НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: закон про амністію, прийняття закону про освіту, визначення дати розгляду рекомендацій про призначення верховних суддів, продовження роботи позачергового з’їзду суддів та розгляд змін до процесуальних кодексів

09.09.2017 / 09:00
911
+A
-a

Найголовніше за тиждень: закон про амністію, прийняття закону про освіту, визначення дати розгляду рекомендацій про призначення верховних суддів, продовження роботи позачергового з’їзду суддів та розгляд змін до процесуальних кодексів

Набув чинності Закон "Про амністію у 2016 році"

7 вересня набув чинності Закон України «Про амністію у 2016 році», який має бути виконаний протягом трьох місяців, тобто до 7 грудня 2017 року.

Нагадаємо, що відповідний законопроект був зареєстрований у Верховній Раді на початку 2016 року і прийнятий вже влітку. Однак Президент ветував його та вніс пропозицію змінити окремі його норми. Через це парламенту довелося повторно приймати відповідний закон вже з правками Президента. Таким чином, закон було прийнято наприкінці 2016 року, проте глава держави підписав його лише у вересні цього року.

Здебільшого зазначається, що закон надає амністію учасникам антитерористичної операції. Зокрема, у законі визначено, що під амністію підпадають засуджені особи, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, які брали безпосередню участь в АТО, отримали статус учасника бойових дій, за умови, що вони не вчинили тяжких та особливо тяжких злочинів. За словами Генпрокурора, приблизно 1700 учасників АТО та військовослужбовців зможуть скористатися амністією.

Але амністія може бути застосована ще до низки засуджених, а саме: до неповнолітніх, вагітних жінок, тих, які мають неповнолітніх дітей або дітей-інвалідів, самих інвалідів, хворих на туберкульоз, СНІД, онкологічні захворювання, пенсіонерів, ветеранів війни та учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, які засуджені за скоєння умисних не тяжких і не особливо тяжких злочинів або необережних злочинів, які не є тяжкими.

Якщо засуджений відбуває покарання за нетяжкий і не особливо тяжкий злочин, його можуть звільнити від покарання, якщо він відбув щонайменше половину строку основного покарання.

Засудженим за не особливо тяжкі злочини, якщо вони не підпадають під дію описаних вище норм, скоротять наполовину невідбуту частину покарання.

Закон про амністію також передбачає звільнення засуджених, яким залишилося відбути менше року покарання.

Питання амністії вирішуватимуть суди, при цьому прокурори обов’язково братимуть участь у таких судових засіданнях.

Верховна Рада прийняла Закон "Про освіту"

На першому пленарному тижні Верховна Рада України прийняла новий Закон «Про освіту».

Відповідно він змінить нині чинний Закон про освіту, прийнятий ще у 1991 році, і спрямований на повне реформування системи освіти в Україні.

Закон гарантує усім громадянам право на безоплатне здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти, а також безоплатне забезпечення підручниками, у тому числі електронними, всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників.

Відповідно до Закону, в Україні знову запроваджується дванадцятирічна школа, а система освіти розподіляється за такими рівнями:  початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п’ять років та профільна середня освіта тривалістю три роки. Після завершення кожного з трьох рівнів освіти школярі складатимуть державну підсумкову атестацію. Для початкової школи вона буде формальною, лише для моніторингу якості освіти. Оцінки ж за неї не виставлятимуться.

У перший клас діти йтимуть, як правило, з шести років. При цьому діти з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми. За 12 річної системою навчатимуться учні, які у вересні 2018 року йтимуть у перший клас.

У Міністерстві науки і освіти запевняють, що через введення 12-річного навчання загальна тривалість освіти – з урахуванням навчання у вузі – не зміниться. У відомстві впевнені, що зміни в цілому в українській школі дозволить перейти від чотирирічного до трирічного бакалаврату у вузах за багатьма спеціальностями.

Навчання у школах здійснюватиметься державною українською мовою. При цьому національні меншини матимуть право на навчання у школах рідною мовою. У професійно-технічних та вищих навчальних закладах обов’язковим стане вивчення державної мови.

У новому Законі про освіту визначено і умови оплати праці педагогів. Так, з 2018 року пропонується встановити щомісячний оклад педагогічного працівника на рівні трьох мінімальних зарплат, тобто не менше ніж 9600 гривень - це для працівника найнижчої кваліфікаційної категорії. Усі наступні кваліфікаційні категорії "оцінюються" надбавкою до окладу в розмірі 10%. Ще більший оклад, передбачений для науково-педагогічного працівника. Зарплата такого фахівця низької категорії буде на 25% вище, ніж аналогічна у звичайного педпрацівника такої ж категорії. Також до зарплати додається надбавка за вислугу років (більше трьох років – 10%, понад 10 років – 20%, понад 20 років – 30% окладу). При цьому робота педагогів буде оплачуватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, грошей засновників, власних надходжень навчальних закладів, грантів.

Відповідно до Закону, держава зобов'язується на освіту щорічно виділяти суму в розмірі не менше 7% валового внутрішнього продукту за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також інших джерел доходів.

Вища рада правосуддя визначилася з графіком розгляду кандидатів у Верховний Суд

Слухання триватимуть у робочі дні з 14 по 25 вересня та будуть відкритими. Розглядатимуться рекомендації. Матеріали щодо призначення кандидатів на посади суддів Верховного Суду Вища рада правосуддя розглядатиме відповідно до передбаченої Законом України "Про Вищу раду правосуддя" процедури призначення суддів на посади. При цьому двоє членів Вищої Ради правосуддя не братимуть участь у розгляді та голосування за кандидатури верховних суддів через конфлікт інтересів. Це Алла Лесько, яка є суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також секретарем дисциплінарної комісії Вищої ради юстиції й успішно пройшла конкурс на посаду судді у Касаційному кримінальному суді при Верховному Суді. А також її колега у Вищому спеціалізованому суді та Вищій раді правосуддя Алла Олійник, яка потрапила до списку переможців по Касаційному цивільному суду.

Вища рада правосуддя запланувала провести 8 засідань, на кожному з яких розглядатимуть по чотири кандидати до Касаційного цивільного, Касаційного господарського, Касаційного адміністративного та Касаційного кримінального судів у складі Верховного Суду.

Засідання Вищої ради правосуддя транслюватимуться онлайн через Youtube-канал у режимі реального часу.

Вища рада правосуддя може відмовити кандидату на посаду судді у внесенні подання Президентові України, якщо буде встановлено порушення процедури добору, якщо будуть обґрунтовані сумніви у доброчесності, професійній етиці кандидата, які або не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, або Комісія не надала їм відповідної оцінки.

Спочатку члени Вищої ради правосуддя розглядатимуть висновок про можливість призначення певного судді на посаду, а потім голосуватимуть за нього. Якщо за кандидатуру проголосує не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя. То вважатиметься, що такий кандидат отримав рекомендацію про призначення суддею Верховного Суду. Якщо ж 14 голосів не знайдеться, то такий кандидат не потрапить у Верховний Суд.

За підсумками голосувань щодо кожного із 120 переможців конкурсу до Верховного Суду Вища рада правосуддя має внести Президенту рекомендації про призначення верховних суддів.

Визначено дату продовження позачергового з’їзду суддів України

XIV позачерговий з'їзд суддів України продовжить свою роботу 13 листопада 2017 року. Таке рішення прийняла Рада суддів України.

Під час з'їзду планується обрати суддів Конституційного Суду України. Оголошення про початок конкурсу для відбору кандидатур на посаду судді КСУ буде опубліковане на офіційному сайті Ради суддів України та веб-порталі Судова влада України.

Відповідно до нового Закону про КСУ конкурс для відбору кандидатур на посади суддів Конституційного Суду має бути оголошений не пізніше трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто не пізніше 3 листопада 2017 року.

З’їзд суддів відкритим голосуванням включатиме кандидатуру на посаду судді Конституційного Суду до бюлетеня, а потім таємно проводитиметься голосування.

Призначеним на посаду судді Конституційного Суду вважатиметься кандидат, який у результаті таємного голосування одержить більшість голосів.

Наразі у Конституційному Суді України працює 13 суддів, а за законом їх має бути 18. З'їзд суддів має призначити нового суддю замість судді Олега Сергейчука, якого з'їзд призначив у вересні 2010 року і який раптово пішов із життя у 2016 році.

Також заповнити дві вакансії має і Президент, які з'явилися після завершення 3 червня 9-річного строку повноважень Юрія Бауліна та Сергія Вдовіченка.

Варто зазначити, що XIV позачерговий з'їзд суддів України від самого початку скликався, аби обрати шістьох членів Вищої ради правосуддя. Однак тоді вдалося обрати лише чотирьох. Тому питання обрання ще двох членів Вищої ради правосуддя залишається на порядку денному з’їзду.

Парламент приступив до прийняття змін до процесуальних кодексів

Верховна Рада України розпочала процедуру розгляду у другому читанні законопроекту про внесення змін до процесуальних кодексів.

Всього до законопроекту про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів до другого читання надійшло 4384 поправки, за кожну з яких мають проголосувати депутати.

За перший пленарний тиждень роботи парламенту народні депутати розглянули понад 600 поправок і продовжать його розгляд вже 19 вересня.

Спікер парламенту Андрій Парубій зазначив, що розгляд законопроекту буде продовжено на наступних засіданнях.

Він зауважив, що до цього законопроекту надійшла «безпрецедентна кількість правок».

За його словами, таких масштабних законів не було в історії українського парламенту.

Поки Верховна Рада не закінчить розгляд змін до процесуальних кодексів, інші законопроекти не будуть розглядатися.

Нагадаємо, що у наприкінці червня парламент прийняв у першому читанні відповідний законопроект, який передбачає повне оновлення Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства, а також внесення окремих змін до Кодексу законів про працю, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального, Сімейного, Цивільного  та Кримінально-виконавчого кодексів України.

Без прийняття цього закону новий Верховний Суд, навіть за умови призначення суддів, не зможе виконувати свої функції як суд касаційної інстанції, як це передбачено змінами до Конституції.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Процедура в українському праві: на шляху до колапсу donum auctoris Процедура в українському праві: на шляху до колапсу
Право не терпить приблизності у правилах, які встановлюють процес народження норми права, і право не може сприйня...
Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду Феміда Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду
Військовослужбовець, послушник монастиря, актор, директор театру, повітовий предводитель дворянства, совісний суд...
Як опинитись на лаві підсудного за допис в соціальній мережі? Справа Як опинитись на лаві підсудного за допис в соціальній мережі?
Петро був одним із тих багатьох студентів київських вишів, які жалкували, що приїхали «підкорювати столицю» не на...
Травень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5 6
7 8
08.05.2018 13:30:00 - Criminal Insanity in Canada
9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21
21.05.2018 09:30:00 - Intax Forum Ukraine
22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
ЗАХОДИ
08.05.2018 13:30:00 - Criminal Insanity in Canada
21.05.2018 09:30:00 - Intax Forum Ukraine
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика