Правовий поглядАналітика

Основні новації законодавства про судовий збір

27.10.2017 / 12:40
2385
+A
-a

Основні новації законодавства про судовий збір

Законопроект №6232 про внесення змін до процесуальних кодексів, який був розглянутий та прийнятий Верховною Радою у відносно рекордні півроку, став об’єктом для досліджень багатьох правників та журналістів.

Звичайно ж, найбільшу увагу привертають зміни, що стосуються безпосередньо ведення судового процесу: адвокатська монополія, малозначні спори, зразкові та типові справи, електронний суд, заходи процесуального примусу та багато іншого. Натомість невелика увага приділяється четвертому розділу законопроекту, в якому зазначені зміни, що вносяться більш ніж до 25 законодавчих актів.

Зокрема, зміни вносяться до Закону "Про судовий збір", зокрема в частині ставок судового збору.

На законодавчому рівні закріплюється максимальний розмір судового збору, який може сплачуватись юридичною особою за подання позовної заяви майнового характеру. Так, за подання до суду такої заяви сплачується судовий збір у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму. Аналогічна максимальна межа встановлюється і за подання позовних заяв (майнового характеру) до господарського та до адміністративного судів. Зауважимо, що, як повідомив голова парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич, в первинному тексті законопроекту (що приймався в першому читанні), пропонувалось збільшити мінімальний розмір судового збору та підняти його з 1,5% до 2% ціни позову, однак в подальшому від цієї ідеї відмовились.

Зменшується розмір судового збору, що справляється за подання заяви про видачу судового наказу, з 0,5 (для юридичних осіб) чи 0,2 (для фізичних осіб) до 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас встановлюється вимога про сплату судового збору за подання заяви про скасування судового наказу у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (до цього за подання такої заяви судовий збір не справлявся). Аналогічні розміри встановлені і за подання відповідних заяв в господарському процесі.

Спочатку законопроектом планувалось переглянути ставки судового збору, однак під час його доопрацювання ці положення прибрали. Водночас, як повідомила пресі народний депутат Олена Сотник, судовий збір не підвищується для суду першої інстанції, однак для тих, хто захоче подати апеляцію або касацію, підвищується. Так, згідно положень законопроекту ставка судового збору за подання апеляційної скарги збільшується з 110% до 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а за подання касаційної скарги – з 120% до 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Саме це положення викликало певний резонанс серед громадськості та юристів. У ЗМІ з'явились заголовки новин на кшталт «Суди для багатіїв», а народний депутат від партії «Батьківщина» Юрій Одарченко прокоментував це положення, навівши для прикладу таку ситуацію: «…Простий українець не отримав судову повістку, бо за цим законом її опублікували на якомусь сайті, про який він не знає, і банк стягнув з нього, припустимо, 5 тисяч гривень. Так от, щоб оскаржити це рішення, українець має сплатити – увага! – державі 2,4 тисячі гривень, а за касаційну  скаргу – 3,2 тисячі гривень при ціні позову 5 тисяч гривень…».

Зрозуміло, що зростання розміру ставки судового збору за оскарження судових рішень певним чином обмежить права незадоволених сторін процесу на таке оскарження, однак варто визнати, що ставки судового збору не вперше так радикально підвищуються (згадати хоча б 2015 рік), а судових справ на розгляді у судах залишається все ще значна кількість. До того ж, можливо, збільшення розміру судового збору сприятиме розвитку в Україні медіації, посередництва, переговорів як альтернативних по відношенню до судового способів вирішення спорів, які, до речі, надзвичайно поширені за кордоном. Також, варто зауважити, що рішення по деяких категоріях справ (наприклад, малозначних спорах) взагалі не можна оскаржувати в касаційній інстанції згідно згаданого законопроекту (окрім певних винятків), а тому збільшення ставок судового збору їх не стосуватиметься.

Скасовується плата за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа та за роздрукування технічного запису судового засідання.

Запроваджується пільговий коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, який встановлюється профільним законом, у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, а не паперовій. Це пов’язано із запровадженням так званого електронного суду. Тобто суд розглядатиме справу за матеріалами в електронній формі, хоча й залишається можливість подати в суд та отримати від суду документи у звичайній паперовій формі, однак потім апарат суду переводитиме документи в електронну форму. Як зазначалось вище, подача документів до суду в електронній формі коштуватиме дешевше, до того ж сплачувати судовий збір можна буде і онлайн.

Із пільговиків по сплаті судового збору виключаються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, місцеві адміністрації та органи Держпраці,які в подальшому зобов’язитимуться сплачувати судовий збір на загальних умовах.

Закріплюється можливість сплати судового збору не лише готівковим чи безготівковим способом, але й через платіжні системи в Інтернеті у режимі реального часу.

Передбачається можливість повернути 50% сплаченого судового збору, зокрема, у таких випадках: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення, відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем. Як зазначалось вище, це положення сприятиме мирному врегулюванню спору за допомогою альтернативних способів та знаходженню консенсусу між сторонами.

Встановлюється перелік умов, за наявності яких суду надається право відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Зокрема, це допускається, якщо розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача. Тобто, якщо людина отримує щомісяця 3200 грн, то їй можуть відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, якщо його розмір складає більше 1920 грн. Окрім цього, допускається відстрочення чи розстрочення судового збору, якщо позивачами є військовослужбовці; батьки дитини до 14 років або дитини-інваліда, якщо інший з батьків не сплачує аліменти; одинокі матері (батьки) дитини до 14 років або дитини-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; якщо позивач діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Також суд може відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, якщо подано позов про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи про відшкодування шкоди здоров'ю.

Як бачимо, досить цікавими є положення, що засвідчують одночасне підвищення ставок судового збору за оскарження рішень суду, і  можливість повернути частину сплаченого судового збору при мирному врегулюванні спору. Водночас можна зауважити, що законодавцем з невідомої причини залишено поза увагою колізійне питання про звільнення споживачів від сплати судового збору, що є дуже болючим для практиків. Також поки що в українських судах не запрацював (і не відомо коли запрацює) електронний суд (в розумінні нового законопроекту) і, як наслідок, звертатись до суду в електронній формі неможливо. Тому повністю оцінити вплив та значення положень нового закону стосовно судового збору  можна буде лиш після запуску електронного суду та ухвалення перших судових рішень з цих питань.

Зозуля Наталія для "Українського права"

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика