НовиниУкраїна

Як захистити у суді право власності, порушене під час подій в зоні АТО?

13.04.2016 / 09:14
6525
+A
-a

Як захистити у суді право власності, порушене під час подій в зоні АТО?

У зв’язку з численними порушеннями права власності та права на повагу до житла громадян України в районі проведення антитерористичної операції (частини Луганської та Донецької областей), зокрема пошкодженням, руйнуванням чи знищенням об’єктів нерухомості (будинків, квартир) в результаті військових дій, а також майна, що знаходилося в них, у багатьох громадян виникає питання щодо можливості захисту порушених прав у судовому порядку. Тому юристи Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини підготували докладну пам’ятку для осіб, які збираються звернутись з питаннями захисту права власності та права на повагу до житла, порушених під час подій в зоні АТО, зокрема до Європейського суду з прав людини.

Як зазначають в УГСПЛ, перш ніж звертатися до ЄСПЛ, заявник, як правило, повинен вичерпати всі наявні національні засоби правового захисту, тобто дати можливість державі самій виправити порушення.

У подібних справах єдиним потенційно ефективним засобом правового захисту може бути офіційне розслідування оскаржуваних подій правоохоронними органами, оскільки лише вони можуть встановити відповідні факти та винних осіб.

Так, для цілей вичерпання національних засобів правового захисту заявник повинен надіслати до правоохоронних органів заяву про злочин, із запитом про надання інформації про те, чи було порушене офіційне розслідування та якими є його результати. Якщо ж розслідування не було порушене, зазначити, що в такому разі ця заява є заявою про злочин та попросити правоохоронні органи повідомити про результати її розгляду. Рекомендується дочекатися відповіді від правоохоронних органів в обох варіантах, що може зайняти від кількох днів до кількох місяців.

Оскільки відповідь може так і не надійти, варто надсилати заяви про злочин рекомендованою поштою із повідомленням про вручення, що буде доказом, у разі звернення до ЄСПЛ, того, така заява дійсно надсилалась чи було здійснено запит про наявність розслідування.

Якщо відповіддю на таку заяву буде повідомлення про те, що за результатами її розгляду було порушено кримінальне розслідування, варто дочекатися результатів такого розслідування, що може зайняти до кількох місяців.

За відсутності відповіді через кілька місяців після подачі заяви можна відразу звертатися із заявою до ЄСПЛ.

Юристи УГСПЛ радять подавати заяву проти двох держав: Росії та України. Зокрема, Росія як держава, що здійснює «ефективний контроль» на непідконтрольних Україні частинах Луганської та Донецької областей, несе відповідальність за всі порушення, які там відбувається, оскільки відповідно до статті 1 Конвенції з прав людини вона зобов’язана гарантувати права та свободи всіх осіб, що знаходяться під її юрисдикцією. Утім, Україна також має певні позитивні зобов’язання за статтею 1 ЄКПЛ, навіть якщо вона й не контролює частину Луганської та Донецької областей (наприклад, вжити всіх можливих заходів для відновлення контролю на наразі не підконтрольних їй територіях), а тому заява подається і проти неї.

При поданні індивідуальної заяви до ЄСПЛ можна скаржитися на порушення статті 1 Протоколу № 1 (захист власності), статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (право на повагу до житла), а також на порушення статті 13 Конвенції у зв’язку з відсутністю ефективних та доступних внутрішніх засобів правового захисту.

При підготовці заяви до ЄСПЛ, яку можна подати як самостійно, так і через юриста, адвоката чи правозахисну організацію, слід детально описати всі факти, які призвели до стверджуваних порушень Конвенції та Протоколу до неї.

У типовій заяві до ЄСПЛ описується, чому заявник вважає, що потенційно єдиний ефективний засіб правового захисту – офіційне розслідування правоохоронними органами – на практиці виявився неефективним, а тому для заявника на практиці відсутні ефективні засоби правового захисту, гарантовані статтею 13 Конвенції, що звільняє його від обов’язку подальшого вичерпання будь-яких інших можливих засобів правового захисту.

При підготовці заяви до ЄСПЛ особливу увагу слід приділити встановленню фактів, доказам та доказуванню.

По-перше, для подачі заяви в ЄСПЛ необхідно мати будь-які докази, які посвідчують особу. Зазвичай це паспорт громадянина, але у разі його втрати іншими доказами ідентичності особи можуть бути: свідоцтво про народження (свої, дітей), свідоцтво про одруження, трудова книжка, витяг з військового квитка, водійське посвідчення або будь-які інші документи чи докази, які прямо чи побічно можуть посвідчувати особу.

По-друге, при подачі заяви також необхідно довести, що на момент оскаржуваних подій особа володіла певною нерухомістю (квартирою, будинком тощо), як це стверджується в заяві. Прямими доказами є копії оригіналів угод про купівлю-продаж нерухомості та свідоцтва про державну реєстрацію нерухомості. Однак за їх відсутності іншими непрямими доказами можуть бути дозвіл на будівництво, довідки з БТІ, органів РАГС, підтвердження органів місцевої влади про наявність нерухомості, документи на землю, витяги з земельних чи податкових реєстрів, документи, видані місцевими адміністраціями, плани, техпаспорт на будинок чи квартиру, рішення про виділення землі, фотографії нерухомості, в тому числі її пошкоджень, квитанції про оплату комунальних послуг, поштові сповіщення про доставку пошти, покази свідків, колишніх сусідів та «будь-які інші відповідні докази».

По-третє, під час подачі заяви необхідно довести факт пошкодження чи знищення нерухомості та майна, що перебувало в ній, а також характер пошкодження чи знищення. Зокрема, в заяві необхідно якомога детальніше описати, що саме та від чиїх рук спричинило пошкодження чи руйнування вашої нерухомості та майна, яке знаходилося в ній, описати характер пошкоджень, детально описати майно, яке знаходилося в нерухомості, та характер його пошкодження.

Крім максимально детальних описань та пояснень, іншими доказами можуть бути: фотографії (відео) нерухомості до і після оскаржуваних подій, фотографії (відео) інтер’єру нерухомості (майна, що знаходилося в ній) до і після оскаржуваних подій, детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер’єру чи того, що від них залишилось, детальні свідчення ваших сусідів, родичів, друзів тощо. За наявності будь-яких чеків (квитанцій, фактур) на пошкоджене чи знищене майно, яке знаходилося в нерухомості, їхні копії треба надати до Суду разом із заявою. За наявності будь-якої експертної оцінки пошкоджень нерухомості чи майна її слід також надати до Суду разом із заявою.

Детальніше ознайомитися з Інструкцією щодо захисту в Європейському суді з прав людини права власності та права на повагу до житла, порушених під час подій в зоні АТО, та зі зразками типових заяв можна за посиланням.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Довіра до суду donum auctoris Довіра до суду
Довіра до суду не існує окремо від довіри до влади. Наше внутрішнє ставлення до рішень, які виносить суддя, отото...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Грудень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31
ЗАХОДИ
16.12.2017 09:00:00 - Технології та право
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика