НовиниУкраїна

Суд і корупція: протистояння чи співвідношення

06.11.2017 / 11:43
771
+A
-a

Суд і корупція: протистояння чи співвідношення

Місцеве відділення Національної школи суддів України провело семінар для суддів місцевих судів на тему: «Конфлікт інтересів у діяльності судді: антикорупційні стандарти та корупційні ризики», в якому взяв участь очільник Львівського теруправління НАБУ. 

Розпочавши семінар, суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук відзначив, що ця тематика уже сама по собі є цікавою, та наголосив, що проблема існує як з корупцією в цілому, так і з судовою корупцією, зокрема.  При цьому потрібно зазначити, що це вкрай негативне і небезпечне явище не є тільки українським, а притаманне у більшій чи меншій мірі усім країнам. «Це загалом світове зло, яке, як і тероризм, не знає меж та кордонів»,  – наголосив Володимир Кравчук, - але завдає збитків у рази більших, оскільки, його дія не настільки відкрита та відверто показна, а навпаки – прихована та підступна». Утім, аналізуючи наявне законодавство для боротьби з корупцією, він відзначив, що в Україні створені достатні інструменти та механізми, необхідні для дієвої боротьби з цим явищем, зокрема утворено систему антикорупційних органів: НАБУ, НАЗК, АРМА;  вперше запроваджено фінансовий контроль, тобто антикорупційна діяльність має реальну перспективу успіху. Далі доповідач поставив запитання: «А чи можна говорити про таку перспективу і в судовій владі? Адже на тлі  офіційних і неофіційних звернень зрозуміло, що явище корупції в системі правосуддя присутнє та ігнорувати це не можна». То що ж може зробити власне сама судова влада, щоб звести це явище до абсолютного мінімуму або хоча б перевести з розряду системного до винятко-випадкового? Чи можливо тільки покладатися на зовнішній вплив та діяльність спеціалізованих органів і громадські ініціативи антикорупційного характеру чи все-таки судова влада в особі своїх внутрішніх антикорупційних органів повинна намітити цілісну стратегію, тим більше що Закон України «Про забігання корупції» передбачає можливість створення антикорупційних програм для певних органів державної влади.

Визначивши перелік питань для обговорення та наголосивши на однозначності антикорупційних перспектив, Володимир Кравчук запросив охочих до дискусії та передав слово директору Львівського територіального управління НАБУ Тарасу Лопушанському. Очільник цього органу відразу ж наголосив, що це великий позитив мати можливість  поспілкуватися із суддями. «Адже саме від суддів чи не найбільше залежить успішність результату боротьби з корупцією, оскільки лише вони мають юридичне право поставити крапку у формі вироку, визнати особу корупціонером та притягнути до відповідальності,  – зазначив Тарас Васильович,  – але тільки наявність чіткого діалогу між правоохоронними органами і судовою гілкою влади зможуть забезпечити досягнення такого результату». Говорячи про українські закони, керівник Львівського теруправління НАБУ зазначив, що вони були такими в принципі, що не передбачали корупції, жодний з них не давав права вчиняти такі правопорушення, жодний не передбачав «касти недоторканих», а насправді важливий не сам акт, а той, хто його виконує і контролює та приймає рішення.

Під час презентації основних напрямів діяльності Національного антикорупційного бюро, Тарас Лопушанський зазначив, що це новий орган у правоохоронній системі України, створений з метою очищення влади від корупції заради побудови успішного суспільства та ефективної держави. Запуск його діяльності був однією з вимог міжнародних партнерів на шляху нашої країни до євроінтеграції. Також було наголошено на унікальності НАБУ, оскільки це єдиний правоохоронний інститут, який був створений з нуля у незалежній Україні та єдиний, при якому функціонує Рада громадського контролю: «Це новий правоохоронний орган, якого дотепер не було в Україні, його створення є відповіддю на заклики громадян України до реальних змін у державі», - наголосив директор Львівського територіального управління НАБУ. 
Під час зустрічі йшлося також про структуру, підслідність, принципи роботи, законодавчі зміни, яких потребує НАБУ.

Також Тарас Лопушанський наголосив, що, крім професіоналізму, суддя повинен володіти високими моральними якостями, які заперечують можливість вчинення суддею корупційних правопорушень.

«Як свідчить статистика Національного бюро, у суб’єктному розрізі понад 10%  фігурантів у справах, що розслідують детективи НАБУ, становлять судді»,  – зазначив директор Теруправління.

«Допоки судді не будуть готові самостійно викривати своїх колег, які вчиняють правопорушення, до того часу судова система не матиме належної довіри від суспільства»,  – заявив Тарас Лопушанський

Розповідаючи про досягнення нового правоохоронного органу, доповідач зауважив, що станом на сьогодні в НАБУ розслідувалось 410 активних проваджень, 260 повідомлень про підозру, щодо 160 осіб складено обвинувальні акти, 92 провадження скеровано до суду.

У ході своєї доповіді Тарас Лопушанський висловив занепокоєність та звернув увагу на стан розгляду справ Національного бюро у судах: «На прикладі роботи Національного бюро ми можемо побачити, як поки що не реформована судова система часто стає на заваді у роботі бюро. Для того аби робота Національного бюро мала логічне завершення – притягнення до кримінальної відповідальності корупціонерів, потрібно, аби суди швидко та неупереджено приймали рішення по тих обвинувальних актах, які ми їм скеровуємо. Українському суспільству потрібна відповідь на питання:  Де особи, притягнуті до кримінальної відповідальності? Тому є необхідним створення  Антикорупційного суду, максимально справедливого і неупередженого». Звичайно, можна дискутувати, як створювати такий суд, процедуру оскарження рішень такого органу, але це все технічні моменти, зазначив Тарас Васильович і висловив надію та віру у розуміння та підтримку від судової влади в цих моментах.

«Адже  жити в державі без корупції - це комфортно, безпечно та економічно вигідно», - наголосив доповідач.

Відповідаючи на питання щодо того, як має вирішуватися проблема забезпечення незалежності Антикорупційного суду, Тарас Лопушанський зазначив, що в першу чергу це момент призначення суддів такого суду, оскільки якщо обрано справді принципових людей без темного минулого, то це і значить незалежних. Поряд з цими гарантіями також назвав фінансове забезпечення та розширення повноважень рад громадського контролю. Ще слухачів даного семінару цікавило, хто має ставити крапку в ланцюгу оскаржень рішень Антикорупційного суду, на що очільник Львівського територіального управління відповів, що, на його думку, крапку у формі вироку має ставити ВСУ як касаційна інстанція. Таку ж позицію він висловив щодо питання про вирішення справ і не топ-корупціонерів, які розглядають звичайні місцеві суди, щоб уникнути двох підходів у вирішенні справ щодо корупційних правопорушень, тобто кінцеве бачення та кінцева практика має теж виходити від ВСУ незалежно, яка структурна одиниця в його складі буде виконувати в даному випадку роль касаційної інстанції. 

концепція створення антикорупційного суду від НАБУ.png

Наприкінці свого виступу Тарас Васильович подякував суддям за плідну дискусію та закликав об’єднувати зусилля для створення швидкого механізму, щоб Антикорупційний суд запрацював.

У продовження обговорення шляхів подолання корупції і ролі Антикорупційного суду в цих процесах ми поцікавилися думкою одного із спікерів даного семінару, Андрія Жука, судді Тернопільського окружного адміністративного суду. На питання, чи погоджується він як представник судової системи, що корінь проблеми у подоланні корупції лежить якраз у відсутності Антикорупційного суду, тобто чи стане створення даного органу запорукою успіху в даному випадку, Андрій Володимирович відповів, що, на його думку, ми повинні працювати над тим, щоб у нас кожен суд ставав антикорупційним, але якщо законодавець все-таки вирішить, що даний орган є необхідний, то його діяльність повинна бути спрямована в першу чергу саме на забезпечення верховенства права. Органи державної влади до моменту розгляду справи в суді не повинні висловлювати своєї офіційної чи бажаної думки, як справа повинна бути розглянута. «Коли Тарас Васильович під час дискусії розповідав про 92 справи, які спрямовані до суду і не розглядаються, бо судді хворіють чи заявляють самовідводи, то тут проблема полягає не в тому, що судді не хочуть їх розглядати, а в тому що вони вже відчувають, що від них хочуть побачити бажаний результат, а не справжнє відкрите правосуддя за принципом верховенства права. І тільки викорінивши цю проблему, можна сподіватися на чесний відкритий справедливий незалежний розгляд будь-якої справи будь-яким судом в Україні», – наголосив Андрій Володимирович.

На питання про те, чи не буде створення Антикорупційного суду законодавчо закріпленим механізмом обходу принципу автоматизованого розподілу справ, для того щоб конкретні  справи потрапляти тільки в той  суд, де список суддів відредаговано потрібною рукою Андрій Жук відповів, що так не думає. Адже, як зазначив діючий суддя, всі ті три законопроекти про створення Антикорупційного суду, які передані у Венеціанську комісію, передбачають прозорий конкурс на знання права, законодавства, а також практичні навички. Крім цього, посилюється роль громадськості, міжнародних партнерів щодо відбору саме таких суддів, щодо яких немає жодних питань ні до їхніх майнових статків, ні до іншої діяльності з точки зору конфлікту інтересів та антикорупційного законодавства. І якщо планується обрати 70 суддів такого суду, то все одно вони всі не можуть розглядати справу. Адже є процесуальне законодавство, яке вказує, що справи певної складності розглядаються колегіально у складі 3-х суддів, тобто невідомо, кому з них конкретна справа попаде. На його думку, неможливо підібрати 70 осіб, які будуть беззастережно слухати одну особу чи орган, адже кожен суддя має власну думку, справи вирішуються за внутрішнім переконанням. «Головне, щоб не було відразу при передачі справи тиску, коли ще до початку розгляду  буде оголошуватись, що людина – злодій і буде сидіти за гратами, а при іншому рішенні суд будуть називати несправедливим та корупційним», - зазначив Андрій Володимирович Жук.

Зеновія Суховерська для "Українського права"

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Процедура в українському праві: на шляху до колапсу donum auctoris Процедура в українському праві: на шляху до колапсу
Право не терпить приблизності у правилах, які встановлюють процес народження норми права, і право не може сприйня...
Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду Феміда Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду
Військовослужбовець, послушник монастиря, актор, директор театру, повітовий предводитель дворянства, совісний суд...
Як опинитись на лаві підсудного за допис в соціальній мережі? Справа Як опинитись на лаві підсудного за допис в соціальній мережі?
Петро був одним із тих багатьох студентів київських вишів, які жалкували, що приїхали «підкорювати столицю» не на...
Травень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5 6
7 8
08.05.2018 13:30:00 - Criminal Insanity in Canada
9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21
21.05.2018 09:30:00 - Intax Forum Ukraine
22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
ЗАХОДИ
08.05.2018 13:30:00 - Criminal Insanity in Canada
21.05.2018 09:30:00 - Intax Forum Ukraine
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика