Правовий поглядАналітика

Про заборонену пародію через призму судової практики та захист своїх персональних даних на літературно-правничому воркшопі

28.09.2018 / 10:45
377
+A
-a

Про заборонену пародію через призму судової практики та захист своїх персональних даних на літературно-правничому воркшопі

На ювілейному 25 книжковому форумі у Львові основними завданнями були сприяння розвитку видавничої справи та були представлені заходи, які мали б допомогти краще зрозуміти особливості авторського права, ознайомитись із досвідом країн ЄС. Одним із таких заходів був літературно-правничий воркшоп «Юридичні тонкощі видавничої справи» на якому розповіли чому успішний розвиток бізнесу у видавничій справі залежить від правильного вирішення правових питань.

Найактуальніші з них було представлено до обговорення за допомогою 3 блоків: 1.Персональні дані: свобода підприємницької діяльності та право на невтручання в особисте життя; 2. «Нетворча творчість»: коли реалізація права на свободу творчості не призводить до виникнення прав інтелектуальної власності;3. Пародія як форма вільного використання твору: межі допустимого та захист права на честь і гідність людини. 

Спікером   представленого блоку на тему: «Пародія як форма вільного використання твору: межі допустимого та захист права на честь і гідність людини» виступила Катерина Олійник, керівник практики права інтелектуальної власності юридичної фірми Arzinger. Актуальність даної проблематики пов'язана із внесенням змін до Закону України «Про авторське право і суміжні права». Пародія відкрила нові горизонти для творчості, але водночас поставила під загрозу правомірність та добросовісність такої творчості. Розбирали, де закінчується творчість і починаються зловживання за допомогою аналізу української, американської та європейської судової практики.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», пародія – твір, який є творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору або його частини, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямовується на висміювання певних подій або осіб.

Відповідно до статті 21 цього ж Закону без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі літературної, музичної або іншої пародії, попурі або карикатури.

Хоча як зазначила доповідач і практики стосовно правомірності створення пародії на оригінальний твір в українських судах зовсім небагато, але є дві справи, які підтверджують світову практику дотримання певних юридичних принципів, за якими і визначається охоронюваність пародії як окремого об’єкту права інтелектуальної власності.

Справа № 826/1107/16

Передмова: ОСОБА_1 звернулася в КМДА із заявою зареєструвати статут релігійної організації. В подальшому, Адміністрацією та судом їй було відмовлено у реєстрації, посилаючись на порушення норм Закону «Про свободу совісті та релігійні організації», а також через «ознаки пародійної релігійності» у тексті статуту, як от:

«Констріарх очолює церкву і є намісником Правосвідомого Галасливого Мегакота на Землі, Луні, Марсі та астероїді Апофіз; Мегакіт любить законослухняних людей, а порушникам закону гидить у тапок; помста коту за з’їдену сметану не допускається».

У цій справі Окружний адміністративний суд м. Києва визначив, що пародія, як і будь-який інший літературний твір, не може порушувати права на повагу до віри інших людей і кидати виклик усталеним духовним переконанням соціуму.

Наступною була справа № 22-ц/796/5864/2014

Передмова: Позивач звернувся до суду з вимогою вилучити усі примірники художнього фільму у Відповідача та зобов’язати сплатити компенсацію, обґрунтовуючи це тим, що у фільмі без дозволу Позивача було неправомірно використано його зображення, що призвело до посягання на його ділову репутацію та завдання моральних страждань.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що зазначений фільм знятий у жанрі пародії на закулісний світ естрадного мистецтва. Використання в образі персонажа деяких елементів зовнішності позивача, манери одягатися, міміки, жестикуляції ніяким чином не доводить факт використання його зображення у фільмі, оскільки такі елементи зовнішності та манери поведінки є типовими для багатьох представників естради»

Таким чином, бачимо, що судова практика Суд намагається слідувати тенденціям у зарубіжних країнах, та стверджувати дію таких усталених принципів:

1. Принцип моральності, який полягає у тому, що жоден літературний твір, в тому числі і пародія, не може висміювати традиції чи релігію будь-якого соціуму;

2. Принцип етичності, який полягає у тому, що жоден твір, в тому числі і літературний, не може принижувати честь та гідність будь-якої особи, її репутацію та інше.

Тобто, варто сказати, що пародія як явище та різновид культурної діяльності балансує на межі між свободою слова і самовираження та суспільною моральністю.

В подальшому також було представлено практику американських судів. Перш за все, треба виділити базову складову американського copyright law відносно пародійних та будь-яких інших літературних творів. Це - Секція 107 Закону Америки про авторські права. В цілому, норми цього розділу схожі з українськими, але з єдиним застереженням: за умови дотримання принципу fair use. Він полягає у використанні запозиченого твору в розумних межах для досягнення цілей автора пародійного твору.

І на завершення перейшли до аналізу європейської практики в цьому напрямі. До прикладу, Справа Deckmyn v. Vandersteen (1):

Суть: приблизно в 1945 році Віллі Вандерштайном було створено комікс «Спайк та Сюзі». Обкладинку цього коміксу було використано політиком Джоном Декмином для створення пародії у вигляді календаря на мера міста Гент, примірники якого він згодом поширив в рамках передвиборчої кампанії.

Спадкоємці автора подали позов проти політика, мотивуючи це тим, що пародії не можуть бути використані в цілях політичної пропаганди.

В рамках даної справи Суд Бельгії поставив питання до Суду Правосуддя Європейського Союзу (CJEU): 1. Чи є поняття «пародія» незалежною концепцією в законодавстві Європейського Союзу? 2. Якщо так, то який із чотирьох запропонованих характеристик пародії повинен бути виконаний для визначення того, чи є робота пародією? 3. Чи існують додаткові вимоги?

На дані запитання відповідь дав Генеральний Адвокат СПЄС. Він дійшов таких висновків.

По-перше, пародія є автономним поняттям у законодавстві ЄС. Хоча держави-члени можуть самостійно вирішити, чи слід визнавати пародію відповідно до їх законодавства як таку, а у випадку визнання вони зобов’язані гармонізувати ці положення із загальними нормами в ЄС з урахуванням принципу рівності ЄС.

По-друге, робота, яка заявлена як пародія, повинна імітувати оригінал таким чином, щоб це було зрозуміло, і повинна бути виконана в жанрі пародія або бурлеск. Але ціль пародії не обов’язково має бути оригінальний твір.

Натомість, це може бути лише його частина або інша людина/твір.

Нарешті, при визначенні правомірності пародії, європейські суди не обмежені лише конкретними поняттями чи нормами. Натомість, при вирішенні таких справ вони мають враховувати, чи не порушується право свободи слова, поглядів та самовираження з однієї сторони, та приниженням людської честі та гідності чи дискримінації з іншої. Так. Наприклад, робота може бути захищена законом як пародія, навіть якщо вона протиставляється думкам більшості, але може бути позбавлена захисту, якщо вона висловлює думку, що глибоко суперечить усталеним переконанням суспільства.

Відповіді на ці запитання затвердили важливі аспекти у захисті правомірності пародії в рамках європейського законодавства

Відповіді на ці запитання затвердили важливі аспекти у захисті правомірності пародії в рамках європейського законодавства

Наступний блок цього воркшопу «Нетворча творчість»: коли реалізація права на свободу творчості не призводить до виникнення прав інтелектуальної власності» представив Дмитро Стефанович,  юрист практики інтелектуальної власності. Дмитро займається управлінням портфоліо об’єктів права інтелектуальної власності великих українських компаній та міжнародних корпорацій, має значний досвід роботи у сфері судового представництва клієнтів з питань захисту інтелектуальних прав

Під час даного блоку розглянули випадки , коли реалізація права на свободу творчості не призводить до виникнення прав інтелектуальної власності, тобто чому при створенні творів та ілюстрацій не всі вони можуть претендувати на правову охорону, а також як варто вести діалог з тими, хто намагається нажитися на примітивних образах і концепціях.

Тобто, як звикли висловлюватись у повсякденні: «Не все золото, що блищить», натомість, істиною у сфері права інтелектуальної власності є:   «Не все захищається, що творчість»

В ході обговорення доповідач акцентуав увагу на поясненні того факту, що ідея не є об’єктом авторського права. Адже, передбачена Законом «Про авторське право і суміжні права» правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, твори, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. Крім цього ч. 3 ст. 433 Цивільного Кодексу України зазначається, що автори – також користувачі, кожен твір вміщує ідеї, які вже колись певною мірою були використані. При виникненні таких суперечливих ситуацій доповідач порадив боротися аргументами:

застосовуються примітизовані ідеї та образи, використання яких зумовлене загальним рівнем когнітивного сприйняття дітьми молодшого віку предметів реального світу. Так, з дитинства відомо, що океан та інші водні простори-це синій колір, трава-зелений, а пустеля-жовтий;

сталим є уявлення про зовнішній вигляд тварин таких як кіт, собака, ведмідь;

фактичним є відображення найвідоміших споруд, символів міста на картах

У завершальному блоці заходу була розглянута тема: «Персональні дані: свобода підприємницької діяльності та право на невтручання в особисте життя». Доповідачем виступила Тетяна Слабко , юрист практики права інтелектуальної власності. Окремий напрямок діяльності Тетяни – захист прав клієнтів у мережі Інтернет, питання діджітал комплаєнсу та захисту персональних даних, а також сфера медіа-права.

Як зазначила Тетяна персональні дані - один із ключових активів бізнесу, оскільки клієнти, контрагенти, покупці, гості тих чи інших заходів щодня стикаються із масивами персональних даних. Тож як вести бізнес у видавничій сфері й не порушувати норм щодо захисту персональних даних?

Що при цьому стається із клієнтоорієнтованістю, та чому захист персональних даних варто сприймати через призму власного досвіду?

В ході презентації доповідач презентувала випадки збору та підстави для обробки персональних даних.

Зокрема, до випадків збору персональних даних віднесено: замовлення товару, купівля-продаж товару; доставка товару; оформлення акаунту (особистий кабінет), програми лояльності, акції, розсилки, реклама. У свою чергу, підставами для обробки персональних даних є згода на обробку ПД, виконання умов договору, виконання зобов’язання, захист життєво важливих інтересів, захист інтересів суспільства та публічного порядку, законний інтерес.

Щодо згоди на обробку спікер пояснила , що будь-яке вільно надане, конкретно поінформоване та однозначне зазначення бажань суб'єкта ПД, яким він або вона шляхом оформлення заяви чи проявом чітких ствердних дій підтверджує згоду на обробку ПД.

Також не оминули питання порушень в цій сфері, якими є : порушення конфіденційності даних, відсутність належного обліку даних, відсутність доступу до даних, порушення цілісності даних.

Було вказано на види відповідальності, що тягнуть такі порушення :

репутаційні ризики, попередження, догани, адміністративна відповідальність(ст..188-39 КУАП), а також кримінальна відповідальність за порушення недоторканості приватного життя(ст.182 ККУ) незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю(ст.231 ККУ), розголошення комерційної або банківської таємниці(ст.232 ККУ).

Важливими фактори, які впливають на визначення виду відповідальності:

природа та тривалість порушення;

умисне\неумисне порушення;

заходи, вжиті на запобігання порушення;

раніше вчинені порушення;

співробітництво із відомствами.

На завершення розгляду даної тематики було названо мінімальні заходи щодо захисту персональних даних:

політика та договори щодо роботи із конфіденційною інформацією в компанії, положення щодо конфіденційності у договорах, політика конфіденційності на веб-сайті, застереження щодо використання cookies,

згода на збір та обробку персональних даних.                                   

Літературно-правничий воркшоп відбувся у межах книжкового форуму на достатньому рівні, який забезпечив пізнавальність та можливість удосконалення знань і уявлень про обрані для обговорення питання дії права у видавничій, і не лише, справі.

Зеновія Суховерська, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєтьс...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика