НовиниУкраїна

Підсумки тижня: головні події

27.06.2016 / 09:09
23202
+A
-a

Підсумки тижня: головні події

Набув чинності Закон про звільнення від мобілізації родичів загиблих в АТО

23 червня набув чинності Закон України від 31 травня 2016 року № 1387-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо звільнення від призову на військову службу під час мобілізації близьких родичів осіб, які загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції».

Ним доповнено перелік осіб, які не підлягають призову під час мобілізації. Це, зокрема, жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

- військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

- працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

- осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

- осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Разом з тим передбачається, що зазначені особи можуть бути призвані у разі їх згоди.

Всі обшуки та виїмки фіксуватимуть на відео 

Генеральний прокурор України Юрій Луценко наголосив, що під час досудового розслідування кримінальних проваджень слідчим і процесуальним керівникам прокуратури необхідно здійснювати фіксацію процесуальних дій за допомогою технічних засобів у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством. Хоча Закон і не передбачає такої обов’язковості, Генпрокурор особисто поставив вимогу, щоб проводилась відеофіксація усіх обшуків та виїмок.

КПК України передбачає, що під час обшуку та виїмки як додаткові засоби фіксації можуть бути застосовані фото -, відео -, звукозапис. Про проведення обшуку або виїмки слідчий складає протокол у двох примірниках з додержанням правил ст. 85 КПК України. В протоколі зазначаються: підстави для обшуку або виїмки; приміщення чи інше місце, в якому було проведено обшук або виїмку; особа, у якої проведено обшук або виїмку; дії слідчого і результати обшуку або виїмки. Щодо кожного предмета, який підлягає вилученню, повинно бути зазначено, в якому саме місці і при яких обставинах він був виявлений. До протоколу обшуку або виїмки заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проводився обшук або виїмка, та запрошені особи, що були присутні.

У Нацполіції створять єдину службу детективів

У Національній поліції України працюють над реформуванням блоку кримінальної поліції. Зокрема, пропонується об'єднати слідчих і оперативників в єдину службу детективів. Детективи будуть розділені на дві групи: за тяжкими злочинами і незначними, де будуть працювати дізнавачі, починаючи від дільничного. Це дозволить знизити навантаження за кількості справ на одного співробітника. Детективи, які спеціалізуватимуться на розкритті тяжких злочинів, будуть працювати за західною моделлю – у групах по двоє. Обидва будуть детективами і самостійно визначатимуть, хто і чим займатиметься в групі. Нести відповідальність за роботу вони будуть в однаковій мірі.

Початок реформи кримінального блоку заплановано на початок наступного року. Ймовірно, вона триватиме кілька років, адже, за словами заступника Голови Нацполіції Вадима Трояна, щоб навчити оперативника або слідчого, потрібно мінімально три роки. До того ж реформування буде комплексним і включатиме також зміну законодавчої бази, зокрема Кримінального процесуального кодексу України. 

Для здобуття ступеня «магістр» за спеціальністю «право» впроваджується ЗНО

Міністерство освіти і науки України впроваджує пілотний проект щодо запровадження вступного випробування для здобуття ступеня «магістр» за спеціальністю «право» з використанням технологій зовнішнього незалежного оцінювання. У Міністерстві вважають, що тестування з використанням технологій ЗНО дозволить вирішити кілька завдань: по-перше, якісно відібрати студентів для продовження навчання на магістратурі, по-друге, зробить процес відбору прозорим.

Вступник може одночасно вступати на спеціальність «Право» в магістратуру до кількох університетів, що зголосилися взяти участь у пілотному проекті. Таких вищих навчальних закладів  – дев’ять. Серед них – Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний університет «Одеська юридична академія», Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Одеський національний морський університет, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Для участі у тестуванні з використанням технологій ЗНО на магістратуру вступник подає документи до приймальних комісій. Про терміни прийому документів потрібно дізнатися безпосередньо у навчальному закладі. Тестування відбудеться 23 липня о 10 годині. Сам іспит міститиме кілька блоків – «Право» і «Англійська мова». Блок з права буде містити тести з юридичних дисциплін та загальних правничих компетентностей. Якщо абітурієнт за станом здоров’я не зможе складати тести, то він складатиме вступні іспити. 

На референдумі у Великій Британії більшість проголосувала проти членства країни в ЄС 

Згідно з остаточними результатами референдуму щодо членства Великої Британії в Євросоюзі більшість жителів Сполученого Королівства проголосували за вихід країни з ЄС. На референдумі виборцям було поставлено питання «Чи має Велика Британія лишатися членом ЄС чи має залишити його?». Зокрема, проти членства в Євросоюзі проголосувало 17 410 742 виборці (51,9%), тоді як за те, щоб залишитися у складі ЄС, проголосували 16 141 241, тобто 48,1%. За вихід Британії з ЄС висловилися Англія та Уельс, тоді як Шотландія та Північна Ірландія проголосували за те, щоб залишитися в складі Євросоюзу. Голосували на референдумі громадяни Великої Британії, Ірландії і країн Британської Співдружності Націй, які легально перебувають на території Королівства, а також британські громадяни, що проживають за кордоном не більше 15 років.

Однак результати референдуму не означають автоматичний вихід країни з Євросоюзу, а є лише результатом волевиявлення британського народу. Відповідно до Договору про Європейський Союз, а саме розділу VI «Заключні положення», будь-яка держава - член Європейського Союзу має право прийняти рішення про вихід з Європейського союзу відповідно до консультаційних вимог. Держава-член, яка має намір виходу з ЄС, повинна спершу повідомити про це Європейську Раду. Згідно з вказівками Європейської Ради, ЄС повинен вести переговори, а також укласти угоду з цієюю державою, в якій обґрунтовуються заходи щодо її виключення з ЄС, з врахуванням її подальших відносин з ЄС. Договори про ЄС припиняють застосовуватись з дати набуття чинності угоди або з дати набрання чинності договором про виведення зі складу ЄС, в іншому випадку, через 2 роки після повідомлення про виведення, якщо Європейська Рада, за погодженням з зацікавленою державою-членом, одноголосно приймає рішення про продовження цього терміну.

За історію існування Євросоюзу жодна держава ніколи не виходила з нього, за винятком деяких залежних територій або напівавтономних областей. З них тільки Гренландія явно проголосувала за вихід, від’єднуючись від попередника ЄС, Європейської економічної спільноти, у 1985 році. Також до цього часу жодна держава ніколи не проводила національний референдум про вихід з ЄС.

 

 

 

 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика