Суд у Гаазі не кваліфікував події в Україні як злочини проти людяності
Суд у Гаазі не кваліфікував події в Україні як злочини проти людяності
14.11.2015 / 10:16
2167
+A
-a

Суд у Гаазі не кваліфікував події в Україні як злочини проти людяності

Згідно з попередніми висновками Міжнародного кримінального суду в Гаазі, українські правоохоронці часто застосували надмірну та невиправдану силу проти протестувальників і журналістів в ході протестів на Майдані у 2013 - 2014 роках, однак такі дії не можуть свідчити про злочини проти людяності.

Зокрема, як зазначається у звіті прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі Фату Бенсуда, на момент початку подій, які є предметом попереднього розгляду, в демократично обраному уряді України переважала Партія регіонів - партія тодішнього президента Віктора Януковича. Протести на Майдані були спричинені рішенням уряду України від 21 листопада 2013 року не підписувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Це рішення обурило проєвропейських українців, які сприйняли його як курс на зближення з Росією. У той же день масові акції протесту почалися на Майдані Незалежності в Києві.

Протягом наступних тижнів кількість протестувальників значно зросла і конфронтації між демонстрантами і правоохоронними органами зросли. Рух протесту продовжував наростати. Зокрема, з’явилися окремі особи та групи, незадоволені урядом Януковича, які вимагали його усунення з посади. Після прийняття 16 січня 2014 року українським парламентом законів, які ввели жорсткі обмеження на свободу вираження думок та зібрань, відносини між протестувальниками і владою погіршилися. Станом на 23 січня 2014 року акції протесту пройшли і в інших українських містах, включаючи Харків, Луганськ, Донецьк, Рівне, Івано-Франківськ, Дніпропетровськ, Вінницю, Житомир, Запоріжжя, Львів, Одесу, Полтаву, Суми, Тернопіль, Черкаси та Севастополь. У деяких містах протестувальники зайняли державні будівлі. Запеклі зіткнення на Майдані в контексті протестів продовжувалися протягом наступних тижнів, в результаті чого численні травми отримали як демонстранти, так і співробітники правоохоронних органів, зафіксовано навіть смерті деяких протестувальників. Увечері 18 лютого 2014, як повідомляється, влада ініціювала операцію, щоб спробувати очистити Майдан від протестувальників. Насильство різко загострилося з цього моменту, в результаті сталися десятки смертей і сотні поранень протягом наступних трьох днів. 21 лютого 2014, за посередництвом Європейського Союзу, президент Янукович і представники опозиції домовилися про призначення нового уряду та проведення президентських виборів у травні 2014 року. Однак вже 22 лютого 2014 року український парламент проголосував відсторонення Януковича з посади президента.

У юридичному аналізі подій на Майдані прокурор зазначає, що для того, щоб події підпадали під дію статті 7 Статуту, будь-який злочин має бути широкомасштабним і мати систематичний характер. Широке розповсюдження чи систематичний характер злочину якраз і є відмінною рисою злочинів проти людяності. Тому прокурор вважає, що існує обмежена інформація на даному етапі, щоб підтримати висновок, що злочини, вчинені в контексті протестів на Майдані, мали повсюдний і систематичний характер, тому що ці події були обмежені у своїй інтенсивності та географії охоплення. Хоча протести і пройшли по всій Україні протягом тримісячного періоду і в них брали участь велика кількість протестувальників, інциденти, які можуть вказувати на скоєння злочинів проти людяності, були несистематичними. У цьому зв'язку слід зазначити, що термін "передбачувані злочини", який використовується в даному контексті, відноситься тільки до такої поведінки, що становить один з актів, перелічених у статті 7 (1) Статуту. Зокрема, замість щоденного характеру, такі злочини були скоєні майже виключно в контексті обмеженої кількості зіткнень і протистоянь між правоохоронними органами та демонстрантами. Крім того, хоча протести проходили по всій Україні, більшість з передбачуваних злочинів сталися в обмеженому географічному районі - місті Києві, зокрема, в районі Майдану Незалежності. Щодо вбивств, то надана інформація вказує, що принаймні 75 цивільних осіб були вбиті органами безпеки і тітушками, принаймні 700 мирних жителів які брали участь у протестах, були поранені правоохоронними органами та тітушками. З наведеної інформації лише частина цих травм може мати відношення до злочину, що підпадає під дію статті 7 Статуту, в той час як інші мали менш серйозний характер. Виходячи з конкретних фактів, з наявної інформації, залишається запитання, чи дійсно вони відображають вимоги статті 7 Статуту. Також є й інші міркування, аби вважати, що напад мав систематичний характер. Хоча поведінка правоохоронних органів свідчить про надмірне застосування сили проти демонстрантів, однак такі дії не обов’язково були проведені послідовно, організовано чи на регулярній або постійній основі.

Зокрема, інформація вказує, що більшість з передбачуваних злочинів сталися в контексті надмірного насильства як відповідь з боку правоохоронних органів на загрози для громадського порядку та з власної безпеки. Ці спостереження вказують, що вчинені дії були скоріше реакцією на події, спрямовані на обмеження протесту, а не були частиною навмисного, скоординованого плану насильства проти протестного руху. Крім того, протягом трьохмісячного періоду демонстрацій та заворушень епізоди насильства, що ведуть до передбачуваних злочинів, були поодинокими, в обмежених випадках.

Все це вказує на те, що події, які сталися під час Революції Гідності, не мають ознак злочинів проти людяності. Однак варто зазначити, що мали місце серйозні порушення прав людини.

Однак попередня оцінка подій на Майдані може бути переглянута у світлі нових фактів або інформації, яка може мати відношення до оцінки широкомасштабного або систематичного характеру цих подій.

Наведений текст є перекладом з  англійської. З повним текстом можна ознайомитися за посиланням.

КОМЕНТАРІ 0 + Додати коментар

Повернення до списку

Орзіх Марко Пилипович
Орзіх Марко Пилипович
05.05.2017

(1925 - 2016)
академік Академії правових наук України, Української академії політичних наук, Української...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Черкес Марко Юхимович
Черкес Марко Юхимович
28.03.2017

(1930 – 2010)
кандидат юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бару Мирон Йосипович
Бару Мирон Йосипович
20.03.2017

(1907 - 1998)
професор, доктор юридичних наук, лауреат Державної премії УРСР, заслужений працівник...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бажанов Марко Ігорович
Бажанов Марко Ігорович
02.03.2017

(1922 - 2001)
вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений професор Національної...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Грошевий Юрій Михайлович
Грошевий Юрій Михайлович
10.02.2017

(1931 - 2013)
відомий український вчений, доктор юридичних наук, професор, академік і віце-президент...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Мартиненко Петро Федорович
Мартиненко Петро Федорович
23.01.2017

(1936 - 2013)
відомий український правознавець, заслужений юрист України, професор, суддя Конституційного...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Недбайло Петро Омелянович
Недбайло Петро Омелянович
04.11.2016

(1907-1974)
український правознавець, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, заслужений...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Сокуренко Володимир Гаврилович
Сокуренко Володимир Гаврилович
16.09.2016

(1921-1994)
Український правознавець, доктор юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Лопушанський Федір Андрійович
Лопушанський Федір Андрійович
25.08.2016

(1920 –2001)
Відомий вчений у галузі кримінології, кримінального права і процесу, заслужений діяч науки...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Тарановський Федір Васильович
Тарановський Федір Васильович
27.05.2016

(1875 - 1936)
Правознавець, історик і теоретик права, доктор державного права

ЧИТАТИ ДАЛІ
Календар подій
Червень 2017

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2
02.06.2017 09:30:00 - Медіація і право
3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21
21.06.2017 09:00:00 - Тендери в Україні
22 23 24 25
26 27 28 29
29.06.2017 19:00:00 - Токсичний клієнт
30 1 2
ЗАХОДИ
  1. Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?