НовиниУкраїна

Законопроект про судоустрій вже у Раді: які зміни чекають на судову владу

31.05.2016 / 12:37
38114
+A
-a

Законопроект про судоустрій вже у Раді: які зміни чекають на судову владу

Вчора, як і анонсувалося раніше, у Верховній Раді було зареєстровано проект Закону № 4734 «Про судоустрій і статус суддів», внесений Президентом України.

Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття законопроекту є одним з ключових етапів судової реформи, що дасть змогу трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань і європейських стандартів, створити ефективну модель функціонування судової влади, яка покликана максимально задовольнити суспільний запит на справедливий суд.

При цьому сьогодні депутати проголосували за його включення до порядку денного сесії. Очікується, що профільний комітет у найкоротші терміни розгляне його, і вже 2 червня депутати обговорюватимуть і голосуватимуть за новий закон.

Які ж ключові новели містить цей законопроект, розглянемо далі.

Зміни у системі судоустрою

У законопроекті визначено, що систему судоустрою складають місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд. Для розгляду окремих категорій справ в системі судоустрою будуть діяти вищі спеціалізовані суди.

При цьому суд утворюється і ліквідовується законом. Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Створення нового Верховного Суду та спеціалізованих судів

Законопроект визначає, що найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд.

Верховний Суд буде створюватись як новий орган, до якого судді призначатимуться на конкурсній основі. Строк для створення Верховного Суду – шість місяців з дня набуття чинності законом, проект якого запропонований.

До складу Верховного Суду входитиме не більше двохсот суддів, що удвічі менше порівняно із загальною кількістю суддів судів касаційної інстанції та Верховного Суду України на даний час.

У складі Верховного Суду діятимуть п’ять структурних підрозділів: Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд.

До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації. У кожному касаційному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.

У Касаційному адміністративному суді обов'язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів; захисту соціальних прав; виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.

У Касаційному господарському суді обов'язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо банкрутства; захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством; корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів.

Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.

Законопроектом передбачено, що Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України діють у межах визначених законом повноважень до початку роботи Верховного Суду. Після початку роботи Верховного Суду вказані суди припиняють свою діяльність та ліквідуються.

Законопроект також передбачає можливості оновлення інших судів: створення місцевих окружних судів, апеляційних судів у відповідних округах тощо.

Окремою новелою законопроекту є створення у системі судоустрою нових вищих спеціалізованих судів як судів першої інстанції з розгляду визначених категорій справ: Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду, перегляд рішень яких буде здійснюватися Верховним Судом.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності утворюється та проведення конкурсу на посади суддів у цьому суді має бути оголошено протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом. У свою чергу, Вищий антикорупційний суд утворюється та проведення конкурсу на посади суддів у цьому суді має бути оголошено протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності законом, який визначає спеціальні вимоги до суддів цього суду.

Вимоги до суддів та порядок призначення на посаду судді

Законопроектом закріплюються зміни щодо основ конституційно-правового статусу судді, зокрема: підвищено вікові та професійні цензи до кандидатів на посаду судді, удосконалено конкурсний принцип призначення судді на посаду.

На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Добір та призначення на посаду судді включає такі стадії:

1) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів;

2) розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді. В оголошенні має бути зазначено кінцевий термін подання документів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що не може бути меншим ніж 30 днів із дати розміщення оголошення, а також прогнозована кількість вакантних посад суддів на наступний рік;

3) подання особами, які виявили намір стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону;

4) здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів;

5) допуск Вищою кваліфікаційною комісією суддів України осіб, які за результатами перевірки на час звернення відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту;

6) складення особою, допущеною до участі у доборі, відбіркового іспиту;

7) встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України результатів відбіркового іспиту та їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

8) проведення стосовно осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону;

9) проходження кандидатами, які успішно склали відбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки; отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки;

10) складення кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів;

11) зарахування Вищою кваліфікаційною комісією суддів України кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатів на посаду судді, включених до резерву та рейтингового списку, на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

12) оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад;

13) проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді;

14) розгляд Вищою радою правосуддя рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та ухвалення рішення щодо кандидата на посаду судді;

15) видання указу Президента України про призначення на посаду  судді – у разі внесення Вищою радою правосуддя подання про призначення судді на посаду.

