НовиниУкраїна

У справах вбивств на Майдані все ще більше запитань, аніж відповідей

20.11.2015 / 09:13
3148
+A
-a

У справах вбивств на Майдані все ще більше запитань, аніж відповідей

На вчорашньому брифінгу правоохоронні органи продовжили звітування про хід розслідування масових вбивств протестувальників у лютому 2014 року, а саме протягом 18 – 20 лютого. Це найтрагічніший період протестних акцій, коли в серці столиці у беззбройних протестувальників прицільно стріляли. За інформацією Міністерства охорони здоров’я, за цей період загинули 82 особи (71 демонстрант та 11 правоохоронців), постраждалими стали 622 людини.

Начальних Управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк відтворив ті жахливі події, однак нових подробиць правоохоронці так і не надали. Як і півтора року тому, залишається більше запитань, аніж відповідей на них. 

Доповідаючи про обставини подій, Сергій Горбатюк зазначив, що на ранок 18 лютого 2014 року було заплановано так званий мирний наступ - багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де мало розпочатися чергове пленарне засідання. На ньому планувався розгляд питань про зміни до Конституції України щодо обмеження повноважень Президента. Однак засідання так і не почалося, оскільки за вказівкою тодішнього Голови Верховної Ради Володимира Рибака це питання так і не було внесено до порядку денного. Розпочавшись мирно, на заваді мирній ході стали бійці спецпідрозділу "Беркут", які застосували проти демонстрантів спецзасоби: світлошумові гранати та помпові рушниці. З боку учасників мирного наступу у бік правоохоронців летіли лише каміння та петарди. Горбатюк підтвердив, що дійсно працівники міліції, діючи за вказівками тодішнього вищого керівництва держави, керівництва правоохоронних органів, спільно з «тітушками», грубо порушуючи чинне законодавство, застосували надмірне насильство і використали вогнепальні набої та зброю.

Слідство встановило, що з метою спричинення учасникам акцій протесту тяжких тілесних ушкоджень деякі помпові рушниці правоохоронців споряджалися патронами з зарядом свинцевої картечі. Як наслідок на вулицях Інститутській та Грушевського, Кріпосному провулку та Маріїнському парку загинуло 10 осіб, а 509 отримали тілесні ушкодження.

Щодо підпалу будинку профспілок, то остаточна версія слідства – це підпал самими мітингувальниками, які таким чином намагалися захиститися від штурму будівлі силовиками спецпідрозділу "Альфа". Як повідомив представник СБУ, альфівців допитали, але вони стверджували, що не стріляли. Тому відповідальність за жертв пожежі покладено на тодішнє керівництво СБУ, оскільки саме їхні дій щодо запланованої антитерористичної операції призвели до таких наслідків. Як і в попередніх епізодах, конкретних виконавців підпалу не встановлено.

З 20 лютого, за даними слідства, правоохоронці використовували проти протестувальників вже штатну зброю. Сергій Горбатюк повідомив, що на виконання злочинних наказів вищого керівництва держави, із перевищенням наданих повноважень 20 лютого 2014 року правоохоронці, зокрема спецпризначенці київського "Беркуту", стріляли з вогнепальної зброї на ураження протестувальників. У результаті чого загинуло 49 осіб та 157 отримали тілесні ушкодження. Вогнепальні поранення отримали 68 осіб.

Ведеться слідство і у справі вбивств чотирьох силовиків у той день на Майдані. Поки що підозрюваних у цій справі не встановлено, опрацьовується декілька версій, хто саме вчинив вбивства: це могла бути провокація з боку влади або дії третіх сил.

Крім того, як зазначив Горбатюк, на сьогодні здобуто достатні докази, які дозволяють стверджувати про причетність цього ж спецпідрозділу до вчинення ще 7 вбивств та 48 вогнепальних поранень того дня на вулиці Інститутській.

За розстріл майданівців повідомлено про підозру Віктору Януковичу, екс-голові МВС Віталію Захарченку та його заступнику Віктору Ратушняку, екс-начальнику київської міліції Валерію Мазану та його заступнику Петру Федчуку.

Проти двох беркутівців суд вже розглядає обвинувальний акт, ще двоє знаходяться під вартою і слідство щодо них триває, інші підозрювані оголошені в розшук.

Як зазначив начальник Департаменту захисту національної державності СБУ Анатолій Дублик, спецслужбам відомо, де перебувають 18 підозрюваних в розстрілах Євромайдану беркутівців: деякі з них переховуються у Польщі, Білорусі, Росії, на окупованих територіях Донбасу і Криму.

Відповідаючи на запитання про російський слід у розстрілах майданівців, представник ГПУ констатував: поки що переконливих доказів про присутність російських снайперів на Майдані, про що раніше заявляв колишній очільник СБУ Наливайченко, немає, однак слідство не відкидає цю версію і продовжує перевіряти інформацію, яка може вказувати на їх присутність.

Виходячи з тієї інформації, яку зараз має слідство, і з тих фактів і обставин, які дають підстави висунути підозри колишнім високопосадовцям, які наразі перебувають поза межами України, постає питання щодо їхнього заочного засудження. З цього приводу на брифінгу Сергій Горбатюк зауважив, що чинне законодавство передбачає тільки рік для слідства після того, як повідомлено про підозру конкретній особі або справу направлено до суду. Однак цього терміну замало, враховуючи величезний масив злочинів, які наразі розслідуються. Тому для заочного засудження підозрюваних у злочинах проти Євромайдану, які виїхали за кордон, необхідні зміни до законодавства. За словами Горбатюка, відповідні законопроекти, які мають внести необхідні зміни до чинного кримінального процесуального законодавства, вже надіслано на розгляд Верховної Ради. Тому зараз залишається чекати рішення від парламентарів.

Також Горбатюк спрогнозував перешкоди подальшому слідству у подіях щодо Майдану у зв’язку з прийняттям Закону про Державне бюро розслідувань, який набере чинності з 1 березня. Робота щодо його створення розпочнеться вже з 1 січня. "Тобто на протязі 2 місяців слідства у прокуратурі не буде, а відповідно не буде і нашого підрозділу. Жодних перехідних положень, як має розвиватися ситуація з розслідуванням цих злочинів, немає у цьому Законі", - сказав він. Якщо рішення у цій ситуації не буде знайдено, то, очевидно, що подальше розслідування зависне на невизначений термін.

Крім того, адвокати Небесної сотні пояснюють занадто довгий період розслідування і відсутність очевидних зрушень у більшості справ стосовно злочинів проти протестувальників небажанням власне керівництва Генпрокуратури сприяти слідству. 

З-поміж доказів адвокати називають дуже малий штат Управління спеціальних розслідувань - всього 38 осіб, коли для ефективного опрацювання значного масиву доказів потрібно щонайменше 200. Не вистачає у слідчих і елементарного – необхідної техніки, щоб опрацювати зібрані матеріали.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Довіра до суду donum auctoris Довіра до суду
Довіра до суду не існує окремо від довіри до влади. Наше внутрішнє ставлення до рішень, які виносить суддя, отото...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика