Юридичний супровід бізнесу
Правовий поглядАналітика

Бізнес проти безпідставних дій з боку правоохоронців або знову «Маски-шоу стоп»

24.07.2018 / 09:57
574
+A
-a

Бізнес проти безпідставних дій з боку правоохоронців або знову «Маски-шоу стоп»

У рамках засідання Комітету з питань захисту бізнесу та права власності Федерації роботодавців України відбулась зустріч експертів для обговорення важливої теми для бізнесу України, а саме«Чи захистить держава бізнес від недобросовісних правоохоронців?».

Раніше ми вже розповідали вам про практику застосування внесених до КПК змін відомих як «маски-шоу стоп». З часу їх прийняття і початку застосування на практиці були виявлені такі моменти, які потребують ще додаткового врегулювання на законодавчому рівні.

Так, 5 липня 2018 року до порядку денного ВРУ було внесено законопроект №8490 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», або ж «маски-шоу стоп 2».

Так, на засіданні комітету, яке відбулось 18 липня, зокрема, відзначалась актуальність теми щодо способів протидії безпідставним обшукам або арештам рахунків зі сторони правоохоронних органів. Експерти зібрались з тим, щоб ще якнайближче підійти до вирішення проблем, пов`язаних з безпечним веденням бізнесу в Україні.

ЗАГАЛЬНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ. ТИСК НА БІЗНЕС ТА БЕЗКАРНІСТЬ ПРАВООХОРОНЦІВ

Першому на засіданні було надано слово заступнику голови Ради федерації роботодавців України, генеральному директору шведської корпорації SKF в України Цибульському Володимиру Івановичу.

Як зазначив спікер, напевно кожен бізнес під час провадження своєї господарської діяльності хоча б раз зіштовхувався з так званими “маски-шоу” у нього самого або у його партнерів по бізнесу.

За участю озброєних правоохоронців відбуваються обшуки, виїмка документів,комп’ютерних систем, блокується діяльність компанії шляхом арешту рахунків, що практично унеможливлює нормальну її життєдіяльність. Найчастіше такі обшуки провадяться без попереднього запиту на перегляд документів, які потрібно дослідити в рамках кримінального провадження, без проведення будь-яких звірок, без можливості надання свідчень або пояснень. Така діяльність по відношенню до законослухняного бізнесу вже є нормою для службовців силових структур.

Наразі ухвала суду про дозвіл на обшуки є фактично відправною точкою для реалізації злочинних схем, блокування підприємств, в тому числі за чиїмось замовленням. Це, зокрема, може підтверджуватись статистикою рішень судів про накладання арешту на майно за ст. 212 КК “Ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів)”. За статистикою в судах міста Києва в 2014 році було винесено 472 ухвали про проведення обшуку за цією підставою, в 2015 році – 374 ухвали, в 2016 році – 760 ухвал і в 2017 році - аж 1020 ухвал.

Також доповідач відмітив, що загалом, найбільш популярним та гарантованим способом позапланово перевіряти підприємства, на час дії мораторію на проведення перевірок, є порушення кримінальної справи. Це пояснюється збільшенням втричі кількості позапланових перевірок контролюючими органами за дорученням правоохоронних органів, органів прокуратури.

При чому, за словами спікера, здійснення на підприємствах «маски-шоу» під виглядом слідчих дій не тільки не зменшилось останнім часом, а навпаки характеризуються вражаючою зухвалістю, відчуттям повної безкарності службових осіб правоохоронних органів.

На сьогодні важко пригадати випадки відшкодування бізнесу зі сторони держави збитків завданих протиправними діями службовців органів досудового слідства, оперативно-розшукової діяльності, органів прокуратури. Як приклад,спікер навів наступне: лише за два тижні арешту рахунків великого агропромислового холдингу збитки від падіння ціни акцій під час блокування діяльності компанії можуть скласти понад 90 млн. доларів США і це, не рахуючи упущеної вигоди, штрафних санкцій від контрагентів за несвоєчасне виконання зобов‘язань, нанесеної шкоди діловій репутації тощо.

Досить часто у компаній відбуваються обшуки, які супроводжуються гучними звинуваченнямиу ЗМІ з боку правоохоронних органів. Водночас потім за результатами обшуків, через декілька місяців виявляється, що жодного порушення компаніями чи власниками компаній, які були озвучені на всю країну, не було здійснено.

Також Володимир Іванович визнав, що коли він, працюючи в шведській компанії розповідає європейським акціонерам про такі випадки свавілля правоохоронної системи, вони дуже сильно дивуються, адже це не вкладається ні в норми права, ні в здоровий глузд загалом. 

На сьогодні Федерація роботодавців розпочинає компанію спільно з Мін’юстом і з Офісом бізнес-омбудсмена по лобіюванню змін до законодавства, визначення реального механізму відшкодування державою збитків компаніям, адже вже в поточному році Федерація роботодавців захищала і продовжує захищати декілька десятків компаній від свавілля з боку силовиків. Найбільше випадків стосуються органів прокуратури та СБУ.

Але питання, яке розглядається, це лише частина проблеми. Необхідно розпочати реальну реформу правоохоронних органів для зміни філософії відношення їх до бізнесу, де правоохоронці мають стати осередками безпеки та гарантії недоторканності для чесного бізнесу і гарантами захисту підприємництва України в цілому.

ЩО ВДАЛОСЬ, А ЩО НІ З «МАСКИ-ШОУ СТОП»

Слідом за заступником голови Ради федерації роботодавців України, слово було надано заступнику Міністра юстиції України Сукмановій Олені.

Як зазначила спікер, держава готова боротись із тим, що відбувається, і вона не проти спільної боротьби разом із представниками бізнесу та громадськими організаціями. Насамперед така боротьба може проявлятись в активній законодавчій роботі, системі безоплатної правової допомоги, розвинутій правовій свідомості громадян.

Заступник міністра очолювала групу по підготовці першого законопроекту «маски-шоу стоп». Можливо, ті зміни, які пропонувались (такі як неможливість проведення обшуку без присутності адвоката та без відеозйомки), для західних країн є не новими, але в Україні вони віднедавна вперше отримали законодавче закріплення в КПК.

Однозначно, згадані зміни працюють, але не завжди. Так, вже можна бачити певні механізми, які застосовуються правоохоронними органами. Наприклад, в законопроекті чітко записано, що обшуком повинно закінчуватись досудове розслідування. При цьому презюмується, що у слідчого вже є певні підстави для такий дій.Але на даний момент, нажаль,найчастіше досудове розслідування тільки починається з обшуків, і далеко не факт, що під час обшуку правоохоронцями будуть здобуті докази.

За твердженням спікера, якщо придивитись до ухвал про проведення обшуків, то можна побачити, що вони є доволі законспірованими та необґрунтованими, і не зрозуміло взагалі,в чому полягає суть конкретної кримінальної справи. В той же час, в законі чітко прописано, що судове засідання слідчого судді повинно обов`язково відбуватись під аудіо запис у 2018 році і під відеозапис у 2019 році.

Але в деяких випадках засідання відбуваються без цього. Наприклад, слідчий подає клопотання судді і не з‘являється в судове засідання. Як наслідок, суддя виносить ухвалу заочно за відсутності слідчого. Такий підхід до розгляду питань про обшуки практикується дуже часто.

За статистикою ДСА України, з 07.12.2017 р. (коли вступив в силу закон «маски-шоу») і по 31.05.2018 р., всього в Україні було розглянуто 39 797 клопотань про надання дозволу на обшук житла чи іншого володіння особи, і з них тільки 26 266 клопотань були розглянуті в суді з аудіофіксацією.

Цікавим є географічний розріз вказаної статистики в залежності від регіону країни. Так, лідерами за проведенням засідань з аудіофіксацією є: 94% засідань - Чернівецька область, 93% засідань - Луганська область, 95% засідань – Хмельницька область, 90% засідань - Полтавська область і 83% засідань – Одеська область. В той же час антирейтинг очолюють наступні області: Рівненська область – 35%, Київська область – 33%, м. Київ - 49,3%, Дніпропетровська область - 42,6%.

Також в законі прописана обов‘язковість присутності адвоката під час здійснення слідчих дій, в тому числі й під час обшуку. Цілком зрозуміло, що коли підприємство дізнається про те, що у нього відбуватиметься обшук, потрібен час для того,аби адвокат фізично міг дістатися до місця проведення слідчих дій. Існує така практика, коли правоохоронці формально 10-15 хвилин можуть робити вигляд, що чекають адвоката, а потім починають слідчі дії за його відсутності. Не менш важливим впровадженням є й зйомка процесу обшуку на відеокамеру.

Правоохоронці повинні розуміти, що при невиконанні зазначених вимог закону, докази, отримані ними при проведені слідчих дій, можуть бути не прийняті судом до уваги.

ПРО «МАСКИ-ШОУ СТОП 2»

Як зазначила спікер, не все можна було одразу передбачити в першому законопроекті, до того ж, не всі вірили у його прийняття, тому наразі розроблений і внесений до порядку денного ВРУ ще один законопроект.

Зокрема, передбачається заборона вилучення оригіналів фінансово-господарської документації, комп`ютерної техніки, серверів, мобільних телефонів і т.д. Винятком є випадки, коли є дійсні підстави вважати, що вказані оригінали документів чи техніка містить сліди злочинної діяльності та необхідні для проведення експертизи. Але на практиці є непоодинокі випадки вилучення оригіналів документів та техніки, що паралізує діяльність підприємства.

Як зазначила спікер, ціллю нового законопроекту є забезпечення відповідальності правоохоронців за неправомірні дії. Так, підставою для притягнення правоохоронців до відповідальності має бути рішення суду. Це не обов`язково повинен бути вирок суду, це може бути і ухвала. Наприклад, коли правоохоронці вриваються на підприємство з обшуком навіть без ухвали суду, пояснюючи це невідкладними слідчими діями, для цього треба бути впевненим, що саме в даний момент існує загроза знищенню доказів і майна, але зазвичай такого не відбувається. На наступну добу правоохоронці повинні взяти ухвалу суду, яка так би мовити легалізує їх дії. Існує дуже багато випадків, коли суди відмовляють у видачі такої ухвали і це є яскравий приклад неправомірної слідчої дії.

По новому законопроекту особиста відповідальність слідчого настає у разі кримінального правопорушення або дисциплінарного проступку. Якщо говорити про кримінальне правопорушення, то це і отримання хабаря, і перевищення службових повноважень. Наведений вище приклад стосувався саме дисциплінарного проступку, але і в цьому випадку, згідно із законопроектом, особа повинна понести відповідальність. Механізм захисту прав є скарга на дії чи бездіяльність правоохоронця.

Заступник міністра, з її слів, не хотіла прив’язуватись до інституту збитків, які пов’язані з неправомірними діями правоохоронців, тому що в дійсності існує дуже мало рішень судів, за якими були відшкодовані збитки в повному обсязі. Дослідити і довести причинно-наслідковий зв'язок між негативними наслідками та розміром коштів дуже складно.

В рішенні суду про задоволення скарги на дії чи бездіяльність правоохоронця повинно бути зазначено про необхідність проведення службового розслідування. Не пізніше наступної доби таке рішення направляється до правоохоронного органу для проведення службового розслідування, і за його результатами наступає матеріальне або дисциплінарне стягнення. Дуже важливим фактором є особиста відповідальність правоохоронців, адже це є найбільш дієва форма відповідальності.

Це, звичайно, не є найжорсткішою мірою відповідальності, але автори законопроекту наголошують, що брали до уваги саме фактор особистої відповідальності, бо ніхто з правоохоронців не захоче, аби стосовно нього було проведено службове розслідування, а, тим більше, керівники в такому разі не хотітимуть покривати незаконні дії свого підлеглого, бо можуть в подальшому також отримати ухвалу суду й щодо своїх неправомірних дій чи бездіяльності.

Також передбачається, що у разі порушення строків на проведення досудового розслідування, особа може подати до суду клопотання про закриття кримінальної справи. Таке клопотання не обов'язково має подавати підозрюваний чи обвинувачений, а будь-хто з учасників кримінального провадження, в тому числі й свідки.

За переконанням Олени Сукманової, бізнес не повинен «розслаблятися» і чекати, що за нього хтось щось зробить і «врятує» його від всіх негараздів. Ось, наприклад, була порушена кримінальна справа, в рамках якої був проведений обшук. Однак навіть, якщо у вас нічого не було вилучено, слід оскаржувати незаконні ухвали слідчих суддів, дії або бездіяльність представників правоохоронних органів, скаржитись до ВРП, якщо ухвала слідчого судді була необґрунтованою.

Варто використовувати й інструменти публічності, бо наразі більшість державних органів піклуються про свою репутацію та бояться її заплямувати. Також слід заручитися підтримкою адвокатів. Не треба втомлюватись відстоювати свої права як би це не було важко та місцями безрезультатно, бо які б закони держава не приймала, вони тоді просто не будуть працювати.

ДУМКА АДВОКАТА З ПРИВОДУ НОВОГО ЗАКОНОПРОЕКТУ

Щодо оскарження безпідставних ухвал суддів про проведення обшуків, адвокат та голова адвокатського об`єднання «Павленко і Сергійчук» Віталій Павленко вважає, що на практиці не було таких випадків, щоб суд апеляційної інстанції скасував би ухвалу про обшук як незаконну. Максимум, що апеляційна інстанція може зробити,це скасувати її як винесену передчасно.Так само і щодо незаконних дій правоохоронця під час обшуку, які насправді дуже важко довести, адже вони провадяться на підставі ухвали суду.

Щодо персоналізації відповідальності,яка пропонується новим законопроектом, то,на думку адвоката,треба насамперед в повній мірі переглянути Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Наприклад, юридичній особі безпідставно арештували рахунки, через рік юридична особа звертається до суду, закривається кримінальне провадження, а арешт при цьому скасовується. Як тоді в цьому випадку юридичній особі можна стягнути з правоохоронного органу збитки завдані безпідставним арештом коштів? За твердженням адвоката, наразі не існує дієвого механізму відшкодування збитків юридичними особами, і законопроектом «маски-шоу стоп 2» потрібно було б вирішити цю ситуацію.

Більшість присутніх на засіданні комітету, разом із заступником бізнес-омбудсмена України Ярославом Грегірчаком, погодились з тим, що проблема відшкодування збитків дійсно існує, її треба розглядати і вирішувати.

Але водночас, на засіданні пролунала позиція щодо того, що законопроект «маски-шоу стоп 2» вже максимально доопрацьований, і можливо тема відшкодування збитків стане предметом нового законопроекту «маски-шоу стоп 3».

ПІДСУМКИ

Як бачимо, в Україні є досить велика кількість зацікавлених людей як представників бізнесу, так і представників влади, експертного середовища та громадських організацій, які бажають позитивних змін для бізнес-середовища.

Дійсно, проблеми існують і їх треба вирішувати, адже для України дуже важливо підвищувати рівень свого бізнес- та інвест-клімату. Дуже важливо показати своїм партнерам, що чесному бізнесу в Україні нічого не загрожує, а навпаки, він буде знаходитись під надійним захистом державних інституцій, бо від цього залежить подальше процвітання та економічне зростання країни та власне її громадян.

Зозуля Наталія, “Українське право”

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика