Як повинна функціонувати судова влада у демократичній державі
Як повинна функціонувати судова влада у демократичній державі
25.11.2015 / 09:15
2547
+A
-a

Як повинна функціонувати судова влада у демократичній державі

Необхідність у прийнятті такого висновку зумовлена, насамперед, тим, що за останні десятиліття відносини між трьома гілками державної влади  - законодавчою, виконавчою та судовою - змінились. Виконавча та законодавча влади стали більш взаємозалежними. Водночас роль судової влади зазнала змін. Значно збільшився обсяг справ, що розглядаються в судах, а також зросла кількість законодавчих актів, якими повинні керуватися судді. Зокрема, розвиток виконавчої влади призвів до того, що все частіше її дії стають предметом оскарження в суді, а це, в свою чергу, призвело до того, що повноваження судової влади стосовно контролю виконавчої влади ставляться під сумнів. Також почастішали випадки оскарження актів законодавства в судах. У результаті судовій владі доводиться оцінювати, а в деяких випадках навіть обмежувати дії законодавчої та виконавчої гілок влади.

З огляду на те, що в умовах сьогодення суди ухвалюють рішення щодо надзвичайно важливих питань в економічній та політичній сферах, Консультативна рада європейських суддів у своєму висновку дослідила, якими мають бути відносини між судовою владою держави та законодавчою і виконавчою гілками влади; як проявляється "легітимність" судової влади та яким чином три гілки державної влади повинні виконувати свої повноваження, щоб досягти та зберегти належну рівновагу між собою, а також діяти в інтересах суспільства, якому вони всі служать.

На підставі своїх досліджень європейські судді сформували такі позиції відносин судової влади з іншими гілками влади в умовах сучасної демократії:

1.  Судова влада є однією з трьох гілок влади демократичної держави. Вони є взаємопов'язаними, жодна з них не може бути «верховною» або домінувати над іншими.

2. У демократичній державі три гілки влади функціонують як система стримувань та противаг, яка тримає кожну в рамках відповідальності в інтересах суспільства в цілому.

3. Принцип поділу влади як такий є гарантією незалежності суду. Судова система повинна бути незалежною у виконанні своєї конституційної ролі щодо інших органів державної влади, суспільства в цілому та сторін у будь-якому конкретному спорі.

4. Легітимність судової системи та окремих суддів закріплюється, перш за все, Конституцією кожної з держав, які є демократичними державами та керуються принципом верховенства права. Конституція створює судову систему і тим самим наділяє легітимністю (легітимізує) систему правосуддя в цілому та окремих суддів, які здійснюють свої повноваження у рамках судової системи: конституційна легітимність. Конституційна легітимність окремих суддів, які обрані безстроково, не повинна бути підірвана діями законодавчої або виконавчої влади, які є результатом змін у політичній владі.

5. Конституційна легітимність системи правосуддя підкріплюється довірою суспільства до судової влади. Цю довіру потрібно постійно заслуговувати та підтримувати відмінною роботою судової системи за її найвищими стандартами: це те, що Консультативна рада європейських суддів називає «функціональною легітимністю».

6. Судова влада (так само, як і дві інші гілки влади) стоїть на службі у суспільства. Таким чином, судова влада, як і інші органи державної влади, є відповідальною перед іншими гілками державної влади та перед суспільством в цілому, на які її влада, авторитет та незалежність розповсюджуються. Це можна назвати підзвітністю. Підзвітність має кілька форм:

Юридична підзвітність - це система апеляції. Апеляційна система, в принципі, це єдиний спосіб, за допомогою якого судове рішення може бути скасовано або змінено після того, як воно буде винесено, та єдиний законний шлях, який забезпечує відповідальність судді за свої дії.

Підзвітність через обґрунтування  - коли судді звітують, виконуючи свою роботу прозоро, шляхом проведення відкритих засідань, а також обґрунтовуючи рішення, залучаючи громадськість та інші органи державної влади.

Каральна відповідальність - якщо суддею було вчинено серйозні протиправні діяння, він або вона повинні нести сувору відповідальність, наприклад, застосування дисциплінарного стягнення та, за необхідності, притягнення до кримінальної відповідальності. У будь-якому випадку необхідно бути обачними задля збереження незалежності судової системи.

7. Щодо відносин між трьома гілками державної влади: по-перше, судді, як і інші громадяни, мають право брати участь у громадській дискусії, за умови, що це не шкодить їхній незалежності та неупередженості.

8. Інші органи державної влади повинні визнати легітимність конституційної функції, яка здійснюється шляхом відправлення правосуддя, та забезпечити отримання судовою владою достатніх для виконання своїх функцій ресурсів. Аналіз та критика однією владою держави будь-якої іншої з них має здійснюватися в атмосфері взаємоповаги.

9. Судова влада повинна знати, що існують обмеження правового втручання через політичні рішення, які приймає законодавча та виконавча влади. Таким чином, всі суди в рамках судової влади повинні слідкувати за тим, щоб не виходити за межі, окреслені їхніми повноваженнями з відправлення правосуддя.

10. Рішення законодавчої або виконавчої влади, які обмежують основні гарантії незалежності правосуддя, є неприйнятними, навіть якщо вони приймаються під виглядом чогось іншого.

11. Міністерства юстиції не повинні впливати на управління судами через голів судів та ревізорів будь-яким способом, який може поставити під загрозу незалежність судової системи. Наявності представників виконавчої влади в системі управління судами та трибуналами слід уникати. Така присутність може привести до втручання в судові функції, тим самим створюючи загрозу незалежності судової системи.

12. Для того щоб зберегти належний поділ влади, органи дізнання або слідчі комісії (навіть парламентські або інші) ніколи не повинні заважати розслідуванню або судовому розгляду, які були або будуть ініційовані судовими органами. Такі позасудові розслідування не можуть замінити належний судовий процес.

13. Хронічне недофінансування судової системи повинно розглядатися суспільством у цілому як неприпустиме втручання в конституційну роль судової влади, оскільки це шкодить основам демократичного суспільства та принципу верховенства закону.

14. Аналіз та критика однією владою держави будь-якої іншої має здійснюватися в атмосфері взаємоповаги. Незбалансована критика з боку політиків може стати причиною серйозних проблем. Це може підірвати довіру громадськості до судової системи та, у винятковому випадку, спровокувати посягання на конституційну рівновагу в демократичній державі. Окремим судам і судовим органам в цілому необхідно обговорити шляхи боротьби з такою критикою.

15. Виконавча та законодавча влади зобов'язані надавати весь необхідний і достатній захист, у випадках коли функціонування судів перебуває під загрозою нападу або залякування, спрямованих на представників судової влади.

16. Політики за жодних обставин не повинні заохочувати непокору судовим рішенням, неприпустимим є насильство щодо суддів.

З повним текстом висновку Консультативної ради європейських суддів можна ознайомитись за посиланням.

 

КОМЕНТАРІ 0 + Додати коментар

Повернення до списку

Орзіх Марко Пилипович
Орзіх Марко Пилипович
05.05.2017

(1925 - 2016)
академік Академії правових наук України, Української академії політичних наук, Української...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Черкес Марко Юхимович
Черкес Марко Юхимович
28.03.2017

(1930 – 2010)
кандидат юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бару Мирон Йосипович
Бару Мирон Йосипович
20.03.2017

(1907 - 1998)
професор, доктор юридичних наук, лауреат Державної премії УРСР, заслужений працівник...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Бажанов Марко Ігорович
Бажанов Марко Ігорович
02.03.2017

(1922 - 2001)
вчений-правознавець, доктор юридичних наук, заслужений професор Національної...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Грошевий Юрій Михайлович
Грошевий Юрій Михайлович
10.02.2017

(1931 - 2013)
відомий український вчений, доктор юридичних наук, професор, академік і віце-президент...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Мартиненко Петро Федорович
Мартиненко Петро Федорович
23.01.2017

(1936 - 2013)
відомий український правознавець, заслужений юрист України, професор, суддя Конституційного...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Недбайло Петро Омелянович
Недбайло Петро Омелянович
04.11.2016

(1907-1974)
український правознавець, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, заслужений...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Сокуренко Володимир Гаврилович
Сокуренко Володимир Гаврилович
16.09.2016

(1921-1994)
Український правознавець, доктор юридичних наук, професор

ЧИТАТИ ДАЛІ
Лопушанський Федір Андрійович
Лопушанський Федір Андрійович
25.08.2016

(1920 –2001)
Відомий вчений у галузі кримінології, кримінального права і процесу, заслужений діяч науки...

ЧИТАТИ ДАЛІ
Тарановський Федір Васильович
Тарановський Федір Васильович
27.05.2016

(1875 - 1936)
Правознавець, історик і теоретик права, доктор державного права

ЧИТАТИ ДАЛІ
Календар подій
Травень 2017

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12
12.05.2017 16:00:00 - Людський фактор
13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26
26.05.2017 10:00:00 - Kyiv Outsourcing Forum
27 28
29 30 31
31.05.2017 09:00:00 - III Ukrainian Antitrust Forum
31.05.2017 09:15:00 - Human Rights Advocacy Forum
1 2 3 4
ЗАХОДИ
  1. Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?