Правовий поглядАналітика

Законопроект про Вищий антикорупційний суд у контексті рекомендацій Венеціанської комісії

28.12.2017 / 12:54
1557
+A
-a

Законопроект про Вищий антикорупційний суд у контексті рекомендацій Венеціанської комісії

22 грудня в парламенті було зареєстровано законопроекти № 7440 та № 7441, які стосуються створення Вищого антикорупційного суду, внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та подані Президентом України як невідкладні, однак лише 26 грудня на офіційному сайті з’явились тексти законопроектів.

Історія зі створенням Вищого антикорупційного суду є тривалою, супроводжується поданням до Верховної ради вже третього законопроекту, мітингами та активними громадськими обговореннями. Така ситація є цілком зрозумілою, оскільки у 2016 році у світовому Індексі сприйняття корупції (СРІ) Україна отримала всього 29 балів зі 100 можливих, посівши 131 місце зі 176 країн. Це є, безумовно, гірким результатом, і основною причиною цьому, відповідно до даних Тransparency International, є відсутність дієвої судової системи. Звичайно, неможливо оминути ефективність діяльності правоохоронних органів, проте наразі необхідно створити усі умови для якісного правосуддя при розгляді корупційних злочинів.

Реальність та масштабність корупційних ризиків під час здійснення судочинства стали передумовою проведення судової реформи, що наразі триває в Україні. Одним із її елементів є створення Вищого антикорупційного суду, яке передбачається у ст. 31 Закону України “Про судоустрій і статус суддів". Однак вирішення більшості питань, пов’язаних із діяльністю цієї судової інстанції, покладається на окремий закон, проект якого у президентському баченні подано до Верховної Ради.

Водночас буквально через день після оприлюднення текстів законопроектів, на сайті Українського представництва "Transparency International" з'явилась заява, в якій звертається увага на невідповідність поданих законопроектів рекомендаціям Венеціанської комісії від 06.10.2017 року та рекомендується Президенту відкликати їх, внести нові, що враховуватимуть зауваження Європейської комісії.

У законопроекті визначено, що Вищий антикорупційний суд діятиме як суд першої та апеляційної інстанції для розгляду кримінальних проваджень, пов’язаних із вчиненням правопорушень, які містять корупційну складову. І ось саме питання підсудності справ Вищому антикорупційному суду вже зараз стало дискусійним.

У пояснювальній записці до законопроекту №7440 з цього приводу зазначається наступне: «(…) хоча Венеціанська комісія у своєму Висновку CDL-AD(2017)020 визнала логічним положення законопроекту № 6011, яким пропонується уповноважити спеціалізований антикорупційний суд на здійснення правосуддя для обмеженої категорії корупціонерів, такий підхід до визначення підсудності Вищого антикорупційного суду не тільки надаватиме йому ознак спеціального суду, створення якого прямо заборонено Конституцією України (частина шоста статті 125), а й порушуватиме конституційний принцип рівності всіх перед законом (стаття 24)». Тому у законопроекті підсудність справ по-іншому, на що і звернуло увагу Тransparency International. 

У їх заяві з цього приводу зазначається наступне: «Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду не включає усі злочини, що підслідні НАБУ. Водночас – розширена до цілої низки злочинів, які підслідні Національній поліції країни та Державному бюро розслідувань. У висновку Венеціанської комісії чітко вказано, що юрисдикція суду повинна відповідати підслідності НАБУ і САП. Це може завантажити Вищий антикорупційний суд надто великою кількістю справ».

Також у заяві вказується на нереалістично високі вимоги до кандидатів в антикорупційні судді. Законопроект передбачає, що суддею Вищого антикорупційного суду може стати громадянин України не молодший 35 років зі значним досвідом здійснення у міжнародних міжурядових організаціях чи міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби із корупцією та знаннями і практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби із корупцією, практики Європейського суду з прав людини, який разом з цим повинен мати стаж роботи на посаді судді або адвоката, чи наукової діяльності. Ось у цим вимогах і виявляється невідповідність із рекомендаціями Венеціанської комісії, які, на думку Тransparency International, суттєво звужують кількість потенційних кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, що, прогнозовано, не дозволить належним чином провести їх добір. 

Крім того, є певні неузгодженості законопроекту із рекомендаціями Венеціанської комісії щодо власне процедури конкурсного відбору антикорупційних суддів. Законопроектом хоча й передбачено створення Громадської ради міжнародних експертів для сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні для цілей кваліфікаційного оцінювання відповідності кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям професійної етики та доброчесності, у тому числі щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім'ї задекларованим доходам, дотримання норм етичної поведінки тощо. Однак згідно із його положеннями передбачена лише дорадча роль Громадської ради міжнародних експертів, а її негативний висновок щодо кандидата на посаду судді може бути подоланий Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 11 голосами із 16 членів. Натомість Венеціанська комісія рекомендувала надати міжнародним організаціям та донорам вирішальну роль в процесі добору суддів. 

Загалом же законопроекти є досить прогресивними, враховують досвід проведенння конкурсу до Верховного Суду та світові напрацювання, що стосуються можливості застосування поліграфа при проведенні оцінювання доброчесності суддів та залучення до цієї процедури міжнародних експертів та донорів, забезпечення цілодобової охорони суддів і їх сімей, надання можливості суду самостійно розпоряжатись видатками держбюджету на власне забезпечення тощо.

Водночас явними є деякі суперечності в законопроектах та неврахування чи ігнорування рекомендацій Венеціанської комісії, які хоч не є обов'язковими до застосування, але відображають офіційну позицію Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів України. 

Таким чином, виникають обґрунтовані сумніви щодо дієвості запропонованого механізму та можливості реалізації поставленої мети у разі ухвалення запропонованих законопроектів.

Наталія Зозуля, Українське право

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Невідворотність покарання в українському праві donum auctoris Невідворотність покарання в українському праві
Право набуває здатності виконати соціальні функції внаслідок чималої кількості чинників, серед яких не другорядни...
Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду Феміда Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду
Військовослужбовець, послушник монастиря, актор, директор театру, повітовий предводитель дворянства, совісний суд...
Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство Справа Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство
Щоб відвернути підозру від себе чи приховати докази та факти, люди вибудовують плани та вигадують справжні історі...
Червень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1
01.06.2018 09:00:00 - Prozorri закупівлі
2 3
4 5 6 7
07.06.2018 15:00:00 - Екскурсія до СІЗО
8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
01.06.2018 09:00:00 - Prozorri закупівлі
07.06.2018 15:00:00 - Екскурсія до СІЗО
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика