НовиниУкраїна

Тенденція зберігається: у 2015 році до ЄСПЛ найбільше позовів подано проти України

09.02.2016 / 09:19
3471
+A
-a

Тенденція зберігається: у 2015 році до ЄСПЛ найбільше позовів подано проти України

Голова Європейського суду з прав людини Гвідо Раймонді на прес-конференції в Страсбурзі оприлюднив статистику діяльності суду у 2015 році.

Як і в попередні роки, Україна залишається одним з лідерів за кількістю справ, які розглядає ЄСПЛ. Так, ми зберегли лідерство за кількістю позовів, які знаходяться на розгляді суду. З майже 65 тисяч справ 21,4% - подані проти України. На другому місці – Росія з показником 14,3%, на  третьому – Туреччина (13%). Переважна кількість українських справ – старі майнові спори, пов'язані з вже винесеними рішеннями українських судів.

Примітно, що, незважаючи на лідерство України за кількістю справ, у перерахунку на кількість осіб ми не є лідерами за цим показником - Україна лише на тринадцятому місці, а найгірші показники мають Угорщина, Ліхтенштейн і Молдова. За кількістю рішень про порушення прав людини, винесених ЄСПЛ в 2015 році, Україна – на четвертому місці, за рік було 50 рішень. Першу сходинку займає Росія (109), за нею – Туреччина (72) і Румунія (72).

Раніше Міністр юстиції України Павло Петренко повідомив, що до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі у зв'язку з окупацією Криму і агресією на Донбасі вже звернулися понад 700 громадян України.

Варто зазначити, що згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. На жаль, оскарження рішень органів державної влади, посадових і службових осіб в судах загальної юрисдикції або навіть у спеціалізованих судах не завжди дає позитивний результат.

Практика, що склалася, змушує фізичних і юридичних осіб звертатися за захистом своїх прав і інтересів до міжнародних судових інстанцій. Згідно з ч. 3 ст. 55 Конституції України кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ або у відповідні органи міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, зокрема до Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини - це міжнародний судовий орган, юрисдикція якого поширюється на всі держави - члени Ради Європи, що ратифікували Європейську конвенцію про захист прав людини і основних свобод. Таким чином, Європейський суд з прав людини розглядає усі питання, що відносяться до тлумачення і застосування конвенції, включаючи міждержавні справи і скарги окремих осіб.

Основне завдання Європейського суду з прав людини полягає в забезпеченні неухильного дотримання і виконанні норм Конвенції її державами-учасниками. Він здійснює це завдання шляхом розгляду і вирішення конкретних справ, прийнятих їх до провадження на основі індивідуальних скарг, поданих фізичною особою, групою осіб або неурядовою організацією. Можливе також оскарження порушення Конвенції державою - членом Ради Європи з боку іншої держави-члена.

Ратифікація Україною Європейської конвенції з прав людини у 1997 року дозволяє усім особам, які знаходяться під юрисдикцією нашої держави, звертитися зі скаргами до Європейського суду з прав людини, якщо вони вважають свої права порушеними.

Для звернення зі скаргою до Європейського суду з прав людини необхідно враховувати такі умови:

- предметом скарги можуть бути тільки права і свободи, що гарантуються Конвенцією або її протоколами;

- скарга має бути подана не пізніше ніж через шість місяців після остаточного розгляду питання компетентним державним органом - цей термін відновленню не підлягає;

- скаржитися можна тільки на ті порушення, які мали місце після дати ратифікації Україною (у випадку з Україною такою датою є 17 липня 1997 року);

- для того щоб скарга була визнана прийнятною по суті, заявником мають бути вичерпані усі внутрішньодержавні засоби захисту свого права і передусім судові засоби такого захисту;

- скарги, спрямовані до Європейського суду, повинні стосуватися подій, за які несе відповідальність державна влада. Скарги проти приватних осіб і організацій Європейським судом не беруться до розгляду.

Європейський суд не є вищою інстанцією по відношенню до судової системи держави -учасника Конвенції, тому він не може скасувати рішення, винесене органом державної влади або національним судом, не дає вказівок законодавцеві, не здійснює абстрактний контроль національного законодавства або судової практики, не має права давати розпорядження про вжиття заходів, що мають юридичні наслідки. Суд розглядає тільки конкретні скарги з тим, щоб встановити, чи дійсно були допущені порушення вимог Конвенції. Проте суд має право присудити "справедливе задоволення претензій" у вигляді фінансової компенсації матеріального збитку і моральної шкоди, а також відшкодування стороні усіх витрат.

За всю багаторічну практику Європейського суду не було зафіксовано жодного випадку невиконання рішень Суду державами - членами Ради Європи. В іншому випадку, згідно зі Статутом Ради Європи, невиконання рішення суду може привести до призупинення членства держави і, врешті-решт, відповідно до рішення Комітету міністрів, - виключення держави зі складу Ради Європи. У разі якщо держава констатує, що без зміни законодавства або судової практики розглянута Європейським судом ситуація може повторитися, вона зазвичай здійснює необхідні новації.

Відповідно до ст. 46 Конвенції, нагляд за виконанням рішень Суду здійснює Комітет міністрів Ради Європи, який відповідно до цієї норми покликаний стежити не лише за своєчасною виплатою грошової компенсації, але і за тим, як держава - учасник Конвенції виправляє законодавчі прогалини, які стали підставами для звернення до Європейського суду з прав людини.

В Україні ж існують проблеми з виконанням рішень ЄСПЛ, зокрема з виплатою компенсацій, оскільки здебільшого у законі про Державний бюджет прописується менша сума для відшкодування, аніж сумарно передбачено рішеннями Європейського суду на користь українців. Так, наприклад, у 2015 році у Держбюджет заклали лише 740 млн гривень на виплати громадянам за рішеннями ЄСПЛ, а загалом сума виплат, які повинні були бути проведені за провадженнями, відкритими за рішенням ЄСПЛ, становила понад один мільярд гривень.

Цьогоріч уряд передбачив у бюджеті на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, лише 640 млн грн. Однак, зважаючи на зростання позовів проти України до ЄСПЛ у зв’язку з тимчасовою окупацією Криму та збройним конфліктом на сході країни, цих коштів знову може не вистачити. Залишається сподіватися на дотримання прав людини у діяльності державних органів та на  більш ефективний захист прав і свобод громадян правосуддям України, яке наразі перебуває у складних процесах реформування.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика