Правовий поглядАналітика

Декларування та корупційні правопорушення в Україні

18.09.2018 / 12:25
959
+A
-a

Декларування та корупційні правопорушення в Україні

13 вересня 2018 року відбулось засідання Комітету з кримінального та кримінально-процесуального права Асоціації правників України під назвою “Корупційні правопорушення і злочини, пов'язані з корупцією”.

Запрошеним експертом була адвокат Регіна Гусейнова, яка з кінця 2014 року займається супроводом повних перевірок та е-декларування.

СУБ’ЄКТИ ДЕКЛАРУВАННЯ

Насамперед, це особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, експерти тощо.

В свою чергу електронні декларації мають подавати президент, прем’єр-міністр, члени уряду, народні депутати України, судді, прокурори, слідчі, державні службовці категорії “В”, посадові особи місцевого самоврядування 1-3 категорії, депутати всіх місцевих рад, селищні, сільські, районні в містах, районні, обласні, військові посадові особи ЗСУ, поліцейські, держспецзв’язку та інших військових формувань, особи рядового, начальницького складу, державної кримінально-виконавчої служби, НАБУ, ДБР, СБУ, та інші.

Цікавим є те, що е-декларації повинні подавати не тільки керівники та заступники юридичних осіб публічного права, а й їх посадові особи, ті хто виконує адміністративно-господарські або адміністративно-розпорядчі функції в державних та комунальних закладах, установах, підприємствах.

Певна несправедливість полягає в тому, що, зокрема, згідно із законодавством, судді і секретарі судових засідань повинні подавати декларації, а помічники суддів звільняються від цього обов’язку.

Не є суб’єктами декларування працівники державних органів, які виконують функції з обслуговування – секретарі, стенографісти, охоронці, архіваріуси, діловоди та інші, приватні та державні нотаріуси (окрім завідувачів державних нотаріальних контор), адвокати, посадові особи приватних підприємств, навіть якщо в них є частка державної або комунальної власності тощо.

Щодо громадських активістів як суб’єктів декларування, то перші е-декларації вони подавали у 2018 році, а повідомлення про суттєві зміни в майновому стані - з 30 березня 2017 року.

Адвокат Регіна Гусейнова наголошувала на тому, що не всі громадські активісти повинні подавати декларації, а в свою чергу ЗУ “Про запобігання корупції” визначає суб’єктів декларування фізичних осіб за умови одночасної відповідності наступним трьом чинникам:

1) які отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програми (проектів) технічної або іншої, у тому числі безповоротної допомоги у сфері запобігання протидії корупції;

2) які систематично, протягом року надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики в Україні, ..., якщо фінансування здійснюється за рахунок технічної або іншої, в тому числі безповоротньої, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції;

3) є керівниками або входять до складу вищого органу управління громадських об’єднань, інших непідприємницьких товариств, що здійснюють діяльність, пов’язану із запобіганням, протидією корупції.

До суб’єктів е-декларування з 01.01.2018 р. віднесено також осіб, зокрема, які входять до складу наглядової ради державного банку, громадської ради доброчесності, громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм.

Хто ж є членом сім’ї декларанта? Такими особами можуть бути:

- дружина або чоловік навіть за умови їх окремого проживання;

- особа, яка спільно проживає з декларантом, веде з ним спільне господарство;

- у такої особи з декларантом є взаємні права та обов’язки, які мають характер сімейних.

Наприклад, якщо змоделювати ситуацію, коли чоловік розведений з дружиною, але водночас він залишився жити з матір’ю своєї дружини (тещею), оскільки остання доглядає маленьких детей декларанта, то він неодмінно повинен вказувати її як члена сім’ї у декларації, що є незвичним і може викликати питання у НАЗК, однак є законним та обгрунтованим.

ЩО ПОТРІБНО ДЕКЛАРУВАТИ?

Незалежно від вартості необхідно декларувати нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, цінні папери та інші корпоративні права, юридичні особи, беніфіціарним власником яких є декларант або член сім’ї, нематеріальні активи (об’єкти інтелектуальної власності, ліцензії тощо).

У свою чергу цінне рухоме майно потрібно декларувати, якщо його вартість становить більше 100 прожиткових мінімумів (до даної категорії може відноситись зокрема дорогий одяг та аксесуари, предмету інтер’єру, зброя тощо), отримані доходи – в разі якщо їх розмір буде більше 5 прожиткових мінімумів, грошові активи, у разі якщо їх розмір становить більше 50 прожиткових мінімумів, правочини, на підставі яких у суб’єкта виникає або припиняється право власності, володіння чи користування на майно, а також виникають фінансові зобов’язання, у разі якщо сума правочинів буде перевищувати 50 прожиткових мінімумів, а також видатки, розмір яких є більшим за 50 прожиткових мінімумів.

Без застосування порогових значень потрібно декларувати фінансові зобов’язання (кредити, розмір сплачених коштів в рахунок основної позики, кредиту та процентів за позикою) та відомості про посади за сумісництвом (оплачувані чи ні).

Експерт порадила адвокатам при заповнені декларації клієнта ніколи не вірити йому «на слово» щодо, наприклад, вартості нерухомого майна чи його наявності, а завжди перевіряти інформацію в реєстрі, адже деякі помилки можуть призвести й до кримінальної відповідальності.

Є і такі ситуації, коли декларант не знає всю інформацію про майно своїх членів сім’ї, наприклад, про майно своєї дружини, якій може належати певна нерухомість. Хоч це виглядає і дивно, але на всякий випадок один з подружжя повинен перевірити другого з подружжя або інших членів сім’ї на предмет наявності нерухомості у відповідному реєстрі, задля того, щоб уникнути неприємностей у майбутньому.

Перевіряти слід і земельні ділянки, які купує декларант, адже на практиці бувають випадки, коли при купівлі такої ділянки ні клієнт, ні нотаріус не виїжджають на місцевість, а там виявляється існування недобудови (об‘єкту незакінченого будівництва). І єдине, що в такі ситуації може врятувати декларанта від відповідальності, це довести, що декларант ніколи з моменту придбання ділянки не був за її місцезнаходженням.

ПЕРЕВІРКА ДЕКЛАРАЦІЙ – ЩО ЦЕ?

Щодо порядку проведення контролю декларацій, то його здійснює НАЗК щодо своєчасності їх подання, правильності та повноти заповнення, а також контролюючий орган здійснює логічний та арифметичний контроль.

Повна перевірка декларацій може проводитися у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності і полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.

Така перевірка проводиться у випадках, якщо:

1) декларацію подано службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, або суб’єктом декларування, який займає посаду, пов’язану з високим рівнем корупційних ризиків. Повна перевірка в цьому разі може проводитись незалежно від наявності причини;

2) подана суб‘єктом декларування декларація містить поле, у якому суб‘єкт декларування обрав ознаку «Член сім‘ї не надав інформацію»;

3) невідповідності за результатами логічного та арифметичного контролю;

4) НАЗК отримало інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей;

5) встановлення НАЗК невідповідності рівня життя суб’єкта задекларованим ним майну і доходам за результатами моніторингу способу життя тощо.

Цікавим є те, що Закон не регламентує строки проведення повних перевірок, що є досить несправедливим по відношенню до тих осіб, щодо яких така перевірка здійснюється. Адже по деяким особам наразі перевірка триває більше ніж 1,5 роки.

Рішення про проведення перевірки може бути оскаржено до суду, але факт такого оскарження не зупиняє проведення повної перевірки.

Законом встановлюються і додаткові заходи фінансового контролю, які полягають у тому, що суб‘єкт декларування у разі отримання доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, зобов‘язаний у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна письмово повідомити про це НАЗК.

Моніторинг способу життя здійснюється НАЗК на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із ЗМІ та інших відкритих джерел інформації. Хоча й Порядок моніторингу способу життя на сьогодні ще не затверджений.

Кожен, хто має обгрунтовані переконання у достовірності інформації про порушення Закону іншою особою, може надавати допомогу в запобіганні і протидії корупції. В такому разі особа, яка надає таку допомогу, буде вважатись викривачем.

Закон надає право працівникам відповідних органів повідомляти про факти корупції без зазначення авторства, тобто анонімно. Таке анонімне повідомлення повинно бути перевірено в п‘ятнадцятиденний термін, але не більше тридцяти днів від дня його отримання.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

Відповідальність у сфері корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією, може бути цивільно-правова, дисциплінарна, адміністративна або кримінальна.

На жаль, законодавство ставить не у рівні умови усіх суб‘єктів декларування. Так, наприклад, якщо складається протокол на народного депутата за адмінправопорушення, то він лиш повинен буде заплатити штраф, водночас якщо такий же протокол складається на державного службовця, то він повинен бути звільнений з посади протягом трьох днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Якщо ж особа вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, то вона підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. Дисциплінарна відповідальність в будь-якому випадку наступає і в тому разі, якщо недостовірні відомості стосуються майна вартістю менше 100 прожиткових мінімумів (176 000 грн).

Якщо особа порушила обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушила встановлені законом обмеження щодо одержання подарунків, вимоги фінансового контролю (несвоєчасне подання декларації (штраф 800-1700 грн), неповідомлення про відкриття рахунку в іноземному банку, про суттєві зміни у майновому стані, подання завідомо недостовірних відомостей у декларації щодо майна вартістю від 100 до 250 прожиткових мінімумів (штраф від 17000-42000 грн), порушення вимог щодо конфлікту інтересів (контроль здійснюють НАЗК, Нацполіція), незаконне використання інформації, то в такому разі наступає адміністративна відповідальність.

Зі сторони НАЗК складаються протоколи на деяких суддів за незаконне сумісництво з викладацькою діяльністю, навіть якщо вона здійснювалась на громадських засадах. Так, на думку НАЗК, хоч викладання суддям не оплачувалось, однак воно повинно було проводитись у ВУЗах, які мають ліцензію, а не де-завгодно.

Щодо можливості отримання подарунків суб‘єктами декларування, то спікер розказувала зі своєї практики цікаву історію, коли до неї за консультацією звернувся правоохоронець, у якого було заплановане весілля на 350 запрошених, і він не знав, чи можна і як правильно отримати подарунки від гостей. З урахуванням того, що протягом року від однієї особи можна отримати подарунків, вартість яких не перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму, ситуація доволі ускладнюється.

Дуже важливим питанням є своєчасне подання всіх необхідних декларацій. У випадку якщо особа, наприклад, звільняється з посади в січні 2019 року, вона повинна подати 3 декларації: одну при звільненні саме в день звільнення, а якщо її звільняють з посади – протягом 10 днів, другу - до 01 квітня 2019 р. за звітний період, і третю в 2020 році за 2019 рік. Тобто навіть якщо особа пропрацювала у відповідному році хоча б один день, вона повинна подавати декларацію за весь цей рік в наступному році.

Цікавим є те, що справи про корупційні адмінправопорушення не можуть бути розглянуті без участі особи, яка притягується до відповідальності, і у разі неявки її на виклик органу внутрішніх справ або суду, вона може бути піддана приводу.

Що стосується кримінальної відповідальності за корупційні злочини, то варто згадати про статтю 364 Кримінального кодексу України, яка регулює питання зловживання владою або службовим становищем, статтю 368 щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, статтю 368-2 про незаконне збагачення, статтю 369, яка стосується пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі, а також статті 191, 210, 366-1 тощо.

Особі, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, треба бути дуже обережним і далекоглядним в питанні подання достовірних відомостей в декларації, адже стаття 361-1 КК України встановлює за такі дії відповідальність у вигляді штрафу від 2500-3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150-240 годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Відповідальність за подання декларантом недостовірних відомостей стосовно майна або іншого об‘єкта, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У свою чергу виправлення декларації можливе лише протягом 7 днів. Якщо раніше після семиденного строку з дня подання е-декларації декларант виявляв неповні чи неправильні відомості в декларації (або у виправленій декларації), то він міг повідомити про це НАЗК через персональний електронний кабінет та за рішенням НАЗК подати виправлену декларацію, то наразі така норма є виключеною і у декларанта є лише сім днів, щоб виправити помилки.

Зважаючи на це, важливим є застосування так званої превентивної адвокатури. Суб’єктам декларування слід звертатися за допомогою до правників з тим, щоб уникнути неприємних помилок у своїй декларації. У разі, якщо контролюючим органом вирішено проводити повну перевірку і ситуація ускладнюється розголосом у ЗМІ, інтернет-ресурсах та соцмережах, або якщо рішення про повну перевірку ще не прийнято, а особа вже отримує від контролюючого органу листи чи дзвінки з неприємними запитаннями, важливо звернутись до професійного правника задля захисту своїх прав та інтересів, адже бувають справи і політично мотивовані, і ті, які робляться за замовленням.

Рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, першим віце-прем’єр-міністром, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитись службове розслідування керівником органу, в якому працює зазначена особа.

Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов‘язане з корупцією, може бути відсторонена від виконання службових повноважень керівником органу, в якому вона працює, до моменту вирішення справи судом.

Важливим є питання про наслідки для осіб, яких було притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов‘язаних з корупцією правопорушень.Варто зазначити, що відомості про таких осіб буде внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов‘язані з корупцією правопорушення. До того ж Закон України «Про державну службу» встановлює, що у разі притягнення осіб до адмінвідповідальності за вчинення вищезазначених правопорушень, вони позбавляються права протягом 3 років з дня набрання законної сили рішенням суду бути держслужбовцями.

Загалом, існування системи е-декларування має позитивний вплив на суспільне життя України, однак також потребує реформування. Занадто значний формалізм у питаннях заповнення декларацій, неналагоджена система моніторингу життя суб‘єктів декларування, повідомлення про невідповідності та здійснення перевірок декларацій – це ті сфери, на внесенні змін до яких слід сконцентруватись найближчим часом.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєтьс...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика