Представництво інтересів в судах
Правовий поглядАналітика

Фінансовий моніторинг: посилення контролю та санкцій у законопроекті

21.01.2019 / 10:19
1424
+A
-a

Фінансовий моніторинг: посилення контролю та санкцій у законопроекті

Світ змінюється, змінюється і адаптується до викликів сьогодення і законодавство. Одна із таких сфер сьогодні – фінансовий моніторинг. Вітчизняне законодавство час від часу змінюється і доповнюється новими нормами. Останні з них датовані травнем місяцем минулого року. Мова йде про Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення) від 14 жовтня 2014 року.

Але попри те, що закон прийнято недавно, Міністерство фінансів України розробило нову редакцію. Законопроект «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (законопроект) зареєстровано в парламенті в другій половині грудня минулого року за номером 9417.

Нагальність розроблення та прийняття цього документу пояснюється необхідністю забезпечити імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF), а також стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Європейським Союзом. Зокрема, йдеться про Директиву ЄС № 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму».

Отже, законопроектом пропонується уточнити низку норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів. У першу чергу пропонується визначити терміни. Документом суттєво розширено перелік термінів, зокрема, водяться такі терміни як «агент», «активи, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням», «банк-оболонка» тощо.

Наприклад під банком-оболонкою автори пропонують розуміти установу-нерезидент (банк, інша фінансова установа, установа, що здійснює діяльність, подібну до діяльності фінансових установ), що не має фізичної присутності в країні реєстрації та ліцензування та не є частиною регульованої фінансової групи, яка підлягає ефективному консолідованому нагляду.

При цьому пояснюється, що наявністю фізичної присутності вважається фактичне розміщення і функціонування в країні органів управління зазначених установ-нерезидентів (наявність в країні лише уповноважених представників зазначених установ або персоналу, що не належить до керівництва зазначених установ, не означає наявності фізичної присутності);

Крім того, пропонується запровадити Державний реєстр національних публічних діячів та членів їх сімей. Це повинна бути автоматизована електронно-пошукова система збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації, доступ до якої здійснюється за допомогою мережі Інтернет, дає змогу суб’єктам первинного фінансового моніторингу зіставляти (в тому числі в автоматичному режимі) отримані ідентифікаційні дані та/або дані, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника (контролера), з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та відповідно призначена для відображення інформації про фізичних осіб, які підпадають під наведені визначення .

Передбачає законопроект і зменшення кількості ознак фінансових операцій, про які суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) – зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг. Крім того зі 150 тис. грн до 300 тис. грн збільшується сума операцій, про які СПФМ повинні обов’язково звітувати, якщо їх здійснюють політично значущі особи або клієнти з держав, що не виконують рекомендації борців з легалізацією.

Законопроектом також пропонується розширити коло СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції. Зокрема, до них можуть бити віднесені особи, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування. Тобто аудитори ти юристи, що спеціалізуються у податковому праві.

Окрему увагу слід приділити такому нововведенню як обов’язок для платіжних систем супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу.Для фізичних осіб це така інформація: ПІД, номер рахунка з якого списуються кошти чи, за відсутності рахунка, унікальний обліковий номер фінансової операції, який дає змогу здійснити відстеження операції; місце проживання (або місце перебування фізичної особи) тощо. Для юридичних осіб: повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (для резидентів), номер рахунка, з якого списуються кошти, чи, за відсутності рахунка, унікальний обліковий номер фінансової операції.

Чергове зобов’язання в цій сфері полягає у забезпеченні наявності та повноти інформації про платника та одержувача платежу, а також встановлення запобіжних заходів, спрямованих на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Ще одне нововведення законопроекту стосується вдосконалення механізмів накладання штрафів та, відповідно, збільшення деяких з них. Зокрема, за неподання, несвоєчасне подання, або подання недостовірної інформації передбачається штраф 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сьогодні такий штраф становить 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Суттєво підвищено штрафні санкції за порушення порядку зупинення фінансових операцій та невиконання законних вимог посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу.

Відповідні зміни можуть бути внесені до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального, Цивільного, Кримінального процесуального кодексів України, Кодексу адміністративного судочинства України, та низки законів.

Отже, на думку авторів прийняття проекту регуляторного акта як закону надасть можливість вдосконалити організацію первинного та державного фінансового моніторингу і підвищити ефективність формування та реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Ольга Шпак для «Українського права»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика