НовиниУкраїна

У Раді зареєстровано як невідкладний законопроект про Вищу раду правосуддя

26.09.2016 / 16:41
3354
+A
-a

У Раді зареєстровано як невідкладний законопроект про Вищу раду правосуддя

Президент України подав до Верховної Ради України проект Закону № 5180 «Про Вищу раду правосуддя».

Метою законопроекту є встановлення організаційних передумов діяльності та правового статусу Вищої ради правосуддя як нового органу системи правосуддя.

Законопроект складається із загальної та особливої частин. У загальній частині вирішуються питання статусу Вищої ради правосуддя, її повноважень, порядок обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя, їх статус (права, обов’язки, гарантії діяльності, порядок звільнення та припинення повноважень), структура Вищої ради правосуддя. В особливій частині йдеться про процедурні питання здійснення повноважень Вищою радою правосуддя, її органами.

Законопроектом закріплюється юридичний статус Вищої ради правосуддя – колегіального, незалежного конституційного органу суддівського врядування, який діє у системі правосуддя України на постійній основі.

Передбачається, що до складу ВРП входитимуть двадцять один член, з яких десятьох – обиратиме з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначатиме Президент України, двох – обиратиме Верховна Рада України, двох – обиратиме з’їзд адвокатів України, двох – обиратиме всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обиратиме з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного Суду входитиме до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

Проектом Закону врегульовано порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя за прозорими процедурами та встановлюються процедури проведення конкурсів щодо відбору кандидатів у члени Вищої ради правосуддя. Детально регламентується порядок обрання членів Ради з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, всеукраїнською конференцією прокурорів та з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Окремо закріплюються вимоги до кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя, яким може бути громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, що володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років, є визнаним фахівцем у сфері права, має бездоганну професійну репутацію та відповідає критерію політичної нейтральності.

У законопроекті розмежовано підстави для звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади та підстави припинення його повноважень. Зокрема, визначено підстави, за яких орган, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя за її поданням, ухвалює рішення про його звільнення з посади, а також підстави, за яких повноваження припиняються автоматично, унаслідок настання юридичного факту, та не потребують окремого рішення цього органу.

Також Вищій раді правосуддя надано право утворювати органи, в тому числі необхідні для забезпечення ефективного розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів.

Вища рада правосуддя самостійно затверджуватиме граничну чисельність її працівників Вищої ради правосуддя.

При Вищій раді правосуддя утворюється Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, до компетенції якої належатиме вирішення питань державних службовців у органах судової влади.

Надані Вищій раді правосуддя конституційні повноваження процедурно деталізовані цим проектом Закону, зокрема повноваження щодо ухвалення остаточного рішення про звільнення судді з посади, надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя тощо.

Закріплення таких повноважень за Вищою радою правосуддя, виключаючи необхідність прийняття окремих актів Президентом України чи Верховною Радою України з вказаних питань, спростить процедуру прийняття рішень, сприятиме посиленню гарантій незалежності суддів та унеможливить будь-який політичний вплив на них.

Окремими главами законопроекту передбачено порядок розгляду питань, що належать до повноважень Вищої ради правосуддя, стосовно: формування суддівського корпусу; розгляду справ щодо порушення вимог законодавства про несумісність; дисциплінарного провадження щодо суддів; розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; звільнення судді з посади; надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом; тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя; переведення суддів; вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Також Вища рада правосуддя здійснюватиме ключову роль у формуванні суддівського корпусу. Нею ухвалюватимуться рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. При цьому рішення щодо зазначеного подання вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

З прийняттям законопроекту органи Вищої ради правосуддя – дисциплінарні палати – розглядатимуть дисциплінарні питання щодо суддів усіх рівнів.

Дисциплінарні палати утворюються Вищою радою правосуддя з числа її членів. До складу кожної дисциплінарної палати входить щонайменше чотири члени Вищої ради правосуддя. Відповідно до європейських стандартів при формуванні Дисциплінарних палат Вища рада правосуддя має забезпечити, щоб щонайменше половина, а якщо це неможливо – значна частина членів кожної Дисциплінарної палати були суддями або суддями у відставці.

Перегляд рішень Дисциплінарних палат буде здійснюватися Вищою радою правосуддя у пленарному складі. Суддя може оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня його ухвалення, при цьому у розгляді скарги не беруть участь члени Вищої ради правосуддя, які входять до дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення.

Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту передбачено, що з дня набрання ним чинності Закон України "Про Вищу раду юстиції" втрачає чинність, а Вища рада юстиції реорганізовується шляхом утворення Вищої ради правосуддя. Міністр юстиції України та Генеральний прокурор України припиняють свої повноваження як члени Вищої ради юстиції. Також проектом Закону передбачено механізм дообрання членів Вищої ради правосуддя на заміну тих, повноваження яких припиняються.

Тимчасово, до прийняття змін до процесуальних кодексів, необхідних у зв’язку з утворенням Верховного Суду та імплементацією конституційних положень, законопроектом для забезпечення права на перегляд Верховним Судом України рішень Вищого адміністративного суду України щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України пропонуються відповідні зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою приведення у відповідність із новими конституційними положеннями норм законодавства з питань правосуддя законопроектом вносяться необхідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України, Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України "Про Регламент Верховної Ради України", та інших законів, зокрема, стосовно невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена щодо надання інформації, тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, порядку затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом, порядку обрання членів Вищої ради правосуддя Верховною Радою України тощо.

Нагадаємо, що змінами до Конституції України щодо правосуддя передбачено утворення Вищої ради правосуддя шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. До утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснюватиме Вища рада юстиції. До обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя цей орган діятиме у складі членів Вищої ради юстиції протягом строку їх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року. Обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя здійснюється не пізніше 30 квітня 2019 року. 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика