Юридичний супровід бізнесу
Правовий поглядАналітика

Кримінальна відповідальність за порушення права інтелектуальної власності: проблеми застосування

25.06.2018 / 17:16
1756
+A
-a

Кримінальна відповідальність за порушення права інтелектуальної власності: проблеми застосування

Поряд із судовою реформою нині в Україні відбуваються зміни також в інших правових сферах. Однією з них є інтелектуальна власність. Створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, підготовка бази для запуску роботи інституції з назвою Національний орган інтелектуальної власності України,численні законопроекти в цій сфері (№ 4614, № 5699, № 7538) – все це, скоріш за все, матиме позитивний ефект на предмет регулювання права інтелектуальної власності, однак наразі стан захисту цих об’єктів в Україні є плачевним.

Тому з метою аналізу цієї проблеми та пошуку можливих шляхів її розв’язання, а саме в розрізі можливості притягнення порушника до кримінальної відповідальності, було організовано практикум на тему “Кримінальна відповідальність за порушення у сфері інтелектуальної власності”, під час якої мали змогу виступити представники різноманітних сфер діяльності: Володимир Рудниченко, радник практики кримінального права INTEGRITES, Марія Ортинська, директор патентно-юридичної компанії IPStyle, Людмила Козятник, екс-суддя Шевченківського районного суду м. Києва, радник АО «Клочков та партнери», Наталія Кісіль, заступник директора Центру судової експертизи та експертних досліджень ДП "Інформаційні судові системи" ДСАУ, Інна Поліщук, начальник відділу економічних досліджень Центру судової експертизи та експертних досліджень ДП «Інформаційні судові системи» ДСАУ, судовий експерт, оцінювач, а також інші судові експерти з інтелектуальної власності, представники підрозділу кіберполіції, представники ГСУНПУ, представники органу прокуратури тощо. Основні тези доповідей спікерів будуть використані в цій публікації.

Статистика: скільки злочинів вчиняється в цій сфері?

На жаль, на даний момент відповісти на це питання неможливо. І причина не у відсутності статистики, а у неможливості її застосування, оскільки така інформація  не відображає стан речей.

Так, спікерами було запропоновано декілька варіантів статистичних даних, отриманих від різних державних установ та джерел, які частково відрізнялись. Однак загальна картина зрозуміла.

Так, за інформацією статистичного збірника “Стан здійснення судочинства в Україні у 2016 році” за статтею 176 КК (порушення авторського права та суміжних прав) в 2015 році було засуджено 31 особу, а в 2016 році – 10 осіб. В той же час за статтею 229 КК (незаконне використання знака для товарів та послуг, фірмового найменування) за ці роки було засуджено 13 та 6 осіб відповідно.

За даними ЄДРСР в період з 2014 по 2016 роки було винесено наступну кількість вироків за статтями КК: за статтею 229 КК – 40 вироків, за статтею 176 КК – 90 вироків, за статтею 177 КК (за порушення права на промисловий зразок) – 1 виправдувальний вирок.

Як бачимо, на 46-тимільйонне населення України ці дані не можна вважати об’єктивними, зважаючи на реальний стан речей. Наприклад, чи не кожен зустрічав на ринках одяг, “брендований” відомими марками, який не має жодного відношення до них, однак, як бачимо, випадків притягнень таких порушників до відповідальності небагато.

Зберігання товау з "чужою" ТМ: це замах чи злочин?

Перше питання, яке порушили спікери, це проблематика визначення, чи є зберігання товару із зазначенням чужої ТМ, вартістю понад 17 620 грн. злочином, передбаченим ч. 1 ст. 229 КК України, чи лише замахом на цей злочин.

У межах даного питання можна звернутись до п. 1 ч. 4 ст. 16 Закону України “Про охорону прав на знак для товарів і послуг”, де зазначено, що використанням знака є, зокрема, зберігання товару із нанесенням знака з метою пропонування товару на продаж.

Однак, якщо припустити, що товар виявлено не безпосередньо в торговій точці, а, наприклад, на складі, то виникає проблема із доказуванням мети такого зберігання. У такому випадку важливу роль відіграють проведення слідчими оперативних закупок та в подальшому обшуків (для прикладу була наведена справа № 727/6979/14-к, де було здійснено зазначені заходи).

Шкода від використання контрафакту: як визначити?

Повертаючись до згаданої судової справи, слід зазначити, що в ній ідеться про годинники, на які було нанесено ТМ відомої марки. Під час оперативних закупок слідчими було куплено 2 годинники, вартість яких становила 200 грн. та 1400 грн., однак, як було встановлено судовим експертом, вартість аналогічних оригінальних годинників становила 96 853 грн. та 332 177 грн. Також ще 7 годинників було виявлено під час обшуку. Як наслідок, саме в такому розмірі судовим експертом було визначено матеріальну шкоду, завдану правовласнику внаслідок незаконного використання ТМ. Однак чи правильною є така методика?

Судовий експерт Інна Поліщук, яка була доповідачем по даному питанню, пояснила, в чому виникає проблема. Так, поміж іншим цікавим є те, що важко називати суму, за яку можна було б купити оригінальні годинники згадуваної марки, упущеною вигодою правовласника. По-перше, не всю вартість годинника складає ТМ. Тобто до складових вартості годинника входять матеріали (в тому числі дорогоцінності, за їх наявності), робоча сила, амортизаційні витрати на обладнання тощо, і лише однією із їх складових є впізнаваність ТМ. Таким чином, упущена вигода не може складати 100% вартості оригінального товару.

По-друге, слід перевіряти, чи відбулось насправді “витіснення” товару. Наприклад, якщо ми говоримо про контрафактний примірник операційної системи, яка ставиться на комп’ютери, то в даному випадку очевидним є те, що особа, використовуючи контрафакт, завдає правовласнику шкоди в розмірі упущеної вигоди, яка складає вартість оригінального примірника такої програми. У даному випадку ці примірники є однаковими і відрізняються лише тим, що один із них використовується без дозволу правовласника. Тобто особа, яка продає контрафактний примірник, фактично не створює новий об’єкт.

Водночас, якщо говорити про оригінальний золотий годинник із дорогоцінним камінням відомої марки та китайську контрафактну копію, то вони є абсолютно різними товарами, різної вартості та складових матеріалів, а спільним є лише використання зображенням ТМ.

Таким чином, принцип “витіснення” в подібних випадках не діє. Так, можна говорити про можливість порушення ділової репутації та завдання моральної шкоди правовласнику, в зв’язку з цим, однак, як можна стягувати з порушника упущену вигоду, якщо особа свідомо купує підробку та розуміє це, робить це без наміру та можливості купити оригінал, а тому упущена вигода правовласнику в такому випадку завдаватись не може.

Розрахунок матеріальної шкоди шляхом визначення ціни оригінального продукту та множення на кількість контрафактного є однією з методик, яка наразі використовується судовими експертами в кримінальному процесі, однак існує й інший підхід – дохідний оціночний (метод гіпотетичного роялті; закріплений у Національних оціночних стандартах п. 26 НС “Оцінка майнових прав інтелектуальної власності” № 4). Цей метод широко застосовується в США та у Європі і полягає у стягненні з порушника “гіпотетичного роялті”, яке порушник сплатив би, якби уклав із правовласником ліцензійний договір.

Судова експертиза у сфері інтелектуальної власності

Ще одним питанням, навколо якого точаться дискусії в цій сфері, є визначення суб’єкта здійснення судової експертизи, що стосується об’єктів інтелектуальної власності, під час кримінального провадження.

Так, згідно зі ст. 7 Закону України “Про судову експертизу” судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи (ДСУ), а в інших випадках – також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Водночас згідно із частиною 3 цієї статті встановлюється, що виключно ДСУ здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних та судово-психіатричних експертиз. Однак до жодної з цих експертиз не відноситься експертиза у сфері інтелектуальної власності. Водночас стаття 243 КПК України, яка регулює порядок залучення експерта, остаточно урегульовує це питання та визначає виключну можливість здійснення експертиз в кримінальному провадженні лише ДСУ.

Однак що робити, якщо потрібного фахівця там немає? Насправді таке питання виникає досить часто, оскільки сфера інтелектуальної власності є досить обширною, а окремі фахівці займаються вузькими галузями. Таким чином, на окремі питання в Україні існує виключно один або два експерти.

Також питання постає із строками: наразі завантаженість державних експертних установ дає можливість проводити експертизи протягом тривалих термінів, які інколи складають декілька років, і із зрозумілих причин не можуть задовільнити учасників кримінального провадження. У такому випадку зустрічаються випадки звернення в кримінальному провадженні до так званих “приватних” судових експертів з наданням додаткових доказів неможливості проведення експертизи фахівцями ДСУ.

Як бачимо, нюанси в сфері захисту інтелектуальної власності, зокрема шляхом застосування до порушників положень Кримінального кодексу України, існують. Наразі найбільшими проблемами виділяють непідготовленість кадрів поліції, прокуратури та суду, які не в повному обсязі орієнтуються в законодавстві, що регулює питання інтелектуальної власності. Окрім цього, колізії виникають при визначенні розміру матеріальної шкоди, яка завдана правовласнику, а відсутність конкретних методик з цього питання спричиняють додаткові прогалини. Окрему увагу слід приділити реформуванню інституту судових експертів та скасуванню державної монополії, яка наразі існує в цій сфері.

Зозуля Наталія, “Українське право”

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєт...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останн...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Вересень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5
05.09.2018 14:00:00 - ІВА ЄКА Форум 2018
6 7 8 9
10 11
11.09.2018 09:00:00 - LAW OF RAISING US CAPITAL
12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
ЗАХОДИ
05.09.2018 14:00:00 - ІВА ЄКА Форум 2018
11.09.2018 09:00:00 - LAW OF RAISING US CAPITAL
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика