НовиниУкраїна

Реформа в енергетиці та охорона довкілля: практика і проблематика

23.07.2019 / 10:00
406
+A
-a

Реформа в енергетиці та охорона довкілля: практика і проблематика

Нещодавно спільний проект Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" «Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про асоціацію» презентував оцінку стану виконання реформ в Україні у секторах енергетики та довкілля відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також наступні необхідні кроки.

Експерти поділились досягненнями і проблемами в наступних сферах: газ, електроенергетика, енергоефективність, бізнес-клімат в енергетиці, нафта та навколишнє середовище.

ПРО РИНОК ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ, ПРОВЕДЕННЯ АУКЦІОНІВ І СИТУАЦІЮ З НКРЕКП

Головним доповідачем цього сектору був Ілля Полулях, експерт коаліції «Енергетичні реформи». Спікер констатував, що згідно із законом ринок електроенергії повинен був стати відкритим з 01.07.2019 р., що і було зроблено попри неабиякі баталії щодо того чи варто його відкривати так скоро, чи все ж перенести на строк від 3 місяців до одного року. НКРЕКП разом із Кабміном все-таки наполягали на тому, що на даний момент вже було достатньо зроблено для того, щоб ринок все-таки було відкрито.

Так, спікер повідомив, що після відкриття ринку стало очевидною існування низки проблем, частині з яких були знайдені певні тимчасові рішення. До найбільш серйозних можна віднести, зокрема, оновлення станом на червень близько 500 сторінок вторинної нормативно-правової бази, за якими на даний момент працює відкритий ринок. Виходячи з цього, суб’єктам господарювання було фактично нереально спланувати свою діяльність вже за новою нормативною базою.

Другою проблемою є програмне забезпечення, імплементація якого здійснювалася із запізненнями як через проблеми з фінансуванням, так і через затвердження кодексів в останній момент. Станом на 26.06.2019 р. програмне забезпечення Укренерго як оператора ринку ще не було здано в промислову експлуатацію, з чого можна зробити висновок, що на території України не було жодного дня опрацювання тестового режиму, який законом передбачався ще з грудня 2018 року.

Наразі під час перехідного періоду можна побачити, що вся державна генерація йде по регульованим цінам, а теплова генерація нібито по конкурентним, але з ціновими максимами. Цінові обмеження на сегментах ринку були встановлені на думку деяких експертів, в тому числі й Іллі Полуляха, з порушенням закону. Хоча на даний момент вони працюють, і, на думку доповідача, для ринку це скоріше краще ніж гірше, хоча є великий ризик того, що все це буде оскаржено в судовому порядку.

Ситуація також ускладнюється й тим, що по «справі Укренерго» суд як захід забезпечення позову зупинив дію Постанови КМУ про визначення тарифу, що може поставити під загрозу сектор відновлюваної енергетики, тому що Укренерго фактично буде позбавлено можливості виплатити виробникам гарантовані державою кошти за «зеленим» тарифом, що може призвести до різного роду негативних наслідків, адже, наприклад, банківські установи можуть у разі відсутності платежів забажати дострокового повернення кредитів тощо.

До того ж, питання полягає і в повноваженнях НКРЕКП, яка, на думку окремих експертів, могла бути утворена у неконституційний спосіб. І виходячи з цього, треба чітко вирішити, яким шляхом правильно іти, щоб не порушувати зобов’язань України перед ЄС в рамках Угоди про асоціацію.

Щодо проведення аукціонів, то перший такий пілотний аукціон заплановано провести вже до кінця цього року і це є дуже важливою і позитивною подією.

НАФТА І НАФТОПРОДУКТИ: СЬОГОДЕННЯ ТА МАЙБУТНЄ

На думку Геннадія Рябцева, експерта коаліції «Енергетичні реформи», у секторі нафти і нафтопродуктів із позитивного можна відмітити те, що було ухвалено Закон про оновлення додатку 27 до Угоди про асоціацію, який не лише підтвердив міжнародні зобов’язання України, але й наголосив на посилені моніторингу виконання Угоди про асоціацію, адже є непоодинокими випадки, коли вирішення проблем підміняється розробкою проектів нормативно-правових актів, і після оголошення про це в офіційних джерелах про такі проекти більше ніхто нічого не чує.

У правовому суспільстві вже давно кажуть про необхідність прийняття Кодексу України про надра, і на даний час органами виконавчої влади вже були підготовлені різні проекти такого кодексу, але його затвердження перенесено вже на 2020 рік, хоча, на думку експерта, в реальності його прийняття можна очікувати не раніше 2021 року.

Але в той же час наразі вже розблоковано процес торгівлі через електронні аукціони спеціальними дозволами на користування надрами, і вже 16 дозволів на нафтогазові родовища було надано, хоча й на початок 2019 року планувалось продати цілих 55 дозволів (50 на суходолі та 5 на континентальному шельфі).

Незважаючи на введення нещодавно на рівні законодавства обов’язкового ліцензування виробництва і зберігання пального, оптової та роздрібної торгівлі пальним, це не має прямого стосунку до виконання міжнародних зобов’язань України в енергетичній сфері, але має суттєве непряме відношення. Тому що сертифікація, яка мала б відбуватися на об’єктах зберігання (резервуарах з нафтопродуктами), інвентаризація нафтобаз та об’єктів, які здійснюють продаж нафтопродуктів, охоплюються міжнародними зобов’язаннями, зокрема й Директивою 1994 року № 63.

Спікер зауважив, що реформа в енергетичному секторі насправді рухається надто повільно. Це можна прослідкувати й через призму виконання Директиви № 119, яка зобов’язує Україну сформувати мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів, щоб у разі переривання їх постачання з різних напрямків, зокрема з Росії, держава відчувала себе захищеною. Попри заяви з боку уповноважених органів державної влади, що дійсно такі запаси треба робити, попри те, що відповідні законопроекти вже розроблені Держрезервом і Кабміном та схвалені експертним середовищем, наразі голову Держрезерву усунено від виконання повноважень та розпочато дисциплінарне провадження, а тому, на переконання Геннадія Рябцева, в найближчий час цим питанням ніхто не займатиметься.

ВИКЛИКИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

Дане питання висвітлювала Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля». По-перше, на думку експерта слід звернути увагу на потребу забезпечення незворотності реформ в тих сферах, в яких вже були певні досягнення. А по-друге, необхідно продовжити ті реформи, які поки що тільки на початковій стадії, де є лише певні концепції реформування або ж проекти законів чи постанов Уряду.

Щодо пріоритетних викликів, які треба вирішувати в найближчий час, то є два загальних питання, що стосуються всіх тематичних сфер в розділі охорони довкілля. Це затвердження національного плану дій на виконання стратегії екологічної політики. Цього року була оновлена та схвалена стратегія дій і наразі, аби розпочати її імплементацію необхідний план заходів, проект якого вже розроблено на 2020-2025 роки, а Міністерство екології, в свою чергу, запевнило, що буде проводитись стратегічна екологічна оцінка такого плану з обговоренням даного питання за участі представників громадськості.

Друге питання полягає в очікуванні оновлення Додатку 30 до Угоди про асоціацію, який включає в себе 29 директив і регламентів щодо охорони довкілля, і Додатку 31, який стосується кліматичної політики. Важливо зараз проконтролювати ефективне оновлення вказаних додатків, бо деякі директиви на попередніх етапах погодження з невідомих причин не були включені в Додатки, а деякі є ще недоопрацьованими.

На думку Наталії Андрусевич, варто також звернути увагу на оцінку впливу на довкілля, стратегічну екологічну оцінку та доступ до екологічної інформації. Пріоритетним питанням в цій сфері є нова редакція реєстру з оцінки впливу на довкілля, що забезпечує відкритий доступ для громадськості та її активної участі в таких важливих державних питаннях. Що стосується доступу до екологічної інформації, то наразі вже тестується система «Відкрите довкілля», яка охоплює таких три елементи як «вода», «повітря» та «фінанси у сфері довкілля». Після того як система буде доповнена й іншими елементами, вона перейде від тестового режиму роботи до повноцінного функціонування.

У сфері охорони природи практично нічого не було зроблено, окрім розробки законопроекту «Про території смарагдової мережі», що обумовлений необхідністю забезпечення збереження природних оселищ та природної фауни і флори на території України шляхом визначення територій Смарагдової мережі в межах України та їх збереження. Законопроект розроблявся на виконання міжнародних зобов’язань, взятих Україною в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та участі у Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

У сфері охорони атмосферного повітря теж є доволі невтішна ситуація, яка полягає у гальмуванні процесу затвердження проекту постанови КМУ про порядок здійснення державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря. Адже згідно із соціологічними опитуваннями, зокрема, для півдня України дуже гостро стоїть питання забруднення атмосферного повітря, що потребує негайного втручання з боку держави.

Експерт також вважає, що наразі дуже складною та важливою сферою є також «Промислове забруднення». На думку експерта необхідно все-таки приступити до виконання Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, який так довго розроблявся і затверджувався, але поки що не приносить ніяких результатів.

Також впровадженню підлягає інтегрований дозвіл, про який «Українське право» писало раніше, оскільки нещодавно була прийнята Концепція державної політики у сфері промислового забруднення, а минулого тижня Мінприроди оприлюднило для обговорення громадськості План заходів на виконання згадуваної Концепції.

Інтегрований дозвіл передбачає об’єднання всіх дозволів (на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на спеціальне водокористування та на здійснення операцій у сфері управління відходами) в єдиний консолідуючий документ. Також повинна бути створена інформаційна система, де б кожен бажаючий міг довідатися про фактичні обсяги забруднень від промисловості, адже до цього часу в Україні відсутня інформація про реальні обсяги таких забруднень.

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ: РЕФОРМУВАННЯ

Тетяна Бойко, координаторка енергетичних програм Громадянська мережа «ОПОРА», зауважила, що хоча в Україні вже й створено Фонд енергоефективності, однак практика показує, що в кращому випадку в цьому році будуть реалізовані лише пілотні проекти. Поки що на рівні держави не йде мова про реалізацію проекту фінансування енергоефективності в індивідуальних житлових будинках, що є прямим порушенням Директив до Угоди про Асоціацію (на даний час планується фінансувати лиш багатоквартирні будинки, зокрема там, де створені ОСББ). На даний час відібрано вже п'ятнадцять таких проектів, два з яких знаходяться на стадії виконання, але жодної угоди про фінансування поки що підписано не було.

Хоча ефективна робота Фонду енергоефективності частково й залежить від участі міжнародних донорів, однак зі сторони України також повинні бути зроблені рішучі кроки для якнайшвидшого повномасштабного його запуску.

Поки що єдиною працюючою державною програмою є так звані «теплі кредити» і практика показує, що з року в рік для реалізації цієї програми закладається втричі менше коштів, ніж необхідно, до того ж вони закінчуються ще до кінця травня відповідного року. Але цього року внаслідок протестів громадськості, Уряд згодився виділити ще додаткове фінансування у розмірі близько 300 млн грн. 

Також важливим викликом є повна монетизація субсидій і пільг. В 2019 році відбулась часткова монетизація субсидій, а пільги поки що не монетизувались, хоча, за словами спікера, відповідна політична воля, щоб вже з жовтня 2019 року запустити цей процес, в державі є.

Так, за підсумками зустрічі можна відзначити, що, якщо говорити про формальну частину імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, то Україна виконала майже всі вимоги окрім прийняття базового Закону «Про енергетичну ефективність», тобто фактично всі нормативно-правові акти були прийняті.

Але як зазначили експерти, прийняття нормативно-правових актів ще не означає реалізацію всіх тих моментів, які були закладені в Угоді. А тому важливо, щоб новоутворений парламент продовжував невпинно рухатись шляхом реалізації європейських принципів, зокрема, важливо поставити в пріоритет на найближчий час питання енергоефективності та соціального захисту, енергетичної незалежності країни і безумовно зменшення кількості промислового забруднення. 

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика