Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: медична реформа, конкурс до КСУ за квотою Президента, список кандидатів у місцеві суди, новий проект закону про юридичну освіту, Україна у Раді ООН з прав людини

21.10.2017 / 09:00
1315
+A
-a

Найголовніше за тиждень: медична реформа, конкурс до КСУ за квотою Президента, список кандидатів у місцеві суди, новий проект закону про юридичну освіту, Україна у Раді ООН з прав людини

Верховна Рада прийняла медичну реформу

Парламент проголосував за прийняття в цілому Закону "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів", який дає старт медичній реформі.

Відповідно до закону держава гарантуватиме повну оплату за рахунок бюджетних коштів медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням: екстреної медичної допомоги; первинної медичної допомоги; вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги; третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; паліативної медичної допомоги; медичної реабілітації; медичної допомоги дітям до 16 років; медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Які саме послуги та ліки надаватимуться безкоштовно, буде визначено програмою медичних гарантій, яку щороку затверджуватиме Верховна Рада, приймаючи бюджет на відповідний рік.При цьому на безкоштовне лікування передбачається щороку виділяти не менше 5% від ВВП.

Для всієї території України встановлять єдині тарифи оплати медичних послуг та лікарських засобів.Платні послуги  можуть складати не більше 20% від обсягу усіх наданих послуг. Ця норма діятиме до 31 грудня 2024 року. Потім її можуть переглянути.

Також у Законі прописано заборону лікарям вимагати від пацієнтів винагороди в будь-якій формі за медичні послуги та лікарські засоби, надані за програмою медичних гарантій.

Медичну реформу впроваджуватимуть поетапно, З 1 січня 2018 року - для первинної медичної допомоги. Відповідно, громадяни самі обиратимуть. у якого сімейного лікаря обслуговуватися і укладатимуть з ним договір. В якому буде прописано перелік та обсяг надання пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;умови, порядок та строки оплати тарифу;фактична адреса надання медичних послуг;права та обов’язки сторін;строк дії договору;звітність надавачів медичних послуг та відповідальність сторін. Безкоштовні ліки видаватимуться лише за рецептом сімейного лікаря, а для отримання безкоштовної консультації профільного лікаря необхідне буде направлення сімейного лікаря. У разі відсутності такого направлення пацієнт самостійно оплачуватиме таку консультацію.

Протягом 2018-2019 медичну реформу почнуть впроваджувати для інших видів медичної допомоги, зокрема шляхом реалізації пілотних проектів для відповідних видів медичних послуг, окремих закладів охорони здоров’я, населених пунктів чи регіонів.  Перелік безкоштовних послуг вузькоспеціалізованих лікарів. Як і тарифи на їх консультації встановлюватиме уряд.

А повноцінний запуск медичної реформи на всіх ланках планується з 2020 року.

Між тим одразу після прийняття мкдичної реформи у парламенті зареєстрували постанову про її скасування. Тому поки народні депутати не розглянуть її у сесійній залі, схвалити медичну реформу своїм підписом не може ані спікер парламенту, ані Президент.

До конкурсу у місцеві суди допущено майже 5 тисяч кандидатів

Вища кваліфікаційна комісія суддів України оприлюднила перелік із майже 5 тисяч кандидатів, допущених до конкурсу у місцеві суди.

4537 кандидатів допущені до відбіркового іспиту у рамках конкурсу. При цьому 402 кандидати, які також пройшли відбір, не складатимуть відбірковий іспит, оскільки за законодавством кандидати на посаду судді, які були зараховані до резерву на заміщення вакантних посад суддів та включені до рейтингового списку, у разі якщо закінчення трирічного строку припало на період одного року до набрання чинності Законом про судоустрій, а також кандидати, щодо яких на день набрання чинності Законом внесені рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, але яких не призначено на посаду судді, мають право взяти участь у доборі на посаду судді без складання відбіркового іспиту та проходження спеціальної підготовки. Однак такі кандидати складатимуть фінальний кваліфікаційний іспит разом з рештою.

Нагадаємо, що 31 жовтня заплановано провести відбірковий іспит для 4,5 тис. кандидатів на знання права та державної мови. За результатами такого іспиту ВККСУ визначить, хто з кандидатів продовжить навчання у Національній школі суддів, а для кого конкурс буде завершений.

З майже 5 тисяч претендентів у фіналі конкурсу має залишитися лише 600, яких і буде призначено у місцеві суди, однак це відбудеться не раніше 2019 року.

Стартував конкурс на вакантні посади суддів КСУ за квотою Президента

Конкурсна комісія при Президентові України оголосила про початок конкурсу на дві вакантні посади суддів Конституційного Суду України. які має заповнити Президент.

Прийом документів розпочався 19 жовтня і триватиме і триватиме до 17 листопада 2017 року.

Після завершення прийому документів конкурсна комісія встановить відповідність кандидатів вимогам, встановленим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".

Далі щодо кандидатів проводиться спецперевірка та співбесіда, а потім комісія ухвалює рекомендацію щодо кожного кандидата на посаду судді Конституційного Суду та вносить Президенту України список кандидатів, рекомендованих на посаду суддів Конституційного Суду.

Нагадаємо, що Президент уповноважив на обрання суддів КСУ суддю Європейського суду з прав людини у відставці Володимира Буткевича, завідувача кафедри європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка МихайлаМикієвича, ректора Національної школи суддів України Миколу Оніщука, директора Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України Світлану Серьогіну та Почесного Президента Європейської Комісії "За демократію через право" Ганну Сухоцьку, призначивши їх до конкурсної комісії.

У Раді зареєстрували черговий законопроект про юридичну освіту

У Верховній Раді зареєстрували ще один проект закону про юридичну освіту в Україні, який є альтернативним до раніше поданого.

За обсягом цей законопроект значно менший, аніж зареєстрований раніше.

У ньому пропонується визначити, що правником, тобто юристом, є особа, яка здобула юридичну освіту відповідного рівня в юридичній школі за спеціальністю «Право» або «Міжнародне право».

Ним пропонується залишити нині існуючий порядок здобуття юридичної освіти: спочатку - отримання бакалавра, а потім складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальностей «Право», «Міжнародне право» для вступу до магістратури.

При цьому законопроектом вводяться такі поняття, як регульовані та нерегульовані юридичні професії.

До регульованих юридичних професій пропонується віднести суддів, прокурорів, адвокатів та нотаріусів, викладачів права, дослідників права, третейських суддів, арбітражних керуючих, державних та приватних виконавців, слідчих, детективів та помічників суддів.

Відповідно, до кожної професії встановлюються різні умови допуску.

Нагадаємо, що раніше поданий законопроект про юридичну освіту розмежовує правничі професії (суддя, адвокат, прокурор, нотаріус) і професійну діяльність у сфері права (держслужба, робота в органах місцевого самоврядування, надання БПД, робота помічником судді, адвоката, нотаріуса, прокурора, науково-викладацька діяльність у правничій школі). Для того щоб стати суддею, адвокатом, прокурором чи нотаріусом, потрібно буде скласти єдиний кваліфікаційний іспит після проходження навчання у правничій школі.

Варто зазначити, що положення раніше зареєстровано законопроекту повністю збігаються з  Концепцією реформування юридичної освіти, розробленою профільним Міністерством.

Україна втретє увійшла до складу Ради ООН з прав людини

Україна отримала членство в Раді ООН з прав людини з 2018 по 2020 роки. Дипломати сподіваються, що членство надасть додаткові можливості для боротьби проти порушень прав людини окупованих територіях.

Українська делегація в Раді з прав людини сфокусується на питаннях превенції порушень прав людини та виступатиме зі своїми ініціативами в цьому питанні в рамках роботи Ради.

До складу РПЛ, окрім України,також були обрані ще 14 країн: Австралія, Ангола, Афганістан, Іспанія, Катар, Конго, Малайзія, Мексика, Нігерія, Пакистан, Перу, Сенегал, Словаччина, Чилі. Вони замінять в РПЛ країни, мандат яких завершується 31 грудня цього року.

До складу групи країн Східної Європи разом з Україною з 1 січня увійде Словаччина, крім того, продовжуватиметься членство Албанії і Латвії (до кінця 2018 р.), а також Хорватії й Угорщини (до кінця 2019 року).

Україна вперше стала членом РПЛ у 2006 році, у 2008-му її було переобрано до складу Ради на другий термін.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика