Правовий поглядАналітика

Іноземці в Україні: основні законодавчі зміни та практика

02.02.2018 / 10:50
3775
+A
-a

Іноземці в Україні: основні законодавчі зміни та практика

Питання легального в’їзду та перебування іноземців та осіб без громадянства на території України набуває все більшого значення в останні роки.

По-перше, це пов’язано із поступовим “стиранням” кордону з Європою та залученням все нових та нових проектів та інвестицій, найманням іноземних експертів та фахівців українськими фірмами. По-друге, не оминули це питання і події на сході та пов’язані з цим певні обмеження, що стосуються в’їзду іноземців в Україну. Водночас, з протилежного боку, зміни в законодавстві, які відбулись у вересні 2017 року, свідчать про позитивний напрям реформування правової системи шляхом запровадження більш лояльної, простішої та прозорішої процедури для в’їзду та перебування іноземців в Україні.

Саме питання процедури в’їзду іноземців, їх запрошення на роботу, отримання спеціального дозволу і стало об’єктом обговорення під час зустрічі правників та зацікавлених у темі осіб, яку 30 січня 2018 року проводила Європейська бізнес асоціація (European Business Association). Спікерами зустрічі виступили Світлана Свириденко та Марина Слободянюк, юристи європейської компанії «АККАУНТОР КИЇВ», яка має значний досвід роботи в міжнародному консалтингу та займається, в тому числі, і наданням послуг у сфері міграційного права.

В’їзд та реєстрація в Україні: як в’їхати та перебувати в Україні без проблем

Перш за все, розглядаючи питання в’їзду іноземців в Україну, можна згадати про досить відоме Рішення РНБО від 10.07.2017 року, яке стосується посилення контролю за в’їздом іноземців в Україну. Помилково, більшість вважає, що воно стосується виключно громадян Російської Федерації, однак це не так: Росія згадується в рішенні поряд і з іншими країнами.

Згідно з документом під час прикордонного контролю, починаючи з 01.01.2018 року, забезпечується фіксація біометричних даних іноземців (тобто здаються відбитки 5-ти пальців правої руки), за винятком певних категорій осіб – глави держав, круїзні туристи, діти тощо. Окрім цього передбачається поступове запровадження такої процедури як електронного повідомлення щодо в’їзду в Україну, однак поки що ця система не працює. Також, поміж іншого, цим документом РНБО віднесла Російську Федерацію до переліку держав міграційного ризику (всього їх 70).

Розглядаючи підстави для законного перебування іноземців на території України, спікери виділили наступні з можливих: особа є іммігрантом, волонтером, кореспондентом іноземного ЗМІ, студентом, працівником на українському підприємстві, засновником/учасником/бенефіціаром української юридичної особи, тощо. Саме останні дві підстави є найбільш поширеними в сучасному бізнес-середовищі, як наслідок їм була приділена окрема увага.

Так, цікавими є зміни до законодавства, які відбулись у вересні 2017 року і про які йшлось вище, що стосуються нової підстави для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні іноземцем, який є власником підприємства. Така особа повинна відповідати 3-ом основним критеріям: 1) бути засновником, учасником та/або бенефіціаром юридичної особи; 2) прибути в Україну з метою контролю за діяльністю такого підприємства; 3) розмір частки власності іноземця у статутному капіталі підприємства повинен становити не менше 100 тисяч євро за офіційним курсом НБУ.

Дозвіл на застосування праці іноземця: довгоочікуване полегшення чи косметичні правки?

Перед запрошенням іноземця на роботу в Україну, майбутній роботодавець повинен отримати в Центрі зайнятості дозвіл на застосування праці іноземця (дозвіл).

Порівнюючи перелік документів, які потрібно було подавати для отримання  цього дозволу у 2008 та у 2018 році, різниця є очевидною. Десять років тому від заявника вимагався перелік з 15 документів, деякі з яких зовсім не стосувались працевлаштування іноземця чи кадрових питань загалом, а тому підготовка 5-ти документів, які вимагаються зараз, не повинна складати великої турботи для підприємства, яке запрошує іноземця на роботу, та є значним полегшенням для нього. До того ж, документи можуть бути подані в будь-який Центр зайнятості, оскільки з цього питання в Україні діє принцип екстериторіальності.

Пакет документів є здебільшого стандартним і включає заяву, копію проекту трудового договору з іноземцем, копію (з перекладом) його паспорта та фотокартки. Водночас п’ятий “останній” документ є індивідуальним для різних категорій працівників. Це є ще одним нововведенням останніх законодавчих змін, які встановлюють певні додаткові вимоги до умов праці запрошеного працівника-іноземця.

Так, за загальним правилом заробітна плата іноземця повинна бути визначена в трудовому договорі і не може бути меншою 5, 10 чи 50 мінімальних заробітних плат (в залежності від категорії працівника та виду підприємства). Водночас для працівників творчих професій та, наприклад, ІТ-спеціальностей, така вимога не передбачається (тобто головне, щоб вона була більшою 1 мінімальної заробітної плати або дорівнювала їй).

Окрім цього передбачається можливість отримання дозволу на різний строк: на півроку, рік чи три роки. В залежності від цього встановлюється і різний розмір плати за одержання дозволу (наприклад, на 3 роки орієнтовно 10,5 тис. гривень). Натомість, забігаючи наперед, зауважимо, що ускладнюється процедура продовження посвідки працівника-іноземця на новий строк (встановлюються додаткові вимоги щодо кількості працівників на підприємстві або суми сплаченого роботодавцем податку на прибуток підприємств).

Посвідка на проживання: нові правила, практичні поради

Щодо посвідки на тимчасове проживання (посвідки), яку отримує іноземець на підставі дозволу у Державній міграційній службі, то тут також є певні законодавчі зміни.

По-перше, зменшується перелік документів, які необхідно подати для отримання посвідки, і водночас змінюється строк, на який вона видається. Окрім цього передбачається можливість подачі документів за довіреністю. Також для деяких категорій осіб (наприклад, дітям до 16 років або у разі продовження строкудії посвідки) відміняється необхідність отримувати довгострокову візу перед подачею документів, що безсумнівно є значним полегшенням.

Водночас існують певні законодавчі колізії, зокрема, що стосується обов’язковості подачі РНОКПП (“ідентифікаційного коду”) іноземців для отримання посвідки. Так, в профільному законі вимога щодо подачі цього документу не встановлюється, однак на підзаконному рівні передбачається необхідність подачі копії такого коду у разі, якщо іноземець стоїть на обліку платників податку в Україні. На практиці органами міграційної служби ця довідка теж вимагається.

Порушення та відповідальність: зони ризику для іноземця та роботодавця

Серед найімовірніших наслідків порушення законодавства при отриманні дозволу чи посвідки або використанні праці іноземця, можна виділити наступні: 1) зупинення розгляду відповідної заяви; 2) відмова у видачі, продовженні чи внесенні змін до дозволу; 3) скасування дозволу чи посвідки; 4) накладення фінансових санкцій на роботодавця (штрафи в розмірі 10-20 мінімальних заробітних плат); 5) притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб роботодавця та/або іноземця.

Для прикладу, можна розглянути одну із судових справ (№ 815/2580/16, рішення суду від 13.06.2016 року), яка стосувалась вимоги підприємства зобов’язати Центр зайнятості продовжити дозвіл. Рішенням суду у задоволенні позову було відмовлено, оскільки за час дії дозволу працівник-іноземець працював на посаді “інженера-технолога”, а не “головного інженера-технолога” (як зазначалось у дозволі), що свідчить про незаконне використання роботодавцем праці іноземця за фактичною посадою.

Підсумовуючи, зауважимо, що в реформуванні законодавства про в’їзд та перебування іноземців на території України, прослідковується явна лібералізація та спрощення процедури, передбачається мінімальна кількість необхідних документів та дій, які необхідно вчинити іноземцеві. Натомість встановлюється ряд інших вимог, зокрема, до роботодавця, який запрошує іноземця на роботу, за які роботодавець може нести не лише потенційну, а досить реальну відповідальність. До того ж, не всі нововведення позитивно впливають на покращення інвестиційного клімату в Україні та залучення до співпраці іноземних фахівців та експертів, а тому законодавство в даній сфері потребує доопрацювання.

Наталія Зозуля, Українське право

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Листопад 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
25
26 27 28 29 30 1 2
ЗАХОДИ
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика