Відкрити фірму в Польщі
НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

26.09.2016 / 09:10
3054
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

У Верховній Раді презентували проект Закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік»

На сайті Верховної Ради України оприлюднено законопроект № 5000 «Про Державний бюджет України на 2017 рік», який було зареєстровано у парламенті 15 вересня.

Відповідно до проекту, доходи держбюджету встановлено в сумі 706,269 млрд грн, видатки становлять 775,26 млрд грн. Дохідна частина проекту бюджету на 2017 рік розроблена з урахуванням чинних та запропонованих змін норм податкового та бюджетного законодавства, з наступними особливостями:

податку на прибуток підприємств:

обчислення податку на прибуток виходячи з бухгалтерського фінрезультату, відкоригованого на податкові різниці;

нарахування та сплата податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств здійснюється поквартально наростаючим підсумком.

податку на додану вартість:

скасування спецрежиму оподаткування сільськогосподарських підприємств;

збереження ставки 0 відсотків для оподаткування операцій з постачання зернових і технічних культур за межі митної території України;

покращення адміністрування податку, шляхом використання системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка забезпечить автоматичний облік в розрізі платників податку.

Виходячи із обмежених можливостей ресурсної частини бюджету, видаткова частина проекту бюджету на 2017 рік є обмеженою та спрямована на вкрай нагальні потреби.

У проекті Державного бюджету України на 2017 рік передбачено підвищення мінімальної заробітної плати та встановлення її у розмірі: з 1 січня – 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня – 1762 гривні.

Також у проекті Державного бюджету України на 2017 рік враховано реалізацію норм Закону України "Про державну службу" в частині підвищення розмірів посадових окладів державних службовців. Для реалізації вказаного у 2017 році передбачається збільшення видатків державного бюджету на оплату праці працівників бюджетної сфери у обсязі понад 50 млрд гривень, порівняно з врахованими в бюджеті на 2016 рік.

У законопроекті передбачено поетапне зростання розміру прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум у 2017 році розрахований з урахуванням його підвищення темпами, що на 2 відсоткові пункти перевищують показник прогнозного індексу споживчих цін на 2017 рік.

У проекті передбачено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року – 1544 гривні; з 1 травня – 1624 гривні, з 1 грудня – 1700 гривень;

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року – 1355 гривень, з 1 травня – 1426 гривень, з 1 грудня – 1492 гривні (середньорічний розмір становитиме 1408 гривень);

дітей віком від 6 до 18 років: 1 січня 2017 року – 1689 гривень, з 1 травня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1860 гривень (середньорічний розмір становитиме 1755 гривень);

працездатних осіб: з 1 січня 2017 року – 1600 гривень, з 1 травня – 1684 гривні, з 1 грудня – 1762 гривні (середньорічний розмір становитиме 1663 гривні);

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року – 1247 гривень, з 1 травня – 1312 гривень, з 1 грудня – 1373 гривні (середньорічний розмір становитиме 1295 гривень).

При плануванні проекту Держбюджету України прогнозні показники видатків на пенсійне забезпечення обраховані з урахуванням індексу інфляції, прогнозного обсягу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 1247 грн, 1 травня – 1312 грн, 1 грудня – 1373 грн, що на 126,0 грн більше ніж у грудні 2016 року.

Звільнено ще майже 400 суддів

Верховна Рада України прийняла постанову про звільнення понад 400 суддів, за яку проголосувало 244 народні депутати.

Постановою звільнено суддів різних судів у зв’язку з досягненням ними шістдесяти п’яти років, з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я, з поданням заяви про відставку, з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням.

Однак левову частку суддів звільнено у зв'язку з поданням ними заяви про відставку.

Так, із Верховного Суду у відставку звільнено 9 суддів: Заголдного Володимира Вікторовича, Кліменко Марину Робертівну, Коротких Олександра Антоновича, Маринченка Віктора Лаврентійовича, Потильчака Олександра Івановича, Редьку Анатолія Івановича, Терлецького Олександра Олександровича, Шицького Івана Богдановича, Ярему Анатолія Григоровича.

Найбільше суддів йдуть у відставку у Вищому господарському суді – там їх аж 18: Акулова Ніна Володимирівна, Божок Валентина Степанівна, Борденюк Євгенія Миколаївна, Волік Іван Миколайович, Гончарук Петро Андрійович, Грейц Ксенія Володимирівна, Данилова Тетяна Борисівна, Дунаєвська Наталія Георгіївна, Костенко Тетяна Федорівна, Кривда Дмитро Степанович, Мележик Неоніла Іванівна, Овечкін Віктор Едуардович, Полянський Анатолій Григорович, Прокопанич Галина Кризостанівна, Саранюк Василь Іванович, Фролова Ганна Миколаївна, Черкащенко Микола Миколайович, Чернов Євген Володимирович.

У Вищому адміністративному суді у відставку підуть 6 суддів: Васильченко Наталія Володимирівна, Конюшко Костянтин Володимирович, Леонтович Катерина Григорівна, Рибченко Анатолій Олексійович, Сірош Микола Васильович, Чумаченко Тетяна Анатоліївна.

Щодо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, то його склад зменшиться ще на 8 суддів. Зокрема, у відставку відправлено Беха Миколу Олексійовича, Колодійчука Віктора Миколайовича, Кульбабу Василя Миколайовича, Парінову Ірину Костянтинівну, Пойду Миколу Федоровича, Савченко Валентину Олександрівну, Тельнікову Ірину Георгіївну, Черненко Віру Анатоліївну.

Нагадаємо, що на першому пленарному тижні Верховна Рада прийняла п’ять постанов, якими звільнила майже 500 суддів за різними обставинами, з них у відставку пішло 460 суддів.

Прийнято Закон, який змінює порядок передачі відумерлої спадщини у комунальну власність

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли».
Документом, зокрема, передбачено:

уточнення місце відкриття спадщини – пропонується встановити, що у разі, якщо до складу спадщини входить нерухоме майно (у тому числі земельна ділянка) орган місцевого самоврядування подає до суду заяву про визнання спадщини відумерлою за місцем знаходження майна, а не за місцем відкриття спадщини, як визначено у чинному законодавстві;

уточнення, хто управляє спадщиною – у разі відсутності спадкоємців або на виконання заповіту, особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцем знаходження такої земельної ділянки;

визначення переліку суб’єктів, які мають право звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою – крім органу місцевого самоврядування із заявою про визнання спадщини відумерлою можуть також звернутись кредитори спадкодавця, а у випадку, коли до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення – власники (користувачі) суміжних земельних ділянок (зі збереженням положень щодо передачі майна у складі відумерлої спадщини у комунальну власність);

встанолення, що суд зобов’язаний залучати до розгляду справ про визнання спадщини відумерлою органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцем знаходження нерухомого майна, що входить до складу спадщини;

визначення процедури державної реєстрації права на нерухоме майно, яке за рішенням суду визнано відумерлою спадщиною, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;

звільнення органів місцевого самоврядування від сплати судового збору при поданні заяв про визнання спадщини відумерлою.

НААУ запроваджує "тривожну кнопку" для адвокатів

Для оперативного реагування на порушення прав адвокатів Національна асоціація адвокатів України запроваджує "тривожну кнопку" для адвокатів.

Угоду про використання програмного забезпечення «Legal Alarm» між НААУ та адвокатським об”єднанням «Юскутум» підписали Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова та керуючий партнер «Юскутум» Артем Афян.

«Зважаючи на зростання кількості випадків порушень прав адвокатів по всій України, НААУ посилює координацію зусиль для запобігання цим порушенням, оперативність роботи Рад адвокатів регіонів, а також отримує можливість для прямого збору інформації про такі порушення по всій країні», - прокоментувала Лідія Ізовітова запровадження цього проекту для адвокатів.

Мобільний додаток буде доступний для членів НААУ на безоплатній основі. Програмне забезпечення дає технічну можливість зробити дистанційний виклик для повідомлення про вчинення протиправних дій стосовно адвоката та отримати правову допомогу в такій ситуації. Додаток також передає дані геолокації, з яких можна дізнатися про місце перебування адвоката, що потребує допомоги.

Чергові працівники НААУ будуть отримувати повідомлення з «тривожної кнокпи» цілодобово 7 днів на тиждень. В ході освітніх заходів НААУ буде демонструвати переваги цієї системи та поширювати інформацію про користування нею.

Мобільний додаток Lega Alarm розроблений для операційних систем IОS та Android. завантажити програму можна на сайті асоціації.

Згодом на сайті НААУ обіцяють розмістити детальну інструкцію щодо порядку налаштування програми.

Презентовано основні положення законопроекту «Про Конституційний Суд України»

Робоча група з розробки Закону «Про Конституційний суд України» презентувала основні положення законопроекту «Про Конституційний Суд України» в рамках круглого столу, що відбувся у Києво-Могилянській академії.

Як зауважив Олександр Водянніков, національний радник з юридичних питань, керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні, відкриваючи захід: «Зміни до Конституції України потребують досить копіткої роботи щодо їх імплементації до національного законодавства України та пошуку суспільного консенсусу стосовно ключових моментів конституційної реформи, в тому числі щодо нових повноважень Конституційного суду України, насамперед, конституційної скарги».

Координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов повідомив, що робоча група з підготовки законопроекту була сформована в червні цього року, одразу після остаточного схвалення парламентом змін до Конституції в частині правосуддя. До складу робочої групи увійшли українські науковці-конституціоналісти, юристи-практики, представники громадського сектору, які взяли на себе ініціативу і запропонували свою допомогу в роботі над законопроектом. Наразі основні положення законопроекту представлені для обговорення, щоб доопрацювати законопроект з урахуванням можливих пропозицій широкого кола експертів.

За словами Миколи Оніщука, ректора Національної школи суддів України, доктора юридичних наук, запропоновані законодавчі зміни носять фундаментальний характер та передбачають запровадження конституційної скарги як додаткового механізму захисту прав і свобод громадян, зміну повноважень Конституційного Суду України, новий порядок формування Конституційного Суду України в частині, яка стосуються добору кандидатів на посаду суддів КСУ і запровадження прозорих конкурсних процедур. «Ми маємо можливість методологічно переглянути саму місію конституційного судочинства, механізми, порядок, процедури його здійснення», - наголосив пан Оніщук.

Відповідно до пропозицій робочої групи, всі 18 суддів Конституційного Суду формуватимуть Велику палату. У складі Конституційного Суду будуть створені два Сенати по 9 суддів. Сенат розглядатиме питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) законів України чи їх окремих положень за конституційною скаргою особи. Суб’єктами подання конституційної скарги виступатимуть фізичні особи та юридичні особи приватного права.

Як зауважив  Василь Лемак, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Ужгородського національного університету, доктор юридичних наук, «в проекті закладена європейська модель, суть якої полягає в тому, що конституційна скарга забезпечує баланс захисту прав конкретної особи та удосконалення конституційного правопорядку». Конституційна скарга є одним із найбільш ефективних інструментів захисту прав людини (хоч його і називають субсидіарним), бо дозволяє бачити і вирішувати "системні проблеми" в цьому напрямі.

Сергій Головатий, заступник члена Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія), доктор юридичних наук, зазначив: «Законопроект, над яким ми працюємо, - це законодавство нової якості». Однією з новацій є конкурсні процедури добору кандидатів на посади суддів КСУ. Так, відповідно до пропозицій робочої групи, кожен з суб’єктів  формування КСУ - Президент, Верховна Рада, з’їзд суддів – створюватиме незалежну конкурсну комісію, яка і відповідатиме за добір кандидатів на посади суддів КСУ. При цьому, пропонується встановити загальні для всіх критерії оцінювання кандидатів.

Микола Козюбра, завідувач кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», суддя Конституційного Суду України у відставці, зауважив, що «в цілому законопроект вдався» і що в ньому «вдалося передати специфіку і природу конституційного судочинства», та відзначив, що робоча група продовжить роботу над його вдосконаленням.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Довіра до суду donum auctoris Довіра до суду
Довіра до суду не існує окремо від довіри до влади. Наше внутрішнє ставлення до рішень, які виносить суддя, отото...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика