Юридичний супровід бізнесу
Правовий поглядАналітика

Особливості проведення судових експертиз: судова психіатрія, визначення розміру моральної шкоди, лінгвістична експертиза

15.01.2019 / 18:00
584
+A
-a

Особливості проведення судових експертиз: судова психіатрія, визначення розміру моральної шкоди, лінгвістична експертиза

Судова експертиза є одним з найпоширеніших засобів доказування багатьох обставин в різних категоріях справ. Інколи - це єдиноможливий допустимий доказ, що може підтвердити чи спростувати існування чи відсутність певного факту.

Саме даній темі був присвячений один з практичних семінарів, організованих секцією Судових експертів Асоціації правників України, що проводились за участю досвідченого експерта Сергія Волочая, директора SeLeV Consulting Group Ltd. 

У формі «запитань-відповідей» учасники заходу обговорили проблематику проведення психіатричних експертиз у кримінальному процесі, проаналізували різницю між лінгвістичною та психолого-лінгвістичною експертизою та визначили випадки доцільності проведення кожної з них, поспілкувались про колізійність визначення розміру моральної шкоди та судову практику з даного питання тощо. Тези доповіді спікера використані у публікації нижче. 

Афект чи умисел? Завдання та обмеження судової психіатрії.

«В чому різниця між психологією і психіатрією?» - розпочав свою доповідь експерт Сергій Волочай. Так, спікер пояснив, що психіатрія займається, зокрема, виявленням станів психопаталогії і спроможна допомогти встановити осудна особа чи ні. 

У розрізі визначення кримінальної відповідальності особи, наприклад, за умисне вбиство, дане питання є досить важливим, оскільки у разі підтвердження існування осудного стану особи на момент вчинення злочину, дії такої особи необхідно кваліфікувати за статтею 115 КК України, тобто, за загальним правилом, вважатиметься, що особа здійснила вбивство умисно. 

Для прикладу проблематики визначення стану особи та необхідності врахування при цьому різних обставин (зокрема, і роду занять особи), Сергій Волочай поділився з присутніми історією, коли після вчинення злочину, особа, перебуваючи в стані афекту, спустилась самостійно з 5 поверху через балкони. Цікавим було те, що в даному випадку у злочинця спрацювала «м‘язова пам‘ять», оскільки він працював акробатом у цирку, що дало йому змогу безушкодно виконати цей небезпечний трюк. Саме дана обставина і стала ключовою для врахування під час визначення реального стану особи, у якому вона перебувала після вчинення злочину. 

«Справа в тому, що у людини може бути коротка амнезія, коли він не може згадати, що саме робив після вбивства, - пояснив експерт. - І якщо є достатні підстави для переконання, що людина дійсно вчинила вбивство в стані афекту, це є дуже вагомий важіль для сторони захисту». Експерт підкреслив, що стан афекту - це в будь-якому випадку висновок на користь сторони захисту. Водночас, якщо афект кваліфікується як психіатричний, то це означає що людина психічно хвора, вона не є осудною і підлягає лікуванню у спеціалізованих установах.

С. Волочай підкреслив, що на питання афекту слід дивитись широко, бо кожна людина, навіть якщо в неї немає діагнозу психічно хворої, потенційно може вчинити щось неадекватне. «Якщо психологічні досліди виключають афект, це зовсім не означає що у людини немає афектного стану,» - відмічає спікер. 

Другий приклад, відмічений спікером, полягав в тому, що після трьох років погроз і побоїв, які вчинялись щодо неї, особа вбила свого знайомого. При чому вбивця зазделегідь придбав зброю для самозахисту, адже побоювався розправи зі сторони свого товариша, який регулярно здійснював на нього як психологічний, так і фізичний тиск. 

Позиція обвинувачення по даній кримінальній справі полягала в тому, щоб довести саме факт умисного вбивства, ніби-то особа близько трьох років планувала вбивство і домоглась своєї цілі. 

Позиція ж захисту грунтувалася на тому, що особа хоч і застосувала зброю, але явно не бажала цього, а три роки фізичного та психічного насилля, так би мовити, трансформувалися у хронічний накопичувальний афект, який спрацював в якусь певну хвилину і, як наслідок, людина «зірвалась» і, не бажаючи того, вистрілила, задля позбавлення її від жаху і страху, що її переслідували. 

Взагалі, спікер відмітив, що завжди, коли мова йде про статтю 115 КК України, слід аналізувати індивідуально кожну ситуацію і шукати, чи не було в обвинуваченого стану сильного душевного хвилювання, адже це може допомогти об’єктивно поглянути на ситуацію.

Також сторона обвинувачення іноді може будувати позицію на тому, що неприязні стосунки між особами можуть виникнути зненацька. Але це малоймовірно, адже будь-яка дія людини повинна мати певне психологічне підґрунтя: або в його поведінці, або в його особистісних характеристиках. У свою чергу експерту, за словами С. Волочая, дуже легко перевірити, чи є в природі людини (чи їй це притаманно) агресивність, жорстокість, садизм, тобто, ті риси, на підставі яких слідчий може пояснити поведінку особи, а саме вчинення раптового вбивства. 

Власне, експерт відзначив, що кримінальні справи пов’язані з умисними вбивствами часто потребують втручання психологів і проведення судово-психологічної експертизи, адже іноді є реальні шанси зменшити покарання підзахисного, детально розібравшись у ситуації.

Водночас, варто зауважувати, що експерт, який працює з матеріалами справи, погоджується з істиністю запропонованої йому моделі. Є безумовно і пряма експертна ініциатива, але все ж таки експерт здебільшого діє у рамках матеріалів справи.

Лінгвістична та психолого-лінгвістична експертизи. Позови до ЗМІ

На одне із запитань учасників заходу з приводу участі експертів у провадженнях при розгляді «позовів до ЗМІ» (щодо спростування недостовірної інформації), С. Волочай зазначив, що наразі популярними у цій сфері є справи, пов‘язані із закликами до повалення державного ладу. При чому в непоодиноких випадках в основу таких справ кладуть саме висновок лінгвістичної експертизи, адже мають місце публічні виступи певних осіб, які потребують експертного дослідження та аналізу. 

Однак існує важливий нюанс. Так, питання лінгвістики - це, перш за все, питання мовознавства, структури слова та речення, форми речення. Однак лінгвістика не займається визначенням сенсу тих чи інших слів чи речень, істинності намірів людини чи визначенням рівня впливу певних слів на свідомість інших людей. Це є завданням саме психолого-лінгвістичної експертизи. 

Тобто, якщо у справі є лінгвістична експертиза тексту, в якій зокрема зазначені такі твердження як «мав на увазі», «мав на меті»«з метою»«заплямував»«спричинив шкоду іміджу та діловій репутації», то варто звернутись до спеціалістів з психології, які зможуть об‘єктивно вирішити ситуацію. При цьому, важливо, щоб аргументація експертизи, зокрема, проти висновку лінгвістичної експертизи (в даному випадку), була дуже чітко сформульована, адже, підставою для перегляду рішень Верховним судом є ненадання судом належної оцінки доказам, які спростовують експертизу. 

Також експерт відзначив, що доволі молодий інститут рецензування експертиз може також допомогти адвокатам добитись призначення повторної експертизи або ігнорування судом висновків попередньої експертизи із взяттям до уваги інших доказів. Для цього адвокатам слід мати, хоча б, загальне уявлення про дану сферу, аби сформувати конкретні підстави для заперечення висновків експерта.

Спікер також вказав, що, якщо говорити про позови до ЗМІ, то за допомогою методу психо-лінгвістичного аналізу зі змісту тексту статті можна встановити авторський замисел журналіста, тобто те, що хотів сказати автор. 

Виходячи із зазначеного, експерт може встановити яи є спірна стаття комплексом оціночних суджень автора, чи у нього був замисел висвітлити ти ситуацію певним чином. 

Відшкодування моральної шкоди

Ще одним з цікавих питань є проблематика відшкодування моральної шкоди, що є доволі складним та неоднозначним як в Україні, так і у всьому світі. 

У першу чергу варто сказати про неможливість на рівні експертизи точного визначення розміру моральної шкоди. Як зазначив спікер, раніше були спроби врегулювати це питання на рівні методичних рекомендацій, в тому числі визначених листом Мінюсту від 13.05.2004 р. № 35-13/797, однак вже з 20.09.2013 р. вказаний лист в роботі не використовується. 

Психологічна експертиза може визначити саме обсяг негативних наслідків, певна глибину переживань, які виникли після певної життєвої події. Однак в жодному разі не грошовий вираз цієї шкоди. 

Звісно, є справедливими зауваження присутніх на семінарі, з якими погоджувався і Сергій Волочай, що психологічна експертиза може бути не на 100% точною. А саме важко встановити, що саме після певної події у людини настали визначені експертом негативні наслідки, однак безумовно психологічна експертиза є доволі дієвою і користується перевіреними методиками дослідження для ефективного встановлення причинно-наслідкових зв‘язків.

Судова практика, в свою чергу, показує, що судді неохоче задовільняють заявлену моральну шкоду: у певних випадках через її недоведеність, а в деяких - через значне завищення, на думку суду, її розмірів. 

Водночас, експерт наголошує, що враховуючи те, що по суті неможливо встановити точний розмір тієї моральної шкоди, яка була нанесена людині, ми вправі оцінити її за своїм власним розумінням, доводячи це відповідними доказами та використовуючи в суді весь арсенал ораторського мистецтва, задля доведення своєї правоти. 

Наостанок варто зазначити, що безумовно питання, пов‘язані з психологією людини, завжди були і є дуже складними, а тому адвокату варто розглядати кожну справу індивідуально і не втрачати сподівань, якщо, наприклад, судова практика не свідчить про позитивний результат розгляду подібних справ.

Експерт доречно зауважив, що, якщо є впевненість у своїй правоті, треба продовжувати відстоювати свою позицію та не зупинятись створювати нову позитивну практику. Також, безумовно, потрібно завжди вчасно реагувати на події і, якщо у цьому є потреба, звертатись за допомогою до кваліфікованих експертів. 

 Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Про основні виклики судової реформи, шляхи повернення довіри до суду та поради адвокатам під час «Діалогу з Верховним судом» у Львові Феміда Про основні виклики судової реформи, шляхи повернення довіри до суду та поради адвокатам під час «Діалогу з Верховним судом» у Львові
З ініціативи львівського осередку Асоціації правників України 15 лютого у Львові відбулося засідання на тему: ...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули численні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Лютий 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6
06.02.2019 08:30:00 - Legal Banking Forum 2019
7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 1 2 3
ЗАХОДИ
06.02.2019 08:30:00 - Legal Banking Forum 2019
19.02.2019 13:00:00 - Насіннєвий форум 2019
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика