Правовий поглядАналітика

Новий Закон про ТОВ та ТДВ: ефективні механізми захисту підприємств чи знаряддя для рейдерства?

16.05.2018 / 10:27
978
+A
-a

Новий Закон про ТОВ та ТДВ: ефективні механізми захисту підприємств чи знаряддя для рейдерства?

Згідно з даними Головного управління статистики у місті Києві станом на 01.04.2018 року в столиці зареєстровано 283 901 юридична особа, з них ТОВ - 211 899 та ТДВ - 258, що складає близько 75% від загальної кількості зареєстрованих підприємств.

Можливо, саме цим пояснюється ажіотаж, який виник та досі існує навколо прийнятого на початку лютого цього року Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон).

За місяць до дати набрання Законом чинності державні службовці, законодавці, адвокати та представники бізнесу провели круглий стіл, на якому обговорили новели та головні аспекти застосування згадуваного закону та його роль у покращенні захисту підприємств від рейдерства.

Серед запрошених спікерів були Ярослав Грегірчав, заступник бізнес-омбудсмена, Благая Наталія, директор - державний реєстратор Харківської філії КП "Реєстрація нерухомості та бізнесу", голова Комітету корпоративного та конкурсного права ААУ, керівник департаменту судової практики Pavlenko Legal Group Перцева О.І., Трофименко Іван, заступник директора Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністрества юстиції України.

Процедура прийняття закону, на який бізнес України очікував близько 25 років, була досить тривалою та супроводжувалась внесенням низки поправок та змін. Однак чи дійсно цей Закон є достатньо прогресивним і (що найголовніше) відповідає вимогам часу та практики? Чи дійсно в часи, коли «процвітає» рейдерство, тисячі підприємств потерпають в судовій тяганині, а комісія при Міністерстві юстиції завалена скаргами, необхідно спрощувати процедури внесення змін до реєстру та вводити нові інститути, недоліки регулювання яких уже зараз широко обговорюються правниками?

Так, наприклад, перше питання, яке порушили спікери, стосувалось переважного права купівлі частки учасника, яка відчужується третій особі. У чинній наразі редакції закону це твердження доповнено словосполученням «...або іншим учасникам», що зобов'язує учасника, який продає свою частку, спочатку запропонувати її усім іншим учасникам товариства. Натомість зміни, які виключають це положення,можуть призвести до того, що, наприклад, мажоритарний може викупити частки у міноритарних учасників, не даючи при цьому аналогічного права іншим учасникам товариства.

Представник ради бізнес-омбудсмена зазначив, що дане питання повинно регулюватись на рівні корпоративного договору. Однак, як зазначили учасники заходу, на даний момент регулювання цього інституту також відсутнє. Такі договори, згідно із законодавством, укладаються в звичайній письмовій формі, без нотаріального посвідчення, що може бути використано недобросовісними учасниками товариств на свою користь. На цьому наголосив і представник Міністерства юстиції України, який не заперечує, що достовірність такого договору, який регулюватиме основні питання діяльності товариства, скоріш за все, небезпідставно буде ставитись державними реєстраторами під сумнів.

Поміж іншого згадуваним законом вносяться зміни до процедури державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДРЮОФОП. Так, новела стосується і процедури внесення змін щодо складу учасників товариства, для реалізації якої державному реєстратору необхідно подати (окрім формальних документів) лише, акт приймання-передачі частки в товаристві, який, як визнали спікери, неважко сфальсифікувати недобросовісному новому учаснику, який самостійно (не від імені юридичної особи!) може звернутись до реєстратора.

Однак ситуацію із фальсифікацією документів виправити досить складно, і, на думку представника Міністерства юстиції, рішенням може бути лише запровадження електронного нотаріату. На даний же момент, ризик підробки документів продовжує існувати, і Міністерство юстиції обґрунтовано очікує збільшення надходження скарг на дії реєстраторів після набрання чинності новим Законом.

Неоднозначна ситуація виникає і при здійсненні державної реєстрації змін до установчих документів товариства. Так, згідно з новим Законом, до установчих документів товариства можуть бути внесені зміни і без викладення статуту в новій редакції. Нагадаємо, що така процедура вже існувала раніше, до 01.01.2016, однак пізніше вона була замінена необхідністю подання нової редакції установчих документів. Натомість закріпивши згадане положення у новому Законі, законодавець не вніс відповідних змін до Закону «Про держреєстрацію..», що призводить до виникнення на практиці колізій та суперечностей.

Окрім цього присутні звертали увагу та аналізували інші нові положення цього Закону (наприклад, що стосуються обов'язку виконавчого органу скликати загальні збори товариства у разі зменшення розміру чистої вартості активів підприємства на більш ніж 50% і т.д.), а також згадували деякі «вічні» проблеми, відповіді на які так і не були запропоновані у новому законі (наприклад, що стосується необхідності звільнення директора у разі відсутності учасників товариства чи їх небажання це здійснювати).

Наразі Закон вводить низку нових та радикальних положень, яких не було раніше в Україні, однак чи дійсно імплементований іноземний досвід, спрямований на спрощення та лібералізацію усіх процедур, на даному етапі розвитку України так необхідний? 

Найбільше критики у присутніх викликала недосконалість регулювання корпоративних договорів, для яких, як зазначалось вище, законодавець навіть не ввів обов'язкове нотаріальне посвідчення. Тобто документ, який регулюватиме важливі питання діяльності товариства, не міститиме навіть мінімальних засобів захисту та попередження від підробки.

Як зазначив один із представників бізнесу, присутніх на зустрічі, підприємство якого декілька років тому постраждало від рейдерства: «Нам (представникам юридичних осіб - прим.) краще одного разу поїхати до нотаріуса і завірити всі документи, ніж потім декілька років ходити безрезультативно по судах». Його думку підтримали й інші учасники круглого столу.

Також присутні звернули увагу, що на даний момент в Україні не існує ефективного механізму притягнення до відповідальності державних реєстраторів, які перевищили свої повноваження чи внаслідок халатності сприяли рейдерському захопленню підприємств. «Мертвою» на предмет результативності у таких справах є і комісія, що існує при Міністерстві юстиції, і правоохоронні органи, і виконавча служба, до якої потерпілі сторони звертаються після виграшу судової справи і не отримують фактичного виконання рішення суду. 

Тому хоч присутні на заході і визнали, що зміни в законодавство, що регулювало діяльність ТОВ та ТДВ були необхідні (так як зараз ці відносини регулюються законом 1991 року), однак вдосконалення, перш за все потребували чинні положення закону. 

До того ж головною метою законодавця в цій сфері мала б бути не лібералізація процедур та запозичення досвіду іноземних держав, а обдумане внесення змін до законодавства на предмет недопущення сприянню рейдерству та захопленню підприємств. Як підкреслили більшість учасників заходу, новий закон не лише не вирішує цю проблему, а навпаки може призвести до погіршення стану справ. 

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Невідворотність покарання в українському праві donum auctoris Невідворотність покарання в українському праві
Право набуває здатності виконати соціальні функції внаслідок чималої кількості чинників, серед яких не другорядни...
Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду Феміда Григорій Квітка-Основ’яненко: письменник, совісний суддя, голова палати карного суду
Військовослужбовець, послушник монастиря, актор, директор театру, повітовий предводитель дворянства, совісний суд...
Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство Справа Чотири протилежні версії, які доказують і спростовують шахрайство
Щоб відвернути підозру від себе чи приховати докази та факти, люди вибудовують плани та вигадують справжні історі...
Липень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
25 26 27 28 29 30 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика