимчасової кваліфікаційної комісії. Засідання тимчасової кваліфікаційної комісії є гласним.

Щодо реєстру приватних виконавців, то у наказі зазначено, що Єдиний реєстр формується з метою ведення у повному обсязі обліку приватних виконавців, а також виданих, переоформлених посвідчень приватних виконавців та реалізації відповідно до вимог законодавства принципів доступності, гласності та відкритості інформації про приватних виконавців для заінтересованих користувачів.

Держателем Єдиного реєстру є Міністерство юстиції України, яке розробляє організаційні і методологічні принципи ведення Єдиного реєстру та забезпечує своєчасне наповнення інформацією Єдиного реєстру. Адміністратором Єдиного реєстру є державне підприємство «Національні інформаційні системи», яке забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення Єдиного реєстру, надання доступу до нього, збереження і захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі.

Доступ до інформації з Єдиного реєстру є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації.

Нагадаємо, Міністерство юстиції анонсувало початок роботи приватних судових виконавців вже цієї осені. Частина працівників Державної виконавчої служби перейде у приватний сектор, що передбачено планом реформування відомств.

28 суддів рекомендуватимуть призначити безстроково

Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомила про підготовку матеріалів щодо обрання 28 кандидатів на посаду судді безстроково. 

Відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку:

1) кандидат звертається з письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково;

2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомляє про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково на своєму офіційному веб-порталі та в офіційних засобах масової інформації;

3) Вища кваліфікаційна комісія суддів України перевіряє відомості про кандидата, враховує показники розгляду кандидатом справ;

4) Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково і в разі рекомендування направляє відповідне подання до Верховної Ради України;

5) Верховна Рада України відповідно до подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймає рішення про обрання на посаду судді безстроково в порядку, встановленому законом.

ВКДКА повертатиме кошти за кваліфікаційні іспити у Києві до часу створення легітимної КДКА

Особи, які здійснили  з 11 червня 2016 року плату за складення кваліфікаційного іспиту в  КДКА м. Києва на поточний рахунок Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, можуть повернути ці кошти.

Відповідно до рішення РАУ № 143 “Про порядок здійснення плати за складення кваліфікаційного іспиту”, до ВКДКА перераховується 20% від встановленого розміру плати за складення кваліфікаційного іспиту.

Для повернення сплачених коштів такі особи мають звернутись з відповідною письмовою заявою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Заява має містити:

-  прізвище, ім’я, по-батькові такої особи (отримувач коштів);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків особи, яка здійснювала плату за складення нею кваліфікаційного іспиту;

- дата сплати особою вказаних коштів до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- номер розрахункового рахунка,  назву і код МФО банку, на які слід здійснити безготівкове перерахування сплачених до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури  коштів.

ВКДКА посилається на рішення Ради адвокатів України № 153 від 11 червня 2016 року «Про затвердження Висновку спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» та № 156 від 11 червня «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва». Відповідно до них, РАУ встановила відсутність у місті Києві кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, створеної відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відтак, організація, створена на підставі іншого законодавства, неправомірно організовувала та проводила кваліфікаційні іспити, приймала рішення щодо видачі свідоцтв про їхнє складення, приймала рішення про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, приймала і зараховувала плату за складення кваліфікаційних іспитів.

РАУ дозволила особам, які мають право складати кваліфікаційний іспит у місті Києві, складати його у будь-якому іншому регіоні України до формування легітимного складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, утвореної відповідно до рішення Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 154.

У НААУ працює «гаряча лінія» для роз'яснення ситуації із складанням кваліфікаційних іспитів у Києві 067 247 55.

Штрафи за неповагу до суду можуть збільшити вдвічі

До Верховної Ради України подано проект Закону № 5031 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо підвищення відповідальності за прояв неповаги до суду та невжиття заходів щодо окремої ухвали суду)».

Законопроектом пропонується внести зміни до частини 3 і 6 статті 185  Кодексу України про адміністративні правопорушення і підвищити розмір відповідальності за вчинення дій, що мають ознаки неповаги до суду, а саме: неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу від 20 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше від 20 до 100).

Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд тягне за собою накладення штрафу від 20 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше від 20 до 100).

Невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства, – тягне за собою накладення штрафу від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше від 150 до 300).

Повторне вчинення порушення (протягом року), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від 500 до 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також автори законопроекту пропонують, що залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суд, тягнутиме за собою накладення штрафу від 20 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (раніше від 20 до 50). 

ЄСПЛ виніс рішення на користь українця щодо невідповідності пенсії прожитковому мінімуму

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Петриченко проти України", визнавши порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з тим, що у цій справі національні суди не розглянули доводи заявника з прямим посиланням на статтю 46 Конституції України про те, що розмір його пенсії був нижчим від встановленого у відповідний час прожиткового мінімуму.

Судова тяганина у цій справі тривала з 2006 року. Спочатку заявник звернувся до суду першої інстанції з позовом до районного управління Пенсійного фонду України про виплату стверджуваної заборгованості по виплаті пенсії та відшкодування моральної шкоди. Заявник, зокрема, стверджував, що розмір його пенсії був нижчим від прожиткового мінімуму, що суперечило статті 46 Конституції України. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову заявника.

Апеляційний суд міста Києва та Вищий адміністративний суд України залишили рішення суду першої інстанції без змін. Жоден з цих судів не розглянув доводи заявника за статтею 46 Конституції щодо невідповідності розміру його пенсії прожитковому мінімуму.

До Європейського суду з прав людини заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з тим, що національні суди не розглянули його довод про те, що розмір його пенсії було встановлено всупереч вимогам Конституції.

У свою чергу, Європейський суд дійшов висновку, що, цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони були конкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов’язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, ЄСПЛ визнав, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, а також постановив, що Україна упродовж трьох місяців повинна сплатити заявнику 1 200 євро відшкодування моральної шкоди та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись.

Зауважимо, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вже звернула увагу національних судів на це рішення для врахування при здійсненні судочинства.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика