НовиниУкраїна

Про статус адвоката і адвокатури, правові нововведення: семінар Національної асоціації адвокатів України у Львові

24.05.2018 / 15:41
738
+A
-a

Про статус адвоката і адвокатури, правові нововведення: семінар Національної асоціації адвокатів України у Львові

У Львові відбувся семінар щодо підвищення кваліфікації адвокатів західних регіонів, який був присвячений найбільш актуальним питанням тлумачення та застосування українського законодавства.

Доповідачами виступили: Андрій Іванов – в.о.голови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області; Олександр Дроздов – адвокат, Голова ВКДКА України; Вилков Сергій Валентинович – Голова комітету з питань безоплатної правової допомоги при НААУ, Голова АО INHELP та адвокати Олена Сібільова і Антон Стєбєлєв

Звернувшись до учасників семінару, голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова в межах свого виступу торкнулась тих найважливіших проблем, які загрожують незалежному статусу адвокатури. Зокрема, вона виділила спроби перегляду профільного законодавства у бік обмеження повноважень органів адвокатського самоврядування та знищення адвокатури як єдиного національного інституту, а також про спроби фінансового тиску та узалежнення адвокатів від бюджетних надходжень в рамках системи безоплатної правової допомоги.

Голова Ради адвокатів України зупинилась, зокрема, на змінах до порядку доступу до професії та функціонування органів адвокатського самоврядування. Пані Лідія зауважила, що хоча доступ до професії був обмежений, проте перехідними положеннями законопроекту визначений період до 2021 року, коли всі юристи можуть набути статус адвоката без стажування лише за підсумками іспиту. Саме ці положення виступають уніфікацією, яка збільшить кількість адвокатів без досвіду та практики роботи в судах. Це пов’язано поетапним запровадженням права адвокатів на виключне представництво в судах. Хоча, як зауважила доповідач, такі припущення про різке зростання попиту на адвокатські послуги і неспроможність адвокатської спільноти задовольнити його безпідставні.

“Це положення обґрунтовується монополією, у зв’язку з чим буде потрібна більша кількість адвокатів. Проте ми знаємо, що у адвокатів не так багато справ, і виникає питання: чи потрібна нам така величезна армія адвокатів? Ми вважаємо, що справимося тією кількістю, яка є, і допуск має бути таким, який є у чинному законі”, - зауважила пані Лідія.

Законопроект при цьому надає право адвокатам, які працюють в органах державної влади та призупинили адвокатську діяльність, бути представниками цих органів в судах на підставі договору із своїм роботодавцем. “Це намагання одержавити адвокатуру шляхом запровадження так званих «державних адвокатів» через реалізацію монополії. Це чиста корупція і такого не може бути. НААУ, Рада адвокатів України заперечують проти створення такого інституту, який взагалі може існувати”, - наголосила Лідія Ізовітова.

Натомість, НААУ пропонує запустити механізм запровадження монополії через зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», що враховували б особливості закупівлі послуг на правову допомогу, або прийняття окремого Закону України «Про державні закупівлі правових послуг».

Лідія Ізовітова також звернула увагу на проблеми в системі безоплатної правової допомоги, зокрема на те, що виникла заборгованість перед адвокатами, які надають послуги за дорученнями центрів безоплатної правової допомоги, у сумі 10 млн грн, а також наголосила на необхідності змінити модель БПД, а саме: передбачати передачу радам адвокатів регіонів адміністративних функцій, уточнення критеріїв, за якими особа має право на безоплатну правову допомогу, вільний вибір захисника та неможливість втручатися в діяльність адвоката.

Негативно також оцінила положення законопроекту, які переглядають порядок обрання до органів адвокатського самоврядування через конференції, які фактично є загальними зборами адвокатів регіону.

Голова НААУ нагадала, що 2012 року адвокатурі вдалося вирішити питання щодо прийняття профільного закону, де були втілені принципи представництва, самоврядування і саморегулювання професії. Відповідно, Закон 1992 року, який передбачав вихід адвокатури з-під контролю Міністерства юстиції, був прийнятий на хвилі розбудови України як незалежної держави. “Наш закон був прийнятий, коли держава боролася за власну незалежність і незалежність адвокатури була природною”, - підсумувала Лідія Ізовітова.

Продовжуючи семінар, учасники обговорили зміни у законодавстві, які є важливими у здійсненні адвокатської діяльності. Зокрема, в.о. голови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Андрій Петрович Іванов під час обговорення теми: «Зміни до КПК. Аналіз законодавства та перша судова практика» наголосив, що однією з найбільш проблемних новацій є зміна порядку проведення обшуку.

Якщо проаналізувати якість нормативного регулювання цієї слідчої дії, як зауважив доповідач, видно, що:

за новим КПК слідчий зобов’язаний попередньо запитати, чи надасть особа, щодо якої планується проведення обшуку, необхідну річ (п. 8 ч. 3 ст. 234 КПК). Письмова відмова особи КПК не передбачена, проте аналіз положень статті дозволяє зробити висновок, що така форма відмови є необхідною для обґрунтування доводів у клопотанні про проведення обшуку;

після отримання відмови особи у добровільному порядку надати річ, слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора (ч.  4 ст. 234 КПК). Особа, у власності якої знаходиться необхідна слідству річ, буде мати достатньо часу для того, щоб знищити, дискредитуючи її, предмет, що може стати наслідком закриття щодо неї досудового провадження;

відмову не потрібно отримувати у тих випадках, коли необхідним є відшукання знаряддя кримінального правопорушення, предметів і документів, вилучених з обігу (п. 8 ч. 3 ст. 234 КПК);

розширено підстави для відмови слідчим суддею у задоволенні клопотання про обшук;

тепер слідчий або прокурор мають довести, що обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів та пропорційним заходом втручанню в особисте і сімейне життя особи (п. 5 ч. 5 ст. 234 КПК). Якщо все ж таки слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання, то прокурор не має права повторно звертатися з цим ж клопотанням, якщо не буде встановлено нові обставини, які не розглядалися попередньо (ч. 6 ст. 234 КПК);

позитивним аспектом питання, що стосується проведення обшуку, є його фіксація. Зокрема, закріплено вимогу щодо повної фіксації судового засідання під час розгляду питань слідчим суддею, окрім випадків, які стосуються розгляду питань щодо надання дозволу на проведення НСРД (ч. 4 ст. 107 КПК України). При цьому законом, як і раніше, не передбачено можливості розгляду клопотань сторони за її відсутності;

відомості досудового розслідування можливо розголошувати лише за письмовим дозволом слідчого або прокурора (ч. 1 ст. 222 КПК України). Наразі розголошення відомостей досудового розслідування без письмового дозволу слідчого або прокурора є злочином;

заявник зможе отримувати витяг з ЄРДР протягом 24 годин з моменту реєстрації провадження (п. 11 ч. 1 ст. 60, ч.1ст.214 КПК України). До внесення таких змін у заявника не було права отримувати витяг з ЄРДР, він міг отримати від органу, в який він подав заяву про вчинення злочину, лише документ, який підтверджував її прийняття та реєстрацію (зазвичай це був лист-повідомлення). До обов’язків слідчого віднесено надати заявнику протягом 24 годин з моменту внесення відомостей витяг з ЄРДР. Відповідно, бездіяльність слідчого у наданні витягу може бути предметом оскарження слідчому судді в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України;

у кримінальному провадженні з’являється новий суб’єкт - інша особа, права, чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (п. 161 ст. 3 КПК України). Це особа, щодо якої (у тому числі її майна) здійснюються процесуальні дії в кримінальному провадженні, якими обмежуються її права та свободи;

цьому новому суб’єкту не надано пряме право заявляти клопотання в порядку ст. 220 КПК України та не надано право в порядку ст. 221 КПК України на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, які прямо стосуються її прав та обов’язків, що фактично позбавляє таку особу можливості реалізувати право на захист від незаконного кримінального переслідування;

рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування оскаржується особою, якій відмовлено у задоволенні скарги до слідчого судді (п. 91 ст. 303 КПК України).

Як зауважив доповідач, залишається невирішеним питання, як саме має діяти слідчий суддя, якщо у провадженні наявні достатні дані для його закриття або, навпаки, для повідомлення особі про підозру, однак така дія не здійснюється стороною обвинувачення.

Якщо у разі проведення розслідування або судового розгляду виявляється, що існує не скасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження щодо того ж діяння та суб'єктів, кримінальне провадження підлягає до імперативного закриття. Таке закриття можливе, якщо попереднє (первісне) провадження розслідувалось із дотриманням вимог щодо підслідності, та існує не скасована  постанова про закриття кримінального провадження, якою:  

встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою;

особа, у житлі, чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку ( ч. 3 ст. 236 КПК України);

проведення обшуку в обов’язковому порядку має фіксуватися за допомогою  звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. При цьому такий відеозапис буде невід'ємним додатком до протоколу обшуку;

докази, які отримані під час обшуку, якщо адвокат не був допущений до такої слідчої дії, або дозвіл на обшук давався слідчим суддею без фіксації процесу, визнаються  недопустимими (п. 3-4 ч. 3 ст. 87 КПК України).

Також пан Андрій звернув увагу на зміни, які внесено Законом № 2227-VIII "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами". Зокрема, перелік обставин доповнено новим пунктом. Так, відтепер вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, вважається обтяжуючою обставиною при призначенні покарання, а також такою обставиною тепер визнається вчинення злочину на ґрунті статевої приналежності та вчинення злочину щодо особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення злочину у присутності дитини.

Адвокат Олена Вікторівна Сібільова під час свого виступу вказала на важливі новели господарського судочинства у діяльності адвокатів, зокрема серед них:

введення нових видів провадження (наказне, спрощене);

наближення до електронного судочинства (е-докази, е-документообіг);

регулювання спору за участю судді;

нові види забезпечення позовів та зустрічне забезпечення;

новий учасник процесу – свідок і новий засіб доказування – показання свідка;

аудіо- та відеофіксація судового засідання;

невичерпність способів судового захисту;

зміна правил юрисдикції.

Зокрема, розповідаючи про нові правила юрисдикції, зазначила, що тепер чітко визначено один з критеріїв господарської юрисдикції - господарські правовідносини. Юрисдикція розмежовується також залежно від предмету, а не тільки суб’єктного складу сторін спору, а також існує можливість поєднання в одному позові разом з основними вимогами також похідних;

зміна правил позовного провадження (залишення без руху, зміна строків розгляду, зміна правил відводу).

Зокрема, пані Олена наголосила на субсидіарності такого джерела доказів, як інститут свідків, зокрема звернула увагу на те, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Також залучення свідків, на її думку, може створювати передумови для зловживань, зокрема затягування процесу. Аналізуючи доцільність введення електронних доказів, проаналізувала їх недоліки та переваги.  До переваг віднесено: оперативність обміну інформацією, можливість легко змінювати носій без втрати змісту, а до недоліків: спрощення внесення змін; технічні збої; недостовірність інформації, позаяк «скріншотами» важко довести, що певна інформація містилася на сайті. Також додала, що перелік джерел інформації, що підпадають під поняття «електронний доказ», не є вичерпним.

У ході семінару також були обговорені важливі для роботи адвокатів питання, пов’язані з гарантіями адвокатської діяльності в кримінальному провадженні, проаналізовані, важливі для адвокатів, питання дисциплінарної відповідальності та правил адвокатської етики.

Учасники семінару відзначили високий рівень організації заходу та важливість обговорених питань.

Зеновія Суховерська, "Українське право"

 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика