Правовий поглядАналітика

Криптовалюта в Україні та світі: регулювання, правовий статус та оподаткування

26.11.2018 / 13:14
594
+A
-a

Криптовалюта в Україні та світі: регулювання, правовий статус та оподаткування

Незважаючи на те, що курс криптовалюти нині є на спаді, однак тема дослідження правового статусу криптовалюти та її місця в правовій системі є дуже актуальною та потребує детального вивчення, із урахуванням міжнародних напрацювань та здобутків. Саме цій темі був присвячений один із заходів, організованих Асоціацією правників України.

Запрошеними експертами виступили Андрій Реун, партнер, керівник податкової практики Evris Law Firm, Галина Пилипенко, адвокат АО «Юскутум», співавтор законопроекту №9083, Валентина Костюченко, доктор економічних наук, професор кафедри обліку та оподаткування КНТЕУ, та Ігор Самоходський, експерт сектору ICT Офісу ефективного регулювання (BRDO), співавтор проекту розпорядження КМУ "Концепція державної політики у сфері віртуальних активів" та Зеленої книги про регулювання криптовалют в Україні. 

Пропонуємо Вам ознайомитись з основними аспектами регулювання обігу та питання оподаткування операцій з криптовалютою в Україні та світі у матеріалі «Українського права». При підготовці було використано тези доповідей зазначених спікерів та їх презентаційні матеріали.

ЕВОЛЮЦІЯ СПЕЦІАЛЬНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ КРИПТОВАЛЮТИ В УКРАЇНІ

Вперше в Україні роз’яснювальні, рекомендаційні документи, що регулюють дану сферу з’явились 10.11.2014 року. Цієї дати НБУ опублікував Роз’яснення «Щодо правомірності використання в Україні "віртуальної валюти/криптовалюти" Bitcoin». В даному документі НБУ розглядав «віртуальну валюту/криптовалюту» Bitcoin як грошовий сурогат, який не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це протирічить нормам українського законодавства. Пізніше дане роз’яснення було відкликано.

Через місяць після цього, НБУ публікує доповнену позицію щодо правомірності використання криптовалюти (лист НБУ №29-208/72889 від 08.12.2014 року (наразі втратив актуальність)), згідно з яким операції з «віртуальною валютою/криптовалютою "Bitcoin"» відносяться до операцій з торгівлі іноземною валютою. Також визначається, що Bitcoin є грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартості, а діяльність з купівлі-продажу Bitcoin за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих "фінансових пірамід".

09.11.2016 року НБУ схвалив дорожню карту «Cashless economy», в якій згадується впровадження Блокчейну в Україні. У зв’язку з цим деякі державні реєстри планується перевести на технологію Блокчейн.

Через рік потому, 30.11.2017 року відбувається спільна заява НБУ та Нацкомфінпослуг щодо статусу криптовалют в Україні, згідно з якою криптовалюта не може бути визнана грошима, валютою або законним платіжним засобом, не є валютною цінністю, електронними грошима, цінним папером. Таким чином, криптовалюта не може бути визнана грошовим сурогатом.

Також 19.06.2018 року було опубліковано лист Держспецзв’язку № 04/02/02-1909, який визначив, що майнінг криптовалют не відноситься до ліцензованих видів послуг.

Протягом всього цього часу активно рухалась діяльність в напрямі розробки законопроектів, узагальнених податкових консультацій абощо, оскільки правовідносини з обігом криптовалюти в Україні продовжувались, однак залишались безконтрольними у зв’язку з відсутністю єдиної позиції та правової підстави. Таким чином, як зазначила Галина Пилипенко, незважаючи на той факт, що 5 світових криптобірж є, фактично, «вихідцями» з України, у нас наразі відсутнє будь-яке спеціальне нормативно-правове регулювання цієї сфери на законодавчому рівні.

СУДОВА ПРАКТИКА ЩОДО КРИПТОВАЛЮТИ В УКРАЇНІ

Як повідомив Андрій Реута, судова практика з даного питання також складалась дуже цікаво та неоднозначно. Наприклад, 30.01.2015 року в одній із своїх ухвал про тимчасовий доступ до речей (справа №750/727/15-к) Деснянський районний суд м. Чернігова, поміж іншого, зазначив, що випуск та обіг криптовалюти біткоїн на території України заборонений.

Через майже два роки, 12.10.2016 року Апеляційний суд м. Києва при розгляді однієї із цивільних справ (справа №753/599/16) встановив, що Bitcoin не є річчю в розумінні ст. 179 ЦК України та не має ознак матеріального світу. До того ж, Bitcoin не є продукцією. Таким чином, суд прийшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання передати товар у вигляді цифрової продукції Вitcoin.

Наступного дня, 13.10.2016 року, в Харківському окружному адміністративному суді розглядалась справа (справа №820/5120/16ю) про скасування податкової консультації. В рішенні суд встановив, що операції з обміну традиційних валют на біткойни повинні бути вільні від податку на додану вартість. При цьому суд послався на рішення Суду справедливості ЄС "Хедквіст проти Швеції" від 22.10.2015 року (ототожнивши цей суд із ЄСПЛ). В подальшому апеляційна інстанція підтвердила таку позицію та залишила рішення в силі.

03.08.2017 року було постановлено ухвалу про тимчасовий доступ до речей Святошинським районним судом м. Києва у так званій «Справі мійнінгу на ІЕЗ ім. Патона» (справа №759/11642/17). Поміж іншого в рішенні було встановлено, що особи переслідували особисту корисливу зацікавленість з метою виготовлення та емісії грошових сурогатів криптовалюти «біткоін», випуск та обіг якої на території України заборонений.

Таким чином, вбачаємо, що судова практика в даних справах не є різноманітною, однак все одно вбачається відсутність єдності судів не лише у підходах до оподаткування криптовалюти, а й до визначення її правового статусу.

ТОЖ ЯКИЙ ПРАВОВИЙ СТАТУС КРИПТОВАЛЮТИ?

Як повідомила Валентина Костюченко, загалом у світі (і в Україні, зокрема) існують три основні проблемні питання проведення операцій з віртуальними валютами, а саме: невизначеність правового статусу віртуальної валюти; відсутність методики обліку операцій з віртуальними валютами; неврегульованість бази оподаткування. Саме визначення поняття «віртуальної валюти» з‘явилось в обігу у 2009 році (коли було створено Bitcoin) та закріплено в Директиві ЄС 2018/843 Європейського парламенту та Ради від 30.05.2018 року.

Звертаючись до цього питання, Андрій Реута зауважив, що, очевидно, криптовалюта є об’єктом цивільного права та її оборот повинен бути вільним в Україні. Однак однозначної відповіді, у якості якого саме об’єкту слід визначати криптовалюту, спікер не зазначив, навівши лише можливі варіанти: зокрема, розуміння криптовалюти як речей (у тому числі, грошей чи цінних паперів), як іншого майна (майнових та речових прав), як інформації тощо.

Так, наприклад, теоретично, можна казати, що криптовалюта має ознаки майнових прав (ст. 179, 190, 395 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), а також схожа до визначення нематеріальних активів (гл. 61, 63 ЦК України, ст. 200 ЦК України, Закон України «Про інформацію»). Ігор Самоходський, як член групи при Міністерстві фінансів України по напрацюванню узагальнених податкових консультацій, приєднався до позиції, що даний об‘єкт є нематеріальним активом, операції з яким не повинні оподатковуватись ПДВ.

Водночас, з іншої сторони, Андрій Реута навів одразу кілька заперечень, чому, згідно з чинним українським законодавством, не вдається однозначно віднести криптовалюту до того чи іншого об’єкту цивільних прав.

Наприклад, керуючись окремо та в сукупності ст. 192 ЦК України, пп. 14.1.93 ПК України, ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів», ст. 3 Закону України «Про платіжні системи», ст.1 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок», криптовалюту не можна відносити до грошей, валютних цінностей, цінних паперів.

Також спікер відзначив, що криптовалюту не слід відносити до електронних грошей чи фінансових активів (ст. 15 Закону України «Про платіжні системи», ст. 1 Закону України «Про фінансові активи - кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів»).

Окрім цього, як зауважила Валентина Костюченко, при визначенні правового статусу криптовалюти слід керуватись Рішенням Європейського суду справделивості у справі №С-264/14, де закріплено, що віртуальна валюта не може вважатись «матеріальним майном», поточним банківським рахунком, депозитним рахунком чи грошовим переказом, не може вважатись цінним папером чи інструментом, що посвідчує право на майно.

Так, на думку вченої, віртуальну валюту слід вважати активом, оскільки вона відповідає таким критеріям як наявність собівартості чи вартості, яку можна достовірно виміряти, та одночасно є ймовірним надходженням майбутніх вигід до суб‘єкта господарювання. Водночас, спікер зазначила, що це є суто новим видом активу, який відноситься до монетарних.

ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ КРИПТОВАЛЮТИ В УКРАЇНІ

Слід зауважити, що дане питання тривалий час намагались врегулювати, в тому числі, шляхом законотворчих процедур, однак всі попередні законопроекти в цій сфері (№7183, №7183-1, №7246) було відхилено Верховною радою України.

На даний момент у Верховній раді на розгляді перебуває два законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в України: №9083 і №9083-1 (альтернативний).

Як повідомив Андрій Реута, можна виділити наступні основні положення цих двох законопроектів.

Перш за все, законопроект №9083 визначає основні терміни в даній сфері: віртуальні активи, криптовалюта, майнінг, токен, токен-активи, операції з віртуальними активами, в той час як у законопроекті №9083-1 даються дещо інші визначення цих понять. Згідно з обома законопроектами не передбачається оподаткування операцій з обміну віртуальних активів на інші віртуальні активами.

Галина Пилипенко, як одна із співавторів основного законопроекту, зауважила, що під час його розробки найбільше дискусій викликало питання визначення розміру ставки: по-перше, щоб вона була конкуртноспроможна (не завищена), а, по-друге, аби не становила 0% (оскільки подібний законопроект навряд чи був би прийнятий Парламентом). Таким чином, було прийнято рішення використовувати загальні ставки оподаткування (з урахуванням пільгового періоду).

Так, у законопроекті передбачається окремий облік операцій з віртуальними активами для цілей податку на прибуток згідно з ставкою 18%, однак передбачається пільговий період: у законопроекті №9083 - 5% до 31.12.2024 року, а у законопроекті №9083-1 - 0% до 31.12.2029 року.

Також законопроектами передбачено окремий облік для цілей сплати ПДФО: 5% до прибутку від продажу (№9083) або 18% до прибутку чи 0% до 31.12.2029 року (№9083-1).

Також відповідно до законопроектів не передбачається необхідність сплати ПДВ з окремих операцій з віртуальними активами, окрім чітко визначених виняткових ситуацій. Окрім цього, законопроект №9083-1 упередбачає звільнення від ПДВ на імпортне обладнання для майнінгу у строк до 31.12.2029 року.

Як повідомила, Галина Пилипенко, наразі обидва законопроекти знаходяться на розгляді у Верховній раді, де тривають консультації з комітетами ВРУ та іншими державними органами щодо доцільності закріплення окремих положень та змін.

ОПОДАТКУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З КРИПТОВАЛЮТОЮ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Зважаючи на відсутність на даний момент спеціального правового регулювання криптовалюти в України, як це зазначалось вище, Андрій Реута пропонує керуватись загальними правилами оподаткування, визначеними Податковим кодексом. Однак слід зауважити, що будь-який із запропоновних шляхів не є однозначним та викликає низку запитань, які наразі залишаються без відповіді.

Якщо суб’єктом операцій з криптовалютою, як нематеріальним активом, є фізична особа, то результатом оподаткування операції з продажу криптовалюти є застосування ПДФО (18 %) та військового збору (1,5 %). Однак особливістю є те, що, зважаючи на відсутність спеціального нормативного регулювання, базою для оподаткування, скоріш за все, буде вся отримана сума (без вирахування витрат), однак щодо даного питання поки що не існує однозначної позиції податківців. Також слід розуміти, що, якщо криптовалюту було отримано в процесі майнінгу, однак поки що не було продано, то відсутні підстави для її оподаткування. Окрім цього залишається відкритим питання визначення переліку джерел, з яких допустимо брати інформацію про вартість криптовалюти для оподаткування операцій з нею.

Якщо ж суб’єктом операцій з криптовалютою є платник єдиного податку 2 та 3 групи, то однією з особливостей перебування на даній системі оподаткування є розрахування виключно грошовими коштами (тобто заборона, наприклад, обміну криптовалюти). Однак, негативним в даному випадку є неврахування при продажі витрат товару (собівартості криптовалюти).

Стосовно сплати податку на прибуток (18%), то в даному випадку виникають певні питання, зокрема, щодо того, які ж первинні документи підтверджують набуття та продаж криптовалюти (наприклад, якщо це не біржова торгівля), а з іншої сторони, чи підлягає даний нематеріальний актив амортизації, що є також важливим для ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Щодо обов’язку сплати ПДВ (20%), то така позиція, зокрема, була висловлена ДФС у Харківській області в індивідуальній податковій консультації №5226/10/20-40-14-11-11 від 09.09.2016 року. Так, поміж іншим, у ній зазначається наступне: "Якщо операції, що проводяться платником податків, не віднесені до операцій, що не є об'єктом оподаткування, не звільнені від оподаткування, або не є операціями, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, то вони підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою згідно ст. 194 ПК України. У разі відповідності віртуальних валют вимогам пп.14.1.120, пп. 14.1.191, пп. 14.1.244, п. 14.1 ст. 14, пп. "а" п. 185.1 ст. 185  Податкового кодексу України, операції з постачання віртуальної криптовалюти E-dinar та інших віртуальних валют, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за правилами Розділу V ПК України». Водночас відкритим залишається питання щодо визначення «місця постачання» такого товару як криптовалюта, що є обов’язковим при визначенні обов’язку по сплаті ПДВ.

Однак слід зазначити, що як зауважив спікер, наразі в Україні існує проблема також і з поданням податкових декларацій фізичними особами загалом, в тому числі, і тими, які здійснюють майнінг чи інші операції, пов‘язані з обігом криптовалюти. Таким чином, керуючись нормами Податкового кодексу, притягнення таких осіб до відповідальності за порушення податкового законодавства не обмежене жодним строком.

Напрацювання в даній сфері продовжуються. Так, як повідомив Андрій Реута, починаючи з 16.10.2018 року при Міністерстві фінансів України було створено дві робочі підгрупи по підготовці узагальнюючих податкових консультацій щодо оподаткування ПДВ операцій постачання програмної продукції та щодо проблемних питань оподаткування операцій з криптовалютами. Дані узагальнені позиції планується представити на розгляд Експертної ради до кінця 2018 року.

Що стосується світового досвіду, то Андрій Реута звернув увагу на правове регулювання оподаткування криптовалюти в наступних країнах:

- Японія: оподатковуються прибутки не лише від продажу криптовалют, а також і від обміну однієї криптовалюти на іншу; ставки податку від 15% до 55% (якщо прибутки більше 40 мільйонів йєн);

- Сингапур: доходи від приросту вартості криптовалют не оподатковуються; прибутки від продажу криптовалют несингапурським покупцям не оподатковуються; доходи від продажу товарів за криптовалюту відображаються за ринковою ціною товарів на дату продажу, як і витрати; постачання криптовалют розглядається як постачання послуг, яке підлягає оподаткуванню ПДВ;

- Ізраїль: криптовалюта розглядається як «актив», а доходи від її продажу будуть класифіковані як доходи від капіталу; продаж криптовалют оподатковується податком на приріст капіталу за ставками 25% для фізичних осіб і 47% для юридичних; юридичні особи, що здійснюють реалізацію криптовалюти, оподатковують відповідні операції ПДВ у розмірі 17%, а фізичні особи, крім майнерів, від ПДВ звільнені;

- США: в цілях оподаткування, IRS розглядає криптовалюти як майно; базою оподаткування є прибуток, який визначається як різниця між ціною продажу та витратами на придбання; ставка федерального податку залежить від суми прибутку і становить 15%-35%, але додатково можуть сплачуватись місцеві податки (0-10%); при оподаткуванні операцій з криптовалютами використовується поняття «справедливої ринкової вартості» на момент здійснення операції;

- Мальта: ставка податку на прибуток визначена на рівні 35%, але є можливість повернути сплачений податок; загальна ставка ПДВ становить 18%; ставка ПДФО коливається від 0 до 35%; продаж криптовалют за грошові кошти не оподатковується ПДВ; придбання товарів за криптовалюти не оподатковується ПДВ для покупця, однак постачання товарів продавцем оподатковується;

- Республіка Білорусь: фізичні особи звільнені від будь-якого оподаткування операцій з криптовалютами, зокрема їх майнінгу, продажу чи обміну; оподаткування юридичних осіб залежить від статусу резидента/нерезидента Парку високих технологій;

- Гібралтар: відсутнє спеціальне законодавство, що регулює статус криптовалюти, але створено спеціальний режим для операторів розподілення криптовалют (DLT); після отримання статусу DLT, компанії не підлягають додатковому податковому навантаженню та сплачують корпоративний податок 10%;

- Швейцарія: криптовалюти визнано рухомим майном в цілях оподаткування, оскільки воно може бути реалізоване на біржі, з отриманням за нього грошових коштів; податок на прибуток (федеральний податок - 7,83%, кантональний - від 1% до 26%); податок на приріст капіталу (федеральний податок - 7,83%); операції з біткоїном та іншими криптовалютами не обкладаються ПДВ (Рішення Суду Європейського Союзу (Skatteverket vs David Hedqvist (C-264/14)).

Підсумовуючи, слід зазначити, що незважаючи на відсутність в Україні спеціального нормативно-правового регулювання, певні напрацювання в даній сфері існують та успішно використовуються в тому числі під час судового розгляду справ, пов‘язаних з обігом чи оподаткуванням криптовалюти.

Поміж іншим, не менш важливим в даній сфері є існування рішень міжнародних судів та директив міжнародних органів, а також і досвід іноземних держав.

Наразі позитивним кроком є активна робота з регулювання даного явища одночасно в декількох напрямках: і в законодавчому (шляхом розробки та обговорення законопроектів), і у роз‘яснювальному (шляхом підготовки узагальнюваних податкових консультацій, якими зможуть користуватись зацікавлені особи на практиці).

Не зважаючи на те, що Україна бере активну участь в розвитку криптобізнесу, на жаль, чинне законодавство не дає можливості в повній мірі врегулювати усі правовідносини, які виникають.

Таким чином, майнери та особи, які здійснюють купівлю/продаж чи обмін криптовалюти та бажають працювати в правовому полі не мають такої змоги та змушені на власний ризик керуватись загальними положеннями і необов‘язковими рекомендаціями та роз‘ясненнями. Законотворча діяльність в даній сфері є позитивним, але незавершеним, кроком назустріч покращенню інвестиційного клімату України та врегулюванню однієї із найбільш іноваційних сфер нашого життя.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань Феміда Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань
Суддя-спікер Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області В’ячеслав Мазуренко розповів ...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули численні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Січень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика