Відкрити фірму в Польщі
НовиниУкраїна

Яким має бути правосуддя: позиція Пленуму Верховного Суду України

06.01.2016 / 09:14
4683
+A
-a

Яким має бути правосуддя: позиція Пленуму Верховного Суду України

Пленум Верховного Суду України затвердив висновок стосовно законопроекту "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".

У своєму висновку Пленум Верховного Суду України позитивно оцінив необхідність запровадження досудового порядку врегулювання спору; закріплення за Верховною Радою України права утворювати/ліквідовувати суди; наділення Вищої ради правосуддя повноваженнями щодо надання згоди на затримання чи тримання під вартою судді до винесення обвинувального вироку судом; скасування так званого випробувального п’ятирічного терміну призначення судді на посаду; вилучення такої підстави для звільнення судді, як порушення присяги; встановлення більш високих вимог до кандидатів на зайняття посади судді з підвищенням їх вікового цензу тощо.

Однак низку положень законопроекту Пленум Верховного Суду України пропонує доопрацювати. Зокрема:

1. Назву розділу VIII "Правосуддя" змінити на "Судова влада". Зазначене відповідатиме конституційному принципу поділу державної влади (стаття 6 Конституції України). У зв’язку з цим частину першу статті 124 Конституції України (в редакції законопроекту) пропонується викласти в такій редакції: "Судова влада в Україні здійснюється Верховним Судом України, апеляційними та місцевими судами, утвореними в порядку, визначеному законом".

2. Чотириланкова модель судової системи та спеціалізація судів не мають бути закріплені в Конституції. Найбільш оптимальною для України є триланкова модель судової системи (місцеві, апеляційні суди, Верховний Суд України), побудована за принципами територіальності та інстанційності в межах єдиної системи загальних судів, але зі спеціалізацією суддів у кожному суді. У зв’язку з цим Пленум Верховного Суду України пропонує вилучити положення законопроекту про вищі спеціалізовані суди, суддів спеціалізованих судів, адміністративні суди, суди касаційної інстанції. Підтримуючи необхідність існування принципу спеціалізації в судовій системі, водночас ВСУ звертає увагу, що закріплення на конституційному рівні автономних адміністративних судів є невиправданим. По-перше, основний  ризик  спеціалізації  полягає  у  відокремленні спеціалізованих суддів від основного суддівського корпусу. По-друге, спеціалізація може призвести до роздроблення права та процесу, відрізаючи спеціалізованих суддів від правових реалій у інших сферах, потенційно ізолюючи їх від загальних принципів і фундаментальних прав, що може підірвати принцип правової єдності. По-третє, надмірна індивідуальна спеціалізація може завадити необхідній гнучкості суддів, їх різноплановості та здатності розбиратися зі специфічними питаннями. По-четверте, спеціалізація суддів по спеціалізованих судах може зашкодити єдності судового корпусу, адже в таких суддів може скластися враження, що їхня компетентність із певних питань відносить їх до "елітної" групи суддів.

3. Закріпити основні засади незалежності суддів у Конституції України, замінивши положення, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією
і законами України, більш конкретним формулюванням, а саме:

"Незалежність судді забезпечується:

1) особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності та звільнення;

2) недоторканністю та імунітетом судді;

3) незмінюваністю судді;

4) порядком здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, таємницею ухвалення судового рішення;

5) забороною втручання у здійснення правосуддя;

6) відповідальністю за неповагу до суду чи судді;

7) окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом;

8) правом судді на відставку;

9)  належним матеріальним і соціальним  забезпеченням судді та судді відставці;

10)  функціонуванням органів суддівського самоврядування;

11) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

Законами можуть визначатися додаткові гарантії незалежності судді".

4. Функціональний імунітет судді має виключати кримінальну відповідальність за ненавмисні помилки, допущені під час відправлення правосуддя. У зв’язку з цим Пленум Верховного Суду України вважає, що запропонована редакція частини третьої статті 126 Конституції України є занадто широкою для розуміння, а отже, може призвести до зловживань під час її застосування. Тобто нею не убезпечується суддя від безпідставного затримання, наприклад, у випадках, коли відразу після винесення ним рішення, яке не задовольнятиме правоохоронців і, на їх думку, є завідомо неправосудним, він може бути затриманий у залі суду як особа, яка щойно вчинила тяжкий злочин.Тому пропонується викласти її в такій редакції: "Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення насильницького тяжкого або особливо тяжкого злочину".

5. Вища рада правосуддя не має опікуватися питаннями фінансування судів. Водночас Рада суддів України є органом суддівського самоврядування, яка наділена повноваженнями щодо утворення органів та установ, зокрема, для фінансового та організаційного забезпечення судів. Тому формування Державного бюджету України на утримання судів, а також зміна обсягів їх фінансування в поточному бюджетному році повинно здійснюватися з урахуванням пропозицій Ради суддів України.

6. Невиправданою та незрозумілою є пропозиція щодо поступового оновлення складу Вищої ради правосуддя до 30 квітня 2019 року. Пленум Верховного Суду пропонує призначити (обрати) нових членів Вищої ради правосуддя протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)". Повноваження членів Вищої ради юстиції, призначених до набрання чинності цим Законом, припиняються з дня призначення (обрання) членів Вищої ради правосуддя в кількості, необхідній для набуття нею повноважності.

7. Пленум ВСУ наполягає, що судді, у яких закінчився п’ятирічний термін перебування на посаді, мають пройти у визначеному законом порядку процедуру обрання/призначення на посаду безстроково. Ця процедура передбачає низку етапів: подання відповідної письмової заяви кандидатом; перевірка Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відомостей про нього; дослідження суддівського досьє; врахування показників розгляду ним справ за час його роботи; врахування у випадках, передбачених цим Законом, результатів його кваліфікаційного оцінювання. За результатами Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає одне з рішень про рекомендування чи відмову в рекомендуванні для обрання на посаду судді безстроково. Рішення про рекомендування судді надсилається до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.

Зважаючи на викладене, Пленум Верховного Суду України сподівається, що висловлені ним пропозиції будуть враховані при прийнятті Закону у Верховній Раді України та в подальшому позитивно вплинуть на ефективність діяльності судової системи, стан судового захисту прав і свобод громадян.

Нагадаємо, що 12 січня Конституційний Суд розпочне розгляд конституційного провадження стосовно відповідності Основному Закону проекту змін до Конституції щодо правосуддя у формі усного слухання.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Жовтень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
19.10.2017 15:00:00 - Minsk Legal Forum 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика