Правовий поглядАналітика

Експерт з питань права: проблема процесуального статусу

14.12.2017 / 12:10
2853
+A
-a

Експерт з питань права: проблема процесуального статусу

Однією із новел, яка присутня в оновлених процесуальних кодексах (ст. 73 ЦПК, ст. 70 ГПК, ст. 69 КАС), є запровадження інституту експерта з питань права. Однак регламентація цього інституту є недосконалою та, як наслідок, очевидно провокуватиме низку запитань при застосуванні цих положень на практиці.

«Визнаність» експерта з питань права

Перш за все, однією з прогалин, яка одразу привертає увагу, є визначення поняття та встановлення вимог до експерта з питань права. Оскільки положення, що стосуються цього інституту, є ідентичними в усіх кодексах, то  їх  можливо розглянути на прикладі Цивільного процесуального кодексу.

Так, згідно з  ч. 1 ст. 73 ЦПК як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Однак в статті ігноруються такі важливі для ефективного застосування норм питання: (1) який науковий ступінь повинен бути в такої особи; (2) в якій сфері права експерт повинен мати науковий ступінь; (3) кого слід вважати «визнаним фахівцем в галузі права»?

В той час як по перших двох питаннях відповіді є більш очевидними (хоча й не однозначними), то на третє з них відповісти взагалі неможливо. Хто буде визначати «визнаність» фахівця в галузі права? Чи це повинен бути професор із університету з багаторічним досвідом та низкою наукових публікацій, чи адвокат, який є активним в соцмережах та визнаний серед представників правової спільноти? До того ж «визнаність» експерта одним учасником судового розгляду може не бути абсолютною для іншого, який вправі оспорити допуск такої особи в судовий процес.

Процедура залучення експерта з питань права

Тут ми стикаємось з іншою прогалиною кодексів, а саме невизначеність процедури залучення експерта з питань права в процес. Частина 1 ст. 73 ЦПК України нам каже з цього приводу наступне: «Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом». Однак хто повинен заявити відповідне клопотання чи суд самостійно зі своєї ініціативи залучає такого експерта, в кодексах не визначено.

Міжнародний досвід залучення експертів з питань права

Повертаючись до процесуального статусу та ролі експерта з питань права, можна зауважити наступне. Цей інститут, хоч і є новим для України, однак вже тривалий час застосовується в міжнародному праві. Найбільш відомим прикладом є так звані «amicus curiae», що дослівно означає «друг суду». Це особа (до того ж, не тільки фізична), яка не є процесуальною стороною по справі, володіє виключними юридичними або професійними знаннями з важливої теми, що має місце в конкретній справі, і водночас бере участь в її розгляді з метою сприяння винесенню справедливого судового рішення.

У результаті своєї роботи такі «друзі суду» надають суду, що розглядає конкретну справу, «аmicus curiae brief», тобто їх думку, погляд, звіт. Особливо розповсюджена така форма правової експертизи є у США та Великій Британії, однак інколи вона застосовується і в країнах з правовими системами континентального права.

Водночас дещо схожою формою правової експертизи є інститут генеральних адвокатів, які діють у структурі Суду Європейського Союзу. Такі «адвокати» надають допомогу суддям, пишучи необов’язкові письмові висновки, що містять рекомендації з розгляду конкретної справи.

Залучення експертів з питань права Конституційним та Верховним судами України

У нас теж можна навести приклади залучення сторонніх чи внутрішніх спеціалізованих органів та організацій для надання допомоги судам, однак вони стосуються саме найвищих судових установ України. Наприклад, Конституційний Суд, нерідко розсилаючи відповідні запити до провідних юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, отримує висновки, які зазвичай мають форму висновку науково-правової експертизи, проведеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу».

Також при Верховному Суді України та Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ функціонували та продовжують поки що функціонувати науково-консультативні ради, однією з функцій яких є надання висновків та рекомендацій з правових питань, що виникають у судовій практиці. Аналогічний за своїми функціями орган невдовзі запрацює і в складі нового Верховного суду.

Тож бачимо, що на рівні судів касаційної інстанції та конституційної юрисдикції своєрідні «експерти з питань права» працюють та надають свої висновки вже тривалий час. З прийняттям  нових кодексів цей інститут буде застосовуватись і судами нижчих інстанцій при розгляді конкретних судових справ.

Водночас статтею 114 ЦПК визначено коло питань, з яких експерт може надавати свій висновок: (1) щодо застосування аналогії закону чи аналогії права, (2) щодо змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній державі.

Вимоги до експерта: формалізм та обмеженість доступу

Одночасно з цим хотілося б зауважити на певну обмеженість щодо залучення окремих осіб у якості експертів з питань права. Перш за все, з незрозумілих причин законодавець не надав можливості юридичним особам бути залученими у судовий процес у ролі експертів з питань права.

Також, виходячи із сучасних реалій, на нашу думку, наявність наукового ступеня не повинна бути обов’язковою умовою. Зокрема, при розгляді конкретної справи важливою для суду може виявитись не лише думка вченого, але  й юриста-практика чи організації, чи міжнародного експерта, який не має наукового ступеню, однак займається дослідженнями певних питань, уже брав участь у розгляді подібних спорів та має практичний досвід застосування тих чи інших норм.

Чи не замінять експерти суддю?

Одночасно із законодавчими колізіями та прогалинами, занепокоєння серед правників  викликало запровадження цього інституту загалом. Так, існує думка, що введення в судовий процес експерта, який надаватиме свої висновки з питань права, суперечить принципу «jus novit curia» («суд знає право»), який означає, що кожен професійний суддя є юристом, тобто по суті він сам і є експертом з правових питань і повинен краще за будь-якого спеціаліста самостійно їх вирішувати. Водночас, як ми зазначали вище, це є визнаною міжнародною практикою, яка спрямована на якісне вирішення справи по суті та винесення законного і обґрунтованого рішення.

Говорячи про роль висновків експерта з питань права, зауважимо, що згідно ч. 1 ст. 115 ЦПК вони не є доказом, а мають допоміжний (консультативний) характер і тому не є обов’язковим для суду. Водночас суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Тому, виходячи з системного аналізу даної статті, можна дійти висновку, що статус такого експерта є допоміжний і, слідуючи принципу процесуальної економії, суд взагалі може уникати такого залучення. Це пояснюється, зокрема тим, що суд може або не брати до уваги наданий висновок, або навіть якщо він посилається в рішенні на такий висновок, то все-одно необхідно буде зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.

Можна також звернути увагу на термінологічну колізію, яка міститься в усіх трьох процесуальних кодексах. Так, в статті, де йдеться про процесуальний статус експерта, вживається поняття «експерт з питань права», натомість в параграфі, присвяченому висновку такого експерта, його вже називають «експертом у галузі права». Такі незначні, на перший погляд, колізії також можуть стати причиною недоречних дискусій у суді.

Окрім цього, варто також зазначити, що у новоприйнятих кодексах законодавець не передбачив норми, відповідно до якої такий експерт попереджається про відповідальність за завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. За таких обставин на практиці можуть виникнути сумніви щодо правдивості його висновку. До речі, в судовій практиці України вже було рішення, в якому фігурував неправильний переклад та роз'яснення норм іноземного права, що спровокував прийняття незаконного рішення (Постанова ВГСУ від 06.03.2017 року у справі №907/930/15).

Підсумовуючи, зауважимо, що введення в процесуальне законодавство нового інституту експерта з питань права є позитивною новелою, запровадження якої зумовлено збільшенням випадків застосування положень іноземного законодавства, міжнародної судової практики, а також спрямуванням на забезпечення реалізації верховенства права під час здійснення судового процесу. Водночас регламентація цього інституту, яка міститься в новоприйнятих кодексах є сумнівною та може спровокувати виникнення низки практичних запитань під час застосування цих положень на практиці.

Наталія Зозуля, Українське право

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правопорядок і парамілітарні формування donum auctoris Правопорядок і парамілітарні формування
Правопорядок є однією з надскладних і надважливих категорій, які характеризують власне право і його буття
Чому мій вибір - Вища кваліфікаційна комісія суддів: суддя Вінницького апеляційного адміністративного суду Олександр Боровицький Феміда Чому мій вибір - Вища кваліфікаційна комісія суддів: суддя Вінницького апеляційного адміністративного суду Олександр Боровицький
Стан справ в судовій системі викликає занепокоєння не лише пересічних громадян нашої держави, а й суддів. Тому ме...
Виправдання убивці чи неупередженість суду присяжних? Справа Виправдання убивці чи неупередженість суду присяжних?
Його ім'я відоме у сучасному світі. Для величезної кількості вдячних пацієнтів він чарівник, який дарує радість р...
Січень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика