Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Проект Закону «Про Вищу раду правосуддя» внесуть на розгляд парламенту у вересні

30.07.2016 / 09:06
14673
+A
-a

Проект Закону «Про Вищу раду правосуддя» внесуть на розгляд парламенту у вересні

Планується, що проект Закону України «Про Вищу раду правосуддя» буде внесено Президентом України на розгляд парламенту у вересні. Про це заявив Олексій Філатов під час експертного обговорення проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя», підготовленого Радою з питань судової реформи.

Згідно зі змінами до Конституції України у частині правосуддя, що наберуть чинності 30 вересня 2016 року, Вища рада юстиції буде реорганізована у Вищу раду правосуддя. Як зазначив під час обговорення заступник Глави Адміністрації Президента України – координатор Ради з питань судової реформи, секретар Конституційної комісії Олексій Філатов, йдеться насамперед про створення в Україні нового конституційного органу, який по-новому формуватиметься та отримає новий статус в системі правосуддя.

Згідно з прийнятими змінами до Конституції в Україні діятиме Вища рада правосуддя, яка:

1) вноситиме подання про призначення судді на посаду;

2) ухвалюватиме рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

3) розглядатиме скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора;

4) ухвалюватиме рішення про звільнення судді з посади;

5) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою;

6) ухвалюватиме рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

7) вживатиме заходів щодо забезпечення незалежності суддів;

8) ухвалюватиме рішення про переведення судді з одного суду до іншого.

З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя» до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. До обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя цей орган діє у складі членів Вищої ради юстиції протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року.

За словами Філатова, у проекті Закону «Про Вищу раду правосуддя» враховано пропозиції суддівської спільноти й він базується на стандартах Ради Європи, зокрема щодо того, що більшість у складі цього органу становитимуть судді, обрані самими суддями, щодо деполітизації як складу ВРП, так і процедур призначення та звільнення судді з посади, добору кандидатів на посади членів Ради тощо.

Однак деякі положення законопроекту все ще залишаються спірними.

Так, проект закону потребує доопрацювання в частині створення ефективної процедури передачі скарг на дії суддів із Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до Вищої ради правосуддя. Є необхідність у запровадженні додаткових фільтрів, що унеможливили б зловживання скаржниками своїми правами. Також значна кількість скарг на дії суддів, які будуть передані до ВРП із ВККСУ, потребує створення не однієї, а кількох дисциплінарних палат у складі Ради, а отже, існує необхідність у розробці механізму забезпечення єдності дисциплінарної практики.

Крім того, впровадження новел проекту закону, зокрема щодо надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою, прийняття рішень про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя тощо, потребує розробки та прийняття не менш ніж 13 локальних нормативних актів.

Окремепитання – це принципи дисциплінарної процедури, підстави та оскарження, доцільність обмеження заявника у праві на оскарження, питання захисту судді, можливість ухвалювати усі рішення ВРП простою більшістю та інші.

Деякі експерти не погоджуються зі зменшенням вимоги щодо стажу професійної діяльності у сфері права, необхідного для  зайняття посади члена ВРП, з 15 до 10 років і наголошуютьна необхідності скасування такої вимоги загалом, аби до складу ВРП могли увійти новопризначені судді.

Варто зазначити, що робота над законопроектом триватиме й далі. Також можна подавати пропозиції до Ради з питань судової реформи щодо удосконалення норм проекту.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Невідворотність покарання в українському праві donum auctoris Невідворотність покарання в українському праві
Право набуває здатності виконати соціальні функції внаслідок чималої кількості чинників, серед яких не другорядни...
Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду Феміда Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду
Військовослужбовець, послушник монастиря, актор, директор театру, повітовий предводитель дворянства, совісний суд...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Липень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18
18.07.2018 09:00:00 - Digital Finance & Technology
19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
18.07.2018 09:00:00 - Digital Finance & Technology
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика