Правовий поглядПравова позиціяТрудовий кодекс

Нормативно-технічні акти у трудовому законодавстві

20.11.2015 / 11:33
4848
+A
-a

Нормативно-технічні акти у трудовому законодавстві

Правова природа нормативно-технічних актів не є достатньо дослідженою в юриспруденції. Водночас застосування нормативно-технічних актів є досить поширеним у правовій практиці, а окремі галузі права містять чимало технічних норм, які доповнюють і конкретизують галузеві джерела права.

Нормативно-технічні акти відмінні від нормативно-правових актів, і така відмінність полягає, насамперед, у тому, що нормативно-технічні акти виключно опосередковано, через дію нормативно-правових актів стосуються прав, свобод та законних інтересів соціальних суб’єктів та комунікативних зв’язків між ними.

Нормативно-технічні акти мають певне застосування у трудовому праві. Належність нормативно-технічних актів до трудового права пояснюється необхідністю нормативного визначення цілої низки дій та, як наслідок, поведінки як працівників, так і адміністрації, роботодавців.

Наскільки вірним є твердження про те, що певні технічні правила, письмові вимоги, кваліфікаційні довідники мають нормативний характер? Загальні положення засвідчують помилковість такої думки. Натомість окремі норми, зокрема, трудового права без їхньої технічної складової, технічного обґрунтування втрачають будь-який сенс. Дійсно, у який спосіб можливим є застосування, до прикладу, правових норм такого інституту трудового права, як охорона праці, без конкретизації технічних норм виробничого процесу у тій частині, що потребують забезпечення виконання правил техніки безпеки? Відповідь ми маємо можливість віднайти через визначення вимог правил безпеки стосовно того чи іншого процесу виробництва та їхнього обов’язкового підтвердження нормами трудового законодавства. Подібні та інші приклади нормативно-правової визначеності ми знаходимо не лише у трудовому праві.

Чинне трудове законодавство не містить посилань на можливість та необхідність застосування нормативно-технічних актів, проте такі акти мають практичне застосування у визначених законодавством випадках.

У проекті Трудового кодексу чи не вперше пропонується закріпити нормативно-правове призначення технічних норм через їхнє визначення як нормативно-технічних актів та відображення загальнообов'язковості. Стаття 13 проекту Трудового кодексу викладена у такій редакції: "Тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти та інші відповідні акти нормативно-технічного характеру, що регулюють трудові відносини, є обов’язковими для застосування, якщо інше не передбачено цим актом". Отже, проект Трудового кодексу пропонує закріпити нормативно-правовий характер певних технічних норм, до яких відносить тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти тощо. З такою позицією законодавця можна було б погодитися, якби не присутність юридичної формули про регулювання нормативно-технічними актами трудових відносин. Тарифно-кваліфікаційні довідники, державні стандарти є тими нормами, які стосуються вимог та умов застосування нормативно-правових актів, що визначають певні загальнообов’язкові правила поведінки суб’єктів трудових відносин. Такі норми є важливими, проте жодним чином їхнє самостійне існування як норм, що здійснюють правове регулювання трудових відносин, неможливе.

Отже, підкреслюючи важливість нормативно-технічних актів у трудовому праві, необхідно дотримуватись положень про їхнє вторинне існування та повну залежність від нормативно-правових актів, що безпосередньо здійснюють вплив на поведінку суб’єктів трудових відносин. За таких умов редакція статті 13 проекту Трудового кодексу має зазнати змін з огляду на висловлені доводи та обґрунтування.


Генеральний директор Європейської правничої компанії, кандидат юридичних наук, доцент П. П. Богуцький

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Невідворотність покарання в українському праві donum auctoris Невідворотність покарання в українському праві
Право набуває здатності виконати соціальні функції внаслідок чималої кількості чинників, серед яких не другорядни...
Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду Феміда Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду
Військовослужбовець, послушник монастиря, актор, директор театру, повітовий предводитель дворянства, совісний суд...
Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство Справа Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство
Щоб відвернути підозру від себе чи приховати докази та факти, люди вибудовують плани та вигадують справжні історі...
Червень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1
01.06.2018 09:00:00 - Prozorri закупівлі
2 3
4 5 6 7
07.06.2018 15:00:00 - Екскурсія до СІЗО
8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
01.06.2018 09:00:00 - Prozorri закупівлі
07.06.2018 15:00:00 - Екскурсія до СІЗО
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика