НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

19.09.2016 / 09:09
5063
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Набув чинності Закон щодо визначення передач європейського виробництва

15 вересня набув чинності Закон України від 17 травня 2016 року № 1364-VIII "Про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо визначення передач європейського виробництва".

Законом передбачено, що ліцензіати, крім супутникового мовлення, у проміжках часу між 07.00 та 23.00 повинні дотримуватися таких пропорцій між українськими та іноземними передачами:

- передачі європейського виробництва, а також США і Канади повинні становити не менше 70 відсотків загального тижневого обсягу мовлення, у тому числі не менше 50 відсотків загального тижневого обсягу мовлення – передачі українського виробництва; 

- у радіопрограмах музичні твори українських авторів і виконавців повинні становити не менше 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення.

Для цілей цього пункту передачею європейського виробництва вважається передача, створена однією або декількома юридичними особами - резидентами країн, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне мовлення.

До передач європейського виробництва, крім випадків визначених цим пунктом, також відносяться передачі, виготовлені на замовлення  юридичних осіб-резидентів країн, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне мовлення за умови, що безпосереднім виробником такої передачі також є особи-резиденти таких країн.

У випадку якщо передача створена на замовлення або за участі однієї або декількох юридичних осіб - резидентів країни, що визнана Верховною Радою України державою-агресором (державою-окупантом), така передача не може вважатися передачею європейського чи українського виробництва.

Варто зазначити, що Російська Федерація так і не ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне мовлення.

КСУ скасував вимогу отримувати дозвіл на проведення релігійних зібрань у публічних місцях

Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини п’ятої статті 21 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23 квітня 1991 року № 987-XII зі змінами, Указ Президії Верховної Ради СРСР "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР" від 28 липня 1988 року № 9306-XI, тому вони втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

У мотивувальній частині рішення Конституційний Суд спирався на практику Європейського суду з прав людини і зазначив таке.

За практикою Європейського суду з прав людини, оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, то стаття 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка передбачає право кожного на свободу думки, совісті та релігії, має тлумачитися відповідно до її статті 11, яка гарантує кожному свободу мирних зібрань і свободу об’єднання з іншими особами та захищає об’єднання громадян від невиправданого втручання з боку держави; релігійні зібрання підпадають під захист статті 11 Конвенції, яка поширює свою дію як на приватні зібрання, так і на зібрання у публічних місцях, а також на статичні зібрання і публічні процесії.

Конституційний Суд України вказав, що закріплена у положеннях частини п’ятої статті 21 Закону вимога отримати попередній дозвіл на проведення окремих мирних релігійних зібрань у публічних місцях суперечить положенням частини першої статті 39 Конституції України, які як норми прямої дії встановлюють необхідність лише завчасно сповістити органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування про проведення мирного зібрання, яке може мати як релігійний, так і нерелігійний характер.

З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини п’ятої статті 21 Закону, а саме "в інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради; клопотання про видачу вказаного дозволу подається не пізніш як за десять днів до призначеного строку проведення богослужіння, обряду, церемонії чи процесії, крім випадків, які не терплять зволікання", суперечать вимогам статей 8, 24, 35, 39 Конституції України.

Діють зміни до порядку про реєстрацію речових прав на нерухоме майно

14 вересня набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 594, якою внесено зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Зміни, зокрема, стосуються зобов'язання державних реєстраторів у разі проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно на підставі рішення суду використовувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень. У цих випадках державний реєстратор повинен буде в обов'язковому порядку перевіряти наявність у зазначеному реєстрі поданого рішення суду та його зміст.

Очікується, що зміни мають запобігти обігу підроблених документів, створять додаткові гарантії захисту прав та законних інтересів власників нерухомого майна та сприятимуть підвищенню рівня довіри населення до діяльності державних органів. 

Президент звільнив шістьох суддів

Президент України Петро Порошенко підписав Укази про звільнення суддів у судах різних інстанцій. Двоє з них звільнено за порушення присяги судді.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України рекомендувала Вищій раді юстиції внести подання Президенту України про звільнення з посади судді Донецького окружного адміністративного суду Миколи Бойка, у зв’язку з порушенням присяги. Встановлено, що у березні 2016 року рішенням «голови» так званої ДНР зазначений суддя, який є носієм судової влади в Україні та уповноважений здійснювати правосуддя і виконувати свої обов’язки на професійній основі, був призначений на посаду у незаконну, створену на тимчасово окупованій території установу – «суд» так званої ДНР.

Таким чином, Микола Бойко, обіймаючи посаду судді України, одночасно здійснював «судочинство» на окупованій агресором території, порушуючи Конституцію та закони України. Такі дії судді підірвали довіру до нього як носія судової влади України та підривають довіру до судової влади України в цілому, що є порушенням присяги судді.

ВРЮ також отримала рекомендацію про звільнення за порушення присяги судді господарського суду Одеської області Павла Меденцева, який з 8 квітня 2014 року до цього часу без поважних причин тривалий час (327 робочих днів) не з’являється на робочому місці та не здійснює правосуддя, не без пояснення причини неявки на роботу та без повідомлення про місце перебування.

Таким чином, суддя Меденцев не дотримався морально-етичних принципів поведінки судді, вчинив дії, які порочать звання судді та принижують авторитет судової влади, що є порушенням присяги.

Глава держави також звільнив суддю Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області Сергія Бундукова, суддю Луганського окружного адміністративного суду Романа Твердохліба, суддю Житомирського районного суду Житомирської області Марину Лукінову, у зв'язку з поданням заяв про звільнення з посади за власним бажанням.

Суддю Уманського міськрайонного суду Черкаської області Анатолія Іванова звільнено з посади у зв'язку із закінченням строку, на який його призначено.

Рада суддів заборонила звільняти суддів, у яких закінчився 5-річний термін повноважень

Голови суддів не мають повноважень припиняти трудові відносини з суддями, в яких закінчився 5-річний термін повноважень Таке рішення прийняла Рада суддів України.

У рішенні зазначається, що закінчення п’ятирічного строку, на який було призначено суддю до набранням чинності Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", не є законодавчо визначеною підставою для прийняття головами судів рішення про припинення трудових відносин з суддею шляхом видання відповідного наказу.

Рада суддів України вирішила звернути увагу голів судів загальної юрисдикції на відсутність законодавчо визначених підстав для видання наказу на підставі статті 125 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" про припинення трудових відносин з суддею, призначеного на посаду строком на п’ять років та повноваження якого припинилися у зв’язку із закінченням цього строку.

У своєму рішенні Рада суддів України також вказала, що у статті 119 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України.

Відповідно до частини сьомої статті 126 Конституції України (зі змінами, внесеними Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII) повноваження судді припиняються у разі:

1) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

4) смерті судді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Презентовано Концепцію реформування юридичної освіти

Міністр освіти і науки України Гриневич та заступник Міністра юстиції України Ганна Онищенкопрезентували Концепцію вдосконалення правничої (юридичної) освіти для фахової підготовки правника відповідно до європейських стандартів вищої освіти та правничої професії.

Відповідно до концепції, правничими професіями є: суддя; адвокат; прокурор; нотаріус. Автори концепції пропонують відмовитися від практики складання державних іспитів в межах правничих шкіл та запровадити єдиний державний кваліфікаційний іспит зі спеціальності «Право». Доступ до правничих професій можуть отримати лише особи, які успішно склали іспит та пройшли процедури добору, встановлені відповідними законами.

Успішне складання іспиту також є необхідною умовою доступу до посад в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, кваліфікаційні вимоги яких передбачають наявність вищої юридичної освіти.

Адміністрування іспиту здійснюватиме державна правнича екзаменаційна комісія, сформована як незалежний колегіальний орган. До її складу мають увійти представники правничих професій, представники Міністерства освіти і науки України та Міністерства юстиції України та представники академічного самоврядування правничих шкіл.

Підготовку правника в Україні мають здійснювати правничі школи, які належать до сфери компетенції Міністерства освіти і науки України (класичні університети, профільні університети), та приватні вищі навчальні заклади, що отримали ліцензію Міністерства освіти і науки України.

Документ також передбачає, що вивчення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини має повною мірою увійти до навчальних програм правничих шкіл не тільки як самостійна дисципліна, але й як компонент кожної юридичної дисципліни (кримінального права, цивільного права тощо).

Автори концепції виступають за запровадження новітніх методик викладання у правничій школі, обмежуючи методику постатейного відтворення нормативно-правових актів як такої, що негативно впливає на набуття студентами правничих аналітичних навичок. Натомість пропонується впроваджувати мережеві освітні технології та елементи методики навчання для дорослих: постановка навчальних цілей, робота в малих групах із використанням кейсів, обговорення практичних аспектів застосування набутих знань під час навчання. Навчальні заняття з професійно-орієнтованих дисциплін освітньої програми підготовки правника повинні включати розв’язання практичних завдань, розгляд судової практики, підготовку письмових робіт (зокрема, процесуальних документів).

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Листопад 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
25
26 27 28 29 30 1 2
ЗАХОДИ
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика