Юридичний супровід бізнесу
Правовий поглядАналітика

Протидія домашньому насильству: наскільки дієвими є останні законодавчі зміни

19.11.2018 / 17:43
3511
+A
-a

Протидія домашньому насильству: наскільки  дієвими є останні законодавчі зміни

13 листопада 2018 року відбувся Круглий стіл Асоціації правників України на тему «Протидія домашньому насильству: практика застосування нового законодавства та існуючі виклики».

Серед запрошених спікерів були Віра Левко, суддя Дніпровського районного суду м. Києва, Христина Кіт, адвокат, голова Асоціації жінок-юристок України ЮрФем, експерт у сфері захисту постраждалих від домашнього насильства та гендерної дискримінації та Ольга Лепіхіна, старший юрист ЮФ «Астерс», керівник практики сімейного права. Тези доповідей спікерів будуть використані в даній публікації.

ЗАКОНОДАВЧІ НОВАЦІЇ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ

Слід розпочати з того, що ще 07 грудня 2017 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який набрав чинності 07 січня 2018 року. Даним Законом регулюються питання визначення суб‘єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, завдань і заходів щодо запобігання домашньому насильству, надання допомоги та захисту постраждалим особам, відповідальності у сфері запобігання та протидії домашньому насильству тощо. Окрім цього Законом передбачається внесення змін у певні нормативно-правові акти.

Законом зокрема вносяться зміни до ст. 173-2 КУпАП, згідно з якою передбачається, що за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, передбачається накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А за ті самі дії, вчинені особою повторно (протягом року) накладається штраф від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або застосовуються громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Таким чином, порівняно з минулою редакцією, останніми змінами диспозиція вищезгаданої статті КУпАП була дещо розширена, а санкція передбачає ще й таку міру покарання як штраф (хоча і розмір його є відносно невеликим). Однак, забігаючи наперед, суддя Віра Левко вважає, що штраф як засіб покарання за домашнє насильство, є недієвим засобом покарання, адже на додаток до суми судового збору такі стягнення можуть бути відчутними для сімейного бюджету, так як не виключені випадки, що в кінцевому підсумку за дії «кривдника» буде розраховуватись саме потерпіла дружина чи інший член сім’ї. Що стосується такого виду покарання як громадські роботи, то з ними ситуація теж є катастрофічною, адже по факту вони практично не виконуються.

Також КУпАП було доповнено ст. 39-1, яка визначає, що у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Законом вносились також зміни і до Цивільного процесуального кодексу України, а саме розділ 4 кодексу було доповнено главою 13, яка має назву «Розгляд судом справ про видачу і продовження обмежувального припису». Главою визначена підсудність справ про видачу термінового заборонного або обмежувального припису, осіб, які можуть бути заявниками, зміст заяви про видачу припису тощо. Детальніше про ці види приписів у наступних розділах публікації.

Не оминув законодавець увагою і Закон України «Про охорону дитинства», який зокрема доповнили визначенням поняття «жорстоке поводження з дитиною». Це будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини.

А також зміни були внесені до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», в якому було доопрацьоване поняття «дискримінація за ознакою статі» та передбачене таке важливе положення як «запобігання та протидія насильству за ознакою статі».

Поряд із описаним вище законом, напередодні, а саме 06 грудня 2017 року, Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набире чинності через декілька місяців, а саме 11 січня 2019 року.

Даним законом передбачається зокрема доповнення Загальної частини Кримінального кодексу України новим розділом XIII-1, який буде мати назву «Обмежувальні заходи», у ст. 91-1 якого прописуються ряд обмежень щодо осіб, які вчинили домашнє насильство. Такі обмеження будуть застосовуватись у вигляді покладення на осіб певних обов’язків. Це і заборона перебувати в місці спільного проживання, і обмеження спілкування з дитиною, і заборона листування та телефонних переговорів тощо. Такі обов’язки суд може покласти на осіб, які були засуджені за злочини, пов‘язані з домашнім насильством.

Також подібні обмежувальні заходи можуть бути застосовані судом в інтересах потерпілого від злочину і до осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством (доповнюється нова частина 6 статті 194 ККУ).

Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 126-1, згідно якої домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, - карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Взагалі, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» виділяються такі заходи щодо протидії домашньому насильству:

⁃ терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

⁃ обмежувальний припис стосовно кривдника;

⁃ взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;

⁃ направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

ТЕРМІНОВИЙ ЗАБОРОННИЙ ПРИПИС

Як зазначалось вище, останніми законодавчими змінами в даній сфері були передбачені можливість застосування до кривдників термінового заборонного припису та/або обмежувального припису.

Так, в рамках термінового заборонного припису до кривдника можуть бути застосовані наступні заходи:

⁃ зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

⁃ заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

⁃ заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

При цьому строк дії такого припису може сягати до 10 діб. Форма припису закріплена в додатку 1 до Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів НПУ термінового заборонного припису стосовно кривдника затвердженого наказом МВС України від 01.08.2018 р. № 654. Після складення терміновий заборонний припис вручається безпосередньо кривднику, а його копія – постраждалій особі або її представнику.

Терміновий заборонний припис може бути винесений як за заявою постраждалої особи, так і за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів НПУ за результатами оцінки ризиків.

При цьому в даному випадку пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Відповідно, не має значення навіть наявність майнових прав на відповідне житлове приміщення, яке являється місцем спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника. Тобто у разі, якщо житло належить кривднику, це не є перешкодою для застосування до нього заборонного припису.

ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ПРИПИС

Інший вид припису - обмежувальний припис - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

За таким приписом можуть бути застосовані наступні заходи:

⁃ заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

⁃ усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

⁃ заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

⁃ заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

⁃ заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Строк дії обмежувального припису, встановлений законодавством: від одного до шести місяців (однак може бути продовжений судом не більше, ніж на шість місяців). Заява про видачу обмежувального припису може бути подана як особою, яка постраждала від домашнього насильства чи від насильства за ознакою статі, або її представником, так і батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування чи опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної. Заява про видачу обмежувального припису подається до суду або за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, або за місцезнаходженням закладу, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб.

ЯК ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ЗАКОНОДАВСТВО НА ПРАКТИЦІ?

Водночас, пройшов майже рік з моменту набрання чинності Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», однак, на думку спікерів, наразі ситуація із запобіганням застосування домашнього насильства в Україні не дуже змінилась.

Суддя Віра Левко, в свою чергу, розповіла про досвід правозастосування останніх змін, відзначила проблеми, з якими стикається на практиці, та висловила пропозиції щодо подальших законодавчих новел.

Так, суддя зазначає, що часто використовується і застосовується при здійсненні правосуддя саме ст. 173-2 КуПАП. Проблема в тому, що строки розгляду справ за даною статтею обмежені однією добою, а також є обов‘язковою явка особи, яка притягається до адмінвідповідальності. Однак в 90% випадків правопорушники до суду не з‘являються і відповідно затягуються строки розгляду справи. В даній ситуації частина суддів притримується такої думки, що у разі неявки правопорушника слід повернути адмінпротокол правоохоронним органам на доопрацювання цим самим перервавши строк розгляду справи.

Суддя, керуючись власним досвідом, вважає, що все ж необхідно призначати розгляд справи і застосовувати до правопорушника примусовий привід до суду. Окрім цього, важливо під час розгляду справ про домашнє насильство викликати до суду і потерпілу сторону, хоча й її явка не є обов‘язковою, оскільки виключно, вислухавши пояснення обох сторін, можна встановити істину по справі та прийняти законне рішення. На думку Віри Левко, відношення до адміністративного матеріалу в даному випадку як до простих справ, які вирішуються за 2-3 хвилини, є неприпустимим, оскільки такі категорії справ є особливими, стосуються захисту прав потерпілих осіб, в тому числі дітей, для яких в багатьох випадках звернення до правоохоронних органів є дуже важким кроком.

Цікавим є те, що вже з 11 січня 2019 року якщо особа неодноразово, два і більше разів, притягалась до адмінвідповідальності за домашнє насильство, це може бути підставою для внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення. Через це на думку судді треба ще більше посилювати увагу суддів до розгляду протоколів про адмінправопорушення. Водночас суддя відмічає, що у зв’язку з тим, що законом чітко не виписується, в чому конкретно може проявлятись насильство, дуже мало протоколів у таких справах складаються правильно. Здебільшого правоохоронці обмежуються загальними описовими поняттями, не конкретизуючи кожну окрему ситуацію.

Окрім цього, особливу увагу слід приділяти доказам по даних справах, якими можуть бути, зокрема, покази свідків (співмешканців, сусідів) та аудіо або відеозаписи, докази звернення до правоохоронних органів тощо. Водночас є також судова практика, де судді прислуховуються до заявників і в тих випадках, коли вони не можуть надати докази, наприклад, обставинам здійснення зі сторони кривдника словесних образ, погроз, залякування, принижень, оскільки такі обставини об'єктивно не передбачають присутність свідків та можливість фіксації вказаних протиправних дій, зокрема, враховуючи обґрунтовані побоювання зі сторони потерпілого, що такі дії можуть спровокувати кривдника до більш радикальних та непередбачуваних дій, які можуть становити небезпеку для його здоров’я та життя (Постанова Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2018 року у справі  № 752/6966/18).

Щодо притягнення кривдників до відповідальності за повторне правопорушення, то найбільшою проблемою в даних справах є неналежна підготовка правоохоронців, які пред’являють до суду не належним чином завірену копію судового рішення, яким особа притягалась до відповідальності вперше, а лише роздруківку з ЄДРСР. В таких випадках судді вимушені закривати справи за відсутністю складу правопорушення, адже дані докази не можна вважати належними. Проблема також полягає і в застарілому законодавстві, а саме в Кодексі України про адміністративні правопорушення, який було прийнято ще в 1984 році.

Показово, що в Дарницькому районі міста Києва вже як рік поліцією був запущений проект «Поліна» (Поліція проти домашнього насильства). Суть проекту полягала в тому, що на місце потенціного правопорушення повинна виїжджати жінка-поліцейський (або чоловік - в окремих випадках), яка може знайти контакт з постраждалою особою та підтримати її у склідній ситуації. Однак визначних результатів даний проект не дав.

Визначною та однією з основних проблем, які виділяє суддя, це те, що поліція іноді не вміє розрізняти конфлікт від насильства. «Що таке конфлікт? - запитує суддя. - Це зіткнення протилежних інтересів чи поглядів, напруження та загострення суперечностей, що може призвести до активних дій. Чим конфлікт відрізняється, наприклад, від психологічного насильства? Насильство - це умисні дії, особа прагне спричинити шкоду, порушити права і свободи людини, також обов‘язкова наявність переваги сил того, хто чинить насильство. Якщо хоча б один з цих компонентів відсутній, ми не можемо говорити про насильство, і виходить, що ми говоримо просто про конфлікт».

Одночасно з цим, проблемним залишається питання позасудового захисту прав особи, яку помилково підозрюють у домашньому насильстві, у разі застосування по відношенню до нього термінового заборонного припису. В такому випадку правоохоронець може зобов’язати «кривдника» покинути приміщення, не розбираючись детально в ситуації. Не виключено, що такі ситуації можуть бути спровоковані іншим «потерпілим» членом сім’ї і спрямовані на вирішення питань власності чи створення негативного образу «кривдника» у інших сімейних спорах, що слухаються в суді.

Таким чином, підсумовуючи, слід погодитися із суддею, що на даний момент законодавчі зміни не вирішили в повній мірі ситуацію із запобіганням виникнення випадків домашнього насильства, однак частково забезпечили права потерпілих осіб після вчинення щодо них протиправних дій (зокрема, обмежувальні чи заборонні приписи). Програми реабілітації кривдників чи інші ініціативи (наприклад, поліція «Поліна») також не працюють в повній мірі та не виконують поставлених задач.

Законодавчий механізм притягнення до відповідальності кривдників також є недосконалим, та на практиці доповнюється недостатнім професіоналізмом правоохоронців, які не враховують особливості конкретних ситуацій та в деяких випадках ігнорують обгрунтовані виклики, посилаючись на те, що між членами сім’ї існує не домашнє насильство, а лише конфлікт. Отже, проблема, яка винесена на обговорення продовжує залишатися актуальною і важливою для прийняття рішення і вжиття ефективних заходів.

Зозуля Наталія, «Українське право»


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
«Суддя має бути впевнений, що ВРП – це захист статусу судді, а не додатковий інструмент тиску», – суддя Харківського апеляційного суду Володимир Протасов Феміда «Суддя має бути впевнений, що ВРП – це захист статусу судді, а не додатковий інструмент тиску», – суддя Харківського апеляційного суду Володимир Протасов
Свій професійний шлях юриста суддя Володимир Ілліч Протасов розпочав із студентської лави Харківського юридичного і...
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули чисельні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика