Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Як реформувати адміністративну юстицію, вирішували у Києві, Львові та Харкові

04.07.2016 / 15:42
11048
+A
-a

Як реформувати адміністративну юстицію, вирішували у Києві, Львові та Харкові

Вищий адміністративний суд України спільно з Координатором проектів ОБСЄ в Україні (проект «Підтримка розвитку адміністративної юстиції») провели серію круглих столів щодо реформування адміністративної юстиції в Україні, які відбулися у Львові, Дніпрі, Харкові та Києві. 

Як повідомляє прес-служба ВАСУ, участь у круглих столах взяли представники вищих спеціалізованих судів, всіх апеляційних та окружних адміністративних судів, а також судді загальних та господарських судів Львова, Дніпра, Харкова та Києва, представники місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, наукових кіл та Координатора проектів ОБСЄ в Україні.

Учасники заходів обговорили найбільш актуальні питання реформування судової влади та законодавства про адміністративне судочинство у контексті здійснення конституційної реформи, зокрема змін до Конституції України в частині правосуддя і нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, а також вимоги до судді адміністративного суду у світлі проведення первинного кваліфікаційного оцінювання з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ним правосуддя. 

Виступаючи під час засідань Голова ВАСУ Олександр Нечитайло зазначив, що навіть попри спірну в українських реаліях рекомендацію Венеціанської комісії ліквідувати вищі спеціалізовані суди, європейські експерти зробили виняток для адміністративних судів та запропонували для них повну автономію, що дозволило б забезпечити швидкий та якісний розгляд справ у сфері публічно-правових відносин, сформувати єдину судову практику. 

Натомість ідея підпорядкування адміністративної юстиції принципам загальної юрисдикції, закладена в основу останніх конституційних змін, а також нового закону «Про судоустрій і статус суддів», нівелює можливість її існування на основі європейських принципів та стандартів. 

О. Нечитайло висловив переконання, що ідея об’єднання адміністративних судів із судами загальної юрисдикції є хибною та не принесе користі для утвердження верховенства права, для забезпечення права особи на неупереджений і справедливий суд.  Реформа, яка знайшла законодавче втілення, на жаль, нагадує намагання реанімувати судову систему тоталітарного режиму. Отже, є підстави стверджувати про знищення вертикалі адміністративних судів. Така позиція не є державницькою, тому що реформа судової системи не повинна бути самоціллю чи засобом задоволення певних політичних амбіцій. При обранні моделі судової системи вирішальними критеріями мають бути інтереси громадян та захист їхніх прав.

 Заступник Голови Вищого адміністративного суду України Михайло Смокович зазначив, що судді як громадяни зацікавлені у тому, щоб у країні панував Закон. На його переконання, порушення, які допущені під час прийняття законів у спосіб лобіювання, торгів, з нехтуванням норм Конституції і регламенту – це міна у правовому регулюванні реалізації прав громадян на судових захист.  Прийнявши у такий спосіб Закон «Про судоустрій і статус суддів», представники влади продемонстрували, що не думають про захист людей. Натомість триває боротьба за ринок судових послуг.

Михайло Смокович наголосив на тому, що народ контролював владу через адміністративні суди. Нинішнє реформування структури судів свідчить про згортання адміністративної юстиції в Україні, таким чином влада демонструє, що боїться власного народу.

Однією з ключових на круглих столах була доповідь завідувача кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянської академії», доктора юридичних наук, професора, експерта Координатора проектів ОБСЄ в Україні Миколи Козюбри, у якій він зазначив місце адміністративних судів у системі судоустрою України. 

Передусім, Микола Козюбра зазначив, що загалом за 20 років від прийняття Конституції ми, справді, живемо з Конституцією, але ніколи не жили за Конституцією. І підтвердженням цьому є той брутальний нігілізм, який проявила Верховна Рада України, ухваливши 2 червня 2016 року зміни до Конституції у частині правосуддя і, особливо, приймаючи Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Абсурдно, що спочатку в цілому приймався Закон «Про судоустрій і статус суддів», а потім зміни до Конституції. 

Якщо зважати на те, що у змінах до Конституції і в Законі закріплені деякі положення, які з позиції європейських стандартів є досить прогресивними, то не можна з точки зору верховенства права проводити ці закони незаконними і неправовими методами, як це відбулося у Верховній Раді. 

«Урок, який подала Верховна Рада у цьому плані усьому суспільству, і тим молодим суддям, на яких розраховують політики, що вони прийдуть на зміну старшого покоління, не найкращий», – наголосив М. Козюбра.

 Він нагадав, що судова реформа не сходить з порядку денного з часів набуття Україною незалежності, але кожна влада намагалася зробити судову владу підконтрольною собі. Не є виключенням і те, що зроблено при нинішніх змінах, особливо це простежується у Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

 У той же час, судова реформа необхідна сьогодні, і повноцінною, без внесення змін до Конституції України, вона бути не могла. Це стосувалося, зокрема, і вилучення із процедури призначення чи обрання суддів політичного органу, яким є Верховна Рада, змін щодо кваліфікаційних вимог до суддів, тощо. Микола Козюбра також вважає позитивним те, що у Конституції будуть закріплені адміністративні суди.

«Я намагався робити аналіз конституцій інших країн. І у тих країнах, де згадка у конституції про адміністративні суди, там обов’язково рано чи пізно встають на позицію відносно відокремлення адміністративних судів від судів загальних. Ця згадка дає можливість, якщо не сьогодні, то завтра  створити автономну систему адміністративних судів», – закликав суддів адмінсудів до певного оптимізму Микола Козюбра.

Експерт також назвав ряд аргументів, які свідчать про особливу специфіку адміністративної юстиції, яка відрізняє її від інших.

Перший аргумент. Це не просто суд, який захищає права і свободи людини, а захищає права і свободи людини саме від посягань з боку влади, державних чиновників.

Другий аргумент. Зазначена особливість функцій адміністративної юстиції тягне за собою іншу – особливість адміністративного судочинства. Принцип змагальності, на засадах якого здійснюється судочинство у загальних судах, у адміністративних судах далеко не завжди має вирішальне значення. Судді адмінсудів ще оперують, відповідно до ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, принципом офіційності. Тобто, суддя не обмежуються тими доказами, які надають сторони в адміністративному процесі, а за власною ініціативою може збирати докази. У зарубіжній літературі такий принцип іменується дослідницьким або пошуковим. Це робиться для забезпечення принципу пропорційності – адже сторони далеко нерівні. З одного боку сильна влада, в особі відповідних органів державної влади, чиновників, а з другого – може бути пересічний громадянин. Для того, щоб збалансувати сили сторін, запроваджено цей пошуковий принцип в адмінсудочинстві.

Третій аргумент викликаний попередніми двома особливостями і функціями адмінсудів і адміністративного судочинства. Це проблема юридичної аргументації. В адміністративному процесі аргументація наближається до наукової, чого не можна сказати про загальні суди, де на аргументацію рішень впливають не лише логіка, а ще й такі фактори, як психологічний, а також ораторське мистецтво адвоката чи прокурора.

Саме через те, що функції адміністративних судів, адміністративне судочинство і теорія аргументації свідчать про істотні особливості адміністративної юстиції, тому і кваліфікаційні вимоги до суддів адміністративних судів мають бути вищими, ніж для суддів інших судів.

Все це свідчить про те, що варто підтримати ідею відносної автономії адміністративної юстиції, наголосив Микола Козюбра.

Щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів», то на погляд Миколи Козюбри, у ньому відсутній перехід до триланкової системи. Так, не дивлячись на те, що новий Верховний Суд нібито й виглядає як найвищий судовий орган, наявність у його складі ще чотирьох касаційних судів є нелогічним і таким, що суперечить європейським стандартам і традиціям. Формула Верховного Суду з такою російською «матрьошкою» в українському варіанті не витримує критики.

Також він звернув увагу, що за Великою Палатою Верховного Суду залишаються невизначеними повноваження, структура судоустрою також мало чим змінена, бо кожний касаційний суд має свою вертикаль.

«Тож, сказати, що ми відмовилися від складної, не зовсім зрозумілої для людей системи – не можна. На що, до речі, звертала увагу Венеційська комісія», – прокоментував Микола Козюбра.

Крім того, вразливим моментом Закону він назвав і закріплення у ньому двох вищих судів: антикорупційного і патентного: «Що це за суди? Який їх статус? В Законі не визначено.  Якщо це особливі суди, то вони заборонені і чинною Конституцією, і змінами, внесеними до Конституції. Якщо це спеціалізовані суди, то виникає запитання, які їхні стосунки із іншими, і у першу чергу, Верховним Судом? Якщо це вищі суди, то очевидно за логікою мали б бути і нижчі суди, яких немає. Тобто, це недолугості, які потрібно виправляти».

Експерт також висловив сумнів стосовно можливості забезпечення єдності судової практики у такій конструкції Верховного Суду, яка пропонується новим законом.

Микола Козюбра висловив думку, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не витримає випробування часом. Представники законодавчої, виконавчої влади й Адміністрації Президента України мали би взяти до уваги рекомендації, які напрацьовують фахівці під час семінарів і круглих столів.

Професор кафедри адміністративного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук Володимир Бевзенко, у ході обговорення теми реформування судової влади під час заходу у Києві, відзначив: «Можливо це  і потрібно, але, ліквідувавши Вищий адміністративний суд України і набравши нових суддів, чи буде запропоновано дієвий інструмент для розв’язання адміністративних спорів? Чи будуть нові судді в Касаційному адміністративному суді належно обізнані із адміністративним правом і готові правильно захищати суб’єктивні права, якщо вони не знатимуть судову практику, до якої йшов понад десяток років і Вищий адміністративний суд, і всі адміністративні суди? Я маю великі побоювання, що новостворений Касаційний адміністративний суд запрацює належно, ефективно у потрібний час».

 Заступник Голови ВАСУ Михайло Цуркан, у свою чергу, зазначив, що доцільність існування окремого касаційного адміністративного суду неодноразово підкреслювали міжнародні партнери з Європи та США, і пропозиції щодо ліквідації ВАСУ не відповідають цій рекомендації.

Заступник голови правління Центру політико-правових реформ, доцент кафедри адміністративного права юридичного факультету імені Тараса Шевченка Роман Куйбіда також висловив побоювання щодо великої ймовірності тиску на судову владу з боку політичних сил, оскільки такі ризики закладені у змінах до Конституції та новому Законі України «Про судоустрій і статус суддів», який може бути визнаним неконституційним у певних своїх положеннях. При цьому він зазначив, що реформа судової влади дійсно є необхідною з огляду на низький рівень довіри громадян до судів, про що свідчать зокрема результати відповідних соціальних опитувань.

У свою чергу секретар судової палати ВАСУ Дмитро Ліпський звернув увагу на можливу суттєву похибку результатів таких опитувань, зумовлену як специфікою методики опитувань (підходи до формування вибірки, наявність власного досвіду звернення до суду у респондентів), так і формуванням у громадськості відношення до судів і суддів на підставі здебільшого заяв політиків, а також постійної та нерідко необ’єктивної критики з боку ЗМІ.

Голова ВАСУ Олександр Нечитайло наприкінці обговорення відзначив наявність нагальної потреби у доопрацюванні нового закону та належному закріпленні місця адміністративної юстиції, що є необхідною умовою забезпечення належного захисту прав і законних інтересів осіб.

На завершення роботи круглого столу національний спеціаліст проектів у сфері верховенства права та прав людини Координатора проектів ОБСЄ в Україні Ірина Іванків зазначила, що Координатор проектів ОБСЄ Україні підтримує автономність адмін’юстиції. Також вона повідомила, що за результатами низки круглих столів, які відбувалися протягом червня у Харкові, Львові, Дніпрі та Києві, будуть підготовлені пропозиції та оприлюднені виступи, що звучали на цих заходах.


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду Феміда Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду
Військовослужбовець, послушник монастиря, актор, директор театру, повітовий предводитель дворянства, совісний суд...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Липень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18
18.07.2018 09:00:00 - Digital Finance & Technology
19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
18.07.2018 09:00:00 - Digital Finance & Technology
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика