Правовий поглядАналітика

Адвокатська монополія: перехідний період залишився на папері

26.01.2018 / 14:20
7926
1
+A
-a

Адвокатська монополія: перехідний період залишився на папері

30 вересня 2016 року набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя і нова редакція закону "Про судоустрій і статус суддів". Поміж іншого, цим законом встановлюється так звана адвокатська монополія, що означає можливість виключно адвокатів захищати права громадян у суді.

Наприкінці минулого року "Українське право" вже розглядало це питання та прийшло до висновку, що більшість рішень судів касаційної інстанції є негативними щодо допуску осіб, які не є адвокатами, у судовий процес на етапі касаційного оскарження, хоча на рівні законодавства така можливість допускається.

Водночас з моменту запуску роботи нового Верховного Суду минуло вже більше місяця. Стільки ж часу пройшло з набуття чинності новими процесуальними кодексами, які запроваджують певні винятки із представництва в судах виключно адвокатами, які є нам цікавими при розгляді даного питання. Тому ми вирішили проаналізувати рішення Верховного Суду на предмет, чи змінилась все-таки практика застосування Перехідних положень Конституції у позитивний бік?

Як по закону?

Перш за все нагадаємо, які ж зміни були внесені до Конституції України та Перехідних положень до неї з 30.09.2016 року.

Так, згідно із ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Також передбачається, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, малозначних справах та деяких інших випадках. Водночас варто зауважити, що ці положення вступають в силу не одразу, а для їх запровадження вводиться перехідний період тривалістю в 3 роки: з 01.01.2017 року виключно адвокати можуть представляти інтереси клієнтів у суді касаційної інстанції (зараз Верховному Суді), з 01.01.2018 року - у судах апеляційної інстанції, з 1 січня 2019 року - у судах першої інстанції.

Окрім цього, в пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції є одне застереження, за яким "представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (до 30.09.2016 року – ред.), здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, – до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню".

Якщо звернутись до процесуального законодавства, яке набрало чинності 15.12.2017 року, то передбачається, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Одночасно з цим передбачається, що під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також малозначних справах представником може бути особа, яка досягла 18 років та має цивільну процесуальну дієздатність. Таке положення визначено статтею 60 ЦПК України. Водночас ГПК та КАС містить аналогічні положення. Під малозначними спорами ЦПК пропонує розуміти: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними.

В чому проблема?

Як бачимо, у законодавстві, дійсно, передбачається досить лояльний перехідний період, який дозволяє як сторонам знайти відповідного фахівця, який буде представляти їх інтереси у суді, так і правникам ініціювати процедуру отримання адвокатського посвідчення. Однак все це залишається лише на папері. Юристи не мають можливості реалізувати своє право на доступ до професії та через надмірний ажіотаж вимушені очікувати кваліфікаційного іспиту, призначеного через 2 роки, і на додачу судді тлумачать норми Конституції на власний розсуд.

Так, найбільше проблем викликає застосування пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції, який дозволяє здійснювати представництво у судах за "старими" правилами аж до ухвалення по справі остаточного рішення. Таке положення може застосовуватись по справах, провадження у яких відкрите до 30.09.2016 року. Водночас суди так і не прийшли до однакового розуміння поняття “провадження” та “остаточне рішення”, які застосовуються в цій статті.

Виходячи із загального аналізу зазначеного вище застереження, необхідно погодитися з тим, що під “початком провадження” слід розуміти постановлення ухвали судом, який діє як суд першої інстанції, про відкриття/порушення провадження у справі (залежно від виду процесу). Водночас під “остаточним рішенням” по справі вважаємо правильним розуміти рішення апеляційного або Верховного Суду в залежності від категорії справи, що буде узгоджуватись із метою перехідного періоду запровадження адвокатської монополії.

Як на практиці?

Про статистику та результати застосування Перехідних положень Конституції вищими спеціалізованими судами та ВСУ, які діяли до 15.12.2017 року, ми вже зазначали в попередньому матеріалі.  Водночас, якщо звернутись до аналізу рішень, прийнятих новоствореним Верховним судом (аналіз готувався на основі рішень Касаційного цивільного суду в складі ВС) в період з 15.12.2017 року до 25.01.2018 року, то можна прийти до таких висновків:

1) у більшості справ (орієнтовно 70%) провадження були розпочаті після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (після 30.09.2016 року), отже, законні підстави для представництва інтересів сторін по справі особами, які не є адвокатами, були відсутні;

2) лише в деяких рішеннях суду відображена перевірка суддями дати відкриття провадження по справі судом першої інстанції, і, у разі якщо ця дата була після 30.09.2016 року, касаційна скарга залишалась без руху для усунення недоліків або поверталась скаржнику;

3) у більшості рішень перевірка, зазначена в попередньому пункті, не проводилась, що призвело до безпідставного недопуску осіб, які не мають адвокатського посвідчення, до представництва сторін під час касаційного провадження. Зокрема, такими є 16 рішень Верховного Суду, які в ЄДРСР знаходяться за номерами: 71406672, 71406898, 71469421, 71469604, 71469876, 71518948, 71539965, 71540052, 71544357, 71547124, 71639727, 71666802, 71666845, 71666896, 71693631, 71693791. По даних справах провадження були розпочаті до 30.09.2016 року (по деяких рішеннях навіть у 2010-2013 роках), а тому на підставі пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції існували законні підстави для допуску до представництва осіб, які не мають адвокатського посвідчення;

4) прослідковується колізія та неоднозначність також у резолютивних частинах зазначених вище рішень. Так, у деяких рішеннях судді, посилаючись на ч. 1 ст. 185 ЦПК України, залишають подану скаргу без руху для виправлення недоліків. Водночас ч. 4 цієї ж статті передбачає, що скарга повинна бути повернута заявнику у разі, якщо її підписано особою, яка не має права її підписувати (в даному випадку особою, яка не має адвокатського посвідчення).

Окрім цього, було здійснено аналіз рішень апеляційних судів по цивільних справах, прийнятих у період з 01.01.2018 року до 25.01.2018 року, на предмет допуску до представництва осіб, які не мають адвокатського посвідчення:

1) здебільшого судді перевіряють дату відкриття провадження по справі судом першої інстанції і у разі якщо ця дата була після 30.09.2016 року, апеляційна скарга залишалась без руху для усунення недоліків або поверталась скаржнику;

2) порушення щодо допуску до представництва осіб, які не є адвокатами, прослідковується у 15 рішеннях судів апеляційної інстанції, зокрема зареєстрованих у ЄДРСР за такими номерами: 71537279, 71537332, 71563968, 71588653, 71609701, 71609734, 71645542, 71662505, 71666403, 71689716, 71689759, 71699836, 71709439. По даних справах існували правові підстави для допуску до представництва осіб, які не мають адвокатського посвідчення, оскільки провадження по них були розпочаті до 30.09.2016 року;

3) також у деяких рішеннях судді відмовляли особам, які не є адвокатами, у доступі до представництва на тій підставі, що зазначений спір не є малозначним у розумінні процесуального законодавства. Однак в даних рішеннях судді не брали до уваги факт, що провадження по цих справах були розпочаті до 30.09.2016 року, а отже, діяло положення пп. 11 п. 16-1 Перехідних положеннях Конституції. Зокрема, такі порушення прослідковуються у рішеннях, зареєстрованих у ЄДРСР під номерами 71551441 та 71584182;

4) у деяких рішеннях судді посилались на той факт, що малозначність справи не визначена судом першої інстанції. А оскільки провадження по таких справах було розпочате після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", то представниками у них могли бути виключно адвокати. Ці рішення зареєстровані у ЄДРСР під номерами: 71698459, 71698220, 71639478.

Як бачимо, неоднозначність позицій суддів при застосуванні Перехідних положень Конституції продовжує прослідковуватись і на рівні апеляційних судів, і на рівні Верховного Суду. Причиною цьому є недостатній аналіз суддями обставин справи при відкритті провадження, а також невірне тлумачення положень законодавства. Ще однією причиною можна назвати колізійність положень щодо можливості представництва сторін особами, які не є адвокатами, зокрема по малозначних справах, однак незрозуміло, як діяти суддям апеляційного чи касаційного суду, якщо при відкритті провадження по справі судом першої інстанції не було визначено її категорію. У даній ситуації можуть стати корисними рекомендації суддів Верховного Суду із застосування нових процесуальних норм, які наразі готуються на рівні кожного касаційного суду і очікуються для застосування на практиці.

Зозуля Наталія, Українське право

КОМЕНТАРІ  1 + Додати коментар
котик роман
ну що можна сказати, коли навіть норма ст. 131-2 Конституції України "виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення" неоднозначна, бо якщо вчитатися в сполучник "а також", то можна дійти до однозначного висновку, що ця норма стосується лише кримінального провадження, бо напевне лінгвісту в такій конфігурації закону  неможливо непобачити, що представництво адвокатом особи в суді особі потрібне тоді, коли  адвокат захищав її від обвинувачення кримінальної спрямованості (на мій погляд фразу "а також" єдино правильно можна розуміти як "та", тобто, що виключно адвокат особі потрібний при двох одночасних умовах - особа підсудна і потребує представництва в іншому виді судочинства
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєт...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останн...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Вересень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5
05.09.2018 14:00:00 - ІВА ЄКА Форум 2018
6 7 8 9
10 11
11.09.2018 09:00:00 - LAW OF RAISING US CAPITAL
12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
ЗАХОДИ
05.09.2018 14:00:00 - ІВА ЄКА Форум 2018
11.09.2018 09:00:00 - LAW OF RAISING US CAPITAL
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика