НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

20.06.2016 / 09:12
30480
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Парламент не проголосував за скасування Закону "Про судоустрій і статус суддів"

Верховна Рада України не підтримала проект Постанови № 4734-П "Про скасування рішення Верховної Ради України від 02 червня 2016 року про прийняття за основу та в цілому проекту закону про судоустрій і статус суддів"- за його підтримку висловилося лише 72 народні депутати. Зокрема, проектом пропонувалось скасувати Закон як такий, що прийнятий з порушенням Регламенту Верховної Ради України. 

Варто зазначити, що профільний комітет парламенту у своєму висновку запропонував Верховній Раді України визначитись шляхом голосування щодо прийняття чи відхилення зазначеного проекту Постанови. 

Таким чином, тепер спікер парламенту може підписати цей Закон і передати його на підпис Президенту. Варто зазначити, що новий Закон набуде чинності через три місяці після його опублікування, тобто не раніше осені.

Однак, незважаючи на прийняття Закону, Рада суддів створила робочу групу, яка після детального аналізу нового Закону розроблятиме зміни до нього.

Водночас до Президента звернувся Вищий адміністративний суд України з проханням ветувати цей Закон. У ВАСУ вважають, що у новому Законі про судоустрій повністю проігноровано статтю із Закону «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя» про те, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Також не взято до уваги рекомендації, які ухвалила Венеціанська комісія, якими визнається існування адміністративних судів як автономної судової системи. 

Україна готується ратифікувати Гаазьку Конвенцію про угоди про вибір суду

У Міністерстві юстиції України розпочато роботу над змінами до чинного законодавства України у зв’язку з підготовкою до ратифікації Гаазької Конвенції про угоди про вибір суду.

Однак підготовка пропозицій про ратифікацію зазначеної Конвенції потребує детального аналізу внутрішнього законодавства, зокрема положень Закону України «Про міжнародне приватне право», Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України, з огляду на необхідність внесення змін до їхніх положень з метою належної імплементації цього міжнародного договору.

Конвенція про угоди про вибір суду розроблена в рамках роботи Гаазької конференції з міжнародного приватного права для врегулювання питань взаємного визнання і виконання іноземних судових рішень, винесених у комерційних справах, на підставі угоди про вибір суду.

Метою Конвенції є сприяння міжнародній торгівлі та інвестиціям шляхом визначення єдиного стандарту в питаннях юридичної сили та обов’язковості угод про виключний вибір суду для розв'язання спорів, що виникли з зовнішньоекономічних договорів або у зв'язку з ними.

Конвенція вступила в силу для країн Європейського Союзу та Мексики 01.10.2015. Для Сингапуру – вступить в силу 01.10.2016. Сполучені Штати Америки підписали, але ще не ратифікувала її.

Конвенція набере чинності для України після висловлення згоди на її обов’язковість Верховною Радою України у перший день місяця, що починається після сплину трьохмісячного періоду після передачі депозитарію інструменту про ратифікацію.

Верховна Рада прийняла Закон про фінансову реструктуризацію

Парламент прийняв Закон «Про фінансову реструктуризацію», який передбачає добровільну фінансову реструктуризацію боргів підприємств України та їх досудову санацію протягом трьох років. Реструктуризація буде здійснюватися за принципом добровільності і врахування інтересів усіх кредиторів і боржника.

Законом передбачено, що процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов’язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов’язань перед такими кредиторами. У разі прийняття рішення про проведення спільної процедури фінансової реструктуризації розробляється план реструктуризації боржником (боржниками) разом із кредиторами, що є пов’язаними особами боржника (за наявності), залученими кредиторами та інвесторами (за наявності), який повинен містити:

1) суми та умови проведення боржником виплат за вимогами залучених кредиторів;

2) суми та умови проведення боржником виплат за вимогами кредиторів, що є пов’язаними особами боржника (за наявності);

3) суми та умови сплати боржником зобов’язань за податками, зборами та іншими обов’язковими платежами, які здійснюються на умовах, встановлених Законом (за наявності);

4) умови участі інвесторів у плані реструктуризації (за наявності);

5) умови відкриття боржником банківського (банківських) рахунка (рахунків) у визначеному сторонами банку (банках), на який (які) переказуються кошти від продажу майна боржника виключно для цілей погашення його заборгованості перед залученими кредиторами;

6) інформацію про порядок погашення заборгованості перед іншими кредиторами боржника, які не беруть участі у процедурі фінансової реструктуризації;

7) умови отримання фінансування боржником (за потреби);

8) порядок проведення реструктуризації, в тому числі перелік договорів, які повинні бути підписані та/або змінені для завершення реструктуризації грошових зобов’язань та/або господарської діяльності боржника, та строки підписання таких договорів;

9) порядок здійснення контролю за виконанням плану реструктуризації;

10) умови та наслідки розірвання плану реструктуризації;

11) інші умови.

З дня початку проведення процедури фінансової реструктуризації вводиться мораторій на виконання боржником вимог залучених кредиторів і пов’язаних осіб боржника та на здійснення заходів з виконання цих вимог, у тому числі зупинення перебігу строку пред’явлення вимоги до поручителів.

Мораторій діє до завершення процедури фінансової реструктуризації і його загальний строк не може перевищувати 180 днів.

У разі якщо у процедурі фінансової реструктуризації виникає спір, залучений кредитор має право звернутися для його вирішення до арбітражу шляхом подання повідомлення про спір. Розгляд спору здійснюється згідно з арбітражним регламентом.

На період дії Закону передбачено особливий податковий режим при оподаткуванні окремих операцій, пов’язаних з проведенням процедури фінансової реструктуризації та захист від визнання правочинів недійсними.

У НБУ вважають, що прийняття Закону сприятиме зміцненню банківської системи та відновленню довіри з боку населення та дозволить конвертувати 25% корпоративних боргів. 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нарахують до 1 липня

Громадяни цього року сплачуватимуть податок за власність, якою вони володіли у 2015 році. Кошти від сплати ними податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надійдуть до місцевих бюджетів у розпорядження органів місцевого самоврядування. 

Податок на нерухоме майно сплачують юридичні та фізичні особи відповідно до 266 статті Податкового кодексу України. Податок сплачується власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Кодексом передбачено типи об’єктів житлової і типи об’єктів нежитлової нерухомості. До житлової нерухомості відносять приватний житловий будинок, житловий будинок садибного типу, прибудову до  житлового будинку, квартиру,  кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, дачний будинок, садовий будинок, котедж. До об’єктів нежитлової нерухомості, які є власністю громадянина, відносять, зокрема, будівлі готельні, будівлі офісні, гаражі та криті автомобільні стоянки, господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення та інші.

Відповідно до  законодавства, кожний громадянин, який має у власності  квартиру, або будинок, або змішані типи (квартиру і будинок) має право на зменшення його бази оподаткування. Якщо це окрема квартира або декілька квартир – на 60 метрів квадратних. Для будинку (будинків) така пільга надається в розмірі 120 кв. метрів. Тобто, якщо площа всіх будинків (чи одного будинку) не перевищує 120 кв. метрів, то громадянин не сплачує податок. І для змішаних типів: якщо одночасно є і квартира, і будинок, загальна площа, яка підлягає оподаткуванню, зменшується на 180 кв. метрів.

При цьому органам місцевого самоврядування надані повноваження щодо надання пільг та встановлення ставок оподаткування податком на нерухоме майно.

Тому на місцях кожний орган місцевого самоврядування приймає рішення з огляду на майновий стан громадян, місцезнаходження  нерухомості, типи житлової і нежитлової нерухомості, власниками яких вони є, про розмір податку з нерухомості.

Кодексом передбачено, що ставки податку на 2015 рік для житлової нерухомості встановлюються на рівні до 2 відсотків, від розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня звітного року), за кожний квадратний метр, який перевищує надану пільгу. Для нежитлової нерухомості на 2015 рік ставка податку  до 1 відсотка. Тобто при сплаті податку у 2016 році береться до уваги мінімальна заробітна плата, яка була встановлена на 1 січня 2015 року – 1218 гривень.

Податок нараховує державна податкова інспекція за місцем проживання громадянина, незалежно від місцезнаходження об’єктів його житлової або нежитлової нерухомості. Такі нарахування проводяться контролюючими органами на місцях і до 1 липня поточного року кожному громадянину надсилається або вручається відповідне податкове повідомлення-рішення про суму нарахованого податку, до цього документу додається квитанція та повідомлення про сплату податку з реквізитами для його сплати. 


 

 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду donum auctoris Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду
Бажання отримати перевагу у бізнесових  конфліктах або ж навіть у політичному протистоянні ча...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика