НовиниУкраїна

Правове життя України: як завершився 2016-й та з чим увійшли у 2017 рік

03.01.2017 / 17:15
2467
+A
-a

Правове життя України: як завершився 2016-й та з чим увійшли у 2017 рік

У 2016 році правове життя українського суспільства проходило під знаком численних (важливих і менш важливих) рішень Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів, які стосувалися упровадження проголошених ще у 2014 році реформ. Рішення влади, прийняті та задекларовані у 2016 році, не тільки стосуються  підсумків року, що минув. Вони багато в чому впливають на очікування суспільства у 2017 році. «Українське право» визначило 10  найбільш знакових подій у правовому житті держави, якими запам’ятався 2016 рік і які безпосередньо формують умови правової діяльності у році, що настав.

Конституційні зміни

У 2016 році Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції України в частині правосуддя, які набули чинності 30 вересня 2016 року.

Ці зміни поклали початок судовій реформі, яка, розпочавшись наприкінці 2016-го, продовжить реалізовуватися у 2017 році, та, ймовірно, вже у новому році будуть очевидними перші результати цієї реформи.

Зміни до Конституції стосуються діяльності судів, прокуратури та адвокатури.

Головне нововведення Конституції – це призначення всіх суддів за конкурсом, в тому числі і суддів Конституційного Суду України. Призначення на посаду судді здійснюватиметься лише безстроково – п’ятирічний термін обрання скасовується. Водночас раніше призначені «судді-п’ятирічки» продовжать здійснювати свої повноваження до закінчення строку, на який їх було призначено. Судді, які були обрані суддями безстроково, продовжать здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення їх повноважень з підстав, визначених Конституцією України. Мають бути сформованими касаційні суди у Верховному Суді України, конкурс на заміщення посад у Верховному Суді України лише розпочався і триває. Чи зміниться від того якість правосуддя? Питання занадто складне, наразі таких змін не відчувають ні громадяни, ні учасники судового процесу.

Зазнали змін місце і функції прокуратури. Прокуратура віднесена до органів правосуддя і має позбутися повноважень щодо здійснення досудового розслідування та функції нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, однак це відбудеться лише після початку функціонування нових органів, яким законом будуть передані відповідні функції. Такими органами є Державне бюро розслідувань стосовно здійснення досудового розслідування  і невизначені у законодавстві органи – стосовно нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. Покладення функцій нагляду на підрозділи Міністерства юстиції України виявиться малоефективним, оскільки такий нагляд буде мати скоріше ознаки внутрішньовідомчого контролю.

Також зміни до Конституції вплинуть і на адвокатську діяльність – передбачено поетапне запровадження представництва адвокатів у судах, що спричинило неоднозначну реакцію правової спільноти, проте можна бути впевненим про підвищення у такий спосіб статусу адвокатів та конкуренції у доступу до цієї юридичної професії.

Новий Закон про судоустрій

З метою імплементації конституційних змін було ухвалено новий Закон «Про судоустрій і статус суддів», який набув чинності одночасно зі змінами до Конституції.

Законом, зокрема, змінюється система судоустрою: створюється новий Верховний Суд, ліквідуються діючі вищі спеціалізовані суди, а їх повноваження передаються касаційним судам (кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному)  в оновленому Верховному Суді; створюються два нові суди – Вищий антикорупційний суд та Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Також змінюється порядок призначення суддів на посади та звільнення їх з посад - Верховна Рада і Президент напряму не втручатимуться у питання суддівської кар’єри.

З метою більш ефективного вирішення питання щодо надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом  такі повноваження передаються  Вищій раді правосуддя.

Передбачається обмеження імунітету судді: суддя несе юридичну відповідальність на загальних засадах за дії, вчиненні поза професійною суддівською діяльністю, однак забороняється притягнення судді до кримінальної відповідальності за викладену в судовому рішенні правову позицію, за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Між Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та новим органом - Вищою радою правосуддя - перерозподілено повноваження. Так, ВККСУ відповідає за добір на посади суддів, кваліфікаційне оцінювання, проведення конкурсів на зайняття вакантних посад суддів та суддівську освіту, а перелік повноважень та порядок роботи Вищої ради правосуддя передбачено у Законі України «Про Вищу раду правосуддя».

Крім того, суддів зобов’язали щорічно подавати декларації родинних зв’язків та декларації доброчесності, які оприлюднюватимуться у вільному доступі.

Конкурс до нового Верховного Суду

Реалізацію Закону про судоустрій вирішили розпочати з формування нового Верховного Суду. Якщо строки, передбачені Законом про судоустрій, будуть дотримані, то склад нового суду сформують вже до кінця березня 2017 року, однак не повністю. За законом до Верховного Суду за конкурсом мають обрати 200 суддів, однак поки що конкурс проводять на 120 посад. З початком роботи оновленої вищої судової інстанції вищі спеціалізовані суди будуть ліквідовані, а не розглянуті ними справи, а це майже 40 тисяч, дістануться у спадок новообраним суддям. Очевидно, що вирішення питання діяльності суддів Верховного Суду України стане чи не найголовнішим предметом уваги у 2017 році.

Створення Вищої ради правосуддя

Конституційними змінами передбачено створення нового органу, який має замінити існуючу нині Вищу раду юстиції і при цьому отримати більш ширші повноваження. Вищу раду правосуддя має бути створено до 2019 року, а поки її повноваження виконуватиме Вища рада юстиції.

За декілька днів до завершення 2016 року Закон «Про Вищу раду правосуддя» таки прийняли, а Президент підписав його у перші дні нового року. Практичну дієвість від реалізації  прийнятого закону побачимо у 2017 році. Проте наразі невідомою залишається доля «суддів-п’ятирічок», призупинено притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, що потребує негайного врегулювання.

Конституційний Суд України

Після набрання чинності Законом "Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя", а саме 30 вересня 2016 року, Конституційний Суд України втратив повноваження тлумачити закони України.

Відповідно до статті 150 Конституції України до повноважень Конституційного суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційності) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, офіційне тлумачення Конституції України та здійснення інших повноважень, передбачених Конституцією України, а офіційне тлумачення законів України не належить до повноважень Конституційного Суду України.

Однак змінами до Конституції передбачено право звернення до Конституційного Суду з конституційною скаргою. Порядок такого звернення має визначати новий Закон про КСУ, який у 2016 році залишився на етапі законопроекту. Водночас поданню конституційної скарги відповідно до положень Конституції передує проходження усіх етапів судового розгляду справи, що позбавляє можливості ефективного захисту від неконституційних законів або ж положень законів та негативно позначиться на строках поновлення порушеного права.

Реформування адвокатури

Змінами до Конституції передбачено впровадження адвокатського представництва у судах, поетапно починаючи з 2017 року.

Так, у Верховному Суді та судах касаційної інстанції - з  1 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року.

Тому зміни для адвокатів ще попереду. Міністерство юстиції України має намір у 2017 році розпочати реформу адвокатури та завершити її до 2019 року. У Міністерстві пообіцяли підготувати низку законів, що регулюватимуть представництво в судах, починаючи з 2019 року.

Реформа системи виконання судових рішень

У 2016 році покладено початок реформуванню системи виконання судових рішень шляхом прийняття нового Закону «Про виконавче провадження» та Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Цими законами запроваджується інститут приватних виконавців, визначається їх правовий статус, врегульовується процедура набуття та зупинення права на здійснення відповідної діяльності, визначаються особливості їх фінансового забезпечення тощо.

Однак приватні виконавці ще не приступили до роботи. Поки що Міністерство юстиції готує і приймає підзаконні акти на виконання вищеназваних законів і розпочало курси приватних виконавців.

Законом "Про виконавче провадження" розширено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких документів:

- виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

- ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

- виконавчих написів нотаріусів;

- посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

- постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

- постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

- рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

- рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

- рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Також передбачено формування відкритого Єдиного реєстру боржників та автоматизацію процедур виконання рішень шляхом електронної реєстрації документів, повне фіксування процесуальних рішень та виконавчих дій в автоматизованій системі, але на практиці ці норми ще не реалізовано. У 2017 році для упровадження нових положень законодавства про виконавче провадження необхідними є відповідні фахівці, чималі видатки.

Державне бюро розслідувань

Ще на початку 2016 року уряд прийняв рішення про створення Державного бюро розслідувань, однак його формування затягнулося на цілий рік і досі не завершено. Станом на кінець року все ще не призначено його керівництво. Конкурс, що тривалий час проводиться, має суттєві зауваження щодо політичної складової, участі у конкурсній комісії осіб, які за Законом не можуть бути членами конкурсної комісії.

За Законом про Держбюро розслідувань функцію досудового розслідування від прокуратури має перебрати на себе новостворений орган, однак приблизну дату його роботи поки що ніхто не озвучив. Цілком зрозуміло, що роботи ще багато: це і укомплектування штату, і створення регіональних підрозділів і вирішення питання про передачу розпочатих прокуратурою кримінальних проваджень, які законом віднесено до підслідності ДБР.

Національне агентство з розшуку активів

Зі створенням цього органу результати дещо кращі, ніж у випадку з Державним бюро розслідувань.

Наприкінці року Кабінет Міністрів України призначив Голову Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Ним став заступник Міністра юстиції Антон Янчук.

Основними завданнями Національного агентства мають бути здійснення заходів із виявлення, розшуку, оцінки активів, за зверненням слідчого, прокурора, суду (слідчого судді) та ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Також Агентство братиме участь у забезпеченні представництва прав та інтересів України у закордонних юрисдикційних органах у справах, пов’язаних із поверненням активів, одержаних від корупційних та інших злочинів, до України.

Планується, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами забезпечить ефективну співпрацю з європейськими органами кримінальної юстиції та поверне до України виведені у злочинний спосіб активи, а якими будуть реальні результати його роботи – побачимо вже у 2017 році. Тим більше, що результати роботи цього органу напряму залежать від успішної роботи оперативних працівників, слідчих, прокурорів.

Електронне декларування

У 2016 році в Україні запрацювало Національне агентство з питань запобігання корупції та вдалося запустити перший етап електронного декларування. З 15 серпня по 30 жовтня електронні декларації подали понад 50 тисяч високопосадовців, серед яких Президент України, Голова Верховної Ради, та народні депутати, Прем'єр-міністр та члени Кабінету Міністрів, судді, прокурори, слідчі, а також держслужбовці категорії "А" і "Б".

Від органів місцевого самоврядування у 2016 році електронні декларації заповнили голови обласних рад, міських рад обласних центрів, їхні заступники, секретарі міськрад, міські голови міст обласного значення, голови районних та районних у містах рад.

Після подання декларацій НАЗК взялося за їх перевірку, однак станом на кінець року до суду не направлено жодного обвинувального акта за помилки у е-деклараціях.

Натомість через суд намагаються скасувати рішення антикорупційного агентства про запуск е-декларування. Також суд просять скасувати всі рішення, що були ухвалені на засіданнях НАЗК з 15 серпня по 27 жовтня. Остаточного рішення чекатимемо у 2017 році, а тим часом з початком нового року стартував другий етап електронного декларування, який охопить усіх без винятку держслужбовців.

Е-декларування засвідчило низку суттєвих проблем протидії корупції в усіх ешелонах влади, що досить негативно сприйняли як в Україні, так і за межами держави. Рівень корупції, у тому числі політичної, про який говорили аналітики і дослідники, став очевидним для усіх. Вирішення цієї проблеми, яка має не лише правовий характер, суспільство очікує у 2017 році.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєт...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останн...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Вересень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5
05.09.2018 14:00:00 - ІВА ЄКА Форум 2018
6 7 8 9
10 11
11.09.2018 09:00:00 - LAW OF RAISING US CAPITAL
12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
ЗАХОДИ
05.09.2018 14:00:00 - ІВА ЄКА Форум 2018
11.09.2018 09:00:00 - LAW OF RAISING US CAPITAL
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика