Юридичний супровід бізнесу
НовиниУкраїна

Заступник Глави Адміністрації Президента розповів про ключові аспекти судової реформи

13.12.2017 / 17:15
1947
+A
-a

Заступник Глави Адміністрації Президента розповів про ключові аспекти судової реформи

У Києво-Могилянській бізнес-школі виступив заступник Глави Адміністрації Президента, координатор Ради з питань судової реформи Олексій Філатов із промовою щодо перебігу та результатів реформи правосуддя.

Олексій Філатов розпочав свій виступ із зазначенням того, що система правосуддя не є такою річчю, яка існує окремо від українського суспільства. Відповідно, всі вади, які існують в суспільстві в тій чи іншій мірі притаманні й нашому правосуддю. Проблема не в тому, що в системі працюють погані юристи. Всі ці люди приходять з українського суспільства, й відсоток непрофесіоналів, корупціонерів в системі правосуддя є приблизно таким, як і в  суспільстві в цілому. Можливо, така робота й накладає свій специфічний відбиток, але це вже відбувається потім. Тому, в першу чергу, слід приділяти увагу вихідним проблемам системи правосуддя, які за своєю суттю засновуються на таких глобальних речах: загальний рівень правничої культури; рівень освіти; суспільно-політична ситуація в країні; корупція; непрофесіоналізм та безвідповідальність в усіх сферах суспільного життя.

«В свою чергу, - зазначив пан Філатов, - недоліки з названих  питань призводять до того, що система правосуддя, як і держава в цілому не користуються довірою в суспільстві. Але яким є спосіб вирішення цієї проблеми? По-перше, потрібно знову ж  усвідомити, що дана проблема є системною для всього суспільства. По-друге, має бути використаний певний системний підхід, бо процеси змін мають відбуватись одночасно. Відверто скажу, що цього зараз бракує. Різні реформи ідуть з різною швидкістю».

Надалі Олексій Філатов піддав аналізу Стратегію реформування системи правосуддя, яка була затверджена відповідним Указом Президента в травні 2015 року. Згідно з цією Стратегією він виділив три головні елементи судової реформи, без кожного з яких може працювати система правосуддя: законодавство, інституції та люди.

Як відзначив Олексій Філатов, реформу законодавства умовно можна розділити на два «треки», де перший «трек» – це найбільш нагальні проблеми, які могли бути вирішені в швидшому порядку без внесення змін до Конституції, й, відповідно, другий – проблеми, які потребували поправок до Основного Закону. Також серед всіх аспектів судової реформи, які вже було реалізовано, можна виділити декілька ключових змін.

По-перше, це  деполітизація та забезпечення незалежності судової системи. У зв’язку із цим було змінено механізм призначення суддів, за якого політичні органи (Верховна Рада та Президент) усунені від цього процесу, й ці повноваження перейшли до Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Крім того, задля більшого балансу гілок влади повноваження щодо утворення та ліквідація судів переходять тепер від Президента до Верховної Ради, хоча протягом певного перехідного періоду, який ще триває, глава держави ще зберігатиме це повноваження.

По-друге, перезапуск судової системи, який розпочався із нового Верховного Суду. Це є історично безпрецедентний серед країн Європи досвід, коли держава повністю замінює найвищу судову інстанцію шляхом проведення відкритого конкурсу, у якому мають право брати участь не лише професійні судді, а й адвокати та науковці. Також змінюється стара 4-ланкова система на 3-ланкову, що в більшій мірі відповідає європейським стандартам.

По-третє, антикорупційні запобіжники. В даному випадку ідеться про підвищення критеріїв оцінювання для суддів, зокрема, кожен суддя наразі зобов’язаний підтверджувати легальність джерел свого доходу. Також запроваджений функціональний імунітет судді. Це означає, що суддя не несе відповідальності виключно за рішення, які він виносить, тоді як на решту випадків суддівський імунітет на розповсюджується. Слід зазначити, що до відповідних змін суддю можна було притягнути до відповідальності лише за згодою Верховної Ради.  Й, крім того, був передбачений механізм контролю з боку громадськості за функціонуванням судової системи. В першу чергу, мова йде про Громадську раду доброчесності, яка здійснює збір, аналіз інформації й надає рекомендації Вищій кваліфікаційній комісії.  

По-четверте, європейські стандарти організації діяльності прокуратури та інституційне посилення адвокатури. Слід відзначити, що зараз вперше на конституційному рівні і адвокатура, і прокуратура й суд зведені як єдиний елемент системи правосуддя. До цього прокуратура існувала як окрема система, яка незрозуміло до якої гілки влади відносилась.

Що стосується перебігу наступного аспекту  реформи правосуддя – інституцій, то тут доцільніше, звернутись до статистики реформування інституціональних елементів судової системи: перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів (2014-2016); перезапуск Вищої ради правосуддя (2015-2017); новий Верховний Суд (2016-2017); структурна реформа судової системи (2017-2018).

На останню складову реформи - людей - слід поглянути через призму статистичних даних учасників до нового Верховного Суду. Так, у конкурсі зареєструвалось всього 1436 осіб, серед них 846 було допущено, 381 дійшли до фінального етапу й переможцями стали 120 людей. Все це свідчить про високий рівень конкуренції серед учасників й, на думку, пана Філатова: «За своїм складом цей Верховний Суд» є найкращим за весь період незалежності». В подальшому проведення таких конкурсів очікують місцеві й апеляційні суди, які мають відбутись вже незабаром.

Підсумовуючи свій виступ, Олексій Філатов відзначив, що, власне, судова реформа є лише однією з частин, яка має бути здійснена для того, щоб система правосуддя запрацювала належним чином. Окрім судової реформи, ще має бути проведена реформа правоохоронних органів, адвокатури й прокуратури. «Якщо не буде якісної адвокатури та прокуратури, то ми з великими труднощами будемо розраховувати на те, що в нас з’явиться кришталева чиста судова система, а ці суміжні з нею сполучники жодним чином не будуть на неї впливати», - зауважив спікер.

Денис Григоров, Українське право

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика