НовиниУкраїна

Україна та судова реформа: підсумки року, що минув

31.12.2017 / 08:00
2234
+A
-a

Україна та судова реформа: підсумки року, що минув

Головною правничою подією 2017 року в Україні стала судова реформа, яка супроводжувалася прийняттям багатьох нормативно-правових актів як Верховною Радою, так і  Президентом, з метою впровадження задекларованих у Конституції змін щодо правосуддя.

Рішення влади, прийняті та реалізовані у 2017 році, не тільки стосуються  підсумків року, що минув. Вони багато в чому вплинуть на очікування суспільства у 2018 році. Саме з огляду на це «Українським правом» визначено найбільш знакові події у правовому житті держави, якими запам’ятався 2017 рік і які безпосередньо формують умови правової діяльності у році, що настає.

Верховний Суд

Конкурс до Верховного Суду, розпочатий восени 2016 року, тривав майже рік і завершився призначенням 115 суддів Верховного Суду. Хоча на початку планувалося, що обрати верховних суддів вдасться за півроку, однак конкурсні процедури затягнулися надовше, тому перед видання Указу Президента про призначення суддів Верховного Суду, парламент вніс зміни до Закону про судоустрій, підправивши строки їх призначення.

Офіційно новий Верховний Суд, у складі якого діють Касаційний цивільний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний адміністративний суд та Касаційний кримінальний суд, розпочав роботу 15 грудня 2017 року, однак безпосередньо до відправлення правосуддя ще не приступив. Хоча з 15 грудня до нього вже надходять касаційні скарги. Також новому ВС потрібно буде розібратися із понад 50 тис. нерозглянутих справ від своїх попередників: Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду, Вищого господарського суду та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, які наприкінці року припинили свою діяльність і мають бути ліквідовані. Однак Верховний Суд України так і не розпочав ліквідаційну процедуру: судді вважають, що вони не мають права своїм рішенням припинити діяльність судового органу.

Процесуальне законодавство

У 2017 році Верховна Рада прийняла нове процесуальне законодавство  - нові Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та Кодекс адміністративного судочинства, які набули чинності одночасно із запуском Верховного Суду.

Нові кодекси встановлюють процесуальні фільтри для оскарження ухвал суду в апеляційному порядку, касаційного оскарження судових рішень, направлення справи на новий розгляд, закріплюються присічні строки для звернення з апеляційною або касаційною скаргою, заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Встановлено спрощення процедури та прискорення розгляду нескладних та менш значних справ, а в передбачених законом випадках – розгляду справи без виклику сторін. У таких справах строк розгляду становить не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

У господарському та цивільному видах судочинства запроваджено можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження. Заява про видачу судового наказу розглядається без виклику заявника і боржника та без проведення судового засідання.

Процедуру наказного провадження прописано і в Цивільному процесуальному кодексу України, однак з деякими відмінностями. Зокрема, в цивільному процесі не дозволяється стягнення в наказному провадженні заборгованості, яка випливає із договорів з фізичною особою, яка не є підприємцем, крім стягнення заборгованості по заробітній платі, оплаті житлово-комунальних, телекомунікаційних послуг.

Наказне провадження в цивільному судочинстві може бути застосоване для розгляду вимог про стягнення аліментів, про повернення вартості товару неналежної якості, про стягнення фізичною особою неоспорюваної заборгованості з юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Для менш складних справ, які не можуть бути розглянуті в процедурі наказного провадження, передбачений розгляд у порядку спрощеного позовного провадження. 

Для підготовки і розгляду складних справ передбачається загальне позовне провадження, що передбачає обов'язкове проведення підготовчого судового засідання, в межах якого судом мають бути вирішені всі процедурні питання (такі як склад учасників, позиції по суті справи, направлення сторонами переліку питань по суті спору та надання відповіді на них, докази, клопотання тощо), вирішення яких є необхідним для безперешкодного розгляду справи по суті. Для підготовки справи до розгляду по суті встановлюється строк до 60 днів з дня відкриття провадження в справі.

Судочинство за новими кодексами суди всіх інстанції почали здійснювати з 15 грудня.

Укрупнення судів

За три дні до завершення 2017 року Президент України підписав низку указів, якими передбачено реформування судів першої та апеляційної інстанцій. Зокрема, ліквідуються 117 районних судів в містах обласного значення та створюється 50 окружних.

Також передбачено реорганізацію місцевих загальних судів, а саме утворення 205 окружних судів шляхом злиття районних, міських та міськрайонних судів. Однак в Указі хоча й передбачено укрупнення судів, однак там, де загальний суд буде ліквідований, приміщення для суду, але вже окружного, залишиться і там працюватимуть судді.

Апеляційні інстанції теж не оминула судова реформа. Президент указами ліквідував обласні апеляційні суди, апеляційні господарські суди, апеляційні адміністративні суди, а натомість створив апеляційні суди в округах та апеляційні окружні суди, апеляційні адміністративні та апеляційні господарські в округах.

На таку "швидку" реформу судоустрою критично відреагували в першу чергу судді, які побоюються, що, на додачу до нестачі суддівських кадрів, яка вже кілька років особливо відчувається у місцевих судах, додадуться ще й проблеми з доступом до правосуддя.

На сайті Президента навіть зареєстрували петицію відтермінувати укрупнення судів, однак за Конституцією вирішувати питання створення та ліквідації судів Президент має право до кінця 2017 року. У 2018 році це право переходить до парламенту, а у Президента залишається лише право вносити відповідні ініціативи до Верховної Ради.

Тим часом в Адміністрації Президента пояснили, що хоча й укази про ліквідацію судів підписані, однак це не означатає, що суди призупинять свою роботу. Вони припинять працювати лише тоді, коли у цьому окрузі фактично запрацює новий суд, початок роботи якого визначатиме Державна судова адміністрація після відповідних консультацій із судами.

Конституційний Суд

У 2017 році парламент прийняв Закон про Конституційний Суд, яким, зокрема, визначено порядок розгляду конституційних скарг, право на подання яких закріплено у Конституції.

Конституційну скаргу може подати будь-яка особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України.

Конституційний Суд братиме до розгляду конституційні скарги за умови, що вичерпано всі національні засоби юридичного захисту (за наявності ухваленого в порядку апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, а в разі передбаченої законом можливості касаційного оскарження - судового рішення, винесеного в порядку касаційного перегляду) та з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, у якому застосовано закон України (його окремі положення), сплинуло не більше трьох місяців.

Хоча у Законі, який набув чинності 3 серпня 2017 року, передбачено повноваження КСУ розглядати такі скарги, однак їх розгляд так і не розпочався, бо судді не змогли затвердити регламент їх розгляду.

До того суддівський штат КСУ досі не укомлектований. Призначити п'ятьох суддів за конкурсом, як це визначено новим Законом, вдалося лише частково. Одну вакантну посаду за своєю квотою заповнив лише з’їзд суддів. Суддею КСУ призначено Віктора Городовенка. За квотою Верховної Ради і Президента призначені мали бути ще по двоє суддів. Конкурс на посади розпочали, однак до кінця року так і не завершили.

Крім того, понад півроку КСУ залишається без очільника, після того як у Юрія Бауліна, який до березня 2017 року три роки керував Судом, закінчився термін повноважень. У КСУ змінювалися лише тимчасові виконувачі обов’язків голови КСУ, а проведені декілька разів вибори так і дали результату.

Звільнення та призначення суддів

У 2017 році, як і минулоріч, судова система відчувала брак кадрів. Судді продовжували звільнятися у відставку, а нові призначення не заповнили всіх наявних вакансій.

Протягом року Президент підписав укази про призначення понад 400 суддів до місцевих судів. Також нестачу суддів заповнювали переведенням суддів, а у вересні 2017 року Державна судова адміністрація затвердила нові штатні розписи, скоротивши кількість посад у судах. Однак навіть скорочення штатної чисельності не вирішило браку суддів. По всій Україні залишається майже 1000 вакантних посад суддів і чимало суддів без повноважень.

Також невизначеною залишається доля суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, які з 15 грудня припинили свою роботу. У Законі про судоустрій прописано положення про їх переведення до судів нижчого рівня, однак самі суддів вважають, що їх мали б перевести до нового Верховного Суду і свого часу навіть подали відповідне конституційне подання до Конституційного Суду, яке, до речі, наразі розглядається.

Конкурс у місцеві суди

Окрім конкурсу до Верховного Суду, у 2017 році Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила конкурс на 600 вакантних посад суддів у місцеві суди. Щоправда, на призначення суддів слід очікувати лише у 2019 році.

Конкурс на зайняття посад суддів місцевих судів, окрім відбіркового іспиту, який до слова кандидати склали у 2017 році, передбачає ще й проходження річного навчального курсу у Національній школі суддів, який, вочевидь, розпочнеться вже наступного року. Після навчання - знову іспит. І лише після цього ВККСУ сформує резерв суддів для першої інстанції.

Вищі спеціалізовані суди

У 2017 році Президент своїм Указом створив Вищий суд з питань інтелектуальної власності, а Вища кваліфікаційна комісія розпочала конкурсний відбір суддів.

Новий суд діятиме як суд першої та апеляційної інстанції з розгляду справ у сфері інтелектуальної власності, а касаційний перегляд здійснюватиме Верховний Суд. Однак допоки ІР-суд не розпочне роботу, справи, віднесені до його підсудності, розглядатиме Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.

Тим часом створення іншого спеціалізованого суду – Вищого антикорупційного – зайшло у глухий кут. Майже рік в Україні вагалися, чи потрібен він взагалі, і лише під кінець року, після висновку Венеціанської комісії, що антикорупційний суд в Україні таки має бути створений,та під політичним тиском  Президент вніс у парламент відповідний законопроект, в якому визначено порядок обрання антикорупційних суддів та перелік справ, які будуть підсудні цьому суду.

Адвокатська монополія

З 1 січня 2017 року почалося впровадження адвокатської монополії у вищих судах, де представництво здійснювали лише адвокати.

Проте нові процесуальні кодекси ввели нове поняття «малозначна справа», на які не поширюється адвокатська монополія. При розгляді малозначних справ представником у суді може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність. Однак для малозначних спорів у 2017 році скасували можливість касаційного перегляду.

З 1 січня 2018 року адвокатська монополія пошириться на представництво в апеляційних судах.

Реформа адвокатури

У 2017 році розпочалася підготовка нового закону про адвокатуру – Рада з питань судової реформи підготувала новий текст профільного закону, який гостро розкритикувала адвокатська спільнота. Рада адвокатів висловила свою незгоду з його положеннями, а також обурилася тим, що побажання представників адвокатури не були враховані у тексті розробленого законопроекту.

Звернення щодо неприпустимості проведення реформи у такий спосіб РАУ направляла як Президенту, так і в міжнародні організації. Тому, вочевидь, проект нового закону про адвокатську діяльність  так і не зареєстрували в парламенті.

Державне бюро розслідувань і прокуратура

Під кінець 2017 року таки вдалося завершити конкурс на посади керівництва Державного бюро розслідувань та призначити Романа Трубу Директором ДБР.

Однак запустити новий правоохоронний орган так і не вдалося. Як передбачалося у КПК, 20 листопада 2017 року прокуратура втратила право відкривати нові провадження у справах, підслідних ДБР. Однак ДБР не запрацювала, а прокуратурі так і продовжили строки для здійснення слідства – у неї залишилися повноваження проводити досудове розслідування у справах, відкритих до 20 листопада.

Тим часом Директор ДБР наприкінці року представив стратегію розвитку органу. За його словами, з нового року розпочнуться конкурси на посади співробітників, а слідство ДБР планує розпочати у вересні 2018 року.

Як бачимо, не всі реформи та перетворення вдалося втілити – у 2018 році на нас чекають нові зміни, за якими «Українське право» слідкуватиме та інформуватиме читачів про якість таких перетворень.

Оксана Баланда, Українське право

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика