НовиниУкраїна

Питання реформи юридичної освіти обговорили в Києві

02.11.2017 / 12:25
1947
+A
-a

Питання реформи юридичної освіти обговорили в Києві

1 листопада за підтримки Асоціації правників України  відбулось обговорення законопроекту «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії», а також Концепції вдосконалення юридичної (правничої) професії, представленої Міністерством освіти.

Серед присутніх на заході були: Оксана Сироїд (заступник Голови Верховної Ради України), Гія Гецадзе (заступник Міністра юстиції України), Юрій Рашкевич (заступник Міністра освіти і науки України), Андрій Бойко (член Вищої ради правосуддя), Володимир Сущенко (к. ю. н, заслужений юрист, екс-декан Києво-Могилянської академії) та інші. Пропонуємо до вашої уваги ключові тези учасників цього заходу.

Оксана Сироїд: Основна мета реєстрації зазначеного законопроекту була підняти дискусію з питання реформування системи юридичної освіти на більш високий рівень, тому цей законопроект є не кінець, а лише початок шляху

Одна із авторів зазначеного законопроекту Оксана Сироїд розпочала свій виступ із передісторії реформи системи правничої освіти. Заступник Голови Верховної Ради розповіла, що ідея необхідності проведення зазначеної реформи в неї особисто виникла ще в 2000-х роках, коли вона працювала в рамках проектів ОБСЄ із навчання суддів. Організовуючи такі тренінги, за словами Сироїд, «було усвідомлення того, що ми намагаємось перевчити людей, які отримали вже високий статус, мантію, повноваження, тому під час проведення цих заходів багато суддів дивились на спікерів як на священиків в церкві: «Говори, говори, ти мені не заважаєш». У зв’язку із цим в той час виникла ідея того, що  треба не «перенавчати», а «навчати».

DSCN2560.JPG

«Згодом, - зазначила Оксана Сироїд, - за участі представників різних правничих шкіл, міжнародних організацій, правничої спільноти загалом розпочалась підготовка концепції реформи юридичної освіти, яка вже була готова десь у 2011 році. Проте можливість ухвалення цієї реформи з’явилась значно пізніше, коли урядом була сформована спільна робоча група міністерств юстиції та освіти і науки, що доопрацювала вже зазначену концепцію реформи правничої освіти, на основі якої й був підготовлений проект закону. Однак настав момент, коли  на цей проект Закону політична воля вже закінчилась. Тому його авторами було прийнято рішення підняти дискусію з цього приводу на більш високий рівень шляхом реєстрації вже відомого всім законопроекту.  І зараз ми можемо говорити про те, що своєї мети ми досягли. Тому реєстрація проекту закону – це не кінець, а лише початок шляху».

Сироїд продовжила: «Даний законопроект є складовою великої судової реформи, яка триває зараз. Однак під час роботи над цим проектом ми усвідомлювали, що проблема не в  кодексах, не в Законі «Про судоустрій і статус суддів», а в тому, чого ми навчаємо. Тому судова реформа почнеться тоді, коли ми запровадим нову систему юридичної освіти».

Далі спікер зазначила, що під час роботи над законопроектом автори виходили з наступних ключових речей:

розуміння «правничої професії» так, як воно написано в Конституції (адвокат, прокурор, суддя й нотаріус, стосовно останнього з яких  велись ще дискусії);

багато уваги приділялось забезпеченню стандартам та якості правничої освіти;

оцінка якості випускників «на виході» (за словами доповідачки, якщо спитати роботодавця, то вони готові брати випускників лише 4-5 вишів в Україні, тоді виникає питання: для кого готують юристів всі решта 190 навчальних закладів?!);

зміст програм, який має бути опрацьований разом із представниками правничої професії;

уникнення протиріч при побудові послідовності отримання студентом доступу до правничої професії;

побудова моделі переходу від нинішньої до майбутньої системи отримання доступу до правничої професії (в тому числі,питання доступу до правничої професії людей, які отримали освіту за старою системою);

Заступник Міністра освіти Юрій Рашкевич представив іншу Концепцію реформування системи юридичної освіти.

Юрій Рашкевич зазначив, що минулого року міністерства освіти та юстиції спільно підготували власну концепцію вдосконалення правничої професії. Серед основних акцентів цієї концепції є необхідність реалізації інтегрованої магістерської програми підготовки без розбиття на етапи та без механізму «перехресного вступу; розуміння несинонімічності понять «правнича освіта» та освіта за спеціальністю «міжнародне право».

Також заступник Міністра навів запропоновану схему отримання юридичної освіти відповідно до вищезгаданої концепції: зовнішнє незалежне оцінювання; загальноосвітня програма підготовки молодшого бакалавра (2 роки); отримання диплому молодшого бакалавра; вступний тест на магістерську програму; інтегрована магістерська освітньо-професійна програма за спеціальністю «право» ( 3-3,5 роки); єдиний фаховий іспит; отримання диплому магістра; доступ до правничих професій (суддя, адвокат, прокурор, нотаріус) на ринку праці.

Крім того, Міністерство освіти пропонує ще один шлях опанування юридичної професії для тих абітурієнтів, які мають на меті займатись саме науковою діяльністю: зовнішнє незалежне оцінювання; загальноосвітня програма підготовки молодшого бакалавра (2 роки); отримання диплому молодшого бакалавра; скорочена освітня програма за спеціальністю «право» (2 роки);    отримання диплому бакалавра; магістерська освітньо-наукова програма за спеціальністю «право»; отримання диплому магістра; отримання доступу до ринку праці у сфері правничої освіти і науки.

Більш детально з цією Концепцією можна ознайомитись на сайті МОН за посиланням.

Володимир Сущенко: Окремим законом про юридичну освіту ми навряд чи зможемо реформувати саму систему юридичної освіти

На думку Сущенка, вищезазначена Концепція, представлена Міністерством освіти, дійсно несе у собі зрушення щодо покращення системи юридичної освіти. Водночас щодо прийняття законопроекту, який обговорювався, він висловився негативно.

Спікер зазначив: «Ми все намагаємось врегулювати новими законами, в яких і самі правники вже заплутались, і які виконувати, реалізовувати, м’яко кажучи, досить складно. А якщо проаналізувати їх зміст, там можна знайти багато суперечностей. І тому, коли я прочитав цей законопроект, в мене виникло питання: а що робити із Законом «Про вищу освіту»? Цей законопроект додає, розвиває, змінює, скасовує його? Також, якщо в нас буде закон про вищу юридичну освіту, тоді медики, можливо, зажадають створити закон про вищу медичну або педагоги про вищу педагогічну освіту. Як наслідок, ми можемо отримати окремий закон для кожної спеціальності, і таким чином розпорошиться загальна база регулювання вищої освіти.

«Я вважаю, - продовжив свою думку Сущенко, - що окремим законом про юридичну освіту ми навряд чи зможемо реформувати саму систему юридичної освіти. Реформування освіти відбувається, в першу чергу, в головах тих, хто цією освітою займається, і, якщо цього немає, то жоден закон тут не допоможе».

Перейшовши до наступного недоліку законопроекту, спікер зауважив, що проект закону обмежує доступ громадянина до університетської освіти, яка за своєю ідеологією і концепцією є універсальною освітою, спрямованою на розвиток особистості, заганяючи студента «на виході» у певні рамки. Також пан Сущенко наводить спостереження з власного досвіду, що за 40 років його викладацької діяльності лише 10% вступників правничих шкіл точно знають, що вони хочуть стати юристами. Окрім цього, ознайомлюючись із юридичної освітою Великобританії, доповідач отримав відповідь, що лише 10% випускників правничих шкіл Британії потім стають практикуючими правниками. Тому має бути розведення отримання вищої юридичної освіти як системи розвитку людини і допуск до правничої професії.

Підсумовуючи свій виступ, пан Сущенко зазначив: «Університетську освіту має отримати будь-яка людина, але це зовсім не означає, що випускник має бути юристом. Виходячи, з того, що відповідно до законопроекту випускники перед отриманням диплому мають скласти кваліфікаційний іспит, ми фактично заганяємо їх в «прокрустове ложе».

Таким чином, дискусія, яка відбулася продемонструвала різні, фактично полярні позиції стосовно проекту Закону України «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії», засвідчивши, швидше, його недоліки, ніж переваги.

Денис Григоров

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєтьс...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика