Правовий поглядАналітика

Новели міграційного законодавства та проблеми практики його застосування

05.10.2018 / 15:01
21574
+A
-a

Новели міграційного законодавства та проблеми практики його застосування

Упродовж останніх років питання реформування міграційної політики та законодавства в Україні набуває все більших обертів. На початку 2018 року «Українське право» одну із публікацій присвятило аналітиці останніх законодавчих новел і проблем, які виникають на практиці та пов‘язані із новоприйнятими змінами. Однак міграційне законодавство продовжує змінюватись, що породжує нові колізії та суперечності, які стають об‘єктом обговорень на професійних дискусіях.

Так, 01.10.2018 р. відбулось засідання комітетуАсоціації правників України з міграційного права на тему: “Актуальні питання правового статусу та документування іноземців”. Серед запрошених спікерів були юристи ЮФ EXPATPRO Тетяна Ященко та Василь Чередніченко, а модерував засідання Сергій Ніжинський, кандидат юридичних наук, директор Департаменту КМУ з питань стратегічного планування та координації державної політики.

Метою зустрічі було виробити разом із Асоціацією правників України спільну програму змін до міграційного законодавства та направити такі пропозиції до ДМС, адже при службі існують громадські ради, які слугують ефективним інструментом,задля впровадження тих чи інших необхідних змін.

Однак, перш за все, фахівці поділились своїм досвідом застосування останніх законодавчих змін та проблем, з якими зіткнулись на практиці.

ЩО ЗМІНИЛОСЬ?

Останні новели в законодавстві щодо оформлення правового статусу іноземців відбулись стосовно видачі посвідок на тимчасове проживання, а саме: порядку обміну посвідок, впровадження посвідок у формі ID карток тощо. По суті було скасовано інститут продовження дії посвідок на тимчасове проживання та змінено його на обмін таких посвідок, який має наразі відбуватись не пізніше ніж за 15 робочих днів до моменту закінчення дії посвідки.

На думку Тетяни Ященко, разом із впровадженням системи обміну посвідок виникла певна колізія між положеннями Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”(далі – Закон) та Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання затвердженим Постановою КМУ від 25.04.2018 р. № 322 (далі – Порядок).

Так, наприклад, стаття 53 Закону і досі встановлює, що для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання подаються документи не пізніш як за 10 календарних днів до закінчення строку її дії, а вже п. 19 Порядку передбачає інший строк подання документів для обміну посвідки, а саме, не пізніше 15 робочих днів до закінчення строку її дії.

Власне, на той момент, коли вищезгаданий Порядок набрав законної сили, виникали випадки, коли іноземці, керуючись нормами Закону, подавали документи для отримання або продовження дії посвідки у строки, встановлені Законом, однак з порушенням строків, встановлених у Порядку, що ставало причиною для відмови їм у прийнятті документів.

Як зазначила спікер, виникає ситуація, коли затвердженням такого Порядку і встановленням конкретних вимог щодо його виконання перед територіальними органами ДМС, залишивши в Законі норми щодо продовження дії посвідки, погіршилась репутація держави України, зокрема, перед громадянами іноземних країн, які отримали безпідставну відмову у отриманні замовлених послуг. В даному випадку питання стоїть навіть не у дарма витраченому часі та нервах, а ще й у витратах на квитки, бронювання житла тощо. Але більш проблемні ситуації виникають тоді, коли іноземці прибули в Україну з країн, так званого “міграційного ризику” і немає гарантій, що після повернення в країну походження така особа зможе ще раз безперешкодно отримати візу.

У свою чергу Порядок передбачає, що до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних органів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі посвідки на тимчасове проживання у вигляді ID картки, посвідка на тимчасове проживання може оформлятися з використанням бланка посвідки на тимчасове проживання у формі книжечки. Цікавим є те, що згадуваний Порядок набрав чинності ще у квітні, однак на даний момент видача ID карток органами ДМС ще не здійснюється.

У зв’язку з переходом ДМС до цієї системи документування правового статусу (видачі ID карток),виникають нові проблеми у наданні таких послуг іноземним громадянам, зокрема, що стосується питання строків. Так, наразі фактичні строки розгляду документів поданих іноземцями для отримання посвідок можуть сягати одного місяця і більше (замість 15 робочих днів), внаслідок чого такі особи змушені отримувати довідки про те, що їх документи ще в процесі розгляду, та пред‘являти їх замість документу, що посвідчує особу та підтверджує право законного перебування на території України.

Також суттєвим є питання, яке стосується вимог деяких співробітників ДМС до того пакету документів, які подає особа для отримання посвідки. Наприклад, стосовно отримання посвідок на підставі провадження волонтерської діяльності, якщо раніше повинні були подаватись засвідчені директором такої організації копії документів щодо волонтерської організації (виписки, довідки, свідоцтва, статут), то останнім часом на практиці вимагають ще й пред’являти оригінали таких документів, хоча згідно із законодавство це не вимагається. Натомість випадки відмови у прийнятті документів на цій підставі уже відомі.

Спірними і обговорюваними також є питання, коли іноземець або особа без громадянства отримували посвідку на тимчасове або постійне проживання, але при цьому вони мали довідку про те, що потребують додаткового захисту. В такому разі така особа зобов'язана відмовитись від статусу особи, яка потребує додаткового захисту.

Водночас, правильною вбачається позиція надання права особі отримати посвідку та поряд із цим перебувати у статусі особи, яка потребує додаткового захисту на певній території. Зокрема, у Німеччині та Італії та практика існує, і особам дозволяється і матипосвідку на проживання, і перебувати у вищезгадуваномустатусі. Аджедійсноюпідставою для зняття такого статусу повинні бути обгрунтованіпереконання в тому, що особа вже не потребуєдодатковогозахисту, щоїйбільшенічого не загрожує, а не просто їїбажанняпостійнопроживати на територіїіншої держави та користуватись правами особи, щомаєдозвіл на імміграцію.

Що стосується посвідок на постійне проживання, то якщо раніше вони видавались безстроково, наразі іноземець або особа без громадянства повинні будуть обмінювати її кожні десять років.

Цікавим виявилось питання практичної реалізації Указу Президента «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 липня 2017 року "Про посилення контролю за в'їздом в Україну, виїздом з України іноземців та осіб без громадянства, додержанням ними правил перебування на території України"».

По суті ще незрозуміло як буде працювати механізм попередньої реєстрації повідомлення про відвідування України, яке будь-який іноземний громадянин держави міграційного ризику (наприклад, Російської Федерації) зобов‘язаний розміщувати на веб-сайті МЗС України перед плануванням поїздки в Україну.

Варто зазначити і про останні новели законодавства у сфері документування правового статусу дітей іноземних громадян чи осіб без громадянства. Так, наразі кожна дитина може отримати окремий документ (свою власну ID картку), в той час як раніше згідно з минулим порядком інформація про дитину вносилась в посвідку її батьків.

Під час зустрічі обговорювалось болюче, особливо в останні місяці, для всіх присутніх питання щодо черг в органах ДМС, затягувань у розгляді заяв, а також пов'язаних з цим певних корупційних ризиків. Висловлювались різні думки щодо доцільності чи недоцільності подання документів на отримання посвідки в ДП «Документ».

Після тривалих дискусій та обговорень присутніз ійшлись на думці, що хоча й послуги такого підприємства в рази дорожчі за послуги територіальни хорганів ДМС, але особа, яка подає документи в ДП може бути впевнена у високому сервісі надання послуг та відсутності черг. Також можна погодитись із тим, що запровадження державою можливості отримувати більш якісні послуги, незважаючи на те, що вони є більш дорожчими, зменшує корупційну складову, пов'язану з прискоренням розгляду заяв для певного кола осіб, а також розвантажує і нормалізує роботу в територіальних органах ДМС.

Проблемним наразі є також питання заборони іноземцям поєднувати навчання і офіційне працевлаштування, а також залишення у країні після закінчення навчання. В такому випадкуу разі зміни підстави перебування в Україні іноземцям необхідно виїхати за її межі та знову отримувати візу Д, шанси отримати яку для громадян деяких держав є майже мізерні.

Звідси виникає колізія: якщо це питання безпеки, то чому таких осіб змушують повторно проходити одні й ті ж самі перевірки, адже як і при отриманні візи, так і при отриманні посвідки особа проходить ті ж самі документальні перевірки. Водночас якщо ж питання полягає у можливій фіктивності підстав для отримання посвідки, то чому іноземці повинні виїжджати за межі країни, а не можуть безпосередньо в Україні вирішити всі суперечності.

Таке обмеження з боку держави є доволі спірним, адже не можна з впевненістю сказати, що обов’язкова необхідність виїжджати за межі країни, у разі набуття особою відповідних підстав для отримання посвідки (чи укладення шлюбу з громадянином України, чи працевлаштування) якось дієво вплине на зменшення кількості фіктивних шлюбів або інших зловживань.

У відповідь на поставлені питання та проблеми запрошеними експертами та фахівцями були сформульовані деякі пропозиції по внесеннюзмін до законодавства, завдяки яким можна буде вирішити проблемні ситуації.

ЩО СЛІД ЗМІНИТИ?

Так, що поміж інше, присутніми було запропоновано внести зміни в міграційне законодавство стосовно такої підстави для отримання візи Д та відповідно посвідки на тимчасове проживання як «возз’єднання сім’ї з громадянином України». Наразі подібна підстава відсутня і передбачається воз’єднання сім’ї лише на підставі шлюбу, водночас таке розуміння є занадто вузьким і не враховує поширену потребу «возз‘єднатись» не лише з чоловіком чи дружиною, а й дітьми або батьками чи іншими родичами.

Також пропонується надати можливість родичам іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою возз’єднання сім’ї отримати посвідки на тимчасове проживання у разі, якщо їх члени сім’ї працевлаштовані в Україні, або приймають участь в реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, або є засновниками та/або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи зареєстрованої в Україні, або ж прибули в Україну з метою навчання.

До того ж, дуже актуальним наразі є питання перебування у країні іноземців, які є громадянами деяких пострадянських країн, з якими в України діє безвізовий режим (Росія, Білорусія, Молдова тощо).

Дійсно, на практиці виникають доволі колізійні моменти, адже згідно із законодавством у таких іноземців є право перебувати на території України 90 днів протягом 180 днів. І якщо, припустимо, громадянин Канади, який не встиг під час строку перебування в Україні                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            оформити собі посвідку, може виїхати назад в Канаду, оформити візу і одразу приїхати назад, то вже громадянин Білорусії в цій ситуації повинен чекати аж 90 днів на території країни своєї громадянської належності і тільки потім вінможе законно в'їхати в Україну і оформити необхідні документи.

За словами присутніх учасників заходу, на практиці трапляються непоодинокі випадки, коли особи намагались через посольства України у Білорусії чи Росії оформити собі візи для в'їзду в Україну задля оформлення документів, але в посольстві їм відмовляли з причини, що у них відсутні необхідні технічні можливості, зокрема, навіть немає зразка візовоїе тикетки.

Враховуючи усі аспекти цієї проблеми та фокусуючись на кінцевій меті її вирішення (отриманні посвідки на проживання в Україні),спікери запропонували доповнити Порядок таким пунктом:

“Іноземці та особи без громадянства (крім громадян держави, що визнана ВРУ державою-агресором), які відповідно до законів та міжнародних договорів не зобов’язані отримувати довгострокову візу для оформлення посвідки на тимчасове проживання та отримали документ передбачений пунктом 33 цього Порядку, не пізніше 30 днів від дати останнього в’їзду на територію України, мають право подати документи на отримання посвідки без виїзду за межі України за умови дотримання строків, визначених пунктом 17 цього Порядку”.

До того ж слід зауважити, що законодавство у сфері міграції ніколи не стоїть на місці і наразі в ВРУ зареєстровані декілька законопроектів, які пропонують доволі цікаві зміни.

В одном уз них, зареєстрованому за номером 7529-1 від 08.02.2018 р., передбачається суттєве зменшення розміру мінімальної заробітної плати, яку роботодавець зобов’язаний платити іноземцю, щоб отримати дозвіл на його працевлаштування. Так, у частині 3 ст. 42-1слова «мінімальна заробітна плата» пропонують замінити на «прожитковий мінімум для працездатних осіб» (що фактично зменшує кінцеву суму більш ніж вдвічі). При цьому пропонується звільнити роботодавця від необхідності при продовженні дії дозволу дотримуватись вимог щодо мінімального розміру оплат, якщо дозвіл на працевлаштування було видано до набрання чинності Законом № 2058-VIII від 23.05.2017 року.

Що стосується засновників або бенефіціарів юридичної особи, то для них вводяться вимоги щодо закінчення формування статутного капіталу,розмірякого повинен бути не менш як 10 000 євро (згідно з чинним законодавством – 100 000 євро). При цьому передбачається, що внесок у статутний капітал можна робити не лише в грошовій формі.

Слід також звернути увагу на запропоновані зміни, які містяться в прикінцевих положеннях законопроекту. А саме, що стосується змін до ст. 5-1 Закону в частині продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання. Вище вже зазначалось, що наразі інститут продовження строку дії посвідок було скасовано введенням інституту обов’язкового обміну посвідок. Тому з огляду на це є некоректним пропонування змін, які нещодавно лиш були скасовані.

Що стосується нововведень основного (по відношенню до попереднього законопроекту, який є альтернативним) законопроекту, який зареєстрований за номером 7529 від 25.01.2018 р.можна виділити те, що у роботодавця з’являється можливість подати документи для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, продовження дії дозволу або внесення змін до такого дозволу, скасування дозволу в електронному вигляді через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Таким чином, вбачається своєчасність та необхідність реформування цього етапу надання послуг шляхом їх автоматизації та електронізації.

Загалом, ще раз слід підкреслити, що наразі у зв‘язку з низкою соціо-політичних причин міграційне законодавство переживає суттєві та радикальні зміни, які безумовно вплинуть на розвиток цієї галузі в майбутньому. Натомість, низка питань, які не виникають на рівні законодавства іноземних держав, продовжують залишатись невирішеними та колізійними в Україні, а тому вбачається необхідність у реагуванні представників професійної спільноти на потребу у підготовці якісних законодавчих актів в даній сфері.

Зозуля Наталія, «Українське право»


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
«Необхідно зробити акцент на відповідальності за поширення неправдивої інформації щодо правосуддя», – суддя Голосіївського районного суду міста Києва Наталія Дмитрук Феміда «Необхідно зробити акцент на відповідальності за поширення неправдивої інформації щодо правосуддя», – суддя Голосіївського районного суду міста Києва Наталія Дмитрук
Свій професійний шлях майбутня суддя Наталія Дмитрук розпочала зі стін юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, в...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули чисельні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика