Юридичний супровід бізнесу
Правовий поглядАналітика

Про привілеї для добросовісного боржника, електронну систему реалізації майна та зміни в статусі арбітражного керуючого: новели банкрутства 2018

04.12.2018 / 15:31
455
+A
-a

Про привілеї для добросовісного боржника, електронну систему реалізації майна та зміни в статусі арбітражного керуючого: новели банкрутства 2018

18 жовтня поточного року Верховна Рада прийняла новий Кодекс України з процедур банкрутства. Цей документ має суттєве значення не лише для простих громадян та українського бізнесу, а й для всієї юридичної спільноти, судової влади та економіки країни в цілому.

Асоціація правників України спільно із Господарським судом Львівської області, Західним апеляційним господарським судом та Проектом ЄС «ПРАВО-Justice» провели обговорення Кодексу України з питань банкрутства на тему «Новели банкрутства в Україні». «Маємо унікальну можливість почути з перших уст, які ідеї закладалися в Кодекс з процедур банкрутства. Дуже важливо, що обговорення буде відбуватися в широкому колі адвокатів, арбітражних керуючих та суддів»,- зазначила у вітальному слові Роксолана Костур, голова Відділення АПУ у Львівській області.

В подальшому з вітальними словами виступили:

Юліан Хорунжий, член Правління АПУ, старший партнер Ario Law Firm

Михайло Юркевич, Голова Господарського суду Львівської області;

Наталія Кравчук, заступник голови Західного апеляційного господарського суду

Ніна Ткаченко, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;

Сергій Боярчуков, керуючий партнер «Алєксєєв, Боярчуков і партнери»;

Ігор Ніколаєв, юридичний радник Центру комерційного права, національний експерт Проекту ЄС «ПРАВО-Justice»;

Руслан Сидорович, народний депутат України, один із авторів Кодексу України з процедур банкрутства.

Протягом кількох годин професіонали сфери банкрутства дискутували на тему нового Кодексу, обговорювали філософію даного закону та вирішальні точки відліку, які принципово змінять процес банкрутства.

Розпочав обговорення Ігор Ніколаєв , який розповів про зміни в інституті корпоративного банкрутства, зокрема зазначивши, що ця книга є реплікою чинного закону із запропонованими змінами. Ці зміни є доволі дискутивними, але не повинні відлякувати.

Також, як зазначив доповідач, є зміни, які напрацьовувались спільно із суддями та є потрібними для вдосконалення судової практики, а є новели запропоновані іноземними інвесторами, які по-різному сприймаються, але - це вже закон.

Тому, загалом немає сенсу дискутувати щодо доцільністі таких змін, а потрібно зосереджуватися на розумінні задля чого ці зміни приймались та їх змісті:

1) ключовою потребою у даних змінах стало полегшення старту процесу банкрутства. Адже банкрутство – це той інструмент, який треба застосовувати вчасно, оскільки стан платоспроможності боржника зазнає змін, і при втраті платоспроможності єдиною можливою процедурою стає ліквідація;

Хоча, звичайно, ліквідація не вирок, якщо вчасно застосувати реабілітаційні процедури, то можна досягнути позитивних результатів та відновити платоспроможність. Проте, на практиці така перспектива виглядає малоймовірною;

2) Кодексом регламентовано більш чітко процедуру розпорядження, встановлено межі діі мораторію зі сплином якого розпочнеться санація чи ліквідація.

Щодо санації, то встановлення її факту стає неважливим без наявності плану санації. Тобто, при зверненні із клопотанням про санацію, необхідно буде запропонувати уже погоджений план , який суддя перевірить тільки на відсутність порушених прав. У разі відсутності такого плану або у разі виникнення сумнівів у реальності перспектив відновлення платоспроможності боржника єдиною можливою процедурою стане ліквідація.

Отже, тут бачимо запобігання фальшивим переходам до санації шляхом того, що тепер той інвестор, який бажає взяти участь у санації, зобов’язаний звернутися в межах стадії розпорядження майном, підготувати план санації, а перехід відбувається вже зі схваленим цього плану;

3) ще однією новелою, яка спрощує процедуру є скасування присічного строку;

4) щодо процедури ліквідації – ключовою є зміна у можливих шляхах реалізації майна боржника, тобто впровадження електронних аукціонів, які є своєрідними запобіжниками від зловживань;

5) щодо ролі державних органів - тепер їх тільки запитують: згодні вони на запровадження такої процедури санаціі чи ні? Якщо ж протягом часу, наданого для ознайомлення з планом санації, відповіді немає, розпочинається процедура ліквідації. Завданням суду є тільки забезпечити, щоб державні органи знали, що пропонується такий план санації, та мали певний час відгукнутися на це. Державні органи блокувати рух банкрутства не можуть;

6) в межах доцільності скасовано норму банкрутства відсутнього боржника, де було багато зловживань;

7)  скасовано інститут добровільної ліквідації боржника.

Цей Кодекс проходив дуже ретельну експертну перевірку та основним є те, щоб цілі прийняття стали зрозумілими. Адже реформа успішна тоді, коли зміни не на папері, а на практиці, - підсумував Ігор Ніколаєв.

Один із авторів нового Кодексу депутат Верховної Ради Руслан Сидорович розповів, що під час підготовки документу довелось багато попрацювати, щоб знайти спільну мову з усіма зацікавленими сторонами - арбітражними керуючими, банками, юристами, адвокатами, Світовим Банком, МФВ, Мінекономіки, Міністерством юстиції.

Зокрема зазначив, що в першу чергу важливим було зрозуміло донести філософію цього Кодексу, яка закладалася при його у створенні щоб виникало правильне розуміння для чого розроблявся цей документ.

Кодекс складається з чотирьох книг: перша книга регулює загальні положення і терміни, друга - діяльність арбітражних керуючих, третя - питання банкрутства юридичних осіб. Четверта книга - новела в українському законодавстві, банкрутство фізичних осіб.

Зокрема, якщо говорити про Четверту книгу, то тут, як зазначив доповідач, йде мова про принципову різницю філософій фізичних та юридичних осіб, оскільки, це не бізнес. Тому ця Книга справді більш орієнтована на боржника - це шанс очищення від боргів. Вона запроваджує новий для України інститут банкрутства фізичних осіб. Саме ця законодавча новела викликала найбільше суперечностей у процесі обговорення проекту.

Дуже важливим є те, що правом на звернення до суду з цього питання наділений лише боржник. Проте вимоги сформовані до його заяви та питань, які він там має розкрити перед кредиторами дають можливість зрозуміти, що це стосується тільки добросовісного боржника Фактично однієї неможливості оплати за зобов’язаннями недостатньо для визнання особи банкрутом. Вона повинна довести, що зробила все можливе для розрахунку, але з об’єктивних причин не має можливості погасити борги. Окрім того, ця ініціатива є запобіжником для недопуску до недобросовісних дій з боку кредиторів

Підставами звернення боржника із заявою про банкрутство визначено:

1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в той же час, попереднім законом встановлювалася вимога в триста мінімальних заробітних плат);

2) боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі не менше половини місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов'язань протягом двох місяців

3) винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують про те, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання або здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

«Це благо для боржника, але яке він має заслужити виключно своєю добросовністю», - зазначив пан Сидорович.

Однією з невирішених проблем в цьому кодексі також відзначено те, що не передбачено шляхів можливості виявлення інформації про знаходження рахунків боржника. Тому встановлено вимогу подання майнової декларації, зокрема потрібно розкрити інформацію про майновий стан близьких осіб. Це встановлено для того, щоб було зрозуміло чи не переписувалось майно боржника на таких осіб. Також існує поняття сумнівних угод, за якими таке переписування, яке відбулось протягом року, може бути виявлене. Їх можна оскаржити та повернути таке майно.

Наступною новелою названо зміну строку мораторію , який буде встановлено в межах 170 днів для юридичних осіб та 120 для фізичних. Встановлюючи такі терміни як пояснив пан Руслан виходили з того скільки орієнтовно займає час розгляду кредиторських вимог в суді першої інстанції, а також перегляд на етапі апеляції.

Основні виклики щодо складення плану реструктуризації будуть покладатися на арбітражного керуючого. Необхідна згода кредитора на затвердження такого плану. За умов не затвердження такого плану майно виставляється на продаж. Правила реалізації майна фізичних осіб аналогічні встановленим для юридичних осіб.

Кодексом передбачено, що не можуть бути реструктуризовані борги щодо:

аліментних зобов’язань,

сплати соціальних внесків,

щодо відшкодування шкоди, завданої життю та здоров’ю.

Проте навіть після успішного проведення банкрутства та звільнення від боргів фізична особа нестиме тягар у вигляді таких наслідків :

- обов’язок протягом 5 років у випадку укладення відповідних угод повідомляти про застосовану до неї процедуру банкрутства;

- протягом 3 років не вважатиметься такою, що володіє бездоганною діловою репутацією;

- протягом 5 років з моменту завершення неможливо буде застосувати таку процедуру повторно.

А також відзначено важливі моменти стосовно житла, зокрема введення поняття соціального житла, яке не включається у ліквідаційну матсу, тобто йде мова про єдине житло, в якому мешкає людина квартира до 60 кв. м або житловий будинок до 120 кв. м).

Окрему увагу приділив доповідач розкриттю основних пунктів алгоритму для валютних іпотечних позичальників:

1) за зверненням боржника борг перераховується в гривні;

2) відкидаються всі нараховані штрафи і пені;

3) сума боргу прирівнюється відповідно до ринкової вартості нерухомості станом на сьогодні, яка має бути погоджена із кредитором.

4) від цієї суми віднімається сума сплаченого кредиту;

В подальшому решта реструктуризується на наступних умовах:

- на 15 років, якщо це квартира до 60 м2 або будинок до 120 м2, - на умовах депозитної ставки для ФО плюс 1%;

- якщо це більша нерухомість, то реструктуризується на 10 років по депозитній ставці для ФО плюс 3%.

Зокрема, боржник з банком можуть встановити й інші умови реструктуризації, але не гірше приведених.

Також наголосив на такому важливому моменті – якщо фізична особа звернулась до суду за процедурою банкрутства, і потім виявилось, що вона не в стані платити кошти за умовами реструктуризації, за її заявою справа закривається, і позичальник повертається до попереднього стану.

На завершення аналізу цього питання зазначив, що мораторій на задоволення вимог кредиторів валютних позичальників після вступу ще протягом 1 року зніматися не буде, щоб подивитись, як цей механізм буде працювати. А також вказав на те , що з кодексу до другого читання були вилучені норми щодо автоматизованого арешту рахунків, єдиного електронного реєстру боржників і мирової угоди .

За словами автора закону, прийнятий кодекс досить лояльний, оскільки всі розуміють, що сьогодні скрутні часи і слід допомогти людям пройти процес очищення від боргів. Це дуже соціально-чутливий документ. Проте, наголосив, що законодавство в цій сфері ставатиме жорсткішим, зокрема і тому, щоб люди ставали більш фінансово грамотними і не набирали боргів, заявляючи після цього про відсутність коштів.

В подальшому Юліан Хорунжий проаналізував особливості реалізації майна в процедурах банкрутства. При цьому зазначив, що саме ці положення зазнали найбільше змін.

Зокрема, розповів про розподіл майна, яке є предметом забезпечення та проаналізував процедуру проведення аукціону за участі арбітражного керуючого.

Процедура реалізації майна може бути розпочата, після того як ліквідатор провів інвентаризацію та визначив початкову вартість.

В подальшому до початку реалізації майна арбітражний керуючий повинен отримати згоду комітету кредиторів та забезпечених кредиторів(щодо майна, яке є предметом забезпечення).

Тут важливою зміною є саме визначення згоди через наявність обов’язкових трьох елементів:

- склад майна (лот);

- початкова ціна;

- крок аукціону;

Арбітражний керуючий зобов’язаний направити таке звернення комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів.

Якщо майно є предметом забезпечення, арбітражний керуючий зобов’язаний направити умови продажу забезпеченому кредитору.

Якщо до складу майна входить майно, яке не є предметом забезпечення, і майно, яке є предметом забезпечення, умови продажу розглядаються і комітетом кредиторів, і забезпеченими кредиторами. При цьому у початковій ціні окремо виділяється початкова ціна обох зазначених видів майна. Кошти, отримані від продажу такого лоту, розподіляються між забезпеченими кредиторами та іншими кредиторами пропорційно початковій ціні майна, що є предметом забезпечення, та іншого майна.

Кредитори можуть прийняти рішення у відповідь на таке звернення, а саме про:

- надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах;

- пропозицію своїх умов;

- відмову в наданні згоди на реалізацію майна;

Зворотні дії арбітражного керуючого якщо згода не надана:

-погодитись на зустрічні умови кредиторів;

-у разі незгоди з відмовою арбітражний керуючий може звернутись до суду для отримання згоди.  

Наступною важливою новелою є відсутність вимоги щодо обов’язкового продажу майна юридичної особи на аукціоні у формі цілісного майнового комплексу.

Також пан Юліан звернув увагу , що запускається повністю електронна система реалізації майна, яка складається з 2 складових: центральної бази даних та електронних майданчиків.

До електронних майданчиків особливих вимог не висувається, окрім проходження акредитації Міністерством юстиції. Після отримання згоди арбітражний керуючий може обрати будь-який з них.

Такі майданчики конкурують між собою тільки умовам роботи з клієнтом. Дії, направлені на надання іншим особам інформації про учасників аукціону забороняються. Тобто, питання допуску до торгів втрачає зміст.

Після отримання згоди арбітражний керуючий обирає будь-який електронний майданчик.

Переможцем аукціону є учасник, який запропонував найвищу ціну на час закінчення аукціону.

Після завершення аукціону електронною торговою системою формується протокол про проведення аукціону, який надсилається всім учасникам та замовнику аукціону.

На завершення обговорення даної тематики Сергій Боярчуков розповів про основні зміни в статусі арбітражного керуючого. Кодексом усунені недоліки і змінено визначення терміна «арбітражний керуючий».

Вплив арбітражного керуючого на ефективність застосування судових процедур банкрутства збільшився. Відповідно Кодексом передбачено зміни щодо організації і забезпечення незалежної професійної діяльності арбітражного керуючого у справах про банкрутство, а також здійснення контролю за належним виконанням арбітражним керуючим своїх повноважень

Зокрема, цим Кодексом арбітражному керуючому під час виконання своїх повноважень надано право безпосереднього доступу до інформації про боржника, його майно, доходи, кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах. Такі новели,тобто, наявність повної інформації про боржника значно скоротить тривалість процедур банкрутства, забезпечить своєчасне, в повному обсязі і ефективне проведення аналізу фінансової, господарської та іншої діяльності боржника, складання відповідних висновків і визначення напрямку руху справи.

Також підвищено розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого, а також передбачено обов’язкове авансування кредитором і боржником. Як зауважив доповідач - це є ще одним запобіжником зловживань, а саме у тих випадках, коли майно банкрута, що є предметом забезпечення, використовується виключно для задоволення вимог забезпеченого кредитора, а такий кредитор відмовляється сплачувати витрати, пов’язані з утриманням, збереженням та продажем такого майна та сплачувати винагороду арбітражному керуючому.

Однією з найважливіших змін на думку пана Сергія є створення однієї саморегулівної організації арбітражних керуючих, що об'єднує всіх арбітражних керуючих. Одним із завдань цієї організації визначено, зокрема, контроль за діяльністю арбітражних керуючих, представництво арбітражних керуючих у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об'єднаннями та міжнародними організаціями, захист професійних прав арбітражних керуючих, забезпечення високого професійного рівня та розвитку професії арбітражних керуючих, забезпечення престижності професії арбітражних керуючих. «Виконання функцій і повноважень однією чітко структурованою організацією забезпечить їх реалізацію більш дієво і ефективно»-зазначив Сергій Боярчуков

Кодекс набирає чинності та вводиться в дію через шість місяців з дня його офіційного опублікування, крім положень, які визначають створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків, які набирають чинності та водяться в дію через три місяці з дня офіційного опублікування цього Кодексу.

З моменту набуття чинності цього Кодексу втрачає чинність Закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З дня набрання чинності цим Кодексом подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу, незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на момент набрання чинності цим Кодексом перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у цих справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Прийняття Кодексу не лише відкриває нові можливості для фізичних осіб, але й вдосконалює процедуру корпоративного банкрутства, роблячи її більш прозорою, що має значно підвищити інвестиційну привабливість України

Зеновія Суховерська, Українське право

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Уже рік ( якщо прискіпливо, то вже більше) як діє відповідно до положень Судової реформи Верховний Суд. Хтось назив...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули чисельні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика