Проект конституційних змін: нові положення та вимоги в частині правосуддя
Проект конституційних змін: нові положення та вимоги в частині правосуддя
04.12.2015 / 09:11
3243
+A
-a

Проект конституційних змін: нові положення та вимоги в частині правосуддя

Розгляд зареєстрованого Президентом у парламенті проекту змін до Конституції щодо правосуддя може розпочатися вже на наступному тижні. Про це вчора заявив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман.

Спікер допустив, що на наступному пленарному тижні відповідні зміни до Основного Закону можуть бути направлені до Конституційного Суду. «Треба ще раз подивитися на всі терміни для того, щоб вони були витримані, - сказав він. - Є всі можливості для того, щоб на наступному тижні розглянути це питання».

Проект конституційних змін в частині правосуддя дійсно вагомий, містить низку нових положень і тому потребує ретельного вивчення та обговорення.

Зокрема, ним передбачається створення нового органу – Вищої ради правосуддя та низка нових норм щодо конституційно-правового статусу суддів та вимог до них.

З огляду на запропоновані конституційні зміни, Вища рада юстиції припиняє своє існування, а створюється новий орган – Вища рада правосуддя, яка матиме значно ширші повноваження. Зокрема, такі:

1) внесення подання про призначення судді на посаду;

2) ухвалення рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

3) розгляд скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;

4) ухвалення рішення про звільнення судді з посади;

5) надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою;

6) ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

7) вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів;

8) ухвалення рішення про переведення судді з одного суду до іншого;

9) здійснення інших повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Вища рада правосуддя складатиметься з двадцяти одного члена, з яких десятьох обиратиме з'їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці та по два кандидати відповідно призначатиме Президент України, Верховна Рада України, з'їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів та з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Обиратимуться (призначатимуться) члени Вищої ради правосуддя на чотири роки. Переобиратися на повторний строк члени Вищої ради правосуддя не матимуть права.

Члени Вищої ради правосуддя мають бути неупередженими, їм забороняється належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади (крім посади Голови Верховного Суду, який входитиме до складу Вищої ради правосуддя за посадою), виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької чи творчої.

Порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя визначатиметься законом, яким також можуть бути передбачені додаткові вимоги до членів Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя набуватиме повноважень за умови обрання (призначення) щонайменше п'ятнадцяти її членів, серед яких більшість становитимуть судді.

Згідно з проектом змін до Конституції, Вищу раду правосуддя має бути утворено шляхом реорганізації Вищої ради юстиції до 30 квітня 2019 року, до цього терміну мають бути обрані й її члени. До утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснюватиме Вища рада юстиції.

Іншою, мабуть, найбільш суспільно важливою складовою змін до Конституції є нові положення щодо конституційно-правового статусу суддів та вимог до претендентів на посаду судді. У проекті підвищено вікові та професійні цензи до кандидатів на посаду судді. Так, на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. При цьому вимога щодо компетентності охоплюватиме не лише професійний аспект, а також інші аспекти – зокрема особистий, соціальний тощо.

Крім того, у законопроекті передбачено, що для суддів спеціалізованих судів відповідно до закону можуть бути встановлені інші вимоги щодо освіти та стажу професійної діяльності. Як зазначено у пояснювальній записці, передбачені законопроектом "інші вимоги щодо освіти та стажу професійної діяльності" означають, насамперед, що на законодавчому рівні можуть бути визначені інші вимоги для суддів спеціалізованих судів, необхідні для вирішення певної категорії справ, коли суддя повинен перш за все володіти спеціальними знаннями (наприклад, у сфері інтелектуальної власності, у відповідних секторах економічних відносин тощо), мати іншу спеціальну освіту та відповідний професійний стаж у сфері іншій, ніж право.

У законопроекті розмежовано підстави для звільнення судді з посади та підстави припинення його повноважень.

Суддю може бути звільнено з посади з таких підстав:

1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я;

2) порушення суддею вимог  щодо несумісності;

3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;

6) порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.

Натомість повноваження судді можуть бути припинені у разі:

1) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

4) смерті судді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути затриманий або утримуватися під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

У законопроекті також закладено інститут функціонального імунітету судді – замість абсолютного імунітету, що передбачений чинною редакцією Конституції України.

Природа суддівського імунітету при здійсненні правосуддя полягає у забороні притягнення судді до кримінальної відповідальності за його юридичну позицію, викладену в судовому рішенні, оскільки наявність такого унеможливлює незалежність судді та безсторонність.

Водночас суддя має нести кримінальну чи дисциплінарну відповідальність за злочини (наприклад, отримання неправомірної вигоди) та дисциплінарні проступки, що опосередковано можуть впливати на юридичну позицію судді при здійсненні ним правосуддя. Зокрема, суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі, якщо він порушує встановлені законом вимоги щодо змісту судового рішення, не дає оцінки аргументам сторін, не викладає обґрунтування свого рішення тощо.

Законопроектом передбачено, що суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Щодо дій, не пов'язаних із виконанням суддівських функцій, суддя нестиме юридичну відповідальність у загальному порядку.

Відповідно до законопроекту рішення щодо надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом прийматиме Вища рада правосуддя. Водночас суддю може бути затримано або його можуть утримувати під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом без такої згоди, якщо його затримано під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Варто зазначити, що до суддів Конституційного Суду у проекті змін визначено окремі вимоги, як і до діяльності Конституційного Суду в цілому. Про це читайте завтра у продовженні статті «Проект конституційних змін: нові положення та вимоги в частині правосуддя».

Кількість коментарів до елементу:  0
КОМЕНТАРІ 0 + Додати коментар

Повернення до списку

Орзіх Марко Пилипович
Орзіх Марко Пилипович
05.05.2017

(1925 - 2016)
академік Академії правових наук України, Української академії політичних наук, Української...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Черкес Марко Юхимович
Черкес Марко Юхимович
28.03.2017

(1930 – 2010)
кандидат юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бару Мирон Йосипович
Бару Мирон Йосипович
20.03.2017

(1907 - 1998)
професор, доктор юридичних наук, лауреат Державної премії УРСР, заслужений працівник...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бажанов Марко Ігорович
Бажанов Марко Ігорович
02.03.2017

(1922 - 2001)
вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений професор Національної...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Грошевий Юрій Михайлович
Грошевий Юрій Михайлович
10.02.2017

(1931 - 2013)
відомий український вчений, доктор юридичних наук, професор, академік і віце-президент...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Мартиненко Петро Федорович
Мартиненко Петро Федорович
23.01.2017

(1936 - 2013)
відомий український правознавець, заслужений юрист України, професор, суддя Конституційного...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Недбайло Петро Омелянович
Недбайло Петро Омелянович
04.11.2016

(1907-1974)
український правознавець, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, заслужений...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Сокуренко Володимир Гаврилович
Сокуренко Володимир Гаврилович
16.09.2016

(1921-1994)
Український правознавець, доктор юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Лопушанський Федір Андрійович
Лопушанський Федір Андрійович
25.08.2016

(1920 –2001)
Відомий вчений у галузі кримінології, кримінального права і процесу, заслужений діяч науки...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Тарановський Федір Васильович
Тарановський Федір Васильович
27.05.2016

(1875 - 1936)
Правознавець, історик і теоретик права, доктор державного права

ЧИТАТИ ДАЛІ
Календар подій
Червень 2017

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2
02.06.2017 09:30:00 - Медіація і право
3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21
21.06.2017 09:00:00 - Тендери в Україні
22 23 24 25
26 27 28 29
29.06.2017 19:00:00 - Токсичний клієнт
30 1 2
ЗАХОДИ
  1. Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?