Добір кандидатів на посаду судді, які мають стаж роботи на посаді помічника судді щонайменше три роки, проводиться з особливостями, визначеними рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Звільнення суддів з посади та припинення їх повноважень

Суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України, а саме: за станом здоров'я, за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням, у разі порушення ним вимог щодо несумісності, у разі вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов'язками, у зв'язку з незгодою на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду, у зв'язку з порушенням обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.

При цьому повноваження судді припиняються у зв'язку з досягненням  суддею шістдесяти п'яти років, у зв'язку з припиненням громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним, у зв'язку зі смертю судді, у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Грошове забезпечення суддів

Законопроектом передбачається поступове підвищення базових розмірів посадового окладу судді протягом чотирьох років.

Так, з 1 січня 2017 року:

- для судді місцевого суду – 15 мінімальних заробітних плат;

- для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого  суду – 25 мінімальних заробітних плат;

- для судді Верховного Суду – 75 мінімальних заробітних плат.

З 1 січня 2018 року:

- для судді місцевого суду – 20 мінімальних заробітних плат;

- для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду – 30 мінімальних заробітних плат.

З 1 січня 2019 року:

а) для судді місцевого суду – 25 мінімальних заробітних плат;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду – 40 мінімальних заробітних плат.

З 1 січня 2020 року:

- для судді місцевого суду – 30 мінімальних заробітних плат;

- для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду – 50 мінімальних заробітних плат.

Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання має суддя, який за результатами  кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Крім того, пропонується до базового розміру посадового окладу судді додатково застосовувати регіональні коефіцієнти залежно від кількості мешканців населеного пункту, в якому знаходиться суд.

Водночас законопроектом передбачається позбавлення доплат згідно із законом у разі притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Притягнення суддів до відповідальності

Суддя не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за його юридичну позицію, викладену в судовому рішенні, оскільки наявність такого унеможливлює незалежність судді та безсторонність.

Водночас судді має нести кримінальну чи дисциплінарну відповідальність за злочини (наприклад, отримання неправомірної вигоди) та дисциплінарні проступки, що опосередковано можуть впливати на юридичну позицію судді при здійсненні ним правосуддя. Зокрема, суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі, якщо він порушує встановлені законом вимоги щодо змісту судового рішення, не дає оцінки аргументам сторін, не викладає обґрунтування свого рішення тощо.

Законопроектом передбачено, що суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Щодо дій, не пов'язаних із виконанням суддівських функцій, суддя нестиме юридичну відповідальність у загальному порядку.

Відповідно до законопроекту повноваження щодо надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом переходять до Вищої ради правосуддя.

Водночас у законопроекті передбачено, що суддю може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом без такої згоди, якщо його затримано під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Перерозподіл повноважень органів суддівського врядування

Законопроектом відповідно до конституційних змін здійснюється перерозподіл повноважень між Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та новим конституційним органом – Вищою радою правосуддя.

До компетенції Вищої ради правосуддя належатимуть, зокрема, повноваження щодо розгляду дисциплінарних справ стосовно усіх суддів, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення суддів від здійснення правосуддя за клопотанням Генерального прокурора, розгляд питання про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду у вищий спеціалізований суд або Верховний Суд та ухвалення відповідного рішення, про відрядження суддів до іншого суду тощо. Вичерпний перелік повноважень та порядок роботи Вищої ради правосуддя буде передбачено у Законі України "Про Вищу раду правосуддя".

Згідно з проектом закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України відповідатиме за добір на посади суддів, кваліфікаційне оцінювання, проведення конкурсів на зайняття вакантних посад суддів та суддівську освіту.

Створення Громадської ради доброчесності

Відповідно до законопроекту, Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Складатиметься вона з двадцяти членів.

Членами Громадської ради доброчесності можуть бути представники правозахисних громадських об'єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності.

Громадська рада доброчесності збиратиме, перевірятиме та аналізуватиме інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надаватиме Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надаватиме, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; делегуватиме уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); матиме право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.

Члени Громадської ради доброчесності отримають право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів.

Подання суддями декларації родинних зв’язків та декларації доброчесності

Законопроектом передбачено обов’язок подання суддями декларації доброчесності судді та декларації родинних зв'язків щорічно до 1 лютого шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У декларації родинних зв'язків судді зазначатимуть, прізвища, імена, по батькові осіб, з якими у судді є родинні зв'язки, місця їх роботи (проходження служби), займані ними посади, якщо такі особи є або протягом останніх п'яти років були суддями, прокурорами, адвокатами, нотаріусами, народними депутатами та місцевими депутатами, обіймали посади в органах суддівського врядування, правоохоронних органах, Адміністрації Президента, Кабміні, РНБО, НБУ, ЦВК, Антимонопольному комітеті та інших держорганах, або очолювали райдержадміністрації та були міськими, сільськими, селищними головами або їх заступниками.

У разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей, поданих суддею у декларації родинних зв'язків, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить перевірку зазначеної декларації.За неподання, несвоєчасне подання декларації родинних зв'язків суддею або подання в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей суддю може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності.

Щодо декларації доброчесності судді, то вона складатиметься з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.

У декларації доброчесності суддя має підтвердити відповідність рівня життя судді наявному в нього та членів його сім'ї майну і одержаним ними доходам;  своєчасне та повне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та достовірність задекларованих у них відомостей; невчинення корупційних правопорушень;  відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; сумлінне виконання обов'язків судді та дотримання ним присяги;  невтручання у правосуддя, яке здійснюється іншими суддями; проходження перевірки суддів відповідно до Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" та її результати; відсутність заборон, визначених Законом України "Про очищення влади".

Декларація доброчесності судді може містити інші твердження, метою яких є перевірка доброчесності судді.

Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, установлену законом.

Обидві декларації оприлюднюватимуться на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у відкритому доступі.

Щодо строків подання таких декларацій вперше, то судді Верховного Суду України, судді вищих спеціалізованих судів зобов’язані будуть подати декларацію родинних зв’язків та декларацію доброчесності протягом шістдесяти днів з дня набрання чинності цим Законом; судді апеляційних судів – протягом дев'яноста днів з дня набрання чинності цим Законом;  судді місцевих судів – протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Варто зазначити, що у пояснювальній записці зазначається, що запропоновані законопроектом положення повністю відповідають змінам до Конституції України щодо правосуддя та дадуть змогу забезпечити функціонування судової влади за принципами верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справ незалежним та неупередженим судом. Також наголошується, що у законопроекті враховані всі ключові рекомендації Венеціанської Комісії, які стосуються судоустрою та статусу суддів.

Крім того, прийняття цього проекту є передумовою голосування у Верховній Раді за зміни до Конституції України щодо правосуддя, оскільки реалізація нових положень Конституції України щодо правосуддя та продовження виконання запланованих етапів судової реформи передбачає внесення змін до відповідних законів України, зокрема до чинного Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право на суверенітет: набуття і втрата donum auctoris Право на суверенітет: набуття і втрата
Сильна держава має суверенітет, який забезпечує формування і реалізацію незалежної внутрішньої та зовнішньої полі...
Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
06.09.2017 10:00:00 - IBA EuropeCaucasus-Asia Forum 2017
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21.09.2017 09:00:00 - VІ Податковий форум
28.09.2017 14:00:00 - VІ Судовий форум АПУ
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика