НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

09.01.2017 / 09:00
701
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Набув чинності Закон «Про Вищу раду правосуддя»

5 січня набув чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», необхідний для подальшої імплементації судової реформи.

Цей Закон визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя, яка створюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції.

Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності

До повноважень Вищої ради правосуддя належатиме:

1) внесення подання про призначення судді на посаду;

2) ухвалення рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

3) забезпечення здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді;

4) утворення органів для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів;

5) розгляд скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;

6) ухвалення рішення про звільнення судді з посади;

7) надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом;

8) ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

9) вжиття заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів; 

10) ухвалняен рішення про переведення судді з одного суду до іншого, рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації; 

11) ухвалняен рішення про припинення відставки судді; 

12) погодження кількості суддів у суді; 

13) затвердження Положення про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему, Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальні управління, Положення про Службу судової охорони, Положення про проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя, Положення про Комісію з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень; 

14) погодження Типового положення про апарат суду, Положення про порядок створення та діяльності служби судових розпорядників; 

15) надання обов’язкових до розгляду консультативних висновків щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнення пропозицій судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів; 

16) здійснення функцій головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення своєї діяльності; участь у визначенні видатків Державного бюджету України на утримання судів, органів та установ системи правосуддя; 

17) затвердження за поданням Державної судової адміністрації України нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів; 

18) погодження в установленому порядку перерозподілу бюджетних видатків між судами, крім Верховного Суду; 

19) призначення на посаду та звільнення з посади Голови Державної судової адміністрації України, його заступників; 

20) визначення за поданням Голови Державної судової адміністрації України граничної чисельності працівників Державної судової адміністрації України, у тому числі її територіальних управлінь; 

21) здійснення інших повноважень, визначених цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Вища рада правосуддя складатиметься з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з’їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено, що з дня набрання ним чинності Закон України "Про Вищу раду юстиції" втрачає чинність, а Вища рада юстиції реорганізовується шляхом утворення Вищої ради правосуддя. Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України припиняють свої повноваження як члени Вищої ради юстиції. Також проектом Закону передбачено механізм дообрання членів Вищої ради правосуддя на заміну тих, повноваження яких припиняються.

Запрацювали норми Закону "Про виконавче провадження" щодо діяльності приватних виконавців

5 січня 2017 року набрали чинності норми Закону "Про виконавче провадження", що стосуються діяльності приватних виконавців.

Зокрема, запроваджується інститут приватних виконавців, визначається їх правовий статус, врегульовується процедура набуття та зупинення права на здійснення відповідної діяльності, визначаються особливості їх фінансового забезпечення тощо.

Прогнозується, що перші приватні виконавці з’являться вже на початку 2017 року.

Приватні виконавці здійснюватимуть примусове виконання:

- виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

- ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

- виконавчих написів нотаріусів;

- посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

- постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

- постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

- рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

- рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

- рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Однак їхня юрисдикція буде обмеженою. Зокрема, приватні виконавці не займатимуться виконанням рішень, за якими боржником є держава і державні органи, за якими стягувачами є держава, державні органи; рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; про відібрання-передання дитини, про виселення та вселення фізичних осіб; про конфіскацію майна тощо.

Приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

Особа, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, до подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту зобов’язана пройти навчання і стажування приватного виконавця.

Загальний строк навчання і стажування приватного виконавця не може перевищувати трьох місяців.

Про проходження навчання, стажування приватного виконавця видається свідоцтво, строк дії якого становить один рік.

Особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, Міністерство юстиції України на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом 10 днів з дня складення кваліфікаційного іспиту видає посвідчення приватного виконавця.

За видачу посвідчення приватного виконавця особа, яка склала кваліфікаційний іспит, вносить плату у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Посвідчення про право на здійснення діяльності приватного виконавця видається без обмеження строку його дії.

До початку здійснення діяльності приватний виконавець зобов’язаний організувати офіс у межах виконавчого округу та застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.

Контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на два роки з обов’язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку.

Також діяльність приватних виконавців контролюватиме Рада приватних виконавців України за діяльністю Зокрема, Рада приватних виконавців України за зверненням учасника виконавчого провадження або за власною ініціативою може здійснити перевірку діяльності приватного виконавця на предмет дотримання ним статуту Асоціації приватних виконавців України. Кодексу професійної етики приватного виконавця та рішень Ради приватних виконавців України та з’їзду приватних виконавців України, пов’язаних із діяльністю приватних виконавців.

У Законі про адвокатуру встановили розміри адвокатських внесків та плати за стажування

Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року.

Це передбачено змінами до Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", внесеними Законом № 1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році", який набув чинності 1 січня 2017 року.

Розмір внеску на проходження стажування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України та витрат керівника стажування, пов’язаних з таким стажуванням, і не може перевищувати трьох мінімальних заробітних плат станом на день подання особою заяви про призначення стажування.

У разі якщо за результатами стажування рада адвокатів регіону прийняла рішення про продовження стажування, розмір додаткового внеску не може перевищувати 0,5 мінімальної заробітної плати, встановленої станом на день прийняття зазначеного рішення, за кожний місяць додаткового стажування.

Водночас Законом встановлено, що порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування, розмір внеску на проходження стажування та порядок його сплати затверджуються Радою адвокатів України.

При цьому внесок розподіляється таким чином:

70% внеску сплачується стажистом безпосередньо на користь керівника стажування та використовується виключно для забезпечення проходження стажування та компенсації витрат такого керівника;

30% відсотків сплачується стажистом на забезпечення діяльності ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України.

Розмір плати за складання кваліфікаційного іспиту визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та не може перевищувати трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законом на день подання особою заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

Таким чином, у 2017 році розмір адвокатських внесків становить 1600 гривень, а плата за адвокатське стажування не може перевищувати 9600 гривень.

Нагадаємо, що раніше РАУ встановила розмір оплати за проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на рівні 12 мінімальних місячних заробітних плат.

Вдвічі підвищуються штрафи за неповагу до суду

У 2017 році передбачено підвищення штрафів за прояв неповаги до суду. Це передбачено змінами до Кодексу про адміністративні правопорушення, які вносяться Законом "Про Вищу раду правосуддя".

Змінами до статті 185-3 КпАП передбачено двократне підвищення штрафу за прояв неповаги до суду.

Так, неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, а так само вчинення дій або допущення бездіяльності, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також запроваджується відповідальність за повторне вчинення вищезазначених дій протягом року після накладення адміністративного стягнення. таким порушникам загрожуватиме штраф від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку.

У разі якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, призначатиметься адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Безоплатною правовою допомогою можуть скористатися більше незахищених громадян

Законом «Про Вищу раду правосуддя» внесені зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Метою зазначених законодавчих новел є посилення соціальних гарантій шляхом розширення кола осіб, які мають право на гарантовану державою безоплатну вторинну правову допомогу.

Насамперед, йдеться про внутрішньо переміщених осіб та осіб, які до сьогодні лише претендували на отримання такого статусу. Таким чином скористатися кваліфікованою правовою допомогою тепер зможуть близько 1 700 000 людей – саме така сьогодні є приблизна кількість зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб.

Така ж соціальна гарантія встановлена для осіб, які претендують на отримання статусу учасника бойових дій. Крім того, безоплатна вторинна правова допомога ветеранам війни, у тому числі учасникам бойових дій (на сьогодні їх близько 275 000 осіб), іншим особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаватиметься не лише з питань їх соціального захисту, як це було до прийняття зазначених змін, а з будь-яких інших питань.

Також суттєво змінилися підходи до визначення рівня малозабезпеченості, що є критерієм для отримання безоплатної вторинної правової допомоги не менше 10 000 000 осіб:

- по-перше, особа матиме таке право, якщо її дохід не перевищує двох прожиткових мінімумів;

- по-друге, враховуватиметься середньомісячний дохід особи, яка звертається за допомогою, а не середньомісячний сукупний дохід сім’ї, як це було дотепер.

Внесені зміни враховують об’єктивну потребу у забезпеченні доступу до безоплатної правової допомоги особам, які мають дохід, що дорівнює прожитковому мінімуму або навіть більше, проте є недостатнім для самостійної оплати правових послуг. Крім того, прийняті зміни зроблять особу незалежною від доходів інших членів сім’ї у питанні звернення за безоплатною правовою допомогою. Насамперед, це уможливить звернення за такою допомогою осіб, законні інтереси та права яких порушуються в сім’ї.

Доброчесність як основа права donum auctoris Доброчесність як основа права
З етичних правил доброчесність є чи не найбільш складним, таким, що поєднує добро, як спрямованість до усього, що...
Липень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7
07.07.2017 17:00:00 - V Форум Global Ukrainians
8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
07.07.2017 17:00:00 - V Форум Global Ukrainians
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика