Перейти до основного змісту
Українське Право
Головна Новини Україна Ефективність чинного КПК та необхідність його модернізації

Ефективність чинного КПК та необхідність його модернізації

· 08:30
Ефективність чинного КПК та необхідність його модернізації

7 грудня набрав чинності Закон № 2213-VIII, яким внесено зміни до КПК в частині процедури та фіксації проведення такої слідчої дії як обшук, і в цей день відбувся круглий стіл, під час якого практикуючі юристи, адвокати, прокурори, судді та міжнародні експерти мали можливість обговорити п’ятирічний досвід застосування нового КПК, а також необхідність його модернізації.

Під час вступного слова виступила Кетеван Цхомелідзе, менеджер Проекту Ради Європи "Подальша підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні", яка зазначила, що для ефективного вдосконалення законодавства необхідна як практика його застосування, так і обов’язково діалог. “5 років – це достатній термін для його випробування і розуміння проблем та підстав для вдосконалення”, - зауважила доповідач.

Серед запрошених гостей також був Джеремі МакБрайд, міжнародний консультант Ради Європи, баристер «Монктон Чемберз» із Лондона. Під час досить обширної та детальної доповіді спікер звернув увагу на такі важливі аспекти:

- необхідність дотримання принципу справедливості в кримінальному провадженні, причому справедливість не окремих елементів, а процесу загалом є в пріоритеті;

- забезпечення доступу до захисника на ранніх стадіях, в інакшому випадку – наслідки будуть негативні. Водночас зараз починає поширюватись інша практика: навіть якщо процесуальні дії вчинялись без присутності захисника, то вони все одно матимуть значення для справи, зокрема у разі, якщо відсутність захисника несуттєвим чином вплинула на вирішення справи;

- вибір захисника повинен бути проінформованим та свідомим;

- має бути забезпечене повне розкриття матеріалів, які знаходяться в сторони обвинувачення, оскільки це дасть змогу стороні захисту знати про виправдувальні докази;

- особливе місце відіграють обставини перемовин адвоката з клієнтом, а також недопустимість розкриття цієї інформації третім особам (зокрема, стороні обвинувачення);

- належним чином повинно вирішуватися питання належності свідків, які залучаються до процесу і свідчення яких стосуються обставин справи.

Під час секції “Останні зміни до КПК: наслідки, ризики та прогнози” спікери Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ, та Вікторія Кицюк, суддя Солом'янського районного суду міста Києва, а також учасники круглого столу розглянули новели, які впроваджуються в кримінальному процесі поступово: з 7 грудня 2017 року, 15 грудня 2017 року, 1 січня 2018 року та 15 березня 2018 року. Це зміни, які вносяться двома законами: № 2147-VIII від 03.10.2017 року (так званий “закон про кодекси”) та № 2213-VIII від 16.11.2017 року (так званий «закон стоп маски-шоу»).

Першим законом вносяться зміни, що стосуватимуться суб'єктів проведення експертизи, особливостей та процедури обшуку, оскарження повідомлення про підозру, запровадження строків досудового розслідування та визначення підслідності справ під час звернення сторони обвинуваченнями з клопотаннями.

Новації другого закону будуть стосуватись таких моментів: визначення нового суб'єкта – особи, права та інтереси якої обмежуються, регламентація особливостей проведення обшуку, встановлення можливості вилучення електронних носіїв шляхом копіювання, фіксації розгляду клопотань у суді, закріплення обов'язку надання заявнику витягу протягом 24 годин.

Водночас були висловлені певні сумніви щодо ефективності та можливості застосування прийнятих змін. Так, спікер задала риторичне питання щодо того, хто буде забезпечувати відеофіксацію розгляду клопотань: чи буде для цього найматись на роботу спеціальна особа, чи ці функції виконуватиме один із учасників судового процесу. Окрім цього, суддя Вікторія Кицюк звернула увагу на ряд актуальних та невирішених практичних питань: зокрема, за якими правилами слід розглядати старі справи, або як адвокату довести факт недопущення на слідчі дії тощо.

Наступним у дискусію вступив Дмитро Кухнюк, адвокат, доцент кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури КНУ імені Тараса Шевченка, керуючий партнер АО "Мельник, Кухнюк і Партнери". Він погодився з колегою щодо недосконалості прийнятих новел, а також запропонував створити при Раді з питань судової реформи спеціальну екстрену робочу групу, яка спробує вирішити питання, що виникли.

До того ж адвокат представив свій проект змін до КПК, який складався з 12 пунктів, що є, на його думку, нагальними та які необхідно внести до чинного кримінального процесуального законодавства задля підсилення принципу змагальності і вирівняння повноважень сторони обвинувачення. Окрім цих змін, Денис Бугай, адвокат, партнер VB PARTNERS, Президент Асоціації правників України (2013 - 2017), запропонував ще два списки новацій, які сприятимуть підсиленню ролі слідчого судді на досудовому розслідуванні, а також захисту недоторканності адвокатської таємниці.

Особливу увагу присутні звернули і на питання залучення захисника до проведення невідкладних процесуальних дій та зловживань, які трапляються на цьому етапі. Доповідачем була Злата Симоненко, партнер АГ "Солодко і партнери", яка запропонувала низку змін до КПК, що нівелюватимуть чи зменшать рівень таких зловживань.

Важливо, на думку адвоката, закріпити єдине розуміння поняття “невідкладної процесуальної дії”, оскільки визначити перелік досить складно. Водночас Джеремі МакБрайд зауважив, що він не впевнений у можливості закріплення визначення цього поняття на законодавчому рівні, оскільки це є суто винятковими діями і згідно практики ЄСПЛ великий тягар доказування лежить на стороні обвинувачення, яка мусить довести, що конкретна дія була невідкладною. Злата Симоненко запропонувала передбачити чіткий механізм та процедуру, а також наслідки залучення іншого адвоката у випадку відсутності дійсного адвоката на невідкладній процесуальній дії.

Окремої уваги заслуговує також питання, яке стосується повідомлення осіб про проведення щодо них негласних слідчих розшукових дій (НСРД), наприклад, прослуховування телефонів. Згідно з вимогами законодавства така особа повинна бути повідомлена не більш ніж через 1 рік щодо дій, які проводились стосовно неї, однак на практиці ця норма не виконується. Окрім цього, особа має право на отримання інформації, які відомості щодо неї були отримані в ході проведення НСРД і чи була ця інформація знищена, але, як зазначалось вище, це правило на практиці не працює.

Щодо ефективності захисту прав потерпілого виступав Євген Грушовець, адвокат, партнер Ario Law Firm, який, перш за все, звернув увагу на цілі, які мають бути в адвоката - представника потерпілого. Так, на ранній стадії досудового розслідування всі дії повинні бути спрямовані на отримання відшкодування шкоди та компенсації збитку (до моменту доведення справи до суду). Пізніше ціллю такого адвоката стає доведення винуватості особи у вчиненні злочину та призначення справедливого покарання. Задля цього адвокатом мають активно застосовуватися права щодо заявлення клопотань, які повинні гарантовано реалізовуватися у процесі досудового розслідування.

Наприкінці зустрічі учасники розглянули досить новий для української правової системи інститут заочного кримінального провадження. Як зазначила Оксана Дитинко, партнер Fomin&Partners, індивідуальність (спрямованість на вирішення конкретної ситуації), з якою писались ці положення в КПК, спричинили можливість порушення права на справедливий суд при застосуванні цих норм. Так, всупереч світовій практиці заочне кримінальне провадження в Україні може бути застосованим до осіб, які підозрюються у вчиненні тяжких чи особливо тяжких злочинів. До того ж, незважаючи на визначеність у законодавстві чітких підстав та умов застосування цього спрощеного виду провадження, на практиці вони частіш за все не виконуються чи вчиняються формально із явними порушеннями. Як наслідок, цей інститут також потребує корегування чи скасування.

Підсумовуючи, зауважимо, що наскрізною темою усіх дискусій була думка про прогресивність положень нового КПК по відношенню до минулого законодавства. Водночас 5 років практики дали можливість зрозуміти необхідність внесення додаткових змін та удосконалення чинних положень. Натомість новації, які були прийняті протягом останніх місяців, є досить суперечливими і викликають низку зауважень щодо їх можливого ефективного практичного застосування як з боку адвокатів, так і з боку самих суддів.

Наталія Зозуля, Українське право

Поділитись: