Представництво інтересів в судах
Правовий поглядАналітика

Про нестандартні засоби захисту, міжнародний досвід корпоративної кримінальної відповідальності та преюдицію у кримінальному судочинстві

28.11.2018 / 14:30
636
+A
-a

Про нестандартні засоби захисту, міжнародний досвід  корпоративної кримінальної відповідальності та преюдицію у кримінальному судочинстві

Цієї осені у Львові вперше відбувся форум ААУ з кримінального права та процесу — Lviv Criminal Law Forum, який об'єднав понад 150 учасників.

Модератором першої сесії Форуму - Public Discussion на тему: "Сучасний стан та актуальні проблеми кримінального права та процесу", виступив Тарас Пошиванюк, партнер EQUITY. У сесії були представлені всі сторони кримінального провадження - захисник, органи досудового розслідування та судді.

Обговорювали сучасний стан та актуальні проблеми кримінального права та процесу. Спікерами даної сесії були Олександр Жила, прокурор відділу Прокуратури м. Києва, Олександра Баєва, суддя Шевченківського районного суду м. Львів, Андрій Гнатів, заступник начальника Головного слідчого управління ГПУ та Ірина Волоско, Голова Галицького районного суду м. Львів. Учасники сесії обговорювали оскарження ухвал слідчих суддів, які не передбачені ст. 309 КПК України, останні тенденції судової практики, та як змінилась робота суддів і правоохоронних органів після внесення змін до КПКУкраїни.                                                                                                

Розпочав сесію прокурор Олександр Жила. За його словами, справжньою революційною зміною у зв’язку з прийняття Кримінального процесуального кодексу (КПК) України в 2012 році стало введення нового інституту слідчого судді. Адже, саме він, а не прокурор, має ключові повноваження. Зокрема, завдяки нещодавнім змінам до КПК України слідчий суддя отримав можливість давати оцінку обґрунтованості повідомлення про підозру.

Тарас Лопушанський, директор Львівського територіального управління НАБУ, зупинився на проблемних питаннях розслідування детективами НАБУ кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-1 «Декларування недостовірної інформації» і 368-2 «Незаконне збагачення» Кримінального кодексу України. Тарас Лопушанський, не заперечуючи гарантованого права відмовитися давати покази щодо себе, членів сім‘ї або близьких родичів, коло яких визначається законом, звернув увагу на необхідність враховувати практику ЄСПЛ, що міститься, зокрема, у рішеннях суду у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» та «Кондрон проти Сполученого Королівства». Доповідач також торкнувся дискусійного рішення НАЗК від 8 грудня 2017 року, згідно з яким слідчий не може розпочати досудове розслідування, поки НАЗК не здійснять повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та не встановить за наслідками такої перевірки фактів порушення антикорупційного законодавства.

На переконання Національного бюро, дане рішення НАЗК суперечить чинному законодавству та не може бути застосоване і вказує на хибне тлумачення окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» в частині розслідування злочинів, передбачених статтями 366-1(декларування недостовірної інформації) та 368-2 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України. Зокрема, відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий або прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним із будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР.     

Тарас Лопушанський також зазначив, що НАБУ не чекатиме жодних дозволів (висновків) від інших органів, прийматиме рішення у відповідності до чинного законодавства. Станом на 30.06.2018 року у роботі детективів НАБУ перебувало 72 кримінальних провадження щодо внесення недостовірних відомостей до електронних декларацій на загальну суму 769,4 млн. грн. та 54 кримінальних провадження за фактом незаконного збагачення на суму 535,8 млн. грн. З-поміж 159 кримінальних проваджень, в яких детективи НАБУ завершили досудове розслідування, а прокурори САП скерували обвинувальний акт до суду, у 49 провадженнях не відбулося підготовче засідання. Деякі зі справ перебувають у канцеляріях судів понад 1,5 року.

Це зумовлено, як об’єктивними так і суб’єктивними чинниками. Наприклад, розслідувана НАБУ справа має розглядатися колегіально судом у складі трьох суддів, кожний з яких повинен мати досвід роботи не менше ніж 5 років Дуже часто, через брак суддів, колегію в районних судах неможливо сформувати. Тоді справа потребує визначення нової підсудності, що призводить до затягування судового розгляду. Також судові засідання відкладаються через неявку сторін, занятість суддів, хвороби/відпустки суддів, розгляд різних клопотань.                                                          

Ярослав Зейкан, адвокат, партнер EQUITY, розповів про практичне застосування положень про визнання доказів недопустимими. «Любіть суддів: вони не є вашими процесуальними противниками. Ваші процесуальні противники – прокурори. Але вони ваші процесуальні противники, а не вороги!» - з такими словами до адвокатської спільноти звернувся спікер .

Вікторія Бучківська, суддя, заступник голови Стрийського міськрайонного суду Львівської області, розповіла про особливості визнання доказів недопустимими з погляду судді.                                                                                                            

У продовження обговорення виступила Віолетта Федчишина, судовий експерт вищого класу, професор кафедри ОРД Університету ДФС України, яка розповіла про експертизу, як доказ у кримінальному процесі. Ольга Дмитрієва, голова Наглядової ради ААУ, керуючий партнер ЮК «Дмитрієва та партнери» презентувала учасникам форуму діяльність Асоціації адвокатів України та анонсувала майбутні заходи.                                                                  

Доповідачами сесії, де розглядали міжнародний досвід були Катерина Гупало, член правління ААУ, партнер Arzinger, та міжнародний адвокат – Северіо Лембо, партнер Bär & Karrer (Швейцарія). Тема сесії – «Укладення угод зі слідством, а також відповідальність юридичних осіб: як це працює». Зокрема Саверіо Лембо розповів, що у Швейцарії інститут корпоративної кримінальної відповідальності був введений у 2003 році. Проте тільки в останні кілька років швейцарські прокурори стали активно застосовувати цей інструмент на практиці, до цього часу він був лише «тигром на папері».

Важливою стала сесія форуму, присвячена темі: «Тактичні прийоми адвоката. Що може стати в нагоді адвокату під час захисту клієнта». Катерина Шапран, адвокат Arzinger, виступила модератором сесії.

Олександр Попов, керівник напрямку ЮРЛІГА компанії ЛІГА:ЗАКОН, розповів про аналіз практики в інших видах судочинства під час розробки стратегії захисту в кримінальному процесі.       

Зокрема, зазначив, що відповідно до ст. 90 КПК України рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.               

В подальшому перейшов до самого аналізу судової практики та розповів про цікаві практичні кейси з реальних справ. Як один з прикладів презентував Ухвалу ВС від 19.06 2018 справі №446/1797/14-к.      

Суть справи: ФОП звинувачували у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України. Серед основних доказів обвинувачення – акт перевірки Державної інспекції з питань праці, проведеної за зверненням слідчого, та припис про усунення порушень, винесений на підставі цього акту. Дії інспектора при проведенні перевірки визнано адміністративним судом протиправними, припис скасовано.                                                                                           

Позиція Верховного Суду: постанова адміністративного суду має преюдиціальне значення при вирішенні питання щодо допустимості доказів; відповідна постанова має бути досліджена у судовому засіданні. Результат: справу повернуто на новий розгляд до суду апеляційної інстанції

Інший приклад містить Постанова ВС від 10.07.2018 у справі №291/1294/15-к. Суть справи: керівник ТОВ звинувачувався у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (пізніше перекваліфіковано на ст. 364-1 КК України). Правовій оцінці підлягала господарська операція, внаслідок якої ТОВ набуло товар. На думку прокурора мало місце передання товару на зберігання ТОВ, на думку сторони захисту відбулася купівля-продаж.                                       

Захист у якості доказу надав постанову ВГСУ за наслідками розгляду спору між ТОВ та держпідприємством щодо вказаного правочину. Позиція Верховного Суду: 1) рішення суду господарської юрисдикції не має преюдиціального значення для кримінального суду; 2) висновки господарського суду мають враховуватися у сукупності із іншими доказами по справі для встановлення фактичних обставин. Результат: кримінальне провадження закрите за відсутністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушенням. Наступним цікавим прикладом в ході доповіді спікера стала Ухвала ВС від 24.04.2018 у справі № 390/934/13-к.                                                                 

Суть справи: посадових осіб різних підприємств звинувачували у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 205 КК України. Досліджувалося питання про наявність реального економічного змісту у низці правочинів між підприємствами. Перші дві судові інстанції дійшли висновку про відсутність у діях обвинувачених складу злочину, обґрунтовуючи свій висновок, зокрема рішеннями судів про відмову у задоволенні позову ДПІ про визнання недійсним договору між підприємствами. Позиція Верховного Суду: «…вирішуючи питання преюдиціального значення таких рішень, апеляційний суд не зіставив їх і не оцінив у сукупності з наявними у справі фактичними даними, що стосуються інкримінованого обвинуваченим способу незаконного отримання відшкодування ПДВ за декларацією, до якої було внесено штучно створену передплату за договором поставки…». Результат: справу повернуто на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В ході доповіді спікером була представлена поточна стала позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду: рішення судів інших юрисдикцій, подані на підтвердження певних фактів або для вирішення питання про допустимість доказів, не є преюдиційними і мають оцінюватися у сукупності із іншими доказами. Отже, рішення судів інших юрисдикцій мають значення лише одного із доказів по справі.

У подальшому про нестандартні способи захисту клієнта говорила Анна Санкіна, радник з питань корпоративних відносин CHS Ukraine, а наступний спікер Ірина Гловюк, адвокат, д.ю.н., доцент науково-консультативної ради при ВС, науковий радник АО «Barristers», у своїй доповіді проаналізувала тематику продовження строків досудового розслідування, зокрема, тактику захисту.                                                                    

Наприкінці сесії форуму Тарас Безпалий, адвокат, радник ЮК «Правовий альянс», проаналізував проблемі аспекти питання скасування повідомлення про підозру, які наразі не дають підстав для узагальнених висновків.

У завершальній сесії форуму обговорено адвокатську практику, модератором якої виступила Надія Вороницька-Гайдак, керуючий партнер Femida Legal Association.

Станіслав Борис, адвокат INTEGRITES, розповів про побудову стратегії захисту в кримінальному процесі у поєднанні з іншими видами судочинства, зокрема зупинення провадження в господарській справі до закінчення досудового розслідування, експертиза в кримінальному процесі як доказ в інших видах судочинства, ефективна протидія введенню в оману суду, подання завідомо недостовірних чи підроблених доказів (384 КК України) та закриття кримінального провадження на підставі науково-правового висновку щодо роз’яснення норм цивільного права.              

Олексій Задоєнко, адвокат, к.ю.н., зупинився на особливостях захисту прав третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт. Зокрема виокремлено такі важливі аспекти при накладенні арешту на майно як речовий доказ: майно має відповідати критеріям речового доказу; слідчий повинен винести постанову про визнання майна речовим доказом; мають бути дотримані строки на звернення з клопотанням про накладення арешту; власник майна повинен приймати участь у судовому засіданні щодо розгляду клопотання про накладення арешту.

Стосовно відшкодування шкоди, як підстави арешту, наголошено на таких моментах: шкода має бути реально завданою; має бути встановлено і досліджено розмір шкоди та надані відповідні докази; вартість майна повинна бути співрозмірною зі шкодою; для вирішення питання про арешт у кримінальному провадженні повинен бути цивільний позов про відшкодування спричиненої злочином шкоди; третя особа в силу закону повинна нести цивільну відповідальність за підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.

Проблемними питаннями в цьому випадку є неготовність суддів до нетипових ситуацій, в їх розумінні третя особа це: особа, в якої вилучили майно; особа, яка подала клопотання про скасування арешту на майно; особа, яка подала апеляцію про скасування ухвали слідчого судді.

Продовжив дискусію Олег Кириєвський, адвокат, партнер Advice Group, викладач магістерської програми Школи права УКУ, який зосередився на підготовчому засіданні та нівелюванні багатьох важливих питань цієї стадії. На завершення дискусії Олександр Коваль, адвокат, керівник практики кримінального права АО «Бачинський та партнери» розповів про особливості та порядок притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Всі учасники форуму отримали чимало цікавої, корисної, актуальної інформації та практичних кейсів.

В рамках окремих сесій учасники висвітлили найбільш гострі та актуальні питання у практиці кримінального права і процесу.

Зеновія Суховерська, Українське право

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої Судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань Феміда Суддя-спікер Інгулецького районного суду про новели відеофіксації судових засідань
Суддя-спікер Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області В’ячеслав Мазуренко розповів ...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули численні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Січень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика