НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

11.02.2017 / 09:00
953
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Набув чинності Закон про призначення дострокової пенсії учасникам АТО

6 лютого набрав чинності Закон України № 1683-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції».

Законом  розширено перелік осіб, які мають право дострокового виходу на пенсію за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Право дострокового виходу на пенсію за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок надано військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, добровольцям, резервістам, військовозобов’язаним, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій у зв’язку з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, безпосереднім перебуванням в районах антитерористичної операції у період її проведення, а у разі загибелі (смерті) таких осіб - членам їх сімей.

Для призначення дострокової пенсії таким особам потрібно подати до Пенсійного фонду документ, що підтверджує участь в антитерористичній операції (посвідчення учасника бойових дій або члена сім’ї загиблого), а також документи про вік та стаж особи.

Подання про арешт суддів Вища рада правосуддя розглядатиме невідкладно

Вища рада правосуддя ухвалила зміни до Регламенту, які дозволяють невідкладно розглядати подання про надання згоди на утримання судді під вартою або арештом.

Відповідно до прийнятого рішення подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом розглядатиметься Радою не пізніше ніж через п’ять днів з дня його отримання.

Натомість подання про надання згоди на утримання під вартою чи арештом стосовно судді, який затриманий під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, розглядається невідкладно після надходження подання у межах строків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

«Ці зміни до Регламенту Ради дають змогу суду, зі свого боку, розглянути це питання у строк, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, тобто протягом 72 годин з часу затримання особи», - зазначив Голова Вищої ради правосуддя.

За його словами, у разі необхідності засідання Вищої ради правосуддя проводитимуться у вихідні або святкові дні.

Нагадаємо, що раніше у Вищій раді юстиції заявили, що суддя, затриманий під час або одразу після вчинення тяжкого злочину, може бути затриманий без згоди Вищої ради правосуддя, але це затримання не може тривати більше 72 годин. При обранні запобіжного заходу судді у вигляді арешту або тримання під вартою згода Вищої ради юстиції є обов’язковою.

Якщо ж у клопотанні сторони обвинувачення зазначається про обрання будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою або арешту, можна звертатися до слідчого судді і обирати його без згоди Вищої ради правосуддя, зазначили у ВРП. 

Законопроект про Конституційний Суд України пройшов перше читання

Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону "Про Конституційний Суд України".

Важливою новелою законопроекту є наділення КСУ новими повноваженнями розглядати конституційні скарги та надавати висновки щодо відповідності Конституції України  питань, які пропонуються для внесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою.

Водночас  із повноважень Конституційного Суду вилучать непритаманні йому функції, це тлумачення законів. Цим займатиметься новий Верховний Суд.

У  складі суду діятимуть Велика палата (це усі 18 суддів), 2 сенати (по 9 суддів у кожному сенаті), і 6 колегій (по 3 судді в кожній колегії), які будуть наділенітакими повноваженнями:

Велика палата Конституційного Суду розглядатиме питання по суті в межах повноважень Конституційного Суду, визначених Конституцією;

Сенат Конституційного Суду розглядатиме питання щодо  відповідності Конституції, законів України за конституційною скаргою особи;

Колегія Конституційного Суду – вирішення питань щодо відкриття конституційного провадження у справах за конституційним поданням, конституційним зверненням, конституційною скаргою.

Проектом передбачені підвищені вимоги до особи для призначення на посаду судді Конституційного Суду України: стаж  професійної діяльності у сфері права – не менше ніж 15 років; високі моральні якості. І кандидат повинен бути правником з високим рівнем компетентності.

Кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України обиратимуть за конкурсом. Кожний з трьох суб'єктів призначення - Президент, Верховна Рада та з'їзд суддів – формуватимуть конкурсні комісії у складі учасників в конкурсному відборі на  посаду судді Конституційного Суду України.

Кожна конкурсна комісія за результатами  аналізу кандидатів та проведення співбесід надаватиме рекомендації, на підставі яких відповідні суб'єкти ухвалюватимуть рішення про призначення. Кількість рекомендованих кандидатур має щонайменше втричі перевищувати кількість вакансій на посаду судді Конституційного Суду України.

До другого читання законопроект обіцяють доопрацювати, врахувавши висновки Венеціанської комісії.

Призначено нового керівника Національної поліції

Новим керівником Національної поліції України став генерал поліції третього рангу Сергій Князєв, який до цього очолював Департамент карного розшуку. Його кандидатура була схвалена на засіданні Кабінету Міністрів України.

«Я сподіваюсь, що Сергій Князєв, маючи досвід роботи «на землі», високий особистий авторитет, зарядженість на реформи, відмінний послужний список в карному розшуку та справжній бойовий досвід є найкращою кандидатурою на Голову Нацполіції», – повідомив Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Він додав, що останні три роки Сергій Князєв працював в складних з криміногенної точки зору областях: очолював області управління поліції в Закарпатській, Рівненській, Київській та Донецькій областях. Загалом 28 років працює в правоохоронних органах та пройшов шлях від оперуповноваженого в Білій Церкві до керівника кримінальної поліції в Київській області. У грудні 2014 року був нагороджений Орденом Данила Галицького за мужність та героїзм, проявлені при захисті суверенітету і територіальної цілісності України.

«Дуже важливо, що Сергій Князєв знає не по розмовах, що таке кримінальний розшук, що таке злочинність, що таке затримання. Розуміє, як потрібно вибудовувати цю роботу. Я вважаю, що це є надзвичайно важливим фактором. Для нас надзвичайно важливо, щоб на вулицях українських сіл, селищ, міст почав панувати спокій і кожна злочинна мерзота потрапила за грати. Для цього і проводилась реформа Нацполіції, коли люди будуть почувати себе у абсолютній безпеці в такий важкий час», – зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

За словами нового керівника Нацполіції, непримиренна боротьба зі злочинністю та продовження реформ – основні завдання, які постають перед правоохоронним відомством.

«Ми повинні показати результати, за які не буде соромно та якими будуть пишатися країна і громадяни. На вулицях має запанувати спокій. Українці повинні відчувати себе у безпеці у власних оселях. Переконаний, що ми впораємося із усіма викликами, які нам сьогодні кидає і внутрішній кримінал, і зовнішній агресор. Поліція для суспільства, а не навпаки. «Служити і захищати» - девіз нашої роботи», – підкреслив Сергій Князєв.

Мін’юст передав до ЄСПЛ докази про підготовку окупації українських територій

Міністерство юстиції передало до Європейського суду з прав людини велику кількість доказів підготовки з боку Російської Федерації спецоперації з окупації українських територій.

За словами Міністра юстиції Павла Петренка, є документовані докази того, Російська Федерація несанкціоновано збільшила свій військовий контингент та вела активну підривну і розвідувальну роботу в місцевих органах влади Криму. Також достеменно відомі прізвища посадових осіб РФ, які ще до Революції Гідності координували цю спецоперацію, є покази свідків і низка документальних доказів захоплення в полон цивільного населення і застосування до них тортур», – сказав він.

За словами Петренка, всі ці дані підтверджуються даними наших спецслужб, правоохоронних органів, показами свідків і документальними матеріалами, які вдалося здобути Мін’юсту.

На сьогодні вже подано 5 заяв України проти Росії до Європейського суду. Дві стосуються окупації Криму у період з лютого по вересень 2014 року, а також з вересня 2014 року по літо 2015 року. Ще 2 заяви стосуються подій на Донбасі і початку фактичної війни Росії проти України на території Луганської і Донецької областей у ті самі періоди. П’ята заява – це справа щодо дітей-сиріт.

Також Міністерство юстиції України готує шостий позов стосовно Меджлісу проти Російської Федерації в Європейський суд з прав людини, повідомив Павло Петренко.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєт...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останн...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Вересень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5
05.09.2018 14:00:00 - ІВА ЄКА Форум 2018
6 7 8 9
10 11
11.09.2018 09:00:00 - LAW OF RAISING US CAPITAL
12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
ЗАХОДИ
05.09.2018 14:00:00 - ІВА ЄКА Форум 2018
11.09.2018 09:00:00 - LAW OF RAISING US CAPITAL
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика