Правовий поглядАналітика

Правові позиції Верховного Суду як основа сталості та єдності судової практики

14.11.2017 / 15:55
1968
+A
-a

Правові позиції Верховного Суду як основа сталості та єдності судової практики

Закон України "Про судоустрій та статус суддів" визначає основні завдання діяльності Верховного Суду як найвищого органу у системі судоустрою України, а саме: забезпечення сталості та єдності судової практики. 

Раніше прикладом спроби забезпечити  єдність судової практики були правові позиції Верховного Суду України, викладені у  постановах Пленуму, узагальненнях тощо. Однак із прийняттям нових процесуальних кодексів юристи забили на сполох: в кодексах відсутнє поняття "правові позиції Верховного Суду"! До того ж, що буде із правовими позиціями нині діючого Верховного Суду України? Спробуємо розібратись нижче.

Як зазначила в одному із своїх інтерв’ю Лариса Рогач, переможець конкурсу до ВС: "Нестабільність судової практики – це основна вада судочинства. Рішенням в цій ситуації є прогнозованість судових рішень, щоб людина одразу бачила, чим може закінчитись її справа. Цим самим можна зменшити кількісне навантаження справ на суди".

І дійсно наразі складається ситуація, коли низка правових позицій Верховного Суду України, викладених в рішеннях по однорідних правовідносинах, суперечать одна одній. Як наслідок, практикуючий юрист, адвокат не може гарантувати своєму клієнту стовідсотковий результат, оскільки в будь-який момент протягом затяжного розгляду справи в суді позиція вищої судової інстанції може змінитись.

Спробою вирішення цієї проблеми було запровадження інституту правових позицій ВСУ. Згідно з процесуальним законодавством вони є обов’язковими для суб’єктів владних повноважень, які керуються у своїй діяльності відповідним законом чи іншим нормативно-правовим актом і водночас повинні  враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Дійсно, таке нововведення консолідувало судову практику та надало змогу забезпечувати певний рівень єдності правових позицій суддів різних інстанцій. Однак такий стан речей не вирішував іншу проблему, що виникла: різносторонність позицій самого ВСУ. Почали з'являтись суперечливі правові позиції ВСУ, що зумовило маніпуляції та зловживання зі сторони учасників процесу, які з легкістю знаходили судове рішення, зручне для їхньої позиції, та посилались на нього, а на суддю лягав важкий тягар вибору найсправедливішої з них.

З прийняттям законопроекту №6232 цей недолік, сподіваємось, буде усунуто. Так, у змінах до трьох процесуальних кодексів (ст. 404 ЦПК, ст. 303 ГПК та ст. 346 КАС) закріплено спеціальний порядок зміни правової позиції ВС з того чи іншого проблемного питання (так званий інститут «overruling» (англ.), який широко використовується вищими судовими інстанціями країн англо-саксонської системи права). Зокрема, пропонується надати право колегії Верховного Суду, що розглядає справу в касаційному порядку, передати справу на розгляд палати, об’єднаної палати чи Великої палати Верховного Суду, якщо суд, що розглядатиме справу в касаційній інстанції, вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні палати, об’єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду.

Окрім того, передбачається аналогічна процедура передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо суд, що розглядатиме справу в касаційній інстанції, дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Сподіватимемось, що чітка регламентація питання зміни правової позиції вищої судової інстанції України сприятиме її розвитку та водночас єдності.

Якщо повернутись до інших змін, що стосуються даного питання, то одразу хотілося б заспокоїти усіх правників, яких хвилювало це питання. Як і раніше, закріплюється, що суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Дане положення міститься у нових редакціях усіх трьох процесуальних кодексів у статті, що стосується законності та обґрунтованості судового рішення (ст. 237 ГПК, ст. 264 ЦПК, ст. 242 КАС), що вкотре підкреслює мету закріплення зазначених положень та основне завдання діяльності Верховного Суду загалом.

Водночас постає питання, якими ж є правові наслідки неврахування таких висновків? На це ще півроку тому звернув увагу Володимир Кравчук, суддя нового Верховного Суду. Він пояснив, що конкретні наслідки визначені лише в одному випадку – в змінах до Кодексу адміністративного судочинства, де передбачено, що неврахування правового висновку в зразковій справі є самостійною підставою для оскарження рішення у типовій справі. Натомість для будь-яких інших справ це не є окремою підставою для оскарження рішення. Тож невідомо, як ВС має реагувати у випадку, коли він виявив відхід від свого правового висновку, але справа не підлягає касаційному оскарженню, хоча б через те, що ніхто не подав касаційну скаргу. Дане питання залишилось відкритим і після прийняття Верховною Радою законопроекту № 6232.

Поміж іншого, аналогічно із чинним законодавством запроваджується можливість суду відступити від правової позиції, викладеної Верховним Судом, однак виключно з одночасним наведенням відповідних мотивів (ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"). На жаль, дане положення також не знайшло свого розвитку в змінах до процесуальних кодексів. Відтак, як вірно зазначає Володимир Кравчук, виникають деякі питання, а саме: «Що значить відступити від правової позиції, які умови відступу? Що значить відхід від правової позиції: чи є, наприклад, відходом від правової позиції її розвиток?». Незважаючи на значний суспільний резонанс із зазначеного питання, ці положення так і не були доопрацьовані.

В межах цієї важливої теми варто звернути увагу на ще один болючий момент, а саме: впорядкування та порядок застосування правових позицій нині діючого Верховного Суду України після початку роботи новоствореного Верховного Суду. Нагадаємо, що у нещодавно прийнятих змінах до процесуальних кодексах йдеться виключно про новий ВС, в той час як в Перехідних положеннях лиш мимоволі є згадки про ВСУ.

Варто констатувати, що в зазначеному законопроекті, дійсно, відсутні положення про обов’язковість чи необхідність врахування правових позицій ВСУ. Натомість у п. 7 закріплена аналогічна по відношенню до вище описаної процедура зміни раніше прийнятої правової позиції нині діючим ВСУ шляхом передачі справи на розгляд Великій Палаті Верховного суду. До того ж, як зазначив під час одного з брифінгів Михайло Смокович, нині вже суддя Верховного Суду, про перегляд правової позиції можуть також клопотати і учасники судового розгляду.

Отже, є підстави сподіватись, що новий Верховний Суд не тільки перегляне найбільш неоднозначні та суперечливі правові позиції Верховного Суду України та виправить помилки правозастосування, допущені цим судом, а також і напрацює та сприятиме розвитку єдиної судової практики в Україні шляхом якісного перегляду судових справ та прийняття справедливих і законних рішень.

Зозуля Наталія

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика